Урок "Тема . ПЧ. Єсенін С. Поезії "

Урок 1

Тема . ПЧ. Єсенін С. Поезії

Мета уроку: познайомити учнів із життям та літературною діяльністю С. Єсеніна;  працювати над розвитком навичок виразного читання з елементами коментування; розвивати усне мовлення, творчу уяву учнів і сприяти розвитку образного мислення; виховувати  любов до природи, рідного дому,  до Батьківщини; бережне ставлення до кохання.

Тип уроку: комбінований урок .

КМЗ: портрет С. Єсеніна, картини І. Левітана "Золота осінь", А. Куїнджі "Березова діброва", виставка творів поета, аудіозаписи, мультимедійний проектор, презентація  «Життєвий і творчий шлях  С.Єсеніна» .

Форми  і методи  навчання: індивідуальна робота, робота в парах, розповідь, демонстрація  слайдів, робота із віршами поета, презентація, виступи учнів; коментоване читання з елементами бесіди, евристична бесіда.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

- Що ви знаєте про   «Срібну  добу»? Чому її  так називали ?

- Назвіть представників «Срібної доби».

- Назвіть  поетичні  течії    «Срібної доби» та їх  представників.

1. Символізм 

2. Акме́їзм 

3.Футуризм       

 

 

4. Імажинізм — літературна течія, що з'явилася в Росії в перші роки після Жовтневого заколоту.

Імажіністи проголосили художній образ як самоціль поезії; висловлювали переважно богемні настрої.

Підсумок.

ІІІ.  Оголошення теми та мети   уроку.

Мотивація  навчальної діяльності:

1) розглянути   життєвий шлях поета;

2) ознайомитися із тематикою  віршів  Єсеніна;

3) проаналізувати лірику  поета;

4) розвивати навички виразного читання поезій, пам»ять, творчі здібності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.  

1. Слово учителя

- Сьогодні у нас урок  позакласного читання. Ми будемо говорити про красу рідної природи, кохання, осмислювати  сенс життя в ліриці Єсеніна.

Учні записують у зошит тему, епіграф уроку.

"Біограф".

С.Єсенін народився 3 жовтня 1895 р. в с. Костянтинове  Рязанської губернії в сім'ї селянина.

Навчався Єсенін у сільській церковно-учительській школі (1909 - 1912 рр) і в Московському університеті Шанявського (1913 - 1914 рр), який не закінчив через матеріальні нестатки.

Потрапивши в Петербург, він знайомиться з О. Блоком, С. Городецьким і М. Клюєвим. Поезії С. Єсеніна охоче друкують журнали, 1915р. виходить його перша збірка "Радуниця".

 З одного боку, Радуниця - це день поминання покійних; з іншого - це слово асоціюється з циклом весняних

 

народних пісень, які здавна називалися радовицькими чи  радоницькими веснянками.

Помер Сергій Єсенін 27 грудня 1925 р.

2. Театр одного актора

 «Автобіографія»

Я син селянина. Народився в 1895 році 21 вересня в Рязанської губернії.

З двох років, через бідність  батька і  багатодітність, був відданий на виховання  заможному  дідові по матері, у якого було троє дорослих неодружених синів. Дядьки мої були хлопці пустотливі і відчайдушні. У три з половиною роки вони посадили мене на коня без сідла і відразу пустили в галоп. Я пам'ятаю, що очманів і дуже міцно тримався за гриву.

Потім мене вчили плавати.Дядько Сашко  брав мене в човен, від'їжджав від берега,  і, як цуценя, кидав у воду. Я невміло і злякано плескав руками,аж  поки не захлинався.

Після, років восьми, іншому дядькові я часто заміняв мисливського собаку, плаваючи по озерах за підстреленими  качками. Дуже добре я був вивчений лазити по деревах. Багатьом, кому граки опівдні після оранки заважали спати, я знімав гнізда з беріз, по гривенику за штуку.

Серед хлопчаків я завжди був коноводом і великим  розбишакою і ходив завжди   подряпаний.

Так протікало моє дитинство. Коли ж я підріс, з мене дуже захотіли зробити сільського вчителя, і тому віддали в закриту церковно-вчительську школу, закінчивши яку, у  шістнадцять років, я повинен був надійти до Московського учительського інституту. На щастя, цього не сталося. Методика та дидактика мені настільки набридли, що я і слухати не захотів.

Вірші я почав писати рано, років дев'яти, але свідому творчість відношу до 16-17 років. Деякі вірші цих років розміщені в "Радуниці".

У вісімнадцять років я  поїхав   у  Петербург. Там мене  зустріли  дуже радісно. Перший, кого я побачив, був Блок. Коли я дивився на Блока, з мене капав піт, тому що вперше   бачив живого поета.

 

За роки війни і революції доля мене штовхала з одного боку в інший  бік. Росію, я об'їздив уздовж і впоперек, від Північного Льодовитого океану до Чорного і Каспійського моря, від Заходу до Китаю, Персії та Індії.

У РКП я ніколи не перебував, тому що відчуваю себе набагато лівіше.

Улюблений  мій письменник - Гоголь.

Книги моїх віршів: "Радуниця", "Голубень", "Преображення", "Сільський часослов", "Трерядниця", "Сповідь хулігана" і "Пугачов".

Зараз працюю над великою річчю під назвою "Країна негідників".

За цим всім читачам моїм найнижчий привіт .

3. Слово вчителя

Російська природа і селянський побут - основна тематика віршів С. Єсеніна.

Природа, село, батьківщина втілювали для нього почуття прекрасного, тому й називали Єсеніна співцем землі рязанської.

4. Інсценування

Стих «Зеленая прическа» (1мин) 
   Зеленая прическа, 
   Девическая грудь, 
   О тонкая березка,
   Что загляделась в пруд?
   
   Что шепчет тебе ветер?
   О чем звенит песок?
   Иль хочешь в косы – ветви
   Ты лунный гребешок?
   
   Открой, открой мне тайну
   Твоих древесных дум, 
   Я полюбил – печальный 
   Твой предосенний шум.
   
   И мне в ответ березка:
   «О любопытный друг,
   Сегодня ночью звездной
   Здесь слезы лил пастух.
   
   Луна стелила тени, 
   Сияли зеленя.
   За голые колени
   Он обнимал меня.
   
   И так, вздохнувши глубко, 
   Сказал под звон ветвей:
   – Прощай, моя голубка, 
   До новых журавлей».
  

 5. Відповіді на запитання

-З яких рядків видно любов до природи?

-З ким порівнює берізку  поет?

-Чому сумував пастух?

-Чому прощався з берізкою?

6. Слово вчителя

До кінця свого життя Єсенін проніс любов до рідного краю, Цю батьківщину він не проміняє на  іншу.   

 

7. Виразне читання поезії  учнем

Гой ты, Русь моя родная.
   Хаты – в ризах образа…
   Не видать конца и края, 
   Только синь сосет глаза.
   ……………………………

   Если крикнет рать святая:
   «Кинь ты Русь, живи в раю!».
   Я скажу: «Не надо рая!
   Дайте родину мою!»

    - З яких слів видно   безмірну любов Єсеніна до Батьківщини ?

8. Слово вчителя

Лютневу революцію 1917 року Єсенін зустрів захоплено. Тим часом події розгорталися із загрозливою швидкістю. Росія розірвана, роздерта, кипить Громадянська війна. В 1918 році захоплений , піднесений настрій, сп'яніння своєю місією «пророка» змінюються у поета розгубленістю і здивуванням. Єсеніна приваблює імажинізм, хоч ненадовго.

Імажинізм — літературна течія, що з'явилася в Росії в перші роки після Жовтневого заколоту.

Імажіністи проголосили художній образ як самоціль поезії, затверджували примат самоцільного образу і формотворчості над сенсом, ідеєю; висловлювали переважно богемні настрої.

 

Є люди, до яких всі тварини, а особливо собаки, ставляться з великою симпатією. Єсенін належав до їх числа.

Прослухайте   спогади Максима Горького про те, як свій вірш поет читав у Берліні 1922 р у квартирі О.М.Толстого:  „Я попросив його прочитати про собаку, в якої забрали і кинули в річку сімох щенят.

Я сказав йому, що, на мій погляд, він перший в російській літературі так уміло і з такою щирою любов'ю пише про тварин.

- Так, я дуже люблю всяку звірину, - мовив Єсенін задумливо і почав  читати «Песнь о собаке».І коли  вимовив  останні  рядки:

Покатились глаза собачьи

Золотыми звездами в с нег.

- В його  очах блиснули сльози».

(Горький М. Собр. соч. В 30-ти т. – М., 1952. – т.17. – С. 63-64). 

 

9.Читання поезії «Песнь о собаке».

10. Відповіді на запитання:

Коли були народжені цуценята?

Чому, на вашу думку, поет зобразив цю подію вранці, а господар кинув у річку їх ввечері?

(Народження – це торжество добра, все залите сонцем, світлом. Настав вечір, коли світом правлять сили зла. І господар робить свою темну справу).

Чому людина вбила і спокійно пішла додому?

(Це для неї звичайна справа, на якій не треба зупиняти уваги, серце такої людини вже зачерствіло, про собаку-матір господар навіть не згадував).

Наскільки переживання тварин близькі до людських? Порівняйте почуття і поведінку людини і тварини.

(В даному разі їх краще протиставити. Для собаки-матері, яка втратила своїх цуценят, - це горе, трагедія. А для людини це стало буденним. Вона наскільки безсердечна, втратила душевну доброту милосердя, що, навіть, не помічає цього. Така людина навіть не задумується над своїми вчинками. А це – найстрашніше).

      Підводячи підсумок, учні говорять про те, що С.Єсенін добре розуміє світ тварин, їх переживання; він співчуває і любить „братів наших менших” і цьому вчить нас.

11. Слово вчителя

Відкриємо завісу таємниці особистого життя поета. Познайомимо з його деякими коханими - музами поета,що надихали його  на створення шедеврів любовної лірики. (СЛАЙД « Він шукав у цих жінках  щастя...»).

Йдуть низкою портрети жінок.  

Перший шлюб Єсеніна був із  Ганною Ізрядновою.

В 1913  році  Сергій Єсенін познайомився  із  Ганною  Романівною   Ізрядновою, яка працювала  коректором в типографії «Товариства І. Д. Ситіна», куди Єсенін поступив на работу. В 1914 році   вони вступили в

 

 

 цивільний  шлюб. 21 грудня 1914 року Ганна Ізряднова народила сина, названого Юрієм (розстріляний в 1937  році).

Другий шлюб був із Зінаїдою   Райх.

Влітку 1917 року, під час подорожі з друзями на Соловки, Сергій Єсенін зустрів Зінаїду Райх. Він відразу закохався в цю чарівну і веселу дівчину. Вирішено було вінчатися негайно, і до Москви вони вже повернулися подружньою парою. Зінаїда обожнювала суспільство, любила увагу чоловіків, їй нічого не варто було закрутити голову будь-кому... Ревнощі не давали Єсеніну спокою. Почалися сварки та скандали... Минув рік, і вони розлучилися. 

Від цього шлюбу народилися дочка Тетяна і син Костянтин - згодом футбольний журналіст.

Згодом Зінаїда стала дружиною відомого театрального режисера Всеволода Мейєрхольда.

Їй Єсенін  присвятив вірш «Лист до жінки».

Восени 1921 в майстерні Г.Б. Якулова Єсенін познайомився з танцівницею Айседорою Дункан, з  якою він одружився 2 травня 1922.

При першій зустрічі з всесвітньо відомою балериною, Єсенін опустився перед нею на коліна. Айседора нічого не знала ані про геніальний поетичний дар молодої людини, ані про його скандальну славу. У неї  було складне, повне трагедій життя. Найбільшим її горем була втрата двох дітей. Дочки та сина. Вони потонули в Сені, коли машина з ними і нянею перекинулася в річку. Спочатку Айседора заливала горе алкоголем, а потім повністю присвятила себе сцені.

Коли вони зустрілися, йому було всього 26 років, а їй - вже 44 роки. 
У своїх листах до друга Сергій писав про перше справжнє й глибоке кохання. У цій вольовій та цілеспрямованій жінці поет знайшов близьку людину, якій міг довірити всі свої внутрішні страхи. Майже відразу Єсенін і Дункан стали жити разом.

 

 

Відразу після весілля Єсенін супроводжував Дункан у турах по Європі і США. Їхній шлюб був короткий, і в 1923 Єсенін повернувся в Москву.

Він писав їй листи зі словами: «Все скінчено», але через деякий час повертався і плакав, опустивши голову їй на коліна. Вона часто повторювала: «Життя - маятник: чим глибше страждання, тим сильніше щастя, божевільна печаль змінюється ще більш божевільним поривом радості».

Шлюб був розірваний різко, з болем, але образ Дункан ще довго переслідував Єсеніна. 

У листах до Айседори Єсенін зізнавався, що часто згадує її з вдячністю. Дункан же ніколи не сказала про нього поганого слова.

Айседору вразило самогубство чоловіка, якого вона продовжувала кохати. «Я ридала і страждала через нього так багато, - писала вона своїй прийомній дочці Ірмі в Росію, - що мені здається, вже вичерпала всі людські можливості для страждання».

Айседора незабаром після цього теж задушилася власним шарфом, який потрапив під колеса авто.

12. Перегляд фільму   про відносини Єсеніна з Дункан .

13. Виразне читання поезії  учнем .

Пой же, пой. На проклятой гитаре
Пальцы пляшут твои в полукруг.
Захлебнуться бы в этом угаре,
Мой последний, единственный друг.

Не гляди на ее запястья
И с плечей ее льющийся шелк.
Я искал в этой женщине счастья,
А нечаянно гибель нашел.

Я не знал, что любовь — зараза,
Я не знал, что любовь — чума.

Подошла и прищуренным глазом
Хулигана свела с ума.
<1923>

- З яких рядків видно ,що ці відносини принесли  велику душевну муку       герою?

14. Читання  поезії С.Єсеніним  і танець Дункан.

15. Перегляд кінохроніки

16. Розповідь вчителя

Галина Беніславская.

Єсенін завжди мріяв зустріти жінку, яка розуміє його душевні муки і пориви. Після численних зустрічей і розлук, після неспокійного, виснажливого роману з Айседорою йому захотілося тихого щастя. Галина покірно чекає, коли коханий повернеться до неї. Єсенін справді повертається, але більше від безвиході.

Він не раз писав і говорив їй: «Галю, Ви дуже гарна, Ви найближчий, найкращий друг мені. Але я не люблю Вас як жінку». Він був чесний і жорстокий. 

Після розриву з Дункан Галина сподівалася, що у неї є шанс, але він зустрів іншу - жінку, яка нагадала йому його юність. 

Після трагічної смерті поета життя для неї втрачає всякий сенс: «... у цій могилі для мене все найдорожче ...», - це рядки з її передсмертної записки, яку вона написала перш ніж застрелитися на могилі Сергія Єсеніна. Галину поховали поруч з поетом. Так вона назавжди залишилася разом із ним.

17. Повідомлення біографа

У 1924 р. у Ленінграді Єсенін випустив нову  збірку  віршів під загальною  назвою "Москва шинкарська"Найбільше віршів - 7 - з циклу «Любов хулігана», він присвятив Августі  Миклашевській - красуні - зовсім юній актрисі Московського театру. З Августою він познайомився влітку 23-го року. Есенін тоді прибув з- за кордону. У цьому ж році відбулися їх заручини. Вона могла піти за ним все одно куди, але його скандальні історії відлякували її, і

 

шлюбний контракт не відбувся, «серце підкорилося розуму». Один з його віршів найбільше зачепив її серце.

(Читає «Заметался пожар голубой» )
   Заметался пожар голубой,
   Позабылись родимые дали.
   В первый раз я запел про любовь,
   В первый раз отрекаюсь скандалить.
   
   Был я весь - как запущенный сад,
   Был на женщин и зелие падкий.
   Разонравилось пить и плясать
   И терять свою жизнь без оглядки.
   
   Мне бы только смотреть на тебя,
   Видеть глаз злато-карий омут,
   И чтоб, прошлое не любя,
   Ты уйти не смогла к другому.
   
   Поступь нежная, легкий стан,
   Если б знала ты сердцем упорным,
   Как умеет любить хулиган,
   Как умеет он быть покорным.
   
   Я б навеки забыл кабаки
   И стихи бы писать забросил.
   Только б тонко касаться руки
   И волос твоих цветом в осень.
 

 

   
   Я б навеки пошел за тобой
   Хоть в свои, хоть в чужие дали...
   В первый раз я запел про любовь,
   В первый раз отрекаюсь скандалить.

   - З чого видно, що він  щиро кохає цю жінку?

18. Слово вчителя

Чи не кожен вірш, написаний поетом  у ці роки, свідчить про те, що розв'язка його долі близька,у поезіях  звучать характерні для всієї  творчості Єсеніна мотиви мандрівництва, короткочасності  перебування людини на землі,  сенсу життя.

19. Повідомлення біографа

Чекати залишилося недовго. 24 грудня 1925 р. Єсенін приїхав з Москви в Ленінград, як він говорив, на постійне місце проживання. 27 грудня, вранці в готелі, написав вірш і не знайшовши в номері чорнила, розрізав в декількох місцях руку, умочив у власну кров перо і написав:

 

До свиданья, друг мой, до свиданья.
   Милый мой, ты у меня в груди.
   Предназначенное расставанье
   Обещает встречу впереди.
   
   До свиданья, друг мой, без руки, без слова,
   Не грусти и не печаль бровей,-
   В этой жизни умирать не ново,
   Но и жить, конечно, не новей.
 

А вночі  з 27 на 28 грудняв готелі «Англетер» за версією  спецслужб   Сергій Єсенін   покінчив   життя  самогубством.

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу .

Творча хвилинка .

Використовуючи  здобуті знання,  скласти сенкан  про Єсеніна.
Складання сенкану .

Сенкан – невеличкий твір – характеристика героїв, явищ, що складаються за такою схемою:

 1 рядок -  одне слово, іменник, який є темою сенкану;

 2 рядок – два слова, прикметники, які є означеннями до теми;

 3 рядок – три слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою;

 4 рядок – чотири слова, фраза, якою висловлюється розуміння теми;

 5 рядок – одне слово, іменник – синонім до теми.

VІ. Підсумок уроку .

Продовжити речення:

- На сьогоднішньому уроці я дізнався ….

- Найбільше мені запам»яталося…

VІІ. Домашнє завдання

Вміти розповідати біографію поета, зробити ідейно –художній аналіз вірша.