Історія України 8 клас
Урок №
Тема. Побут, військово – політична організація та військове мистецтво українського козацтва.
Мета:
Тип уроку: урок закріплення знань.
Вид уроку: практичне заняття.
Обладнання: роздавальний матеріал з текстовими та візуальними історичними джерелами, схемами, таблицями, портрет Дмитра Вишневецького, відео сюжет «Козацький марш», відео сюжет про « Як приймали в козаки», підручник.
Структура уроку
І. Організаційний момент. 2 хвилини
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 4 хвилини
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності. 1 хвилина
ІV. Вивчення нового матеріалу. 31 хвилина
V. Закріплення вивченого матеріалу. 4 хвилини
VІ. Підсумок уроку. 2 хвилини
VІІ. Домашнє завдання. 1 хвилина
Хід уроку
І. Організаційний момент. Слайд
Під час перерви учні готуються до уроку на екрані відео сюжет «Козацький марш. Дошка оформлена. Завдання для груп на столах у окремих папках.
На початку уроку учні за допомогою жеребкування поділяються на групи. Визначається лідер групи, він отримує оціночну картку (додаток ) та записує до неї імена учасників групи. Учні записують до зошита дату та тему уроку. Пригадуємо правила роботи в групі.
Привітання, створення позитивного емоційного настрою. Сьогодні до нас завітали гості – вчителі історії. Привітайтеся з ними. Я сподіваюсь на нашу плідну співпрацю.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда. Слайд
2. Пригадайте причини виникнення українського козацтва.
3.Як називалися поселення козаків, які розташовувались на берегах річок, островах.
Робота в групі. Таблиця. Слайд
Учням пропонується пригадати вивчені протягом теми основні дати і події з історії козацтва ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Кожна група отримує перелік дат та основних подій з історії козацтва ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Учасники групи повинні співставити дати з подіями. Додаток
1572 |
1578 |
1616 |
1620 – 1621 |
1625 |
1630 |
1635 |
1638 |
запровадження реєстрового козацтва. |
зруйнування фортеці Кодак І. Сулимою. |
виступ гетьмана М. Жмайла. |
Хотинська війна |
повстання під проводом Т. Федоровича |
розширення прав реєстрових козаків. |
похід на Кафу. |
підписання «Ординації Війська Запорізького». |
Правильна відповідь. Слайд Учні звіряють свої відповіді
1572 |
запровадження реєстрового козацтва. |
1578 |
розширення прав реєстрових козаків. |
1616 |
похід на Кафу. |
1620 – 1621 |
Хотинська війна |
1625 |
виступ гетьмана М. Жмайла. |
1630 |
повстання під проводом Т. Федоровича |
1635 |
зруйнування фортеці Кодак І. Сулимою. |
1638 |
підписання «Ординації Війська Запорізького». |
Результати груп вивішуються на дошку.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У кожного народу є свої святині, свої легендарні явища. У греків є відважні 300 спартанців, а в українського народу є своє національне явище – українське козацтво Запорозька Січ. Це про неї М.Гоголь писав « Так ось вона Січ! Ось воно те гніздо, звідкілля вилітають усі ті горді , як орли і дужі , як леви. Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні». А ми з вами живемо на цій землі і повинні знати про славних запорожців. З цією метою ми вирушаємо в козацький похід, мандрівку на Запоріжжя разом із славними героями – козаками і станемо свідками тих далеких подій, що складали історію нашої славної України.
Асоціація на дошці. Слайд
Вчитель вивішує на дошку зображення українського козака. Далі учні назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо розмову про козаків, схарактеризувавши їхні побут та звичаї, а також військово – політичну організацію та військове мистецтво.
Далі свою роботу поведемо у незвичайному руслі, використовуючи прийом перевтілення. Кожен із вас буде козаком. Як ми всі знаємо , жінок на Січі не було , але так як у нас незвична подорож , у нас будуть і козачки. На Запорозькій Січі жили у куренях, кожен з яких мав назву. Тож ми сьогодні усіх наших козаків об єднаємо у три курені Корсунський, Переяславський, Уманський.
Тому під звуки козацького маршу ми вирушаєм на козацьких човнах – чайках у славне героїчне минуле. Як же ставали козаками Тож давайте переглянемо відеофільм про Запорізьку Січ.
Особливості військового мистецтва козацтва. Слайд
Робота з текстовими матеріалами.
Учням пропонується швиденько прочитати текст і дати відповіді на запитання в кінці джерела. 1 група «Морські походи козаків». 2 група Козацька піхота». 3 група працюють «Козацький флот на Січі».
«Козацька рада» та «Козацькі клейноди».
Учитель. Отже, ми з вами ознайомилися з основними особливостями військового мистецтва українського козацтва та козацьким флотом, а тепер я пропоную вам пригадати основні ознаки які відрізняли козацьке військо від інших військових підрозділів.
Робота з ілюстраціями. Слайд
Кожна група отримує листок із завданням (додаток). Необхідно написати визначення терміну «клейноди» та підписати кожен із клейнодів.
Усно кожна із груп презентує свою роботу і дає стислу характеристику кожному із клейнодів.
Групи1,3 працюють із завданням «Козацькі клейноди». Додаток
Перевірка відповідей. Орієнтовні відповіді учнів. Слайд
Клейноди — військові знаки, регалії, або атрибути козацтва. Вперше були надані Війську Запорозькому польським королем Стефаном Баторієм у 1576 р. Серед них були:
Група 2 працюють із завданням «Козацька рада». Додаток
Перевірка відповідей. Орієнтовні відповіді учнів. Слайд
Військова старшина — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді.
Курінний отаман – обиралися на курінних радах.
Кіш — все козацтво, козацький табір.
Кошовий отаман – йому належала військова, адміністративна, судова і духовна влада.
Повідомлення учнів. Слайд
Учень 1. Прийняття на Січ. Запорізьке військо формувалося на добровільних засадах. Умовами прийняття на Січ були: знання української мови, сповідування православної віри, володіння зброєю. Січовий козак мусив: дотримуватися традицій товариства й клятви на вірність йому, бути неодруженим. Сімейні козаки на Січ не допускалися. Жили вони за територією Січі на хуторах. Прийнятий у запорізькі козаки часто отримував якесь прізвисько, що свідчило про його характер, зовнішність або нагадувало про певні обставини життя. За порушення звичаїв Запорізької Січі козаків судили і жорстоко карали.
Учень 2. Господарська діяльність козаків. Козаки активно освоюють нові землі. Закладають зимівники – козацькі хутори, які складалися з 2-3 хат для людей та господарських будівель – комор, клунь, хлівів, льохів, тощо. Іноді на хуторі ставили кузню. У зимівниках використовувалися лише особиста або наймана праця. Основне заняття – землеробство. Також козаки займалися: скотарством, полюванням, рибальством. Розвивалися різноманітні ремесла. Популярні види ремесла: будування чайок, виробництво пороху та боєприпасів (куль, ядер), ковальство тощо. Займалися козаки й торгівлею: продавали продукти власного виробництва та здобич, купували хліб, одяг, зброю.
Учень 3. Козацькі звичаї. Козацькі звичаї були надзвичайно суворими: використовувалися тілесні покарання та тортури; винних у вбивствах та крадіжках вішали, закопували живцем, забивали палицями біля ганебного стовпа, залишали зв’язаними в степу на поживу звірам та комахам; найтяжчим злочином на Запоріжжі вважалося вбивство козака іншим козаком (якщо хтось убивав товариша, то його живцем разом із убитим закопували в землю); за крадіжки карали на смерть; великим злочином вважалося розкрадання майна чи грошей, порушення дисципліни, особливо в поході; за неповагу до начальства практикувалося прив’язування винних ланцюгами до гармати на майдані; за вживання алкоголю під час походу могли засудити на смерть; жорстоко карали козаків, якщо вони приводили на Січ жінку.
Учень 4. Козацькі звичаї. Не було місця в січовому товаристві зраді, боягузтву, підлості та шахрайству. Найтяжчою карою для запорожців було ганебне вигнання з Січі. Головна мета покарання – завдати страху іншим козакам.
Деякі звичаї козаки перейняли у тюркських народів: биття по п’ятках, підкидання гостя на руках, звичай не прощатися через поріг тощо.
Козаки були безстрашними вояками, які з презирством ставилися до смерті, не знали страху в битвах з ворогом, героїчно захищали рідну землю.
На Січі дбали про фізичну загартованість і військову майстерність. Щоранку вони купалися, незалежно від пори року; дбали по господарству; займалися бойовим вишколом.
Учень 5. Зовнішній вигляд козаків. Вони були здебільшого середнього росту, сильні, хоробрі, міцні, плечисті, від степового повітря і літньої спеки були смаглявими. З постриженою головою на якій був тільки чуб, з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав. Постать козаків завжди надихала мужністю, неповторним гумором, молодецтвом. Завжди був здоровим, вільним від хвороб, умираючи в більшості на війні, віддавав шану свої рідній землі. Що стосується внутрішніх якостей козаків, то помітна суміш вад і чеснот, вважаючи головним заняттям і ремеслом свого життя війну, захист свої неньки України: часто підступні, хитрі, жорстокі, дикі щодо своїх ворогів. Козаки були справжніми братами один одному, друзями, вірними товаришами, надійними соратниками.
Учень 6. Їжа запорізьких козаків. Популярною їжею на Січі були кашоподібні страви з різних зернових: соломаха, тетеря, щерба, братко. Також часто готувалися й кулеші. Однією з особливостей харчування козаків було незначне споживання печеного хліба, адже борошно не завжди було в достатній кількості. Крім того, випікання хліба вимагало великої кількості людей, значних затрат праці і часу. Картопля ж з’явилась набагато пізніше.
До столу, який на Січі звався «сирном», подавали наступні страви.
Соломаху, тобто житнє борошно, густо зварене з водою й засмажене олією.
Тетерю – рідку пшоняну кашу, до якої під час кипіння додавалося кисле житнє тісто; в крутому вигляді тетеря вживалася з риб’ячою юшкою, жиром, молоком чи просто водою. Тетеря подавалась до обіду і була улюбленою стравою козаків. Щербу – рідко зварене борошно на риб’ячій ющці. Братко – рідку пшоняну кашу з домішкою замість кислого житнього тіста пшеничне чи будь-яке інше прісне.Їжа запивалася різними напоями з посуду, який називали михайлик чи коряк місткістю від 3 до 5 наших чарок. Рідка ложка їлась ложками, тверда бралась руками.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Розгадайте кросворд. Додаток 4. Слайд
Перевірка відповідей Слайд
2.Що означає козацьке слово( курені по черзі витягують з козацької шапки картки з написаними на них словами і дають повні відповіді)
Булава( дерев яна палиця з кулею угорі, може бути оздоблена металом чи камінням), писар( перший помічник кошового і гетьмана), жупан (верхній одяг козаків),оселедець( пасмо волосся на голові у козака), курінь( приміщення де жили козаки), клейноди( козацькі символи) , кіш( козацьке військо), Д.Вишневецький( засновник першої Запорозької Січі), литаври(козацькі барабани)
3.»Чарівна скринька» Предмет, що лежить у чарівній скриньці, використовували ще на початку бронзового віку,був на озброєні в лицарів Середньовіччя, татар, поляків, а через них – у запорозьких козаків, являючись символом влади гетьмана. Що це за предмет . Втрату його для запорозького війська прирівнювали до втрати військового прапору.( Булава)
VІ. Підсумок уроку. Слайд
Заключне слово вчителя.
Українські козаки — організована військова сила, яка повстала з метою оборони українських земель (Поділля, Волині, Покуття, Галицької Русі тощо) від татарських орд.
Запорізька Січ відіграла важливу роль у подальших подіях української історії.
Утворення реєстрового козацтва стало поштовхом до оформлення козаків у новий стан українського суспільства зі своїми правами, привілеями й обов’язками.
Військо Запорізьке як військово – політична організація українського козацтва сприяло затвердженню в козацькому середовищі демократичних традицій і принципів.
Козаки розробили ефективне і своєрідне військове мистецтво, що допомагало їм перемагати на суходолі й на морі.
Оцінювання. Додаток
Кожному учаснику групи пропонується виставити власну оцінку до оціночної картки. Лідер групи виставляє оцінки кожному із учасників групи враховуючи їх активність на уроці. Оціночні картки передаються вчителю і він виставляє підсумкові оцінки.
VІІ. Домашнє завдання. Слайд