Горобняк  А.В.,

вчитель зарубіжної літератури

 Залісецького  НВК

«ЗОШ І-ІІ ст.. ДНЗ»

 

Тема: Шолом – Алейхем (1859-1916). ««Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XІX- XX cт. Образна система твору.

Мета: ознайомити учнів з особистістю письменника, усвідомити народний характер його творчості, зосередити увагу учнів на великій любові Шолом-Алейхема до України та її народу, спонукати учнів до вшанування великих майстрів слова, наслідування їх життєвих принципів; формувати навички роботи з текстом, виокремлення головного й суттєвого, усного зв’язного мовлення.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

Обладнання: портрет, сімейні фото  Шолом –Алейхема, тексти творів, мультимедійні засоби ( презентація «Мир вам!»), репродукції картин музею Шолом-Алейхема в Києві.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

Здійснюється в ході уроку.

ІІІ.Актуалізація опорних знань  та мотивація навчальної діяльності.

Бесіда з учнями.

• Що ви знаєте про життя  і творчість Шолом – Алейхема?
• Які твори він написав?
•  

 

 

ІІІ.  Оголошення теми, мети  та завдань уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

Біографічні відомості про Шолом-Алейхема (під час повідомлень  учнів  всі інші записують в зошити асоціативний ланцюжок слів та виразів, позначивши відповідно теми виступів 1,2,3):

1) Дитинство Шолом –Алейхема та його родина.(Великий єврейський народний письменник народився 18 лютого (2 березня) 1859 року в українському місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній родині торговця та орендатора. Батька письменника в місті поважали. Він добре знав Біблійну літературу, в родині дотримувалися всіх народних та релігійних звичаїв. Але попри все Рабинович не був фанатом. Він цікавився світською культурою і просвітницькою літературою. Голова сім’ї мав м’який характер, любив свою родину, особливо маленького Шлема.  Пізніше Шолом-Алейхем присвятив батькові немало сторінок, написаних з великою любов’ю. Незабаром після народження Шлема сім’я Рабиновичів переїхала з Переяслава  до містечка Воронково, де й пройшло дитинство письменника. У своїх творах він увіковічив рідне містечко узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в бідняцькому єврейському середовищі імені Касрил). Як і всі діти єврейського містечка того часу, Шлем навчався в хедері – приватній напіврелігійній школі. В автобіографічному романі «З ярмарку» та в інших творах Шолом-Алейхем неодноразово згадував  бідність і безрадісні умови «в цій майже середньовічній школі». Маленький Шлем виділявся серед інших  учнів не тільки блискучою пам’яттю, але й розбитним характером. Його бешкетні витівки найчастіше зводилися до вдалого зображення тих чи інших пороків дорослих. Побачивши когось вперше, він негайно помічав у ньому негаразди і починав  «майстерно відображати їх». В ранньому дитинстві Шлем цікавився казковим і фантастичним. Він потоваришував з хлопчиком Шуликом, який розповідав безліч казок, і кожна наступна була цікавішою за попередню).

2) Вплив фольклору та представників української культури на формування світогляду письменника.(Майбутній письменник захоплювався і українською народною творчістю. Глибокий вплив на чуттєву уяву хлопчика справили казки і легенди про Мазепу, про Богдана Хмельницького, який забрав у поміщиків та багатих євреїв скарби, привіз їх до Воронкова і однієї ночі зарив їх глибоко в землю. Український колорит прикрашає творчість Шолом-Алейхема. На сторінках його творів можна знайти чудові картини української природи. Брат письменника Вольф Рабинович писав, що молодий Шолом-Алейхем «проявив великий інтерес до українського фольклору і української поезії». Із Софіївки Шлем привіз у 1879 році в Переяслав українські народні пісні і вірші Тараса Шевченка…, розповідав чудеса про Софіївку і про те, як вільно почував він себ лоні прекрасної природи,е на де часто ходив по вузькій стежинці серед високого жита і співав «пісні Богом прославленого поета України Тараса Шевченка. Спочатку він заспівав пісню, яка особливо йому сподобалася, «Думи мої, думи мої…», потім «Реве та стогне Дніпр широкий», «Як умру, то поховайте» та інші пісні.

    «Коли я писав свої вірші, - розповідав Шолом-Алейхем,- я шукав… «Кобзар» - цю пісню пісень Шевченка… Я готовий був віддати що завгодно і скільки завгодно…» Без сумніву, можна встановити близькість між гумором Шолом-Алейхема і українською класичною літературою, безпосередньо  таких відомих в той час драматургів і комедіографів як Старицький, Садовський, Кропивницький, Карпенко-Карий та інші).

3) Світ творів Шолом-Алейхема – це картини життя євреїв України кінця ХІХ ст.( Як бачимо, історично склалося так, що доля єврейського народу багато століть була пов’язана з Україною. Незважаючи на дискримінацію євреїв (зокрема ,так звані «смуги осілості, які обмежували їхнє право жити та навчатись у будь-яких містах та закладах), роль представників цього народу в економічному та культурному житті України була величезною. Чимала частина промислового, торговельного  та банківського капіталу була зосереджена в руках підприємців – євреїв. В Україні видавалися книги, журнали та газети єврейською мовою, існували єврейські театри. У Житомирі було відкрито єврейський учительський інститут.

   З розповідей старших я дізнався про те,  що до війни в нашій місцевості також проживали євреї. Їхнім переважним заняттям була торгівля. Продавали все: і насіння соняшника, і сухофрукти, і морозиво…Великим святом  у євреїв вважалася субота. В цей день вони не працювали, а на столі в кожній родині обов’язково красувалася запечена курка. На свята, у вихідні євреї гарно співали, грали на скрипці, танцювали.

    Та під час війни фашисти жорстоко розправлялися з євреями. З ними поводилися дуже жорстоко, розстрілювали. Нерідко, ризикуючи власним життям, українці рятували євреїв, надавали їм притулок.)

4.Зачитування слів та виразів з асоціативного ланцюжка  ( виокремлення головного)

5.Робота з підручником: прочитати статтю підручника про Шолом-Алейхема і знайти рядки, що співпадають із вашими думками, зачитати відповідні частини статті підручника.

6. Прийом «Мікрофон» (Підготуйтеся висловити  власні міркування про те, що Шолом-Алейхем – дійсно народний письменник, використайте словосполучення «на мій погляд», «мені здається», «на моє тверде переконання», «я думаю», «я вважаю»…)

7.Слово вчителя:

--- То який висновок напрошується на підставі  висловлених думок і міркувань, а також підручникової статті про життєвий та творчий шлях письменника?  (Шолом-Алейхем – справді народний письменник, адже його з однаковим інтересом читають діти як із єврейських, так і українських родин. Він зрозумілий і дітям, і дорослим, і молоді, і літнім людям, тобто всім, хто полюбляє в літературі мистецьку правду, гумор, ніжні людські почуття, винахідливість. Все це і робить його народним письменником).

8. Слово вчителя про творчий доробок Шолом-Алейхема.( Творчість Шолом-Алейхема багатогранна. Він відомий як прозаїк, драматург, критик, поет, видавець літературних альманахів, чудовий читець власних творів. Найбільш популярними серед них є «Тев’є-молочник», «Хлопчик Мотл», «Пісня над піснями». Його творчі надбання складають десять романів,двадцять п’єс, сотні оповідань, багато віршів, статей, фейлетонів, декілька досліджень.

Життєвий шлях Шолом-Алейхема був дуже важким. Але попри всі труднощі він став письменником  зі світовим іменем. Критики називають його єврейським Марком Твеном за схожість стилів і любов до літератури, до дітей. В сою чергу, Марк Твен при зустрічі відмітив, що вважає себе американським Шолом-Алейхемом.

9 .Останні роки життя Шолом-Алейхема – короткий виступ учня (Після 1891року письменник живе в Одесі. Після погромів у 1905р. виїжджає  з сім’єю спочатку в Швейцарию, потім  - до Німеччини. Вважається, що Шолом-Алейхем пересік океан чотири  рази.

Однак в перше десятиріччя  двадцятого сторіччя  почала давати знать про себе невиліковна хвороба письменника— сухоти   (туберкульоз ), хочя до самого кінця  Шолом Алейхем  виказує непереможну енергію и невичерпну  наснагу  творчості, постійно  влаштовуючи  творчі  гастролі з громадськими  читаннями та  усними виступами. В 1914р., як російський підданий, був висланий з Німеччини. Перебираеться до Нью-Йорка, де прожив останні роки життя. Помер  від туберкульозу. Похований  на цвинтарі в Квінсі.) – див.додатки.

 

10. Повідомлення учня про книгу «Тев’єр-молочар».

Тев’є-молочар (1894 – 1914).  Письменник немарне називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів. А книга “Тев’є-молочар”, що складається із монологів Тев’є, звернених до самого Шолом-Алейхема, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-Алейхема.

Тев’є – напрочуд цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і тонко відчуває красу рідної української природи, він завжди поводиться згідно зі своєю натурою і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик “у поті чола свого” добувати собі хліб, і саме труд укріпив його дух, допоміг не схилятися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Його воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності багатостраждального єврейського народу.

Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбові і одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в революціонера Перчика і відправляється разом з ним у заслання в Сибір. Хава порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою необхідно було справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: "А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз'єднані, чому мусять ненавидіти один одного?.." Дочка Шпринца, яка закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...

Отже, життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за “межу осідлості”. І разом з батьком і Цейтл добровільне вигнання збирається Хава: “де ми... там і вона буде. Наше вигнання – її вигнання...” Але навіть вигнаний з свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є все ж таки не зломлений. Він звертається сам до себе "У дорогу, Тев'є..." Він вірить у життя, слухаючи пісню, яку співали Годл і Перчик перед відправкою на каторгу, і гордо вигукує: “Дочки Тев'є - ...так, це сила!” Сильний і сам Тев'є. Це сила велетня з народу, якого ніщо не може зламати.

Серед найвідоміших виконавців ролі Тев’є  на  сцені  (у інсценізаціях твору Шолом-Алейхема, у  трагікомедії Г.Горіна “Поминальна молитва”) – видатні актори Соломон Міхоелс, Мар’ян Крушельницький,  Михайло Ульянов, Євгеній Леонов, Богдан Ступка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Підсумок уроку. Бесіда за запитаннями.

•  Як склалася життєва доля Шолом-Алейхема?
• Охарактеризуйте основні етапи творчого шляху Шолом-Алейхема.
• Чому Шолом-Алейхема можна назвати справді народним письменником?
• Якими були зв’язки письменника з Україною? Як вони себе виявили в творчості Шолом-Алейхема?
• У чому полягає проблематика “Тев’є-молочара”? Охарактеризуйте образ Тев’є.
• Як ви гадаєте, чому саме Тев’є  був найулюбленішим героєм  автора?
• Пригадайте, хто з відомих  українських, російських, єврейських акторів виконував роль Тев’є-молочаря на сцені? Хто з них, на вашу думку, спромігся найкраще донести до глядачів задум Шолом-Алейхема?