Урок. Тема. «Спеціальні знаки для запису чисел – цифри. Цифри різних народів. Арабська нумерація». (за системою розвивальне навчання Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова)

    Урок математики  1 клас

 (за системою розвивальне навчання Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова)

Тема. Спеціальні знаки для запису чисел – цифри. Цифри різних народів. Арабська нумерація.

Мета. Познайомити учнів з цифрами різних народів. Розвивати бажання користуватися ними.Формувати інтерес до збагачення знань і розвивати полікультурні комунікативні та інформаційні компетентності.

Хід уроку

І.Організація класу.

Подаруйте посмішку собі,
Один одному, мені.
Я дарую посмішку і вам,
Радість допоможе у роботі нам.
 

ІІ.Мотивація навчальної діяльності. Створення ситуації успіху.

 - Яке свято наближається до нас?   (Новий рік)

(слайд 1) 

- А чому ви так лютите Новий рік? (Бо Дід Мороз приносить подарунки)

Слайд 2  

- От і наші герої Буратіно, Мальвіна та П’єро вирішили зробити своїм друзям новорічні подарунки.

А щоб зробити однакові новорічні подарунки для дітей, Буратіно та його друзі мусять доку­пити: п'ять помаранчів, сім яблук, чотuрu пакетики з льодяниками,  шість шоколадок і вісім хлопавок.

(слайд 3)

Буратіно. Збігати до крамниці неважко. Головне ­не забути, чого та скільки треба купити. Отже, п'ять помаранчів, шість хлопавок, вісім шоколадок ...

П'єро. Та ні, Буратіно, ти вже все переплутав. Щоб нічого не забути, зараз усе запишемо на аркушику. Так, називаю слово-мітку і ставлю рисочку. Кількість помаранчів позначу буквою П, кількість яблук - буквою Я і так далі.

(слайд 4)

    Буратіно. Не подобається мені твій запис. У крамниці доведеться закреслювати твої палички або наново їх перераховувати.

       Мальвіна. Правильно, краще записати все словами.

 Буратіно. Це ще довше, та й я ще не всі слова вмію писати.

ІІІ.Постановка навчальної задачі.

-  Як ви гадаєш, чи можна записати результат вимірю­вання, але так, щоб при цьому не малювати мітки­-рисочки і не записувати повністю слова-мітки? (Відповіді дітей.)

- Так, результати вимірювання часто доводиться запи­сувати. Писати повністю слова-мітки незручно й довго. Тому люди вже дуже давно придумали спеціальні значки, якими заміняють на письмі слова-мітки, щоб записати результати вимірю­вання. Ці мітки-значки називаються ЦИФРИ.

ІV. Розвязання навчальної задачі.

- З давніх-давен різні народи користувалися різними ЦИФРАМИ.

А можливо ви діти знаєте якими? (відповіді дітей)

(слайд 6 )      У прадавніх людей, крім кам'яної сокири й шкіри замість одягу, нічого не було. Тому первісній людині доводилося рахувати.

(слайд 7 )       Загинала людина пальці – дадавали. Розгинала – віднімали. Так саме, як ми робимо, коли вчимося рахувати. На пальцях рахувати зручно, тільки результат рахунку зберігати не можна. Не станеш же цілий день ходити із загнутими пальцями. І людина здогадалася – для рахунку можна використовувати все, що попадеться під руку: камінчики, палички.  

(слайд 8 )    Поступово людина приручала худобу, обробляла поля й збирала врожай. З'явилася торгівля. Але як запам'ятати, хто кому скільки повинен, скільки народилося лошат і скільки тепер у череді коней, скільки мішків кукурудзи зібрано?

- Діти, допоможіть стародавнім людям виконати арифметичні обчислення (гіпотези дітей).

    Щоб успішно займатись сільським господарством давнім людям необхідні були арифметичні знання. Без підрахунку днів важко було вирішити коли засівати поля, коли збирати врожай, коли чекати приплоду від скота. Потрібно було знати скільки овець  в стаді, скільки мішків зерна зібрано.

(слайд 9 )   А зараз давайте з вами перетворимися в прадавнього шумера – представника народу, який винайшов рахунок і його запис.

    Намотай на голову яскраву хустку -це тюрбан. Тепер зліпи із пластиліну невеличкий кружечок, і маленькою паличкою видави на кружечку стільки вертикальних паличок, скільки в тебе – шумера – верблюдів. А що ще замість верблюдів можна перерахувати таким шумерським способом?( свої іграшки, книжки.) При цьому пам'ятай, що число 10 позначається не вертикальною, а горизонтальною, лежачою паличкою.

 (слайд 10)    А от прадавні індіанці замість самих цифр малювали страшні голови, як у прибульців, і відрізнити одну голову від іншої було дуже важко.

(слайд 11)    Потім вони навчилися записувати числа крапками й

горизонтальними лініями.

(слайд 12)    Народи Прадавньої Азії при рахуваннях зав'язували вузлики на шнурках різної довжини й кольору. У деяких багатіїв накопичувалося по кілька метрів цієї мотузкової «рахункової» книги, напевно згадай через рік, що означає чотиривузлика на червоному шнурку. Тому того, хто зав'язував вузлики, називали пригадувач.

(слайд 13)      Прадавні єгиптяни теж внесли свій внесок в історію цифр.

(слайд 14) Вони придумали АБАК – рахункову дошку, на якій пересували абрикосові кісточки. Абак використовували й у Прадавній Греції, і в Прадавньому Римі, а потім і в Західній Європі аж до XVIII сторіччя.

    Та й зараз іноді можна зустріти близького родича абака – рахівницю, де абрикосові кісточки замінені пластмасовими або дерев’яними, а щоб не згубилися, їх нанизали на металеві спиці й вставили в рамку.

(слайд 15)   Рахувати  стало зручніше. А чи легше стало запам'ятовувати? 9відповіді дітей). Прадавні египтяни на дуже довгих і дорогих папірусах писали замість цифр складні, громіздкі знаки. От так виглядало число 5656.

(слайд 16)   Перед вами Прадавній Рим.

(слайд 17)   Діти, а чи під  силу людям, незнаючим рахунку, збудувати таку красу? (відповіді дітей). Але багато їх творінь збереглися й до теперішнього часу. А що потрібно, щоб збудувати такі будинки? (відповіді дітей).

(слайд 18)   Прадавні римляни придумали цифри, якими ми користуємося дотепер. Для зображення цифр римляни користувалися зображеннями людської руки. А чи не знаєте ви, як саме? (діти показують пальці рук).

V. Фізкультхвилинка.

(слайд 19)   Інші числа записувалися за допомогою цих символів із

застосуванням додавання й віднімання. Ця форма запису менш зручна, ніж та, якою ми користуємося.

     Число 444 записується так CDXLIV.

-А чи зручний такий запис? Чому? (міркування і відповіді дітей)

  - Так, запис числа виходив дуже довгий.

(слайд 20)   На Русі кожній цифрі відповідала  своя буква абетки. Щоб  не плутати й цифри, над позначенням числа писали витіювату лінію.

(слайд 21)   Важко відрізняти букви від букв із лініями, незручно зберігати тендітні глиняні абаки, мотузки з вузликами, рулони папірусу.Прадавні індуси (жителі Індії) винайшли для кожної цифри свій знак.

(слайд 22)   Трохи пізніше араби спростили ці значки, і вони стали виглядати ось так: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Що означає слово «ЦИФРА»? (учні відповідають)

(слайд 23)   Цифри, якими ми користуємося, зараз називають арабськими, і з'явилися вони в Росії тільки за часів  Петра I.

- Тож якими цифрами ми користуємося для запису числа? ( арабськими)

(слайд 24)   Арабські цифри.

VІ. Удосконалення набутих знань.

(Парна робота) стр.31 (в)

VІІ. Рефлексія.

Вчитель: Підійшов до кінця урок.

- Чи задоволені ви сьогоднішнім уроком? Чи здійснилися ваші очікування?

- Чи дізналися ви чогось нового, чи поповнили свій багаж знань?

- Що найбільше зацікавило вас?

- Яке почуття у вас викликав цей урок?

- Що вам сподобалося найбільше?

- Які виникли запитання?