Урок Тема: У кого співає глина? Науково-пізнавальне оповідання ТЕТЯНИ КАРА-ВАСИЛЬЄВОЇ . СПІВУЧА ГЛИНА (Скорочено)

 

Автор: Биканова Н.Л.

Вчитель початкових класів Марківської ЗОШ І-ІІ ст. № 1

 

4 клас Урок 37                  Літературне читання

Тема: У кого співає глина? Науково-пізнавальне оповідання ТЕТЯНИ КАРА-ВАСИЛЬЄВОЇ . СПІВУЧА ГЛИНА (Скорочено)

Мета: ознайомити учнів з мистецтвом опішнянських майстрів; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення учнів, творче мислення та уяву; виховувати повагу до народного мистецтва.

Хід уроку

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

-         Привітання-комплімент

-         «Пісочний годинник» - очікування

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Артикуляційна гімнастика

• «Піймати мишку».

Губи в посмішці, відкрити рот, вимовити «а-а» і прикусити широкий кінчик язика (зловили мишку за хвостик).

• «Конячка».

Витягнути губи, відкрити рот, поцокати «вузьким» язиком (як цокають копитами конячки).

2. Гра «Нумо, прочитай»                                         

— Складіть слова, переставивши букви.

Трфуки                                мьіфл              олбтуф                                                  іфніш

(фрукти)                             (фільм)           (футбол)                                                  (фініш)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Робота в парах

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують оповідання Григора Тютюнника «Ласочка».

2. Робота в группах   «Крісло автора»

Гра «Чиє продовження краще?»

Учні презентують своє продовження історії про Ласочку. Колективно обирають кращу історію.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-Гра «Чарівний мішок» (глечик з глини)

-Учитель демонструє вироби опишнянських майстрів.

— Погляньте на ці витвори мистецтва. Сьогодні ми дізнаємося, чиї руки створили цю неймовірну красу.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над заголовком. Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок: із захопленням; з радістю; зі здивуванням; з питальною інтонацією.

— Як ви вважаєте, про що може йтися в тексті з таким заголовком?

— Коли глина може співати?  

2. Виразне читання твору вчителем

— Чи сподобався вам твір?

— Що вас більше всього зацікавило?

— Що ви уявляли, слухаючи цей твір?

— Який це твір за жанром?

3. Словникова робота. Робота в парах

Читання колонок слів учнями одне одному в парах

Макітри              ввібрали

куманця              невичерпну                                           

баклаги              безпосередності

барильця            використовували

— Значення яких слів вам не зрозуміле?

Учитель демонструє учням барильце, баклагу, куманець, макітру, миску, глечик.

4. Цікаво знати!

Опішнянська кераміка — традиційна українська кераміка із смт. Опішня на Полтавщині, одного з найбільших осередків виробництва гончарної кераміки в Україні. Об’єкт нематеріальної культурної спадщини України.

Згідно з археологічними знахідками, виявленими на околицях Опішні, територія селища була заселена ще за доби неоліту. Опішнянські гончарі створюють виріб без попередніх ескізів. Гончарну кераміку виготовляють із місцевого виду глини. Вона має сіруватий колір, а при випалюванні набуває світло- жовтого відтінку.

Кераміка проходить 40-денний цикл виготовлення. Спочатку глину замішують на спеціальному обладнанні. Опісля декількох днів майстер на гончарному крузі починає формувати виріб. Деякі дрібні приставні частини — ручки, носики, підставки,— відтискуються в гіпсових формах, а вже потім прикріплюються рідкою глиною. Після ліплення глина протягом тижня сохне в природних умовах, без додаткових підігрівів і вентиляцій. Потім виріб випалюється у печі при температурі від 850 до 900 С, після чого його глазурують або розмальовують, а потім ще раз випалюють при такій самій температурі.

5. Фізкультхвилинка

6. Читання тексту учнями ланцюжком

7. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

— Чим славиться Опішня?

— Який посуд виготовляють опішнянські майстри?

— Що відображено в опішнянському розписі?

— Як виконують опішнянський розпис?                           -

— Чому вироби опішнянських майстрів охоче розкуповували?

— У вигляді яких тварин ліпили посуд?

— Де використовували такі вироби?

— Яким є призначення куманця?

— Чим є зараз фігурний посуд?

— Чому не всі майстри його можуть виготовляти?

8. Гра «Старт - фініш»

За командою «Старт» усі учні починають читати текст напівголосно.

За командою «Фініш» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

«Пісочний годинник»

— Що нового дізналися?

— Що вас найбільше зацікавило?

— Чи виникло у вас бажання відвідати Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти опис одного з куманців, використовуючи слова з тексту (с. 71-72).

Намалювати глиняний посуд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

трфуки

 

міфль

 

олбтуф

 

іфніш

 

 

 

Макітри

баклаги

ввібрали

барильця

куманця

невичерпну

використовува-ли