19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок. "Тема уроку: Григорій Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості байок "Бджола та Шершень" і "Собака і Вовк"."

Про матеріал
Тема уроку: Григорій Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості байок "Бджола та Шершень" і "Собака і Вовк". Мета: дати загальну характеристику розвитку жанру байки ,з’ясувати особливості байок Г.С.Сковороди, проаналізувати байки “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк”; поглибити розуміння учнями вчення про "сродну працю"; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, навички ідейно-художнього аналізу байок; виховувати почуття дружби і взаємоповаги. Обладнання: портрет Г. Сковороди, книжкова виставка, презентація байкарської спадщини Г. Сковороди. Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, усна зв’язна розповідь,гронування, сенкен,діаграма Вена, «Незакінчене речення». Тип уроку: урок-дослідження.
Перегляд файлу

Тема уроку: Григорій Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості байок "Бджола та Шершень" і "Собака і Вовк".

Мета: дати загальну характеристику розвитку жанру байки ,з’ясувати особливості байок Г.С.Сковороди, проаналізувати байки “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк”; поглибити розуміння учнями вчення про "сродну працю"; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, навички ідейно-художнього аналізу байок; виховувати почуття дружби і взаємоповаги.

Обладнання: портрет Г. Сковороди, книжкова виставка, презентація байкарської  спадщини Г. Сковороди.

Методи, прийоми  і форми  роботи: бесіда, усна  зв’язна  розповідь,гронування, сенкен,діаграма Вена, «Незакінчене  речення».

 

Тип уроку: урок-дослідження.

 

Здається, байка просто бреше,

А справді — ясну правду чеше.

Л. Глібов

 

Єдина в байки є мета й призначення —
Погані смертних виправляти звичаї
І закликати люд до справедливості...

                                                                        (Федр, давньоримський байкар).
  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід  уроку

1 слайд

  1. Організаційно – мотиваційний  етап.

1. З’ясування  емоційної  готовності  до  уроку.

  • Охарактеризуйте  свій  настрій, внутрішній стан  за  допомогою  одного  слова(дієслова  або  прикметника).
  • Обміняйтеся  побажаннями на  урок  зі  своїм  сусідом  по  парті.
  1. Цілевизначення  та  планування  роботи. Оголошення  теми  і  мети  уроку.

2 слайд

Тема нашого уроку:Г. С. Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості притч-байок "Бджола та Шершень" і "Собака і Вовк".

3 слайд

Наші завдання: 1)дати загальну характеристику розвитку жанру байки;

2) з’ясувати особливості байок Г.Сковороди;

 3) проаналізувати байки “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк”.

4 слайд

Епіграфом до уроку я взяла слова двох відомих байкарів Л.Глібова та Федра. Прочитайте їх.

  •                 На  партах  перед  вами  план  та  завдання  уроку, працюючи, ви  скористаєтесь  цією  таблицею як  карткою  самооцінки  власної  діяльності  на  уроці.

ІІІ Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

  • Яким було домашнє завдання?

Перевіримо, як ви засвоїли біографію Г.Сковороди за допомогою вікторини.

 

 

 

 

1.Вікторина «12  запитань  для  найуважніших»

1. Яку добу завершив своєю творчістю Г.Сковорода?(бароко)

2. Село, в якому народився філософ?( Чорнухи)

3.Де здобув початкову освіту?(У дяка, а потім у церковно-парафіяльній школі)

4. У якій академії навчався Г.Сковорода?(Києво-Могилянській)

5. З чим була пов’язана перша перерва у навчанні?( Г.Сковорода був запрошений співаком до придворної капели цариці Єлизавети Петрівни в Петербурзі)

6.Предмет, який викладав Г.Сковорода  у Переяславському колегіумі? (поетику)

7. Кого найбільше полюбив і вважав своїм духовним спадкоємцем                       Г. Сковорода серед студентів Харківського колегіуму?(Михайла Ковалинського).

8. Чому твори Г. Сковороди поширювалися усно?( Через заборону книговидання в Україні твори Г. Сковороди не друкувалися, а поширювалися усно).

9. У якій період життя Г.С. Сковорода напише найбільше своїх творів?
(мандрівний спосіб життя)

10.Назва збірки ліричних творів митця.(«Сад божественних пісень»)

11. Де похований Г.С. Сковорода?(Великий філософ похований у селі Пан-Іванівка (тепер Сковородинівка) на Харківщині).  

12. Які слова вибиті на надгробку могили  Г. Сковороди?( Світ
ловив мене, та не спіймав)

Підсумок

Взаємоперевірка робіт. Правильні відповіді ви бачите на слайді 5,6  слайди

Проставте отримані бали до карток самооцінювання

2. Робота в групах

Намалюйте квітку і на її пелюстках відтворіть багатогранність образу

Г.С. Сковороди

 

 

 

 

 

 

3. Презентація роботи.

ІV Сприйняття, засвоєння та усвідомлення  навчального  матеріалу.

7 слайд

1.Слово  вчителя.

— Не менш важливе місце у творчому доробку Григорія Сковороди посідають байки. Письменник ставився до них дуже серйозно, бо вони давали йому можливість узагальнювати свої спостереження над життям, висловлювати в найбільш дохідливій формі свої погляди, виносити вирок негативним явищам тогочасної дійсності.

Створивши славнозвісну збірку "Байки харківські", Сковорода заклав міцні підвалини для розвитку української класичної байки як самостійного жанру. Хоча, звісно, як байкар, Сковорода мав своїх попередників.

 

2.Інформативне повідомлення «Від Езопа – до Сковороди».(випереджальне завдання)

8 слайд

Ознайомтесь у групах з питаннями до прослуховування виступу.

Матеріал для повідомлення.

"До Сковороди літературна байка пройшла вже великий шлях свого розвитку і мала цінні традиції. "Книга мудрості самого народу (М. Гоголь), байка своїм корінням сягає у фольклор, у казки, прислів'я і приказки, в яких найповніше відтворено життя трудящих мас, їхній побут та історію, психічний склад, невичерпний гумор, мудрість і дотепність.

У давнину байкою називали невеличке морально-повчальне оповідання, в якому дійовими особами виступали не люди, а звірі, наділені людськими рисами. Цей жанр виник у VI — V ст. до нашої ери в Греції; першим байкарем вважається легендарний Езоп. Його байки, написані прозою, а на початку нової ери переказані віршами римським поетом Федром, розійшлися по всій Європі. Суттєво оновив жанр байки Жан де Лафонтен, французький поет XVII ст.В Росії їх переклали ще в першій третині XVIII ст. Вони й пізніше користувалися великою популярністю і стали багатющим джерелом, з якого черпали мотиви і сюжети наступні покоління байкарів. Але байка кожного народу набула своєрідного національного колориту.

Звертаючись до традиційних сюжетів і знайомих образів, байкар щоразу наповнює їх новим змістом, дає їм нове тлумачення, розкриває суспільні відносини, властиві даній історичній епосі. Езопівською мовою широко користувалися письменники, оратори і політичні діячі, коли хотіли висловити думку, яку не можна було в часи політичного гніту виголосити відкрито. Саме езопівською мовою байка засуджувала соціальну несправедливість. З часом вона набула сатиричного характеру Одним із перших байкарів-сатириків був римський поет Горацій.

Форму байки широко використовували у своїх казаннях церковні оратори другої половини XVII ст. — Іоаникій Галятовський та Антоній Радивиловський. До цього їх спонукала й необхідність посилювати емоційний вплив своїх проповідей та збуджувати відповідний інтерес в аудиторії.

Варто відзначити, що творча обробка фабул, "перелицювання" їх на новий лад, а також створення байок за зразком уже існуючих були досить поширеним явищем у XVII-XVI1I ст. Проте Сковорода, як побачимо далі, дещо інакше підходив до створення байки (За Ф. Поліщуком).

Підсумок

1.Хто є основоположником літературної (авторської) байки?

 (Основоположником літературної (авторської) байки вважають давньогрецького байкаря Езопа).

2.Хто розвинув віршову байку, а хто суттєво оновив жанр байки?

(Віршову байку розвинув римлянин Федр, а суттєво оновив – Жан де Лафонтен, французький поет XVII ст.)

3.Назвіть ораторів другої половини XVII ст., які широко використовували форму байки у своїх казаннях. З якою метою вони це робили?( Іоаникій Галятовський та Антоній Радивиловський. До цього їх спонукала й необхідність посилювати емоційний вплив своїх проповідей та збуджувати відповідний інтерес в аудиторії).

 

Вчитель. Проте Сковорода, як побачимо далі, дещо інакше підходив до створення байки (За Ф. Поліщуком). Саме він ввів байку як окремий жанр в українську літературу.

3.Повторення основних відомостей про байку як жанр літератури.

9, 10 слайд

1)Дайте визначення байці як жанру літературі. (Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально- гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків.)

 

 

 

 

2)Поясніть, що таке алегорія.

Алегорія (від  грец. аllegoria: від allios – інакший, agoreo – говорю) – один із видів інакомовлення, вираження абстрактного об'єкта (поняття) через  конкретний образ.

3)Притча — невелике оповідання, яке містить повчання в іноказальній, алегоричній формі, яка є спорідненою з байкою. Але смисл притчі більш значний: вона ілюструє важливу ідею, розкриваючи проблеми моралі, загальнолюдські закони. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки).

4)Назвіть основні ознаки байки. (Основними ознаками байки є алегоричність; сюжетність; повчальність;  малий обсяг; наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини).

 

4.Робота з текстом «Особливості байок Г.Сковороди».

11 слайд

Збірка «Байки харківські» (1774р.) - перша в українській літературі збірка байок, яка включає 30 творів.
Завдання для роботи в групі

-Прочитайте про особливості байок Г.Сковороди на слайді та на раздавальному матеріалі. Сформулюйте одне запитання за поданим матеріалом  і задайте  його будь-якому члену іншої групи.

      Відомо, що збірка "Байки харківські" складається з 30 творів. Перші 15 байок письменник написав у період 1769—1774 років, живучи "в лежащих около Харькова лесах, полях, садах, селах, деревнях и пчельниках". Другу половину (теж 15 байок) він створив у селі Бабаях поблизу Харкова. Всю збірку він подарував своєму приятелеві Опанасу Ланкову, в супровідному листі до якого висловив, крім того, цікаві міркування про жанр байок і притч. Оригінал збірки, на жаль, не зберігся. З численних списків, які робилися різними людьми в останній чверті XVIII та в XIX ст., до нас дійшло тільки три.

"Басні Харковскія" написані прозою. Вони складаються з двох частин: фабули і "сили", тобто висновку, моралі, яка в останніх п'ятнадцяти байках значно переважає за обсягом фабулу, перетворюючись на великий філософський трактат. В окремих байках "сила" є синтезом тематично споріднених прислів'їв і приказок. Посилається автор і на висловлювання видатних мислителів або тексти Біблії.

У перших п'ятнадцяти творах збірки "Басни Харьковскія" мораль ("сила") виражена дуже стисло — одним, двома афористичними реченнями. Дидактична частина наступних байок є розгорнутим міркуванням і становить ніби невеликий, але закінчений філософський трактат. По-різному дано й оповідну частину: у перших — це маленьке оповідання, в других — переважно короткий діалог. За давньою традицією, Сковорода писав байки прозою. В їх тексті чимало авторських афоризмів, народних прислів'їв та приказок. Дійовими особами виступають, як правило, тварини, птахи, предмети, зрідка люди.

А вперше надруковані "Байки харківські" були у 1837 році в Москві. Основну групу байок Сковорода присвятив прославленню суспільно корисної, "сродної" праці, розвинувши таким чином своє філософське вчення.

Підсумок. Чому байки Г. Сковороди можна поділити на два види?

 І які їх будуть тоді особливості?

– “Сила” перших 15-ти байок складається з 1-2-х афористичних речень, а “сила“ інших 15-ти байок велика за обсягом, наближається до філософського трактату. 

5.Робота над змістом байки «Бджола та Шершень».

1.Прослуховування аудіо запису байки «Бджола та Шершень»( тексти на партах).
2. Ідейно-художній аналіз твору.

-Стисло перекажіть зміст байки. Як ви його зрозуміли?

- У формі чого побудована байка?

-Хто є головними героями твору?

- Риси якої людини втілено в образі Бджоли? (працьовитої, мудрої, досвідченої людини).

- Розкрийте алегоричний образ Шершня. (образ людини лінивої, яка звикла користватися результатами чужої праці).

-Що приносить радість Бджолі, а що – Шершню?

-Визначте тему байки.

(Тема байки – розкриття важливої ролі праці за покликанням).

- Знайдіть у “силі” витлумачення алегоричного змісту образів байки. (“Шершень  – се образ людей, котрі живуть крадіжками чужого і народжені  на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться”)

-Розкрийте ідейний зміст твору.
(Ідея байки- уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного способу існування).

-Прочитайте  афоризм, в якому міститься ідейний зміст: «Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе».

Слайд 12
-На вашу думку, який (які) із запропонованих варіантів найбільш точно передає ідею байки “Бджола та Шершень”?

  • Праця є природною потребою гідної людини.
  • Спосіб життя – це вічна тема для суперечок.
  • Бути потрібним – справжня радість для людини.
  • Якщо від тебе немає користі іншим, то не вчи їх, як треба жити.

 Слайд 13

-Оскільки мораль байки значно більша, ніж фабула, то вона нагадує трактат. Поясність, як ви зрозуміли ідею “сродної” праці.

“Немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо, душа – володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти”. На підтвердження цих думок Г. Сковорода наводить цікаві приклади, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця, на домашнього кота, який, вловивши мишу, не їсть її; нарешті, на замкнену в достатку Бджолу, яка вмирає з нудьги,  бо не може літати по квіткових луках. Отже, людина має жити відповідно до своєї природи, займатися “сродною” (природною) працею.

- Назвіть провідні проблеми байки.

Слайд 14

Провідними проблемами байки  є три: людина і суспільство; смисл життя людини та її покликання; праця і споживання.   

-Чому мораль байки Г.С. Сковороди “Бджола та Шершень” нагадує  трактат? Спробуйте дати відповідь одним реченням.(Мораль (сила) байки “Бджола та шершень” нагадує трактат, бо в ній чимало фактів із життя, біблійних висловів, посилання на Цицерона, Епікура.)

Слайд 15

Підсумок
3.Творче завдання. Скласти сенкан з ключовим словом «праця».
Праця.
Корисна, цікава.
Виконую, стараюся, захоплююся
Улюблена справа – еліксир для душі.
Результативність.
Слайд 16
6.Робота над змістом байки «Собака і Вовк»

-Що таке дружба? Від чого вона залежить, чим вимірюється?
-Чи завжди дружба є щирою і відвертою? Відповідь обґрунтуйте, наводячи приклад.
-Які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте? (Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити? Я з тобою, як риба з водою. Ані лопата, ані мотика їх не розлучать. Для милого друга і вола з плуга. Друзі пізнаються в біді. У друга вода солодша, ніж у ворога мед. Вірний приятель — то найбільший скарб. Дружба та братство дорожче від багатства).

А як розуміє дружбу Г.Сковорода, ми дізнаємось із байки «Собака і Вовк»

Презентація міні-проектів «Повчальний зміст байки «Собака і Вовк»

1. Тема-

2. Ідея-

3. Характеристика образів   (що уособлюють?)

а) Собака --

б) Вовк —

4. Ключова фраза (пояснити)

«І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть,—ось де справжня любов і  єдність...».

 5. Жанр:     літературна байка.

6. Особливість байки   (назвати 1-2)

7. Проблематики байки:    

·        людина і суспільство;

·        смисл життя кожного;

·        людське покликання; праця і безділля.

8. Мова байки (назвати художні засоби)—

9. Філософська мудрість у творі  (визначити, чому вчить)—

 

1.Виразне читання байки

-Прочитайте виразно байку “Собака і Вовк”, розігравши діалог у ролях.

2.Ідейно-художній аналіз твору.

-Виокреміть цитатами складники сюжету байки.

 Експозиція: “У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі”.

Зав'язка: “Вовк… став набиватися до них у друзі”.

Кульмінація: “В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий”.

Розв'язка: “Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть”. 

-Назвіть головних героїв: собаки Левкон та Фирiдам (образи людей, які знають ціну дружбі); Вовк (образ людини лицемірної та хитрої).

-Вовк, набиваючись у друзі до Собак, хвалиться своїми  “чеснотами”.  Найдіть за текстом, якими саме.(Вовк хвалиться славними та багатими предками, вихованням,  “модними науками” і додає найголовніший аргумент: “Я на обох вас схожий, а голосом і волосом – на пана Фірідама”, а різниця між ними лише в тому, що він мав “хвіст лисячий, а погляд вовчий”).

 -Як Собаки означили справжню сутність хижака? Знайдіть це за текстом і зачитайте. ( “Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї – хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік”. )

-Сформулюйте чітко тему та ідею байки.

Тема байки – зображення єдності уподобань, які є важливою передумовою дружби.
Ідея байки- уславлення найкращих рис характеру: великодушності, милосердя, дружелюбності, справедливості, розсудливості; засудження заздрощів та лукавства.Возвеличення дружби як найбільшої духовної цінності становить ідею байки. 

 

Підсумок (після презентації міні-проектів)

 

— Чи співпадає ваше розуміння дружби із трактуванням цього поняття письменником? Наведіть приклади з історії, літератури, власного життя, що підтверджують або заперечують думку Сковороди про те, що дружбу може утвердити тільки "серце, в мислях согласное, и одинокая честность".


7. Практикум з теорії літератури. Діаграма  Вена.

— Пригадайте ознаки байки як літературного жанру та визначіть особливості байок Г. Сковороди.

 

 

 

 

 

 

 

Особливість байок Г.Сковороди:

1)прозова форма (як у Езопа);
2) складається з 2-х частини: І - стислий виклад якоїсь події, факту; ІІ- об’ємне тлумачення її автором, повчання, мораль або, як назвав її Г.Сковорода, — «сила»;
3) перевага надається  ІІ частині – моралі;
4) діалогічна форма викладу;
5) виразний, по-філософськи переданий зміст.

 

 

Слайд 17

Презентація Діаграм  Вена

Підсумок

Який внесок зробив Г.Сковорода у розвиток жанру байки?


V Рефлексія.

1.Робота з епіграфом.

  • Який, на  вашу  думку, епіграф  точніше  розкриває  зміст  нашої  сьогоднішньої  розмови? Чому?

Слайд 18

-Чому байки Г. Сковороди відіграли важливу роль в історії української літератури?(Байки Г. Сковороди стали основою для творчості байкарів наступного періоду – Петра Гулака-Артемовського, Леоніда Боровиковського, Євгена Гребінки, П. Білецького-Носенка, Леоніда  Глібова).

Слайд 19

2.Незакінчене  речення.

  • Продовжте  думку: «Байки Г.Сковороди змусили мене замислитись над тим…»

або

      «Мене  вразило, що…»

3.Самооцінювання.

Проставте бали до карток самооцінювання і здайте їх командирам груп

 

4.Подарунок на згадку

Я дарую кожному по бджілці і бажаю вам, щоб протягом навчання ви збирали плідно «мед знань» і обрали «сродну» працю.

Слайд 20

Домашнє  завдання.

  1. Дібрати 10 афоризмів Г.Сковороди на різну тематику.
  2. *Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому Г.Сковорода називав байку «мудрою іграшкою», що приховує в собі зерно Божої істини?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ  ТА  ПЛАН   УРОКУ

Завдання:

- дати загальну характеристику розвитку жанру байки;

- з’ясувати особливості байок Г.С.Сковороди;

- проаналізувати байки “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк”;

- поглибити розуміння вчення про "сродну працю".

 

Картка  самооцінки

Вид  роботи

Можлива   кількість балів

Результат

1.

12  запитань

для  найуважніших

1б. за кожну

 правильну відповідь

 

2.

Гронування «Багатогранність образу Г.Сковороди»

1б.

 

3.

Робота  з  текстом (відповіді на запитання,участь у бесіді)

1 – 3б.

 

4.

Аналіз байки «Бджола і Шершень» (участь в обговоренні )

1б.

 

5.

Сенкан «Праця»

1 – 2б.

 

6.

Презентація міні-проекту

2б.

 

7.

«Діаграма  Вена»

2б.

 

8.

Незакінчене  речення

1б.

 

 

 

 

Домашнє  завдання

 

1.Дібрати 10 афоризмів Г.Сковороди на різну тематику.

 

*Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому Г.Сковорода називав байку «мудрою іграшкою», що приховує в собі зерно Божої істини?»

 

 

Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
Що таке дружба? Від чого вона залежить, чим вимірюється?
Чи завжди дружба є щирою і відвертою? Відповідь обґрунтуйте, наводячи приклад.
Які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте? (Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити? Я з тобою, як риба з водою. Ані лопата, ані мотика їх не розлучать. Для милого друга і вола з плуга. Друзі пізнаються в біді. У друга вода солодша, ніж у ворога мед. Вірний приятель — то найбільший скарб. Дружба та братство дорожче від багатства)
Чому Вовк вирішив подружитися із собаками? («Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі»)
Яким чином хижак намагався довести свою цінність до Левкона та Фірідама? («Прошу мене любити та жалувати, панове мої... Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь»)
Чим славився Вовк? («...Понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, в яких стараннями батьків був вихований»)
Про які свої кращі гідності зазначив хижак, набиваючись до них у друзі? («Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама»)
У чому, на думку Вовка, полягала різниця між ним і тими, з ким він намагався подружитися? («...Маю хвіст лисячий, а погляд вовчий»)
Як зрозуміти те, що пастух, за словами собак, є для них третім другом?
Чим Вовк, на думку Левкона та Фірідама, від них відрізнявся? («Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть... ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба»)
За що собаки дорікали хижакові? («Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік»)
Що для письменника є справжньою любов’ю і єдністю?
Чим вразила вас ця байка?
Поясніть, що означає фраза «погляд вовчий»? Наведіть приклад з іншого художнього твору або з життя.
У чому полягає алегоричний зміст байки?
Вмотивуйте, чи хотіли б ви мати таких друзів, як Вовк?

 

 

 

 

Байка "Собака і Вовк"

У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі.
— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.
Потім понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, в яких стараннями батьків був вихований.
— Коли ж,— додав Вовк,— родом та науками хвалитися серед розумних вважається за дурість, то маю кращі гідності, щоб ви мене оцінили і полюбили. Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама... В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий.
Левкон відповів, що хоч Тітир на них зовсім не схожий, однак є третім для них другом, що він без Фірідама ніякого діла не починає. Тоді Фірідам сказав таке:
— Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть. Ми стережемо вівці, задоволені вовною і молоком, а ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба. Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік.

Сила: І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть,— ось де справжня любов і єдність...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Байка "Бджола та Шершень"

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народже-ні і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила: Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха*: «Веселість серця — життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? — Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця.— Коли заєць смачніший? — Тоді,— відповість мисливець,— коли добре за ним полюю.
Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон * чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової * книжечки «Про старість»...
Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

*Сірах - тут посилання на біблійну "Книгу мудрості Ісуса - сина Сіраха"

 

 

doc
Додано
16 січня 2019
Переглядів
3742
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку