Урок. Тема: «Загальна характеристика типу Молюски. Клас Черевоногі»

Про матеріал

У дистанційному курсі розглянуто загальну характеристику типів Хордові та Молюски. Зосереджено увагу на систематиці тварин, особливостях зовнішньої і внутрішньої будови, функціонуванні систем органів представників різних типів. Матеріал з анатомії та фізіології наведений таким чином, що його легше систематизувати при порівнянні різних систематичних груп між собою. Значну увагу приділено особливостям розмноження та розвитку організмів, що важливо через відносно незначну увагу до цих питань в шкільному курсі зоології. Також показано значення природоохоронних територій різних типів у збереженні біорізноманіття, охороні рідкісних видів тварин, що знаходяться на межі вимирання. Вкінці занять є контрольні запитання намагайтесь самостійно на них дати відповіді для перевірки себе. Сподіваємося, що курс допоможе Вам опанувати цю тему, розширити свої знання та покращити їх.

Перегляд файлу

Вступ

Вкінці занять є контрольні запитання намагайтесь самостійно на них дати відповіді для перевірки себе. Сподіваємося, що курс допоможе Вам опанувати цю тему, розширити свої знання та покращити їх.

Бажаємо успіхів!

Тема: «Загальна характеристика типу Молюски. Клас Черевоногі»

Мета заняття:

1.З’ясувати основні ознаки типу Молюски, класу Черевоногі.

Особливості їх будови та процесів життєдіяльності. Вивчити особливості зовнішньої і внутрішньої будови характерних

представників .Розглянути різноманітність молюсків.

2.Розвивати вміння аналізувати і робити висновки, пізнавальний

інтерес в учнів.

3.Виховувати працелюбність, активність і любов до природи.

Основні терміни: молюски, мантія, черевоногі, черепашка, радула.

Загальна характеристика молюсків

Молюски поширені переважно в морях і океанах — на мілководді і на

значній глибині.У солонкуватих та прісних водоймах живе невелика кількість видів молюсків. Деякі види м'якунів пристосувалися до життя на суходолі у вологих місцях. Вони ведуть нічний спосіб життя, а в посушливий період впадають у літню сплячку.

Тип Молюски об’єднує понад 130 000 видів тварин, серед яких добре відомі черевоногі молюски— ставковики, котушки, рапани; двостулкові молюски — устриці, гребінці, беззубки; головоногі молюски — кальмари, восьминоги, каракатиці, що є найбільшими і «найрозумнішими» істотами серед безхребетних тварин. (рис. 1)

( Рис. 1)

Клас Черевоногі моллюски

Розглянемо зовнішній вигляд, спосіб життя, будову тіла і системи органів черевоногихмолюсків на прикладі ставковика звичайного, поширеного в наших прісних водоймах.

Зовнішній вигляд і спосіб життя

Мабуть, ти брав до рук коричневого конусоподібного слимака, виловленого з води під час прогулянки, і бачив гірлянди цих істот, що, наче намистинки, нанизані на стебло латаття. Це і є ставковик. Ставковик звичайний — досить великий слимак завдовжки до 7 см. Його тіло міститься в суцільній черепашці коричневого кольору, закрученій в спіраль на 5—6 обертів за годинниковою стрілкою. Черепашка утворена з вапна, а зовні вкрита рогоподібною речовиною. (рис. 2)

(Рис.2)

Переходячи до розгляду м'яких частин тіла равликів, перш за все слід відзначити наявність у них частково відокремленої голови, роту, очей і щупалець, а на черевній стороні - масивної мускулистої ноги з широкою нижньою поверхнею, яку називають підошвою. Характерний для більшості равликів спосіб пересування - це повільне ковзання по субстрату на підошві ноги, причому саме пересування здійснюється завдяки хвилям скорочення, що перебігають по підошві ноги ззаду наперед. Слиз, що виділяється при цьому шкірою, пом'якшує тертя і полегшує ковзання по твердому субстрату. У деяких равликів у зв'язку з переходом їх до іншого типу руху змінюються і функція, і будова ноги. У багатьох равликів задня частина ноги несе на верхній поверхні особливу рогову або звапнілу кришечку, і коли равлик ховається в раковину, кришечка закриває вхід.

Тіло черевоногих, як правило, асиметричне, тобто уздовж тіла не можна провести вісь симетрії, яка б "розсікла" його на дві рівні частини. Асиметричність особливо чітко видна на анатомічному рівні. Наприклад, первинно парні органи предків у черевоногих представлені в однині (наприклад, усього лише одна статева залоза, одна нирка, одне передсердя і т.п.). Тіло складається з голови, ноги, внутрішнього мішка, мантії, що утворює мантійну порожнину, і черепашки (раковини) (рис. 3). Черепашка, як правило, добре розвинена, спірально закручена (у переважній більшості випадків вправо), але іноді може бути частково чи цілком вкорочена (наприклад, у слимаків). Внутрішній мішок цілком схований у раковині, а з її устя виступають тільки нога і голова. Раковина формується при участі мантії і являє собою вапняне утворення. Розрізняють три основних шари раковини:

зовнішній (утворений особливими білковими речовинами);

середній - порцеляновий, або призматичний (утворений вапном);

внутрішній - перламутровий (також вапняний, однак розташування кристалів тут дещо інше, чим у середньому шарі; заломлення променів світла зумовлює переливчастий вигляд внутрішнього шару).

(рис. 3.) Зовнішня будова ставковика великого: 1 – черепашка, 2 – мантія, 3 – голова. 4 – око, 5 – щупальце, 6 – нога, 7 – дихальний отвір

Нога добре розвинена, мускулиста, із широкою підошвою, що рясно зволожена слизом, виділюваним шкірними залозами. Завдяки такій будові ноги черевоногі можуть пересуватися навіть по зовсім гладеньких поверхнях. Продивіться відео « Рухи Черевоногих»

Голова відокремлена і несе дві пари щупалець. Верхні, більш довгі, є органами зору, тому що закінчуються очима, а нижні, більш короткі, являють собою органи дотику. Ротовий отвір також розташовується на голові.

Між стінкою внутрішнього мішка і мантією знаходиться мантійна порожнина, де розташовується анальний отвір, вивідний отвір нирки, протоки статевих залоз, знаходяться зябра (у зябродихаючих) чи легені (у легеневих). Мантійна порожнина відкривається дихальним отвором.

Будова тіла

Передню частину тулуба ставковика оточує складка - мантія. Вільний простір між мантією і тілом молюска — мантійна порожнина, яка сполучається отворами з навколишнім середовищем. Ставковик, як і решта молюсків, має вторинну порожнину тіла. Проміжки між органами заповнені паренхімою.

Травна система

Травна система представлена ротовою порожниною, глоткою, стравоходом, середнім і заднім відділами кишечнику, печінкою й іншими залозами. У глотці молюсків є терка (радула), усаджена безліччю зубців. Крім радули, у черевоногих є щелепа (наприклад, у виноградного равлика). В глотку відкривається пара проток слинних залоз. Задня частина стравоходу розширюється й утворює зоб. Середня частина кишечнику представлена шлунком і власне середньою кишкою, що утворює V-образний вигин. У середню кишку відкриваються печіночні протоки, а власне тіло залози (печінки) оточує з усіх боків шлунок і займає усі верхні обороти раковини, повторюючи їхню форму. Появу травних залоз, особливо печінки, розглядають як один з найважливіших ароморфозів в еволюції тваринного світу. Ферменти, виділювані цими залозами, сприяють більш повному засвоєнню їжі, що дає велику перевагу в боротьбі за існування в порівнянні з іншими нижчими формами, які не мають спеціалізованих травних залоз. Задня кишка закінчується анальним отвором, що відкривається на передній частині тіла в мантійну порожнину. (рис. 4)

рис. 4. Внутрішня будова ставковика великого

8 – рот, 9 – язик, 10 – глотка, 11 – шлунок, 12 – печінка, 13 – кишечник, 14 – шлуночок серця, 15 – передсердя, 16 – легеня, 17 – анальний отвір, 18 – нервові вузли, 19 – нерви

Продивіться відео «Живлення Черевоногих»

Видільна система

У ставковика вона представлена спеціальним органом — ниркою. Одним кінцем нирка сполучається з порожниною тіла, а іншим — із мантійною порожниною. Таким чином, усі шкідливі речовини, що накопичуються в тілі, виводяться у навколишнє середовище.

Дихальна система

Дихальна система молюсків добре розвинена. Незважаючи на водний спосіб життя, ставковик дихає киснем повітря. Він час від часу піднімається до поверхні води і крізь дихальний отвір набирає повітря, яке потрапляє в особливу кишеню мантії — легеню. її стінки багаті на кровоносні судини, тому в легені відбувається збагачення крові киснем і виведення з неївуглекислого газу. Цікаво! Усім любителям акваріумів, звичайно, відомий молюск ампулярія. Це істота органи дихання якої є напівзябрами, напівлегенями. (рис. 4)

Кровоносна система

Завдяки роботі спеціального органа — серця, по кровоносних судинах, які пронизують усе тіло молюска, циркулює безбарвна гемолімфа. Кровоносна система ставковика незамкнена. Це означає, що гемолімфа із судин виливається безпосередньо в проміжки між органами, омиває їх, віддаючи кисень і поживні речовини, далі знову збирається в судинах, якими рухаєтьсядо легені, а потім до серця. Серце ставковика складається з двох камер: передсердя та шлуночка. Передсердя приймає гемолімфу із судин і, скорочуючись, проштовхує їїв шлуночок, який, пульсуючи, жене гемолімфу по всьому тілу. (рис. 4) (Пригадай, як побудована кровоносна система кільчастих червів)

Нервова система

Нервова система ставковика добре розвинена і представлена кількома гангліями. Особливого значення набувають навкологлоткові ганглії, які виконують функцію головного мозку. Від них відходять відростки, що розгалужуються по всьому тілу. (рис. 4)

Органи чуття

Органи чуття ставковика дещо своєрідні. У просторі він орієнтується завдяки органам дотику і органам, що допомагають визначати наявність хімічних речовин у повітрі й воді. Крім того, ставковик має органи рівноваги і пару очей.

Розмноження і розвиток

Ставковики — гермафродити. їхня статева залоза продукує як чоловічі, так і жіночі статеві клітини. Самозапліднення в молюсків не спостерігається. Кожен ставковик одночасно є самцем і самкою, а тому стає «батьком» одних «діточок» і «матір’ю» — інших. Після парування ставковик відкладає до 200 яєць. Кладка має вигляд шнурів, що складаються з драглистої речовини, завдяки якій яйця прикріплюються до водяних рослин. Розвиток у ставковика прямий: з яєць відразу виходять маленькі молюски, схожі на дорослих особин. Вони швидко ростуть і у віці 6—7 місяців стають статевозрілими. Тривалість життя ставковика — близько 2 років.

Різноманітність черевоногих молюсків

Слимаки — найчисленніший за видами клас м’якунів, що налічує близько 100 000 видів. їх можна поділити на дві групи. До першої групи належать молюски, що мають зябра і дихають киснем, розчиненим у воді;до другої — ті, що мають легені й дихають атмосферним повітрям.

Власники зябер переважають серед видів цього класу. Вони живуть на дні морів і океанів. Деякі черевоногі молюски цієї групи (блюдечка та морські вушка) не мають спірально закрученої черепашки. Проте з ускладненням рівня організації молюсків їх черепашка дедалі більше закручується, як, наприклад, у найкрасивіших рідкісних черевоногих — конусів. Повзаючи по морському дну, молюски живляться найдрібнішими частинками рослин, дрібними молюсками і червами. Трапляються також черевоногі, що паразитують на тілі морських їжаків. Цікаво! Чи знаєш ти, що в деяких народів молюски, наприклад черепашки каурі» і досі виконують функцію грошей або нагород? Отже, чим більше на шиї аборигена Океанії черепашок, тим він багатший, поважніший. Легеневі молюски живуть у прісній воді й на суходолі. Серед них є рослиноїдні, всеїдні й хижаки.

Молюсків, що мають легені, поділяють на тих, у кого очі розташовані біля основи щупалець, і тих, у кого вони на вершині щупалець. До перших належать водяні слимаки — ставковики та котушки; до других — наземні молюски — виноградний слимак та садовий слимак, а також слизні — наземні молюски, які не мають черепашки. (рис. 5) Слизні ведуть нічний спосіб життя.Вони живляться падаллю, грибами, дрібними круглими чер-вами, рослинами, зокрема овочами та ягодами, завдаючи шкоди сільському господарству. Типовим представником слизнів є слизень польовий

(Рис.5)

Роль черевоногих молюсків у природі та житті людини.

Черевоногі молюски - важлива складова водних і наземних угруповань організмів. Деякі види споживає в їжу людина (наприклад, виноградного слимака, рапану, трубача, літорину).

Рапана випадково потрапила у Чорне море 1947 р. з Японського на днищах кораблів. Тепер цей хижак активно знищує устриць і мідій.

Черепашки молюсків (особливо мешканців тропічних морів, наприклад конусів чи мурексів) використовують як сувеніри, з них виготовляють ґудзики та прикраси.

Рослиноїдні види черевоногих обмежують чисельність водної рослинності, запобігаючи заростанню водойм. Наземні ґрунтові молюски збагачують ґрунт органічними та мінеральними речовинами.

Проте наземні черевоногі молюски (наприклад, голі слизуни) можуть ушкоджувати зернові та овочеві культури, плодові тіла їстівних грибів. Багато видів є проміжними хазяями паразитичних червів (малий ставковик - проміжний хазяїн печінкового сисуна, бітинія - котячого сисуна).

Слинні залози тропічного молюска з роду Конус виробляють смертельну для людини отруту.

Цікаві факти:

брюхоногие моллюски

Черевоногі — найчисленніший і різноманітний клас молюсків. Вони освоїли всі середовища існування, крім повітряного.
У равлика, молюска класу черевоногих, близько 25 000 зyбів.
Найбільшим брюхоногим зябровим молюском є Syrinx aruanus для якого відомі особини з раковиною в 80 см довжиною і вагою у 18 кг.
Найбільшим наземним молюском є Achatina fulica, розмір ноги якого може досягати 39 сантиметрів, при вазі в 900 грам .
Деякі рослини запилюються молюсками. Так селезеночек, який росте в наших лісах запилюється слимаками і равликами.
Найстаріший спійманий людиною молюск, за оцінками вчених мав вік приблизно 405 років.
Вік молюсків можна визначити за кількістю кілець на стулці раковини. Кожне кільце відрізняється від попереднього за рахунок особливостей їжі споживаної в цей період, стану екології, температури і кількості кисню у воді.
Молюск — хижак рапана прибув у Чорне море в 1947 році з Японського моря на днищах перекинутих звідти радянських торпедних катерів і до теперішнього часу з’їв майже всіх устриць, мідій і морських гребінців. Так сильно розплодитись рапана змогла тому, що внаслідок невисокої солоності води в морі відсутні її природні вороги — морські зірки.
Найбільший коли-небудь спійманий молюск важив близько 340 кілограм. Він був виловлений в Окінаві, Японія в 1956 році.

Підсумки: Кровоносна система у черевоногих незамкнена. Дихають черевоногі легенями (наземні види) та зябрами (підводні). Травна система представлена ротовим отвором, шлунком, анальним отвором. Видільна система (ускладнення) нирки. Нервова система складається з нервових вузлів, сполучених між собою, та нервів. Серед молюсків є роздільностатеві та гермафродити. Відкладають яйця (можливі живородні форми). Розвиток може бути як прямий, так і непрямий.

Питання для самоконтролю: