Урок "Тема жіночої долі – одна з провідних тем Шевченкової творчості. Тема матері й сина в поемі «Катерина»

Урок української літератури в 9 класі

Тема. Тема жіночої долі – одна з провідних тем Шевченкової творчості.

           Тема матері й сина в поемі «Катерина»

Мета:

• познайомити дев’ятикласників із поемою Т. Шевченка «Катерина», розкрити ідейний зміст та проблематику поеми
• допомогти   усвідомити, чому Шевченко так уболівав за долю жінок,    спонукати до роздумів над долею дівчини-покритки, долею    України
• удосконалювати навички виразного читання, аналізу   ліро-епічних творів, висловлення власної думки щодо     прочитаного
• виховувати  щирість, вірність, повагу у стосунках, прищеплювати почуття відповідальності за долю майбутніх дітей, співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти ближньому,  почуття відповідальності за свої    вчинки, за найвище щастя жінки – щастя материнства,   прагнення дотримання загальноприйнятих    моральних норм.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет письменника, репродукція картини Т.Шевченка «Катерина», ілюстрації до поеми «Катерина», фліпчарт, мультимедійна презентація до уроку.

П Е Р Е Б І Г    У Р О К У

І. Емоційне налаштування на урок.

- Для емоційного налаштування   давайте  його   прослухаємо фрагмент  пісні. 

(Слайд № 1. Перегляд відеофрагменту  української народної пісні «Ой у вишневому садку» ( 1 хв).

• Які почуття навіяла вам ця пісня? Що спільного у ній з твором, який ви читали вдома?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Метод «Мікрофон».

 -  Висловіть загальне враження від прочитаного, продовживши мою думку:

«Читаючи поему «Катерина», я відчув…;  читаючи поему «Катерина», я думав…; читаючи поему «Катерина», я зрозумів…».

2. Технологія «Асоціативний кущ».

- Намалюйте словесний психологічний портрет  героїні однойменного твору Т.Г.Шевченка?

                                                                                                Мати

Гарна дівчина                                                                                         Покритка

                Необачна                                                           Вірить москалеві

                                             Довірлива                 Страждає

                       Наївна                       Зганьбила батьків                     Річуша

 

(Слайд № 2 )

    3.  Ознайомлення з епіграфом уроку.

(Слайд № 3 )

• Чи можуть бути слова Т.Шевченка епіграфом до сьогоднішнього уроку?

 Слово мамо — Великеє,

Найкращеє слово!

                                                                                                        Т. Г. Шевченко

- Чому?

- Нашій  героїні випала  доля  стати  мамою, але вона  так і не пізнала щастя бути мамою.

3. Оголошення теми та мети уроку, ціле визначення.

(Слайд № 4)

- Тема сьогоднішнього уроку: «Жіноча доля – одна з провідних тем Шевченкової творчості. Тема матері й сина в поемі «Катерина».

(Слайд № 5)

• Сьогодні, розглядаючи поему «Катерина», ми :

•     осмислимо проблему зневаженого материнства;
•     здійснимо ідейно-художній аналіз твору;
•     розкриємо захоплення поета красою материнства;
•     продовжимо розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження;
•     формуватимемо шанобливе ставлення до жінки-матері;
•     усвідомлюватимемо почуття відповідальності за долю майбутніх дітей;
•     виховуватимемо  щирість, повагу, вірність у стосунках, співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти ближньому.

Запис теми уроку в зошит

ІV. Сприймання та засвоєння нових знань.

(Слайд № 6)   

1. Вступне слово вчителя.

З першої миті життя схиляється над нами обличчя матері. У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них.  А кожна дівчина мріє про щасливе кохання, шлюб і сім’ю. Але доля складається в усіх по-різному. Т.Шевченко створив прекрасні образи дівчат, молодиць, жінок-матерів.

Не одне покоління українців задумувалося над питанням: « Хто ж винен у  трагедії Катерини  і чому таке трапилося з нею?»  Катерині співчували, її звинувачували, виправдовували, шукаючи причину нещастя.

       Сьогодні і ми з вами ще раз перегорнемо нетлінні сторінки поеми і спробуємо осмислити трагічну долю  молодої жінки-матері.

2. Передумови та історія написання.

(Слайд № 7 )  

А) Вступне слово вчителя.

- Поему Т. Шевченко писав у той час, коли жив із Іваном Сошенком на найманій квартирі в Петербурзі. Завдяки спогадам  І.Сошенка уявімо напівпідвальну кімнату, в якій двоє молодих земляків-українців займаються своїми справами – Сошенко сидить за мольбертом, Шевченко – за столом щось пише. Той, що за столом, обертається до того, що сидить за мольбертом: «А послухай, Соха, чи воно так добре буде?», – та й починає читати щойно написані рядки «Катерини». А Сошенко, відмахуючись від Тараса: «Та одчепись ти зі своїми нікчемними віршами. Чом ти справжнього діла не робиш?». Не знав і не міг знати І.Сошенко, що мине всього рік відтоді, як перше видання «Кобзаря»   із розміщеною в ньому поемою «Катерина» прийде в Україну, і ті поетичні рядки, від яких він відмахувався, стануть всенародно знаними.

Чому Шевченко вирішив писати поему про нещасну дівчину? Що стало поштовхом? Про це ви почуєте виступу учня-дослідника.

(Слайд № 8 )

Б) Виступ учня-дослідника.

Історія на писання, передумови

Поема «Катерина» присвячена В. А. Жуковському в пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

    Сумна історія кохання дівчини з народу, обдуреної легковажним паном, не була новою в літературі.   На подібну  тему вже існували твори : поема    «Эда»   Є.Баратинського, повість «Сердешна Оксана» Г. Квітки-Основ’яненка, повість «Сердешна Ліза» М. Карамзіна.  

Історично підтверджено факт, що  в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат, що стали матерями, не перебуваючи у шлюбі.

Для Шевченка  доля жінки-кріпачки   особистим, глибоко інтимним горем. Молодою померла мати, подруга дитинства Оксана, сестри були кріпачками.  

Крім того, є й така версія, що до цієї теми Т.Шевченко звернувся тому, що його рідною матір’ю була не Катерина, а її рідна молодша сестра Агафія, а батьком,  ймовірно,  міг бути брат царя Олександра І царевич Костянтин. Агафія була покоївкою у будинку Енгельгардтів, а царевич у той час квартирувався зі своїм полком у цьому селищі. Тому  Тарас міг бути позашлюбною дитиною.   Отже, трагедія ошуканої російським офіцером дівчини,  доля дитина-байстряти Шевченкові була близькою, як нікому іншому.

3. Робота над текстом поеми та ідейно-художній аналіз поеми

А) Словникова робота. Виступ учня-дослідника.

- Починаючи  роботу над твором,  потрібно переконатися, чи всі слова та вислови були вам зрозумілими у творі. Результати аналізу лексики поеми презентує учень-досліник.

 (Слайд № 9,  10, 11 )

- Прочитавши поему «Катерина»,  я припустила, що потрібно зосередити увагу на тлумаченні  таких слів з поеми, які сучасним школярам можуть бути незрозумілими:

Пішов москаль в Туреччину;

Катрусю накрили.

За народними законами   дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі. Таким дівчатам проводили обряд покриття: шановані у селі жінки збиралися і пов’язували («покривали») хусткою голову необачній дівчині. 

Покритка - дівчина,  яка  народила позашлюбну дитину (байстрюка). Історія зберегла такі дикунські розправи над покритками, як-от: їх обстригали, обмазували голову дьогтем і обтикати пір’ям, — і так водили голою по селу.

Взяла землі під вишнею,

На хрест почепила.

У  давнину був звичай: залишаючи назавжди свій край, люди брали жменьку рідної землі, яку мали покласти в їхню труну при похованні в чужій стороні. Цього звичаю дотримується і Катерина, бо цілком свідома того, що більше не повернеться додому.

Іде шляхом молодиця,

Мусить бути, з прощі.

Це  хода групи віруючих людей, які таким чином спокутують гріхи.

Іде Катерина

У личаках — лихо тяжке! —

Взуття, плетене з кори дерев.

Міхоноша

Світилки

Б) Літературний  диктант.

- Давайте, пригадаємо твір, виконавши літературний диктант.

Учні слухають вчитель, записують у зошити відповіді. Перевірка –взаємоперевірка, відповіді на слайді.

а) Про кого поет пише:

 Не журиться… -

 Вмиється сльозою,

 Возьме відра, опівночі

 Піде за водою,

 Щоб вороги не бачили;

 Прийде до криниці,

 Стане собі під калину,

 Заспіває Гриця.       

 б) Про кого думає Катерина?

 «Отут з муштри виглядала,

 Отут розмовляла,

 А там… а там… сину, сину!

 Та й не доказала.

 в) Іде шляхом молодиця,

 Мусить бути, з прощі.

 Чого ж смутна, невесела,

 Заплакані очі?

 У латаній свистиночці,

 На плечах торбина,

 В руці ціпок, а на другій

 Заснула дитина.

        -  Куди йде Катерина?

 

 г) «Нехай, кажуть, - гине ледача дитина,

 Коли не зуміла себе шанувать»

• Хто так говорить за Катерину?

 д) Чорнобрива Катерина

 Найшла, що шукала.

 Дунув вітер понад ставом –

 І сліду не стало.

 - Що зробила Катерина після зустрічі з москалем Іваном?

е) А пан глянув… одвернувся

 Пізнав, препоганий,

 Пізнав тії карі очі,

 Чорні бровенята…

•  Кого впізнав пан?

(Слайд № 12 )

Перевірка відповідей.

а) Катерина; б) про коханого ; в) на Московщину; г) люди; д) втопилася в ставку;

 е) свого сина Івася.

В) Бесіда за змістом поеми дискусійного характеру з елементами вибіркового читання.

- Яка трагедія сталася з Катериною?

- Як ви думаєте, хто винен?

Надзвичайно важливою у творі є сцена, коли батьки  виганяють  Катерину.

- Чому в поемі батько й мати виганяють єдину дочку?

(Кожна мати, яка має доньку, думає про той час, коли віддаватиме її заміж. Весілля – надзвичайно важлива подія в житті дівчини та її батьків. Треба зрозуміти психологію жінки-селянки, яка роками, ще, мабуть, з дитинства уявляла собі весільний обряд своєї доньки).

- Хто приймає рішення? Чому?

(Протягом усієї сцени вигнання Катерини з дому батько мовчав. Але не тільки тому, що він небагатослівний. І хоча мати говорила від імені двох, Катерина мовчала, ніби ще на щось сподівалася, і лише коли почула батькове: «Чого ждеш, небого?»- зрозуміла, що батькове рішення безповоротне, бо в українській родині останнє слово завжди було за батьком)

- Які емоції охоплюють батька, матір? Які почуття переважають: любов, розпач, зневага? 

- Чому ж батьки все-таки вигнали Катерину з дому?

(Людський  поговір безжальний, і цим поет тонко готує грунт, щоб пояснити, чому батьки виганяють доньку з дому.  Батьки у розпачі, ніколи вони не зможуть пробачити своїй доньці, вони «відгортають її» від сім`ї, роду. Очевидно тому, що в них, простих селян, настільки розвинене почуття честі, людської гідності, вони настільки шанують звичаї, які панують у їхньому середовищі, що не в змозі витримати людський поговір).

Саме тому в українській культурі існувало надзвичайно трепетне ставлення до дівочої цноти.  Вважалося, що від не цнотливої дівчини народжувалося  погане потомства.

- Пригадайте зустріч Катерини з чумаками. Що хотів Шевченко сказати словами: «Бере шага, аж труситься»?

(Вперше Катерині довелося просити в людей милостиню, тому із боязні, від сорому труситься в неї рука. Просить, бо у неї на руках дитина. Материнська любов пересилює сором жебрацтва.)

• Які застереження звучать протягом твору. Знайдіть та зачитайте їх. Скільки разів він на цьому наголошує?
• Як ви розумієте їх?

(Зiткнення традицiй iз чужорiдним елементом. Тiльки "чужi люде", що не пiдкоряються умовам звичаïв, можуть безкарно кинути дiвчину одну спокутувати спiльний грiх. Саме проти цього й застерiгає усiх дiвчат Шевченко: Шануйтеся ж, любi, в недобру годину Щоб не довелося москаля шукать. Зiткнення рiзних культур, рiзних моральних цiнностей завжди вiдбувається болiсно. Ще гiрше, коли одна iз сторiн взагалi не схильна мати моральнi цiнностi. Єдина провина Катерини - ïï довiрливiсть. Єдина провина "людей" (тобто звичаïв) - ïхня негнучкiсть, коли незвичну ситуацiю оцiнюють звичними мiрками. А от провина панича незрiвня но бiльша - вiн знає, що робить i не вiдчуває вiдповiдальностi за дiвчину, що вiддала йому серце, але стоïть на iншiй соцiальнiй сходинцi, i навiть за власну дитину. Шевченко не засуджує традицiï. Вiн засуджує вiдсутнiсть моральних норм у панiв, для яких доля простих людей - нiщо. Простодушні, щирі люди сприймають навколишній світ, всіх людей такими ж, якими є вони самі – чесними, відкритими, порядними. Мабуть шепотів той вояк Катерині солодкі слова кохання, клявся їй, що вона для нього єдина, що ніколи її не забуде і, як біг-дасть, вернеться з війни, то побереться з нею. Аякже інакше? Казав, мабуть, що це не надовго вони розлучаються. Казав все те, що дівчина хоче чути од того, кого кохає.

І не вся біда в тому, що віддалась пристрасті без шлюбу. От якби то був парубок із їхнього чи сусіднього села. В ті часи порядок був такий, що батьки того парубка, коли дівка через нього вже і не дівка, та ще й при надії, засилали б до тієї сватів. Відмовитись хлопцеві від сватання: перед богом – гріх, а перед людьми – сором.

Але ж покохала Катерина чужого, що на службі і собі не належить, живе невідомо де, невідомо яких батьків син, невідомо: чи приймуть в свою сім'ю її та їх дитину. Як люди кажуть? – Знайся віл з волом, а кінь з конем.

І Ви, читачу, думаєте, що матері своїм донькам та цього нічого не казали? Не знаю, як це сталося, може ходили чутки серед дівчат про щасливий шлюб селянки з бравим вояком. А може лиш через те, що Катруся у батьків одна, а значить любима мазунка. От і злегковажила.

• Які думки виникли у вас над фактом самогубства Катерини? Чи засуджуєте ви її за цей вчинок?

- Що особливого ви помітили у будові твору?  

(Розповідь перемежовується з ліричними відступами.)

- До кого звертається автор у своїх ліричних відступах?

(До своєї героїні Катерини, до читачів, переважно молодих дівчат; окремі відступи присвячені роздумам про суспільні причини, що породили горе Катерини, про антигуманність тогочасного ладу, неправду на світі.).

Г) Виразне читання уривків поеми з коментуванням.

- Згадати трагічні фрагменти твору допоможуть нам уривки, які ми прослухаємо у виконанні найкращих читців класу.  Уважно прослухайте і прокоментуйте, чим важливі вони?

- Про що ви з нього дізналися?

- Чому Катерина принижує себе, благаючи офіцера не  відштовхувати її?( Аби тільки визнав її дитину)

- Якою ми бачимо Катерину в ролі матері? (вона здатна терпіти приниження, бути наймичкою, тільки б поряд із коханим, навіть погоджується, щоб він мав іншу коханку)

- Коли Катря залишає свого сина «на шлях положила», чи думає вона про нього? Чому?

(У розпачі Катерина не думає про сина, у горі вона залишає його, переважають емоції, страх).

Єщенко О.

- Що вразило вас у цьому уривку?

- В чому трагічність цього фрагмента?

- Чи можна назвати Катерину   відданою люблячою матір’ю?  Чому?

Д) Робота у великих групах.

• Завдання 1 група

Визначити тему твору та ідею , основну думку, жанр твору.

(Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Основні думки: засудження розпусних панів-офіцерів; застереження дівчат від нерозважливих вчинків; висловлення співчуття до зваблених дівчат-кріпачок. Жанр : реалістична соціально-побутова ліро-епічна поема з елементами романтичної поетики, вірш нагадує коломийковий розмір 8 і 6 складів)

• Завдання 2 група

Окреслити   проблематику, визначити особливості композиції поеми.

( Проблема дівочої честі, проблема відповідальності за материнство,

проблема добра і зла, жорстокості і милосердя, вірності й зради, кохання і зневаги, чесності й лицемірства, проблема сирітства, життя і смерті, батьків і дітей. Особливості композиції :: чергування епічних та ліричних мотивів, у творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими відступами різного характеру: філософськими, дидактичними, автобіографічними.).

• Завдання 3 група

З’ясувати художні особливості поеми. 

Для твору характерна віршувальна різноманітність, особливо відрізняються в ньому ліричні відступи і частини поеми, що містять розвиток дії. Це сприяє більш яскравому й повному вираженню авторського задуму, чітко розмежовує частини твору.

• Завдання 4 група

Поміркуйте, якою є  авторська позиція щодо Катерини. Чому, на вашу думку, автор акцентує увагу в поемі на мотиві   сирітства? Чи актуальна ця проблема зараз?  Чому?

Автор співчуває Катерині. Тому що, звертаючись до неї, говорить: «Катерино, серце моє, Лишенько з тобою». Отже, автор заступається за дівчину-покритку.

Поет тонко відчуває біль матері-покритки. Тому що в описі милостині, яку просить Катерина заради сина, говорить: Бере шага, аж труситься, Тяжко його брати, Та й навіщо? А дитина? Вона ж його мати!» Отже, автор співчуває дівчині, не засуджує її

Поет захищає Катерину. Тому що, описуючи картину  народження дитини та глузування сусідів з Катерини, говорить: «Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх, сина породила».

Шевченко не звинувачую Катерину у тому, що вона покинула свою дитину, бо саме так у найскладніший моменту її життя з нею зробили батьки.

Так поема не втратила актуальності, бо і сьогодні і снує проблема покинутих дітей-сиріт. Наприклад, в даний час у Васильківській районній лікарні знаходяться 3-місячна дівчинка від якої відмовилася мама.

(Слайд № 13,14,15, 16)

Під час презентації роботи груп демонструються слайди , на яких розміщено завдання для груп

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Ознайомлення та аналіз картини Т.Шевченка «Катерина».

(Слайд  № 17 )

А) Розповідь вчителя.

Тема « Катерини» полонила також творчу уяву Шевченка – художника.   Улітку  1842 році  у Петербурзі Т.Шевченко створив картину «Катерина», на якій зображено епізод розлуки дівчини з її коханим. Ось як в одному  листі до товариша він сам написав:  «...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче..., а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.»

Б) Бесіда за картиною.

- Чи можна вважати картину ілюстрацією до поеми?

- Чи доповнює настрій картини природа?

- Як передано на картині український національний колорит?

- Образи, зображені на картині символічні. Розтлумачте їх.

(Сама героїня – багатостраждальний український народ.

Образ офіцера – монархія. Він порівняно з постаттю Катерини є мізерним.  

Селянин – символ вічного минулого. Він співчуває і одночасно засуджує. Образ вітру – труднощі на шляху Катерини.

Песик гавкає на вершника, бо відчуває злих людей.

Свідком трагедії дівчини є дуб. Біля нього обламані гілки, листки. Це паралель із долею Катерини. Гілка – це Катерина, яка відійшла від звичаїв, батьківських традицій. Червоний колір на картині символізує не тільки зрадливе кохання, але і вічність людського життя. Контрастність кольорів у одязі Катерини і офіцера).

Офіцер	Російська монархія
Катерина	Багатостраждальний народ, Україна
Селянин	Вільне минуле
Гілочка дуба	Відірваність від роду
Зламаний колосок пшениці	Знівечена людська доля

В) Проблемне запитання.

•    Чи мали рацію дослідники творчості Т.Шевченка, зокрема Д. Чижевський, вважаючи долю головної героїні поеми «Катерина» символом пригнобленої царською Росією України?

Г) Порівняння Катерини та Марії («Сікстинська Мадонна).

- Художник не засуджує падіння героїні, для нього залишається незаперечною її висока людська гідність, духовна краса і святість почуттів.

- В одному з коментарів до картини було написано, що не випадково Катерина ступає так, як героїня всесвітньо відомого шедевру епохи Відродження. Якого? 

(Слайд № 18  )

(Марія в «Сікстинській Мадонні» Рафаеля).

(Слайд № 19  )

- Чи  згодні ви з таким коментарем? (Схожі ноги О.Сидоров, наприклад, написав: „Його живописна „Катерина” - дівчина, до якої наближається материнство, - справді гарна, а рисунок її ніг, на що варто звернути увагу, - майже точно копіює ноги „Сікстинської Мадонни” Рафаеля, з якою Шевченко, звісно, був знайомий завдяки численним гравюрам”.

- Спробуйте порівняти знамениту картину Рафаеля і картину Шевченка. 

Дивлячись на картину Рафаеля, в якусь мить усвідомлюєш вічну красу материнства - красу народження й продовження життя, красу жертовності материнської любові. Але для героїні Шевченкового полотна (так само, як і в поемі) стати матір'ю стало великою проблемою.

По-справжньому збагнути художній геній одного з найвидатніших митців Відродження, проникнути у секрети його творчості, допоміг його учитель – Карл Брюллов.

Рафаель, як Шевченко, був раннього віку сиротою без матері. Можливо, що спомин про власних матерів спонукали художника і поета Шевченка поставити людське материнство на п’єдестал святості.

2) «Поема «Катерина» в оцінці видатних людей». 

- Минає уже 178 роки з часу написання «Катерини». Але вона не втрачає своєї популярності.    Секрет її довголіття – в художній досконалості  форми, в народності змісту.  

Детальніше  про це розповість Ужвенко Оля.

Виступ учня-дослідника

 Ще у 1858 році існувала опера «Катерина  Шевченкова», та вона до нас не дійшла. До нас дійшла   оперу «Катерина»  Миколи Аркаса, яка була поставлена вперше у 1899 р.  театром Марка Кропивницького. У наш час в театрах іде опера композитора Гліба Таранова. 

В образотворчому мистецтві образ Катерини втілили художники Іван Їжакевич, Олександр Івахненко, Касіян.

(Виставка ілюстрацій на фліптчарті)

(Слайд № 20, 21 )

Іван Франко казав, що Шевченко у поемі «Катерина» показав «деморалізаційний вплив московської солдатчини на український селянський люд». А Максим Рильський зазначив :

                     Такого полум’я материнства,

                     Такого апофеозу жіночого кохання

                      І жіночої муки, мабуть,

                      Не знайти ні в одного з поетів світу.

(Слайд № 22  )

Л. Кисельов присвятив  Шевченковій Катерині вірш   (вірш напам’ять читає учениця). У ньому є такі слова :

Доки буде жити Україна

В теплім хлібі, в барвних снах дітей —

Йтиме білим полем Катерина

З немовлям, притнутим до грудей.

2) Інтерактивна вправа «Дерево рішень». Оживіть дерево.

- Погляньте на це дерево. Воно мертве, але ваші відповіді зможуть оживити його.  Давайте вдихнемо в нього життя, а зробити ми зможемо це, коли запропонуємо Катерині інший,  крім самогубства,  шлях   виходу із скрутної ситуації.

(Слайд № 23  ) – звучить музика Ф.Шопена

 (Свої рішення групи пишуть на аркушах у вигляді дубового листя, після оголошення чіпляють їх на дерево).

• Завдання 1 група

Рішення І. Випросила прощення в батьків і залишилася

Позитивне – залишилася б жива і з дитиною, працювала б, допомагала батькам.

Негативне – чула б докори з боку односельців та батьків, з дитини б глузували.

• Завдання 2 група

Рішення ІІ. Підкинула б дитину бездітним заможним людям.

Позитивне – дитина б  сама залишилися живі.

Негативне – позбулася б свого материнства.

• Завдання 3 група

Рішення ІІІ. Пішла б у найми в місто, працювала б при монастирі.

Позитивне – була б жива, виростила б дитину.

Негативне – позбулася батьківщини й батьків, переживала б великі труднощі.

Підсумок вчителя.

•      Зелене листя повернуло дерево до життя. Воно символізує, що вихід з будь-якої скрутної ситуації завжди є. Немає виходу тільки тоді, коли зроблено жахливий останній крок.

3) «Прес-конференція».

- Давайте уявимо, що журналіст і хочу взяти інтерв’ю в декого з вас….

• Чи засуджуєте ви жінку, яка покинула свою дитину? Чи мала вона на це право?
• Якою ви вбачаєте майбутню долю Івася?
•  Як би вчинили сучасні батьки?
• Як почуває сьогодні себе позашлюбна дитина?
• Як ви ставитесь до народження дітей до шлюбу?

VI.  Рефлексія психологічного стану на уроці.

- А зараз дізнаємося, чи справдилися ваші очікування щодо уроку?

- Якби ви були художником, який мав ілюструвати наш урок, які кольори переважали б у цій картині і чому саме такі?

- Кому із своїх однокласників ви б хотіли подякувати і за що?

VІІ. Оцінювання. 

На картка виставте самооцінку за урок:

- Якщо ви вважаєте, що працювали на високому рівні і реалізували себе, обведіть 1-й кружечок.

- Якщо ви реалізувались неповністю на уроці, обведіть 2-й  кружечок.

- Якщо ви незадоволені своєю роботою на уроці, обведіть 3-й  кружечок.

Дата

Прізвище

 

    

 

 

 

 

VІІІ. Домашнє завдання.

(Слайд № 24  )

І рівень: Сенкан до слова „Катерина”.

II рівень: скласти тести для перевірки знань.

III рівень: Твір-висловлювання на тему «Майбутнє Івася».