КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра     географії та економіки

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

 

ЗОНА МІШАНИХ ТА ШИРОКОЛИСТИХ ЛІСІВ УКРАЇНИ

8 клас

 

 

 

Виконала: Паначева Людмила Василівна,                                 учитель географії та економіки школи І-ІІІ ступенів № 29 Оболонського  району м. Києва   Керівник:    Чанцева Ніна Іванівна

 

 

Київ 2018

Дозволяю

 використання повного тексту або фрагментів  моєї роботи

при формуванні інформаційно-методичного фахового середовища

педагогів міста Києва  із  зазначенням імені автора.

 

 

 

Дата                      ________________               __________________

                                   ^{ПІБ                                                                      Підпис}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Вступ

Вивчення теми: ,,Зона мішаних і широколистих лісів” забезпечує засвоєння учнями знань про природні компоненти та їх взаємозв’язок в природному комплексі лісів, про значення цих умов в житті та в господарській діяльності людини, необхідності їх збереження; сприяє екологічному вихованню.

Тема уроку:

Зона мішаних і широколистих лісів України

Дидактична мета: сформувати в учнів систему знань про особливості природних умов зони мішаних и широколистих лісів, визначати чинники іх формування і використання населенням; усвідомити необхідність збереження цих умов для майбутніх поколінь.

Розвивальна мета: розвивати аналітичне и просторове мислення, удосконалювати навички роботи с тематичними картами, з графіками, наочністю. Формувати вміння робити висновки і сприяти розвитку підприємницької компетентності.

Виховна мета: Виховання відповідальних творчих активних особистостей, позитивного ставлення до навчання, формування ключових компетентностей природознавства.

Обладнання: учбові атласи фізична карта України, мультимедійні комплекс підручники, гербарії рослин, колекція гірських порід.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу та формування умінь та навичок.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань.

1. Навіть основні ознаки, за якими класифікуються ландшафт України.

2. У чому полягають основні відмінності, поширення ландшафтів на рівнинній частині України?

3. До якої одиниці фізико-географічного районування належить ваш населений пункт.

2

 III. Мотивація навчального діяльності

Сьогодні ми вивчаємо зону мішаних і широколистих лісів. Які асоціації у вас виникають пов’язано з цією природною зоною?

IV. Мета і завдання даного етапу уроку полягає в формуванні в учнів зацікавленості і бажання вивчати природу зони мішаних лісів, потреби поповнити свої знання і використовувати їх в житті та зберігати її для майбутнього покоління.

V. Вивчення нового матеріалу.

Слайд 1. З метою зацікавлення можна зачитати вірш Лесі Українки.

Слайд 2. Природну зону вивчають за планом.

Слайд 3. Де знаходиться лісова зона? Зона мішаних лісів, яку називають Полісся знаходиться на півночі України і простягається з заходу на схід.

Слайд 4. Ліси займають 28% території країни. Між північним кордоном України і умовною лінією, що проходить містами Володимир – Волинський – Луцьк – Рівне – Житомир – Київ – Ніжин – Глухів. На заході України мішані ліси змінюються в Південь – Захід напрямку широколистих, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою.

Слайд 5. На які провінції поділяються мішані ліси?

Слайд 6. Рельєф 1) Яку низовину займає Полісся і яку має висоту? (200м)

2) В якому Поліссі знаходиться найвища частина цієї зони, як вона називається і яку має абсолютну висоту? (Словечансько Овруцький  кряж висотою 300м).

3) Прочитати у підручнику Україна дивовижна ст. 185. Формування рельєфу  відбулося під впливом льодовика, утворились піщані поля моренні горби, камені-валуни. Група учнів геологів-геоморфологів демонструють колекції гірських порід: різні види піску, мармуру, граніту, габро, лабрадориту.

4) А які височини вкривають широколисті ліси (Волинську Розточчя, Гологоро-Кременецький кряж, Подільську, Хотинську).

Слайд 7.  Височини зазнали тектонічні підняття наприкінці кайнозою.

3

Слайд 8,9. Тому рельєф горбистий висотою 400 м з врізаними долинами річок.  

Слайд 10. Саме тут знаходиться одне з 7 чудес України – Хотинська фортеця.

Слайд 11,12. Одне з 7 чудес природи Подільські Товтри.

Слайд 13,14.  А ось з гіпсовими і вапняковими відкладами зони широколистих лісів пов’язані карстові печери: Оптимістична найдовша в світі (240 км), озерна кришталева та інші.

Слайд 15. Полісся багате на такі корисні копалини: яшма,базальт, бурштин, топази, мідна, руда, фосфорити, поклади торфу, вапняків, кам’яного вугілля.                        
Слайд 16. 1) Який клімат сформувався в цій зоні? Помірно-континентальний. Під впливом яких факторів формувався  цей клімат? (Сонячна радіація 95-105 ккал/см², Атлантичний океан,західні вітри. Температура  січня від -4˚ до  -8˚С. Температура липня від +17˚до +19˚ С. Опадів випадає 600-700 мм. Випаровування  невелике, тому зволоження надмірне).

Група учнів класу які виконували роль кліматологів і на протязі осіннього і зимового періоду спостерігали за зміною температури ознайомили дітей з графіком ходу температури за листопад і грудень місяць в Київському поліссі і Волинському. Зробили висновок: континентальність клімату з заходу на схід збільшується.

Слайд 17, 18. Головна річкова система Дніпро з багатьма притоками: Десна, Прип’ять, Тетерів, Ірпінь. Притоки  Прип’яті: Турія, Стир, Горинь, Уж мають широкі долини. На заході Західний Буг, а на півдні Дністер з лівими притоками, які утворюють каньйоноподібні глибокі долини річок.

Cлайд 19, 20. Озер в поліссі України багато з чистою проточною водою. В мехаж Волинського полісся розташовані Шацькі озера – всього 22 (Світязь, Пулемецьке, Лука, Пісочне та інші). Вони мають карстове походження і живляться джерелами і струмками.

 

4

Слайд 21. Які грунти переважають в Поліссі? (Дерново-підзолисті,лучні,торфяно-болотні, а в широколистих лісах сірі лісові. Переважають ландшафти: лісові 25%, лучні 10% і болота 4%. Колись ліси займали 90% території).

Слайд 22. Болот в Поліссі багато особливо в низинах вздовж річок.

Слайд 23,24. В цій зоні відомо 1500 видів рослин. Мішані ліси (сосна, дуб, вільха, береза).  Широколисті ліси (дуб, бук, граб), трав’янисті, лучні, болотні рослини.

Група учнів краєзнавців зібрала матеріал пов’язаний з березою. Хочете знати яке буде літо спостерігайте за березою.

• Береза розів’ється швидше від клена – літо буде сухим, пізніше – дощовим.
• Якщо береза викине листки раніше за вільху – літо буде сухе, якщо навпаки замучать холод и дощ.
• Літо буде дощовим, якщо на весні з берези тече багато соку.

Загадки:

Живе один батько и тисячі синів має. Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб та жолуді).

1) Хто з вас ще знає загадки про природу і природні явища?

Слайд 25, 26, 27, 28, 29, 30. Тваринний світ зони лісів.

1) Згадайте з уроків біології які групи тварин розповсюджені в цій зоні? (Ссавці, плазуни, земноводні, птахи, риби).

Слайд 31.

1) Чи потрібно охороняти зону лісів в України і чому?

• Освоєння людьми Полісся  почалось з XVI ст.
• Сучасні сільськогосподарські угіддя займають 65% Полісся і 80% в зоні широколистих лісів.
• Заповідники національні парки – це територія де зберігається природні об’єкти.

5

У Черемському, Рівненському та Поліському природних заповідниках зберігаються ландшафти Полісся, лісова и болотна рослинність.

У широколистих лісах в природному заповіднику Розточчя та національному природному парку ,,Яворівський” зберігають ділянки лісів з буку і дуба. У заповіднику Медобори та національному парку Подільські Товтри зберігаються природні комплекси.

1986 рік – аварія на ЧАЕС. В древлянському природному заповіднику і Чорнобильському радіаційно-екологічному заповіднику ведуть спостереження за радіаційним забрудненням.

Слайд 32,33. Краса лісів… цитата В.Сосюри.

Слайд 34. Проблемні питання.

VI. Закріплення вивченого матеріалу. Тести.

VII. Домашнє завдання: Опрацювати § 38, відповісти на запитання, скласти загадки про природу, скласти кросворди.

VII. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання діяльності учнів. Оцінювання учнів, які виконували випереджальні завдання: учні геологи-геоморфологи, кліматологи, краєзнавці.

Активно працюючих учнів.