Урок "Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносної системи. Кров, її основні функції"

Урок 39

Тема: Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносної системи. Кров, її основні функції

Мета: розширити й поглибити знання учнів про транспорт речовин у тварин, типи кровоносних систем, функції крові; розвивати вміння порівнювати, робити узагальнюючі висновки; удосконалювати вміння знаходити взаємозв’язки між будовою і функціями органів та систем органів; виховувати любов до природи

Очікувані результати: учні називають органи кровообігу тварин; характеризують транспорт речовин у тварин різних груп; пояснюють значення транспорту речовин для організму; уміють визначати тип кровоносної системи; порівнюють замкнену і незамкнену кровоносну системи.

Обладнання: зошит, підручник, мультимедійна дошка.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент (2 хв.)

1. Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

ІІ.  Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Бліцопитування

1. Що таке дихання?

2. Чим відрізняються аеробні організми від анаеробних?

3. Які органи дихання притаманні сухопутним тваринам?

4. Які особливості дихання амфібій?

5. У чому полягають особливості дихання птахів?

Погляньте на карту нашої прекрасної країни. В усі напрямки її перетинають певні лінії зв’язку, різні транспортні магістралі.

А спробуйте уявити нашу державу без цих ліній, без комунікацій? Чи змогла б вона існувати? Чому? (Розмірковування учнів).

Як не може існувати держава без транспортних “артерій”, так не можуть існувати тварини без руху рідин(крові) по всьому організму. Цей рух забезпечує судинна система.

— Як транспортуються речовини в більшості тварин?

ІІІ.  Повідомлення нового матеріалу (30 хв.)

Майже всі тварини мають спеціальну систему для транспорту та розподілення речовин в організмі. Виняток становлять кишковопорожнинні, плоскі та круглі черви. Усередині тіла цих тварин речовини долають незначні відстані і можуть транспортуватися шляхом дифузії.

Зі збільшенням розмірів тіла і складності будови збільшується й кількість речовин, що потрапляють до організму. Відстані, що доводиться проходити речовинам, також збільшуються, і для їх розподілу вже недостатньо простої дифузії. У зв’язку із цим у процесі еволюції у тварин сформувалася кровоносна система.

Транспорт речовин — це переміщення необхідних організму речовин до всіх тканин і органів, а кінцевих продуктів обміну — до органів виділення. Транспорт речовин здійснюється за допомогою системи кровоносних судин, кровоносної системи. По судинах рухається кров або гемолімфа.

Кровоносна система  —  це система судин, по яких циркулюють рідини.

У тварин різних груп розвинулися різні за організацією типи кровоносної системи. Але в них можна виділити основні елементи, які виконують у всіх тварин подібні функції.

Основними елементами кровоносної системи є серце (або орган, який його замінює) і судини (капіляри, вени й артерії).

Артерії — це судини, по яких кров рухається від серця, а вени — це судини, по яких кров рухається до серця.

Запитання для учнів:

— Яка кров називається венозною, а яка — артеріальною?

Артеріальна кров насичена киснем, а венозна — вуглекислим газом.

Кров приводиться в рух скороченнями серця і циркулює судинами.

Якщо кров рухається в організмі тварини тільки по кровоносних судинах, то говорять про замкнену кровоносну систему, а коли частково по судинах, а частково по порожнинах тіла — то говорять про незамкнену кровоносну систему.

У хребетних тварин (птахів, амфібій, ссавців), а також у кільчастих червів кровоносна система замкнена, а у членистоногих (ракоподібних), молюсків кровоносна система незамкнена.

Гемолімфа — безбарвна або зеленувата рідина, яка циркулює по судинах і міжклітинних порожнинах багатьох безхребетних (членистоногі, молюски), що мають незамкнену систему кровообігу. Містить клітини: лейкоцити, зрідка еритроцити. Виконує таку саму функцію, що і кров.

Заповнення таблиці

Порівняльна характеристика незамкненої і замкненої кровоносної систем

Безхребетним тваринам притаманні обидва типи кровоносної системи, а от хребетним тваринам — лише один — замкнена кровоносна система.

Кров — рідина, що циркулює в кровоносній системі. Складається з рідкої міжклітинної речовини плазми (жовтувата напівпрозора рідина, до складу якої входить вода, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини, амінокислоти, вітаміни, гормони та продукти обміну речовин, саме завдяки рідкій плазмі кров виконує транспортні функції) і клітин крові: еритроцитів (червоних кров'яних клітин транспортування кисню), лейкоцитів (білих кров'яних клітин з ядрами, які постійно змінюють форму.

Кров — це не просто розчин, який містить різні органічні та неорганічні сполуки. Вона, крім того, містить декілька типів молекул, які спеціально пристосовані для перенесення газів, і в першу чергу — кисню і вуглекислого газу. Ці речовини називають дихальними пігментами, які являють собою білки, що містять у своєму складі йони металічних елементів (Купруму або Феруму). Найбільш поширеними дихальними пігментами, що містять Купрум, є гемоціанін, а залізовмісними — гемоглобін.

Гемоглобін і подібні до нього речовини повинні не тільки зв’язувати кисень, але й легко віддавати його клітинам, які його потребують для нормального перебігу обміну речовин.

У тварин, які використовують розчинений у плазмі крові гемоціанін (молюски, членистоногі) або гемоглобін (кільчасті черви), киснева ємність крові невелика порівняно з тими тваринами, у яких гемоглобін міститься в спеціальних клітинах — еритроцитах.

Основні функції крові:

транспорт газів; гормонів,

забезпечує імунітет,

транспорт поживних речовин і продуктів їх обміну;

виконує важливу роль у збереженні температури тіла в птахів і ссавців.

У хребетних тварин транспорт речовин, окрім кровоносної системи, здійснює ще й лімфатична система (циркулюючою рідиною є лімфа, яка подібна за складом до плазми крові, та містить лейкоцити, виконує транспортну, імунну та інші функції). Кровоносна система є потужнішою, ніж лімфатична, тому що циркуляція рідини в ній здійснюється завдяки скороченням серця. 

ІV. Узагальнення і закріплення знань (8 хв.)

Запитання для учнів:

1. У яких тварин відсутня кровоносна система? З чим це пов'язано?

Найпростіші водні тварин ( кишковопорожнинні), поглинають кисень, розчинений у воді. Примітивні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) мають невеликий розмір та неінтенсивний обмін речовин, тому надходження і виділення речовин відбувається через поверхню тіла. 

2. У яких тварин незамкнена кровоносна система? Наведіть приклади.

У членистоногих і молюсків кровоносна система незамкнена (кров виштовхується серцем в артерії, що відкриваються у систему порожнин; кров під невеликим тиском виливається в ці порожнини й омиває органи; саме в порожнинах відбувається обмін речовинами між клітинами та кров'ю; після цього кров із порожнин надходить у вени і потрапляє до серця).

Перевагою незамкненої системи є те, що клітини безпосередньо контактують з кров'ю. Недолік полягає в тому, що кров при цьому рухається значно повільніше, ніж у замкненій системі, тому незамкнена кровоносна система «вигідна» лише для тварин, що мають невеликі розміри.

3. У яких тварин замкнена кровоносна система? Наведіть приклади.

У всіх хребетних кровоносна система замкнена (кров рухається лише по судинах і камерах серця, а з тканинами контактує через стінки капілярів; речовини з крові спочатку проникають у клітини стінок капілярів, а після цього — до клітин інших органів або тканин).

4. Які різновиди кровоносних судин ви знаєте?

Судини, які несуть кров від серця називаються артеріями, а до серця — венами.

Тиск в артеріях вищий, ніж у венах. 

Найтоншими судинами є капіляри (кров рухається повільно тому саме в них відбувається обмін газами і різноманітними речовинами з тканинами, органами або клітинами).

5. У чому різниця в будові серця у риб, земноводних і птахів?

У риб серце двокамерне, у земноводних – трикамерне, у птахів – чотирикамерне.

V. Домашнє завдання (2 хв.)

Підручник (Соболь В.І., 2015 р.) §35 ст. 161-163