Урок "Травлення. Різноманітність травних систем"

Урок 36

Тема: Травлення. Різноманітність травних систем

Мета: сформувати знання учнів про травлення; поглибити знання про типи травних систем, їх особливості будови; розширити знання учнів про роботу системи органів травлення..

Очікувані результати: учні характеризують типи травних систем, та їх особливості будови, називають органи травлення;

Обладнання: зошит, підручник, мультимедійна дошка.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент (3хв.)

1. Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

ІІ.  Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності (5 хв.)

Гра «Чарівний мішечок»

Вчитель заздалегідь готує маленькі аркуші з питаннями і кладе їх в мішечок. Учні по черзі виймають з мішечка «чарівний» листочок і дають відповідь на запитання. Якщо учень не може дати відповідь то питання обговорюється всім класом.

Питання:

1. Які способи живлення притаманні тваринам?

2.Тварини за способом живлення…

3.Рослини за способом живлення…

4.Організми, які живляться готовими органічними речовинами…..

5. Організми, що самостійно виготовляють для себе поживні речовини..

6. Інша назва рослиноїдних тварин

7. Організми, які споживають мертву органіку

Відповіді:

1.Тваринам притаманні різні способи живлення: серед них є хижаки, рослиноїдні, усеїдні, паразитичні та інші види.

2.Гетеротрофи

3. Автотрофи

4. Гетеротрофи

5. Автотрофи

6. Фітофаги

7.Сапротрофи

ІІІ. Повідомлення нового матеріалу (30 хв.)

Травлення — сукупність процесів, що забезпечують механічне та хімічне (за участю травних ферментів) розщеплення їжі на компоненти, які можуть засвоюватися організмом та включатися в обмін речовин.

Типи травлення:

Позаорганізмове

Організмове

-внутрішньоклітинне

-позаклітинне

-приклітинне

Кишковопорожнинні, зокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір.
Отже, у кишковопорожнинних ми спостерігаємо два варіанти перетравлення їжі. Порожнинне травлення відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, внутрішньоклітинне - у травних вакуолях травних клітин.

Вивчаючи паразитичних червів - гельмінтів, ви ознайомилися з представниками плоских червів - печінковим і котячим сисуном, бичачим ціп'яком. У плоских червів кишечник замкнений. У ціп'яків травна система в процесі історичного розвитку зовсім зникла. Поживні речовини вони вбирають через покриви тіла. У кільчастих червів наскрізний кишечник закінчується анальним отвором. У цих тварин з'являються й примітивні слинні залози. У дощового черв'яка передній відділ кишечнику диференціюється на ротову порожнину, глотку та стравохід. Розширюючись, стравохід утворює воло, у якому на певний час може затримуватись їжа. У цей час на неї діють травні ферменти слини. Передня частина середнього відділу кишечнику утворює розширення - шлунок.

У членистоногих будова травної системи подібна. Але в них на голові є кінцівки, які формують ротовий апарат - щелепи. Ротовий отвір веде в коротенькі глотку та стравохід, які переходять в об'ємний шлунок. Він складається з двох відділів: у передньому їжа подрібнюється; у задньому - тверді часточки відціджуються від рідини. У річкового рака є й спеціалізована травна залоза - печінка. Павук-хрестовик може живитись лише рідкою їжею. Тип травлення, який починається поза тілом тварини, називають позакишковим. Передній відділ кишечнику цих тварин складається з глотки, стравоходу та смоктального шлунка. При цьому глотка та смоктальний шлунок діють як насоси, що закачують у кишечник рідку їжу. Як і в річкового рака, у павука є печінка та невеликі слинні залози.

У ротовій порожнині черевоногого молюска виноградного слимака є пластинка з органічної речовини - щелепа, а в глотці - мускульний язик з терткою. У шлунок відкриваються протоки печінки. Задній відділ кишечнику відкривається назовні анальним отвором. У двостулкового молюска жабуриці (беззубки) коротенький стравохід відкривається в об'ємний шлунок. Його оточує травна залоза - печінка.

Травна система риб починається ротовим отвором, обмеженим щелепами. У більшості видів риб на щелепах та інших кістках черепа розташовані зуби, які допомагають схоплювати й утримувати здобич. За шлунком знаходиться тонкий кишечник, у який відкриваються протоки спеціалізованих травних залоз - печінки та підшлункової залози. Неперетравлені залишки їжі потрапляють у товстий кишечник, а з нього через пряму кишку та анальний отвір  - назовні (у кісткових риб). У хрящових риб кишечник відкривається в клоаку.

Травна система амфібій , як і риб, починається ротоглотковою порожниною, що переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз (у риб вони відсутні). Слина в амфібій не містить ферментів, а слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. Кишечник в амфібій, як і в хрящових риб, відкривається у клоаку.

Травна система рептилій дещо складніша порівняно з амфібіями. Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти. Кишечник рептилій відкривається, як і в земноводних, у клоаку. У них є невеличка сліпа кишка - передній відділ товстого кишечнику, де їжа перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів.

Травна система птахів починається дзьобом, який захоплює і подрібнює їжу. Форма дзьоба залежить від того, чим живляться птахи Язик, який міститься в ротовій порожнині, може допомагати в здобуванні їжі. Далі їжа через глотку потрапляє до стравоходу і на певний час затримується в його розширенні - волі. Із стравоходу їжа надходить у шлунок, який складається з двох відділів. Передній відділ шлунка - залозистий. У ньому виділяється травний сік, під дією якого триває перетравлення їжі. У м'язовому відділі шлунка їжа перетирається до кашкоподібного стану. Мускульний відділ шлунка певною мірою компенсує птахам відсутність зубів. Як і в плазунів, кишечник відкривається у клоаку. Для забезпечення процесів життєдіяльності та постійної високої температури тіла (від + 38 °С до + 43 °С) птахи потребують великої кількості енергії. Тому їм потрібно багато їжі, яка у птахів перетравлюється дуже швидко.

У ссавців добре розвинені травні залози: слинні, печінка та підшлункова.
Передротова порожнина та м'ясисті губи, за допомогою яких схоплюється їжа, притаманні лише ссавцям. У ротовій порожнині їжа подрібнюється за допомогою зубів, а також починається її перетравлення під дією травних соків, що їх виробляють слинні .
У ссавців, які споживають рослинну їжу, що погано перетравлюється, шлунок може мати складну будову.
Кишечник у ссавців, як і в інших хребетних тварин, поділяється на тонкий і товстий відділи.
Неперетравлені рештки їжі виводяться через анальний отвір. Лише в першозвірів кишечник відкривається у клоаку.

IV. Закріплення вивченого матеріалу. (Бесіда). (5 хв.)

1. Як ви розумієте: внутрішньоклітинне та порожнинне травлення?

2. Чи у всіх тварин травна система закінчується анальним отвором?

3. Від чого залежить будова шлунку, довжина кишечника різних тварин?

4. Які травні залози ви знаєте?

V. Домашнє завдання. (2 хв.)

Підручник (Соболь В.І., 2015 р.) §34 ст.153-156

Підготувати повідомлення з презентаціями:

1. Рослиноїдні тварини.

2. М’ясоїдні (хижаки) тварини.