18 червня о 18:00Вебінар: Ігрові методики та вправи в роботі вчителя початкових класів

Урок-тренінг. І. Карпенко-Карий «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи

Про матеріал
На прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; вчити учнів аналізувати драматичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення; логічне мислення, грамотно висловлювати свої думки; узагальнювати, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до жадібності, підступності, прагнення до збагачення; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; формувати вміння узагальнювати, робити висновки; виховувати любов до прекрасного, несприйняття проявів бездуховності, прищеплювати інтерес до театральної діяльності, творів драматурга.
Перегляд файлу

 

                                                              Дудка Надія Миколаївна

                                                              учитель української мови та літератури

                                                              Новоукраїнського ЗЗСО

                                                              Вугледарської міської ради

                         

 

Тема: І. Карпенко-Карий «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи

                                (тренінг з української літератури)

Мета: на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; вчити учнів аналізувати драматичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення; логічне мислення, грамотно висловлювати свої думки; узагальнювати, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до жадібності, підступності, прагнення до збагачення; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; формувати вміння узагальнювати, робити висновки; виховувати любов до прекрасного, несприйняття проявів бездуховності, прищеплювати інтерес  до театральної діяльності, творів драматурга. 

Форма роботи: мозкова атака, колективна робота в групах, творчі завдання, взаємонавчання, руханка.

Учасники: учні 8 класу.

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, текст твору, картки з завданнями, ватмани, папір для нотаток, фломастери, маркери, ножиці, клей, журнали, розрізані навпіл прислів’я, вирізані з паперу заготовки для смайликів, номерки для вправи « Навчаюсь і навчаю».

                                                            Хід тренінгу

Мотивація, оголошення теми та очікування результатів

1.Вступне слово

    Учитель просить зайняти місця й сісти колом. Оголошує, що урок проходитиме у формі тренінгового  заняття.

2.Вироблення правил (правила записуються на ватмані).

           –Доброзичливість;

 – Щирість;

 – Тактовність;

        Активність;

           – Не перебивати;

           – Право на помилку;

 – Відвертість та ін.

3.Оголошення теми заняття

     На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу над аналізом трагікомедії

І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», осмислимо актуальність проблем п’єси для сучасного життя , доведемо згубний вплив грошей на людину.  Пишучи драматичні твори, І. Карпенко-Карий ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90р. ХVІІІ ст., й показати їх зі сцени, щоб, як писав сам автор, «заставити людей, мимо їх волі, соромитися своїх лихих учинків». Звичайно, драматург не знав, що через століття його твори будуть вивчати в школі, але він дуже хотів , щоб ми, українці, були чесними і справедливими, а тому цими словами звертався саме до вас, діти: «Будущина в руках нового покоління, і чим більше вийде зі школи людей з чесним і правдивим поглядом на свої обов’язки перед спільною громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості».

    Поетична хвилинка

Кажуть, гроші людину псують,
Відкривають заховану суть,
І те, істинне, справжнє лице…
Не хотілося б вірити в це…
 

Гроші можуть багато, повір,
Їм споганити душу під силу,
Пелену затягти в голові,
Щоб всю людяність в серці накрила.

Та коли вони в добрих руках,
Ці прості папірці стануть дивом,
Що підніме на ноги когось,
А когось зробить справді щасливим.

Так, здавалося б, лиш папірці,
А яку ж вони силоньку мають,
Та залежить лишень від душі –
Чи вони піднесуть, чи зламають!

( Британ Галина Ярославівна)

 4.Очікування учасників тренінгу

    На окремих аркушах учні записують, що вони чекають від тренінгу, і прикріплюють їх на дошку.

                                         Основна частина

  1. Вступне слово вчителя

  Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому  саме «Гроші»? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше – купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на їх здобуття. Вони стають для нього найвищим авторитетом, сенсом усього життя. Саме жадоба до грошей зробила Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.

  1. Теоретичний блок

1.«Мозкова атака»

    Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?

   З чим пов’язане те, що одні люди «купаються в грошах», а інші стоять з простягнутою рукою?

   Що означає « жити в достатку»?

– Уявіть, що у вас достатньо грощей, але ви можете їх витратити лише на одну річ. Що б ви придбали? ( Учні відповідають по черзі).

Учитель. А зараз пригадаємо зміст трагікомедії « Сто тисяч».

 2. Впізнай героя твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» за фразою:

– «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, ежели

удастся...» (Невідомий)

– «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру)

– «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)

– «Лупи та дай». (Калитка)

– «...без грошей, а з грішми... і чорт не брат». (Савка)

– «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся

в покупателях...» (Невідомий)

– «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...» (Калитка про

Бонавентуру)

– «Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калитці)

– «Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть». (Калитка)

– «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)

– «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)

– «Вік живи, вік учись». (Бонавентура)

Вправа «Навчаюсь і навчаю»

   Учні діляться на групи. Кожна група отримує одинаковий текст, який  поділений на п’ять частин. Учні тягнуть номерки і читають інформацію під своїм номером. Потім перший учень розповідає групі свою частину тексту, а далі – другий, третій, поки вся інформація не буде озвучена.

       Див. додаток 1.1.

  1. Практичний блок

Учитель. Жадоба до матеріального збагачення завжди спричиняла духовне зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка – головний герой комедії « Сто тисяч».

Вправа «Одна голова -  добре, а …… – краще»

Учні діляться на три групи. Кожна група отримує своє завдання на картках. Члени групи працюють разом, обговорюють питання, радяться.

1 картка

Робота з текстом твору.

Підібрати цитати «Калитка і земля».

2 картка

Робота з текстом твору.

Підібрати цитати «Герой-експлуататор».

     3 картка

Робота з текстом твору.

Підібрати цитати «Господар і гроші».

Спікери груп звітують про свою роботу.

 

Руханка «Знайди пару»

     Учні отримують одну частину прислів’я. Потрібно знайти того учня, у якого друга частина .

Див. додаток 2.2.

Вправа «Мої асоціації»

Учні діляться на групи. Кожна група на ватмані записує, малює або створює колаж (картинки вирізають із журналів) на тему «Гроші в моєму житті».

Кожна група представляє свою роботу.

                                            Підсумок тренінгу

  1. Аналіз сподівань та емоційного стану учнів наприкінці тренінгу.

Учні займають місце в колі. Кожен отримує кружечок із паперу, на якому малюють смайлик і прикріплюють біля листочків, на яких записані очікування від тренінгу.

  1. Аналіз результатів тренінгу. Коментування учнями вражень від тренінгу.

 

 

(Додаток 1.1.)

                                                Інформаційний текст

1.Гроші – багатогранне унікальне явище. Еволюція грошей пов’язана з розвитком людства та зростаючими вимогами до якості, кількості та ролі грошей.  Суспільна та економічна корисність грошей полягає в тому, що гроші дозволяють здійснювати обмін товарами та послугами, а також є вимірником корисності інших товарів і послуг.  Функції грошей можна ототожнювати з роботою, яку вони виконують для суспільства. З часом функції грошей змінювалися відповідно до їхньої суспільної корисності.  У результаті грошової реформи в Україні створено один із невід’ємних атрибутів державності – національні гроші. Введення української валюти – гривні – стало запорукою стабілізації української економіки.

2.  Гроші – одне з найдавніших явищ у житті суспільства, які привертають до себе особливу увагу вчених. ЦЕ ЦІКАВО! Слово «гріш» походить від латинського «гроссус» – великий. Уперше монету з такою назвою відкарбували в ХІІ ст. у Генуї, Флоренції, Венеції. Пізніше ця назва перейшла до великих срібних монет Франції, Угорщини, Польщі. У Росії 654 року з’явився мідний гріш, що відповідав копійкам. Першими монетами, якими користувалися наші предки, були грецькі монети, що поширювалися на українських землях Північного Причорномор’я.

3.Починаючи з IV ст. до н. е. У І ст. н. е. на території України з’являються монети Римської імперії. Більшість римських монет потрапляла на наші землі в результаті торгівельних операцій в обмін на продукти місцевого виробництва. В останній чверті X ст. розпочинається карбування найдавніших українських монет – златників і срібляників. На лицьовому боці монет було зображено князя Володимира на троні і тризуб – родовий знак Рюриковичів. Люди з давніх-давен проявляли неабиякий інтерес до грошей, навколо яких існує багато таємниць і парадоксів.

4.Ще на первісних сходинках історії людства виникла потреба у грошах як засобі обміну. Для цього використовували найрізноманітніші предмети в усіх куточках світу. Пір’я, мушлі, боби, какао, срібло, золото, паперові знаки – лише деякі з цих предметів. Гроші не здатні прямо задовольнити будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано – гроші потрібно обміняти на товари або послуги, які потрібні людині для задоволення потреб.

У назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва тварин. Так, у Стародавній Індії худоба називалася «рупа», а сучасна грошова одиниця Індії – рупія.

 ЦЕ ЦІКАВО! На території Київської Русі найбільш поширеним різновидом товарних грошей було хутро.

5. Гроші являють собою загальне втілення багатства, тому виникає прагнення до їхнього накопичення. У процесі виконання грошима функції обігу за продажем одного товару йде купівля іншого товару, проте певна частина грошей випадає з обігу і відкладається власниками, утворюючи заощадження в різних формах (готівка, депозити, золото, кредитні гроші, акції, предмети мистецтва, автомобілі, земля тощо). Виконання грошима функції засобу нагромадження є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких стає можливим використання тимчасово вільних коштів, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх у позику підприємствам і організаціям інших галузей та окремим кредиторам. При вирішенні проблеми доцільності нагромадження коштів слід ураховувати таке: - можливість безперешкодного використання розміщених грошових коштів; - надійність вкладень; - мінімізація ризику; - можливість отримання доходу від вкладених коштів.

( Додаток 2.2.)

                                                      Прислів’я

 

Срібло-золото тягне людину в болото.

Грошей багато, а щастя мало.

З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

Гроші всюди хороші.

За наші гроші ми всім хороші.

У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

Совісті менше — грошей більше.

З грошима і в грязі чистий.

Копійка любить, щоб її лічили.

Без грошей, як без рук.

 

 

 

 

 

docx
Додано
8 квітня
Переглядів
58
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку