Урок у 6 класі "Микола Вороний "Євшан-зілля"

Урок української літератури в 6 класі

Учитель: Бобришева Валентина Вікторівна

Тема. Микола Вороний. Розповідь про письменника. «Євшан – зілля» («Любов до України те зілля збуджує в серцях…). Історична основа твору, Ідейно-художній зміст поеми.

Мета: ознайомити учнів з життям та творчістю письменника; з’ясувати історичну основу поеми «Євшан-зілля»; допомогти дітям краще усвідомити ідейно-художній зміст поеми; розвивати навички аналізу ліро-епічного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного, навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму, любові до близьких і рідних, волелюбність.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, портрет князя Володимира Мономаха; прислів’я, приказки про рідний край, епіграф до уроку.

Тип уроку: комбінований.

                                 Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

-         На дошці портрет М.Вороного, біля нього- вірш, присвячений М.Вороному.

-         Учитель виразно читає поезію

                   Вітаю Вороного нині!

                   Одважно линучи з-над хмар

                   Рабів будив ти у долині,

                   Огонь злюбивши, як Ікар!

                   Не відаючи супокою,

                   Опалих кликав громадян,

                   Минуло! Це ж перед тобою

                    У тебе вкрадений Євшан!

                                           М. Рильський

-  Який же то в нього вкрадено Євшан? Відповісти на це запитання ми можемо , ознайомившись з життєвим шляхом М. Вороного. А він був цікавим, надзвичайно яскравим і разом з тим трагічним.

2. Повідомлення учнів (2 учні розповідають про життєвий шлях).

-  Повернемося до запитання , яке  я вам задала на початку уроку : «Який же то було вкрадено Євшан?».

3. Слово вчителя. Сьогодні ми познайомимося змістом ліро-епічної поеми М.Вороного «Євшан-зілля», з’ясуємо його історичну основу, зробимо ідейно-художній аналіз твору.

- Учитель в супроводі музики читає вірш Д. Павличка:

                    Де зелені хмари яворів

                    Заступили неба синій став,

                    На стежині сонце я зустрів,

                    Привітав його і запитав:

                    Всі народи бачиш ти з висот,

                    Всі долини і гірські шпилі

                   Де ж найбільший на землі народ,

                   Де ж найкраще місце на землі?

                   Сонце усміхнулося здаля:

                   Правда, все я бачу з висоти.

                   Всі народи рівні. А земля

                  Та найкраща, де вродився ти.

                   Виростай, дитино, й пам’ятай:

                   Батьківщина- то найкращий край!

                                                 Д. Павличко

-         Діти, як ви вважаєте, чому  словами поезії Д. Павличка ми розпочинаємо вивчення твору М. Вороного ?

-         Написав Микола Вороний поему, використовуючи історичні джерела. Знайомлячись з літописами, він знайшов у Галицько-Волинському літописі один факт, який його дуже вразив.

Історична основа твору (розповідь учнів).

Словничок до поеми (записаний на дошці):

зацурали- забули, знехтували;

хан-головний правитель у кочових народів, половців;

ясир-військова здобич;

почет- пошана;

гудець-співець;

Перун-язичницький бог;

бадилля-сухі гілочки;

сірома, небога- бідолаха;

твар-обличчя;

байрак-глибокий яр, порослий лісом;

манівцями блукати-навмання, без дороги.

_Отже, ми з’ясували історичну основу твору, ознайомилися зі словничком і тепер сміливо можемо перейти до вивчення поеми.

Аналіз твору

1. Поняття про епіграф.

-         Зверніть, будь ласка, увагу: поема має епіграф.

-         Запис до зошита: Epigraf-це…

-         Епіграф співзвучний з основною думкою твору.

2. Композиція поеми.

-         Пошукова робота. Учні знаходять вступ, основну частину та закінчення.

3. Бесіда за змістом твору.

-         Що вас найбільше вразило у творі?

-         Як потрапив ханський син до Києва?

-         Як йому жилося?

-         Як сприйняв юнак розповідь і спів судця?

-         Чому ханський син залишився байдужим і до розповіді, і до співу?

-         Коли хлопець згадав про рідний край?

(Учні відповідають на запитання та зачитують уривки з твору).

-         Що таке євшан-зілля?

 Слово ЄВШАН за походженням тюрське. Означає полин- рослина, що має сильний і водночас приємний запах. В українському фольклорі полин-надійний оберіг від русалок та іншої нечисті. За віруваннями, на Русалчин великдень мавка, перестрівши людину , запитувала: «Полин чи петрушка?». Якщо та показувала полин, русалка миттю зникала.

-         Поясніть причини бурхливої реакції на пахощі Євшан-зілля?

-         Які риси характеру притаманні юнакові?

-         Поема закінчується зверненням до України. Як ви вважаєте, чому автор закінчує свій твір саме так?

-         Чи існує зв'язок між подіями, описаними у творі, й сучасністю?

-         Хоч поема й побудована на основі літопису, але М. Вороний розвиває його, надає нового звучання.  Поет з болем у голосі звертається до тих людей, «котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали».  А остання рядки-звернення до сучасної України, до її синів. Чи не всі вони відцуралися свого роду, своєї Вітчизни, чи бракує їм сили, духу, що ведуть до боротьби проти рабства.

-         Що означають рядки:

                            Де ж того євшану взяти,

                            Того зілля-привороту,

                            Щоб на певний шлях натрапить,-

                            Шлях у край свій  повороту?!

-         Визначення головної думки твору.

V. Підсумок уроку.  Рефлексія.

Виконання завдань у групах

  На паперових сердечках записано початок прислів’їв  про рідний край. Учні, доповнюючи , повинні встановити відповідність, виразно прочитати, пояснити зміст, пов’язати зі змістом поеми. 

Учитель. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, пам’ятайте місце, де народились, зробили перші кроки, Не забувайте про близьких вам людей.

Хочу звернутися із закликом до кожного : «Хай у вашому серці живе любов до Батьківщини та найдорожчих серцю людей». Я хочу подарувати вам , діти, оці сердечка,  які символізують  любов до Вітчизни, матусі, татуся. Хай ця любов ніколи не згасає у ваших серцях.

- Лунає музика, вчитель дарує сердечка

VІ .Домашнє завдання: скласти цитатний план (1 група); скласти  запитання до твору (2 група).

-