Урок української літератури в 6 класі
Учитель: Бобришева Валентина Вікторівна
Тема. Микола Вороний. Розповідь про письменника. «Євшан – зілля» («Любов до України те зілля збуджує в серцях…). Історична основа твору, Ідейно-художній зміст поеми.
Мета: ознайомити учнів з життям та творчістю письменника; з’ясувати історичну основу поеми «Євшан-зілля»; допомогти дітям краще усвідомити ідейно-художній зміст поеми; розвивати навички аналізу ліро-епічного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного, навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму, любові до близьких і рідних, волелюбність.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, портрет князя Володимира Мономаха; прислів’я, приказки про рідний край, епіграф до уроку.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
ІV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
- На дошці портрет М.Вороного, біля нього- вірш, присвячений М.Вороному.
- Учитель виразно читає поезію
Вітаю Вороного нині!
Одважно линучи з-над хмар
Рабів будив ти у долині,
Огонь злюбивши, як Ікар!
Не відаючи супокою,
Опалих кликав громадян,
Минуло! Це ж перед тобою
У тебе вкрадений Євшан!
М. Рильський
- Який же то в нього вкрадено Євшан? Відповісти на це запитання ми можемо , ознайомившись з життєвим шляхом М. Вороного. А він був цікавим, надзвичайно яскравим і разом з тим трагічним.
2. Повідомлення учнів (2 учні розповідають про життєвий шлях).
- Повернемося до запитання , яке я вам задала на початку уроку : «Який же то було вкрадено Євшан?».
3. Слово вчителя. Сьогодні ми познайомимося змістом ліро-епічної поеми М.Вороного «Євшан-зілля», з’ясуємо його історичну основу, зробимо ідейно-художній аналіз твору.
- Учитель в супроводі музики читає вірш Д. Павличка:
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі
Де ж найбільший на землі народ,
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Та найкраща, де вродився ти.
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина- то найкращий край!
Д. Павличко
- Діти, як ви вважаєте, чому словами поезії Д. Павличка ми розпочинаємо вивчення твору М. Вороного ?
- Написав Микола Вороний поему, використовуючи історичні джерела. Знайомлячись з літописами, він знайшов у Галицько-Волинському літописі один факт, який його дуже вразив.
Історична основа твору (розповідь учнів).
Словничок до поеми (записаний на дошці):
зацурали- забули, знехтували;
хан-головний правитель у кочових народів, половців;
ясир-військова здобич;
почет- пошана;
гудець-співець;
Перун-язичницький бог;
бадилля-сухі гілочки;
сірома, небога- бідолаха;
твар-обличчя;
байрак-глибокий яр, порослий лісом;
манівцями блукати-навмання, без дороги.
_Отже, ми з’ясували історичну основу твору, ознайомилися зі словничком і тепер сміливо можемо перейти до вивчення поеми.
Аналіз твору
- Зверніть, будь ласка, увагу: поема має епіграф.
- Запис до зошита: Epigraf-це…
- Епіграф співзвучний з основною думкою твору.
- Пошукова робота. Учні знаходять вступ, основну частину та закінчення.
- Що вас найбільше вразило у творі?
- Як потрапив ханський син до Києва?
- Як йому жилося?
- Як сприйняв юнак розповідь і спів судця?
- Чому ханський син залишився байдужим і до розповіді, і до співу?
- Коли хлопець згадав про рідний край?
(Учні відповідають на запитання та зачитують уривки з твору).
- Що таке євшан-зілля?
Слово ЄВШАН за походженням тюрське. Означає полин- рослина, що має сильний і водночас приємний запах. В українському фольклорі полин-надійний оберіг від русалок та іншої нечисті. За віруваннями, на Русалчин великдень мавка, перестрівши людину , запитувала: «Полин чи петрушка?». Якщо та показувала полин, русалка миттю зникала.
- Поясніть причини бурхливої реакції на пахощі Євшан-зілля?
- Які риси характеру притаманні юнакові?
- Поема закінчується зверненням до України. Як ви вважаєте, чому автор закінчує свій твір саме так?
- Чи існує зв'язок між подіями, описаними у творі, й сучасністю?
- Хоч поема й побудована на основі літопису, але М. Вороний розвиває його, надає нового звучання. Поет з болем у голосі звертається до тих людей, «котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали». А остання рядки-звернення до сучасної України, до її синів. Чи не всі вони відцуралися свого роду, своєї Вітчизни, чи бракує їм сили, духу, що ведуть до боротьби проти рабства.
- Що означають рядки:
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Щоб на певний шлях натрапить,-
Шлях у край свій повороту?!
- Визначення головної думки твору.
V. Підсумок уроку. Рефлексія.
Виконання завдань у групах
На паперових сердечках записано початок прислів’їв про рідний край. Учні, доповнюючи , повинні встановити відповідність, виразно прочитати, пояснити зміст, пов’язати зі змістом поеми.
Учитель. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, пам’ятайте місце, де народились, зробили перші кроки, Не забувайте про близьких вам людей.
Хочу звернутися із закликом до кожного : «Хай у вашому серці живе любов до Батьківщини та найдорожчих серцю людей». Я хочу подарувати вам , діти, оці сердечка, які символізують любов до Вітчизни, матусі, татуся. Хай ця любов ніколи не згасає у ваших серцях.
- Лунає музика, вчитель дарує сердечка
VІ .Домашнє завдання: скласти цитатний план (1 група); скласти запитання до твору (2 група).
-