5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Урок у формі документально-історичного фільму.(Богдан Хмельницький-славетний син України)

Про матеріал

: Узагальнити знання отримані учнями по темі. Висвітлити роль Богдана Хмельницького у національно-визвольній війні українського народу проти польського панування.

Удосконалювати вміння систематизувати матеріал, виділяти головне.

Підвищувати пізнавальну активність учнів, привчати до індивідуальної та групової роботи на уроці,використовувати додаткову літературу

Розвивати логічне мислення, живий інтерес до історії України, вміння використовувати альтернативні джерела для отримання знань: документи, поезію, музику.

Виховувати інтерес до історії України, почуття гордості за свій народ, героїв, видатних постатей.

Тип уроку: , закріплення умінь і навичок.

Форма уроку: урок у формі документально-історичного фільму.

Перегляд файлу

8 клас. Конспект уроку

Тема уроку:Богдан Хмельницький--славетний син України

Мета уроку: Узагальнити знання отримані учнями по темі; розкрити роль Богдана Хмельницького у національно-визвольній війні українського народу проти польського панування, дати початкові уявлення про процес державотворення.

Удосконалювати вміння систематизувати матеріал, виділяти головне.

Підвищувати пізнавальну активність учнів, привчати до індивідуальної та групової підготовки до уроку, роботи з додатковою літературою.

Розвивати логічне мислення, живий інтерес до історії України, вміння використовувати альтернативні джерела отримання знань: документи, поезію, музику.

Виховувати інтерес до історії України, почуття гордості за свій народ, героїв, видатних постатей.

Тип уроку: контроль знань, закріплення умінь і навичок.

Форма уроку: урок у формі документально-історичного фільму.

Обладнання:

  • Карта. Українська держава за гетьмана Богдана Хмельницького 1648-1657рр.
  • Історичний атлас.8 клас.
  • Портрет Б. Хмельницького з гравюри гданського майстра В.Гондіуса, виконаної з малюнка 1651р. придворного маляра литовського гетьмана Я. Радзивілла А. ван Вестерфельда.

Над дошкою напис кіностудія "Клас". На дошці портрет Б.Хмельницького. Окремі кадри, які ілюструють частини фільму.

Хід уроку

                                                                Сини України! Згадайте минуле,

                                                                      Згадайте славетних гетьманів діла…

                                                                      У нашім минулім -- там воля і слава,

У нашім минулім -- безсмертні діла…

(«Сини України» М. Чернявський)

 

Підготовча робота.

Організовуються творчі групи, за якими закріплюються підтеми. В кожній групі є сценарист, режисер, постановник, відповідальний за музичне оформлення.

Кожна група готує «окремі кадри», які ілюструють частину фільму.

 

Частини документально-історичного фільму «Славетний син України»

Частина 1. Дитинство та юність

Частина 2. Шлях до волі

Частина 3. Перші перемоги Б. Хмельницького

Частина 4. Розбудова Української держави

Частина 5. Берестецька битва

Частина 6. Переяславська рада

Частина 7. Неспокій на вершині слави

Вступне слово вчителя

Повстання 20-30х р. 17 століття розхитували могутність Польщі, послаблювали владу на українських землях. Після придушення козацько-селянських повстань польські пани і король вважали, що вони нарешті приборкали козацтво і всю Україну. Ще більше вони посилили утиски українства, запроваджуючи нові заборони, обмеження. Під загрозою опинилась православна віра, звичаї, традиції. Українці постали перед вибором або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ або вибороти свободу зі зброєю в руках. В 1648 році розгортається нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни, міська біднота й духовенство, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Це повстання перетворилося на всенародну війну, яка тривала 10 років.

Складні були події, центральною фігурою яких був Б. Хмельницький. Доля сповна відміряла йому і горя і радощів. Нікого не любили, не хвалили - і не кляли так в Україні, як його.

На сьогоднішньому уроці я запрошую вас зробити короткий екскурс в минуле, в ту добу, коли жив славетний гетьман України, перейнятися духом тих подій, які заслужили і велику славу, і велику ненависть нащадків.

Вашій увазі пропонується документально-історичний фільм «Славетний син України». Звучить пісня "Україна" у виконанні Тараса Петриненка. На фоні музики звучать слова з поезії М. Чернявського «Сини України».

Сини України! Згадайте минуле,

Згадайте славетних гетьманів діла,

Змагання народні - і серце заснуле

Розбудить, зогріє надія жива!

У нашім минулім - там воля і слава,

У нашім минулім -- безсмертні діла ,

Цього не украде в нас зрада лукава,

Бо кров'ю Вкраїна те все здобула...

Розглядання портретного зображення Хмельницького.

На думку дослідників, його зовнішність найбільш вірно передає гравюра гданського майстра Гондіуса виконана з малюнка 1651р. ван Вестерфельда, який був придворним художником литовця Радзівілла. Ми бачимо чоловіка похилого віку з високим чолом і втомленим виразом обличчя. Тонкі брови підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Тонкий, задовгий ніс, трохи закручені донизу «козацькі вуса», міцно стиснуті тонкі губи.

Сучасники відзначали тонкий розум, ерудицію, уміння передбачати розвиток подій; у нього поєднувалися сміливість, принциповість, що межувала із впертістю, готовність до компромісу. Поза сумнівом, це була цілісна і разом з тим суперечлива натура.

Яким було дитинство та юність Б. Хмельницького розповість перша частина фільму (додаток 1).

 Частина 1.  Дитинство та юність.

Кажуть, що з полону його викупила мати, якій допомогли запорожці. Тяжко було бачити Богдану як страждає люд простий в Україні. Допікали поляки, що й терпіти не було сили. 1 він обирає шлях, що веде до волі.

Частина 2. Шлях до волі. (додаток 2).

Насторожена тиша весни 1648р. була оманливою, бо відчувалося наближення бурі, то козаки пішли в бій за віру і вільність, свободу і незалежність України. Третя частина розповідає про перші перемоги Хмельницького.

 Частина 3. Перші перемоги Хмельницького (додаток 3).

 На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, утверджувалася Українська козацька держава, яка називалася Військом Запорозьким.

Частина 4. Розбудова української держави (додаток 4).

Війна продовжувалась. Особливо жорстока битва сталася під Берестечком на Волині.

Про це розповідає Частина 5. Берестецька битва (додаток 5).

В Україні знову лилася кров. Вогнем і мечем пройшлися поляки по її квітучих містах і селах, залишаючи згарища, тисячі загублених людських доль. Лихоліття, безперестанні війни і колотнечі заставляли Хмельницького оглядатись навкруги і шукати захисту та підтримки. Постало питання як бути? з ким бути?  Це був час роздумів гетьмана над долею України.

Частина 6. Переяславська рада. Рольова гра (додаток 6)

Сумніви не полишали гетьмана; чи не втратить козацтво через події в Переяславі свою державу?    Неспокійно було йому на душі.

Частина 7. Неспокій на вершині слави (додаток 7).

Заключне слово вчителя

Ми переглянули кадри документально-історичного фільму "Славетний син України"

  • Ваша думка про цей фільм? (метод «Мікрофон»)

 Дякую всім, ви добре працювали. Я сподіваюся, що наші кореспонденти висвітлять в пресі враження від фільму.

Виставляються оцінки творчим групам.

Додаток 1

Частина 1. Дитинство та юність.                                                             

Про шляхи, якими проходила молодість майбутнього творця гетьманської України ми знаємо мало. Його батько, Михайло, незаможний шляхтич, був спочатку на службі в польського гетьмана Станіслава Жолкевича в Жовкві, а потім у 1605р. перейшов на двір Івана Данилевича в Олеську. В Жовкві мабуть і народився Богдан у 1595р; 27 грудня. Історики не знайшли достовірних документальних даних. Ім'я Богдан було народною формою церковного імені Теодор, яке святкувалося 27грудня. По хрещеному батькові мав ім'я Зіновій.

Дитинство та юність Богдана минали на хуторі Суботів серед простого народу, Хлопець був обдарований природним розумом дотепним та сміливим. Він добре опанував українську мову, перейняв народні звичаї

Освіту здобув спочатку в місцевій школі, а потім у Львівській єзуїтській колегії з 1608р.

Молодого Хмельницького так характеризували тогочасні мемуаристи: Був він людиною привітною, товариською. Говорив багато, вражав слухача несподіванкою.

Манили Богдана Дніпро та безкрайні степи. Повернувшись з навчання він кілька років перебував у Чигирині й навчався від батька і місцевих козаків військової справи, господарював і брав участь у боротьбі проти татарських завойовників, Вступив до одного з куренів простим козаком, ходив у кримські походи на турків. Воєнне хрещення відбув у бою під Цецорою в 1620р. Під час битви загинув батько Богдана, а він сам потрапив у турецький полон, де пробув 2 роки.

Додаток 2

Частина 2. Шлях до волі.                                                                         

Кажуть, що з полону його викупила мати, якій допомогли запорожці.

Повернувшись з полону на Батьківщину, Богдан вів господарство і жив у повазі та достатку.

Одружився з козачкою Ганною Сомківною. Мав 7(в інших джерелах 5 ) дітей - 4(2) доньки і 3 синів.

Тяжко було бачити Богдану, як страждає люд простий в Україні. Допікали поляки, що й терпіти не було сили. Він обирає шлях до волі.

Любили й шанували козаки Богдана за відвагу, військовий хист. Настановили його отаманом, далі сотником, був писарем реєстрового козацтва. А на загальній козацькій раді обирають Хмельницького гетьманом.

Брав участь у війнах з Московською державою, Туреччиною і навіть, як твердять деякі історики, воював у Франції проти англійців. Однак вірна служба польському королю, не вберегла його від свавілля польських панів. Шляхтич Чаплинський за час відсутності Богдана незаконно дістав грамоту на володіння його хутором, напав на Суботів, вигнав родину Хмельницького, а молодшого сина забив до смерті. Богдан шукає захисту та порятунку від сваволі Чаплинського у королівському суді, вимагає покарати злочинця, та марними були пошуки правди і справедливості.

Так, на власній долі Богдан зрозумів, що захистити українців від панського свавілля ніхто не зможе, крім козаків. Він взявся за зброю проти Польщі. «Невже залишимо в біді наших братів? Я всюди бачив страшні утиски. Нещасний народ просить допомоги...» - з такими словами звернувся він до своїх соратників.

Ненависть проти панів вибухнула полум'ям, тривожачи шляхту і наповнюючи серця довготерпеливого населення. Люди чекали того, хто їх поведе і прийде воля до поневолених, перестануть литися сльози і перестане чужинець топтати душу.

«І він прийшов. Прорізалось слово у пустині...

Огнем збудилася хвала новій святині.

Де сяйвом новим ясніла в небесах...»

Додаток З

Частина 3. Перші перемоги Хмельницького.                                           

Насторожена тиша весни 1648р. була оманливою. Бо відчувалося наближення бурі, то козаки пішли в бій за віру і вільність, свободу і незалежність України.

1648рік... Незабаром по Водохрещі Б.Хмельницький був обраний гетьманом війська запорозького.

Хмельницький розумів, що самому йому не впоратися з добре озброєним противником. Він шле гінців до донських козаків, які дають згоду підтримати запорожців. Виряджає послів до кримського хана і просить взяти участь в боротьбі проти Польщі.

Течуть тривожно Жовті Води,

Стоїть замислений Богдан...

Це - перший бій... і мисль єдина:

А що за ним, в майбутніх днях?

Чи буде вільна Україна?

Чи далі йтиме в ланцюгах?

Над степом виснуть сірі хмари,

Чаїться в поросі вогонь

Зрадливі спільники - татари

Що вижидають; хто кого?

 І от над Жовтою Водою

Почався переможний бій

(О. Стадниченко «Жовті Води»)

Польська армія зазнала нищівної поразки.

Громом пронеслась по всій Україні вість про перемогу Хмельницького під Корсунем. Не мала польська земля такого лиха! Ціле військо було розбито, обидва гетьмани в татарській неволі.

І по церквах знов дзвони загули

І люд ожив, повеселів...

Увесь народ надію поклада,

Щоб визволити від рабства та неволі.

(М. Старицький «Б. Хмельницький»)

Результат битви під Пилявцями на Волині, перевершив усі сподівання.                40-тисячне військо було вщент розгромлене. Упав Високий Замок під Львовом, вся Галичина охоплена народним повстанням.

Здавалося ще один рішучий крок і Річ Посполита перестане існувати, якби Хмельницький рушив всю силу вглиб Польщі, ніхто б йому не супротивив.

Додаток 4

Частина 4. Розбудова української держави                                              

Тут ми бачимо людину звичайну з усіма помилками і пересторогами. Він чекає, бо вступивши в польські землі, це зовсім інше відношення і він повертає назад на Подніпров'я. Грудневий Київ зустрічав Хмельницького салютом, переливом дзвонів.

По містах і селах гетьмана зустрічали як рятівника, матері виносили малих дітей, щоб ті побачили свого оборонця, найславнішого козацького оборонця. Згодом король вислав до Києва своїх послів, які привезли подарунки та запропонували припинити війну. Хмельницький відповів: «Хоч я і малий чоловік, але дав Бог , що я тепер єдиновласний правитель на Україні».

На початок листопада майже всі українські землі було визволено з-під польської влади.

На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, утверджувалася Українська козацька держава, яка називалася Військом Запорозьким або Гетьманщиною.

Вища влада в ній належала гетьману, а найважливіші ухвали виносили на позицію загальній військовій раді.

Керувати державними справами допомагала генеральна старшина. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, 2 генеральних осавулів,                 2 генеральних суддів.

Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Центрами полків або сотень були найважливіші міста або містечка. Столицею козацької держави було місто Чигирин.

Мудра політика, військовий талант і великий авторитет Б. Хмельницького сприяли визнанню Української держави багатьма іншими державами. Про неї знали в Європі. Посли з Венеціанської республіки Литви, Трансільванії, Молдови, Туреччини, листи від Олівера Кромвеля … Все це говорило про визнання молодої держави.

Додаток   5

Частина 5. Берестецька битва                                                                  

Війна продовжувалась. Особливо жорстока битва сталась під Берестечком на Волині.  Берестецька битва - одна з найбільших битв національно - визвольної війни. Козацька армія діяла разом із союзниками -- татарськими військами. У перші дні події розгорталися на користь козаків. Та під час вирішального бою, коли перемога була майже на боці Хмельницького, татарські війська несподівано відступили. Не знаючи про змову Хана з польським королем, Хмельницький вирішив наздоганяти татарське військо і був ув'язнений. Козаки залишившись без гетьмана, протягом 10 днів тримали оборону. Становище ускладнювали сильні зливи, відсутність харчів і питної води. Від цілковитої поразки  козацьку армію врятували рішучі дії полковника Івана Богуна, який хоч і з великими втратами вивів козацькі полки з оточення

Відгомоніли бурі й грози,

Пройшли століття і літа

А жаль стискає серце й досі,

Як Берестечко пригада.

О, як летіла світом слава

Трощив панів народний гнів!

Були вже Корсунь і Пилява

Блискучий Київ, Зборів, Львів!

1 тут була звитяга близька

А грім поразки прогримів...

Розбито геть козацьке військо,

Здолала зрада козаків...

(Ю.Стадниченко. «Берестечко»)

Козацькі полки опинилися у скрутному становищі, багато козаків загинуло,

Ой чого ти почорніло,

Зеленеє поле?

Почорніло я від крові

За вольную волю...

Круг містечка Берестечка

За чотири милі

Мене славні запорожці

Своїм трупом вкрили

(Т.Шевченко)

Багато літ тому відгули під Берестечком гармати. Та землі й болота на місці битви зберігають сліди давніх подій. На Рівненщині зібрано музей - заповідник «Козацькі могили». Багато унікальних речей було знайдено на місці Берестецької битви. Експонати музею німі свідки історії. Це ціна, яку заплатив нам народ, ідучи до своєї незалежності, виборюючи право на життя.

Додаток 6

Частина 6. Переяславська рада (рольова гра).                                          

Після звільнення з ханського полону авторитет Хмельницького підупав, проте гетьман витримав і цей удар долі.

Він знову збирав військо.

В Україні знову лилася кров. Вогнем і мечем пройшлися поляки по її квітучих містах і селах, залишаючи згарища, тисячі загублених людських доль. Пережив і особисту трагедію гетьман: під час боїв був поранений його син Тиміш.

Лихоліття, безперестанні війни і колотнечі, сподівання народні на кращі часи, надія на гетьмана, що виборе Україні кращу долю, - все це не раз заставляло Хмельницького оглядатися навкруги і шукати захисту та підтримки. Постало питання: як бути? з ким бути? Це був час роздумів гетьмана над долею України.

Шукав перепочинку для молодої держави і надіявся, що Переяславська рада 1654р. дасть таку можливість.

Рольова гра «Переяславська рада».

Дійові особи: Історик, Кобзар, Б. Хмельницький, Іван Богун, козацька старшина.

Кобзар. Ой, боязко з тим спільником...

А з ким?

З католиком, чи знову з бусурманом?

Доволі вже руїн, пожеж і крові!

Зажурилася Хмельницького сива голова, бо спливає кров'ю Україна і лишився він без спільників. Немає довіри ні турецькому султану, ані кримському хану. А ляхи прокляті наступають тепер під проводом самого польського короля. Знову козаки стали під знамення гетьмана. І шле тоді Хмельницький лист до московського царя, щоб прийняв Військо Запорозьке під свою протекцію.

Історик. 1 жовтня 1653р. у Москві на Земському соборі вирішили:

«Гетьмана Б. Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» . До України спорядили велике посольство на чолі з боярином Бутурліним. Вечір 6 січня 1654р. Зібралась генеральна старшина. Прибув Хмельницький.

Гетьман. Панове полковники, сотники! Між нами, військом кошовим і городовим, брані не було, тільки брат за брата, а товариш за товариша, вірно і любовно всі в купі жили. Вам відомо, що вже 6 років живемо в безперестанних кровопролиттях з ворогами нашими і єдиний порятунок нам у возз'єднанні з братнім російським народом. Чекаю від вас поради, як бути?

Голоси. Батьку-гетьмане, будь обережний і розсудливий. Як би не вийшло чогось недоброго від цієї протекції неньці Україні! Чи не зашкодить це правам і вольностям козацьким?

Хмельницький до Богуна. А що скажеш ти, брацлавський полковник, славний отамане?

Богун. Здається мені, що нещиро чинить московський цар, треба взяти з нього присягу, що він не порушить прав і вольностей козаків, хай надасть він старшині права на маєтності. Так як я, думає Іван Сірко. Обдурить нас московський цар! Особисто я з своїм полком присягати не буду.

Історик. Зашуміла, засперечалася генеральна старшина. Замислився, схиливши голову Богдан.

Хмельницький. Боюсь, що не витримаємо нового натиску поляків, не дамо добру відсіч. Всіх поб'ємо ляхів, станемо на ноги і будемо самостійними. Не можуть скривдити нас брати-християни.

Історик. 8 січня 1654р. в Переяславі на Євангелії присягали: гетьман, старшина, козаки різних полків. Всього 284 особи. Після цього присягу російському цареві було складено, ще в 117 містах і містечках України і Московії.

 

Додаток  7.

Частина 7. Неспокій на вершині слави.                                                    

Цей договір передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами. Проте цар не збирався виконувати договірні умови і дуже швидко порушив їх.

Сподівання Хмельницького здобути в особі Москви сильного союзника не справдилася, бо московський цар переслідував власні інтереси, а українські землі зазнавали нападу поляків і татар, який українці мали стримувати самостійно.

Сумніви не полишали гетьмана; чи  втратить козацтво через події в Переяславі свою державу?

- Порадь мені, брате, як знайти спокій, - зверталася гетьманова душа до велетня-дуба, певно відчуваючи, що обдурить цар козаків, швидко позбавить їх привілеїв та самої волі!

Цар зрадив гетьмана, бо почав переговори з Польщею і незабаром польські війська рушили на Україну. Гетьман вирішив ще раз повстати проти Польщі і вислав своїх послів до Швеції, Туреччини, Молдавії й Угорщини, щоб мати поміч для України. Швеція обіцяла допомогти і може б гетьманові вдалося врятувати Україну, але він захворів. І 6 серпня 1657р. він помер, не встигши «порвати з Московщиною та збудувати незалежну українську державу». Похорон його було назначено на 4 вересня, щоб могло з'їхатися духовенство і старшина. Поховано гетьмана в суботівській церкві. Про його похорон оповідає козацька дума:

Тоді ж козаки штиками суходіл копали,

Шапками землю виносили,

Із різних пищаль подзвонили,

Бо Хмельницькому похорон спинили.

Він не спочив у церкві, що збудував на свій кошт на віки, бо через кілька років польський пан Чернецький прийшов з військом на Україну, й мабуть викинув кості гетьмана з домовини, що була в підземеллях Суботівської церкви. Втрату боляче відчула Україна, бо до передчасної смерті Хмельницький не встиг закріпити її державної самостійності й не залишив рівного собі, наслідника, який зумів би повести далі його велике діло.

Мав він велику славу, бо повів козацьке військо до боротьби за волю народу і рідної землі.

Тужать дзвони, розмовляють,

Плаче Україна,

Що найкращого зряджає

В домовину сина...

Спить Богдан... і плачуть дзвони

Сумно на дзвіниці,

І ревуть важкі гармати

Стогнуть чарівниці.

Потемніло ясне сонце

Скрізь по Україні,

Повела всіх чорна дума:

«Путь лихій годині»

(М. Чернявський «Суботівське подзвіння»)

У Києві на майдані проти Софіївського собору, де стрічали славетного гетьмана і оборонця поставлено в 1888р. пам'ятник Б. Хмельницькому.

Хмельницький був талановитим полководцем, вмілим державотворцем. Про це свідчать твори художньої та історичної літератури.

Був борцем за Україну

За свободу, рівність прав

Він народ підняв до бою

І багато слави мав.

Ще Мойсей народу свого

Був незламний до кінця,

Переяславська угода

Надломила лиш борця

Надломила - не зламала -

Незакінчена ще путь

Україна, рідна ненька

Незалежна має буть.

З висоти сьогодення можна бачити непослідовність його вчинків. То була суперечлива епоха. Після себе Хмельницький залишив своє дітище -- Українську державу. Вона мала свої переваги, свої недоліки, сильні сторони і слабкі. Але найважливіше було, що вона існувала.

Можливо він би зумів створити основи її незалежності, якщо б дійшов до влади більш молодим, або ж передав її не менш досвідченому керівникові. Але не в тому його вина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Tokaruk Svitlana Ivanivna
Додано
13 травня
Переглядів
148
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку