Урок-роздум "Масові репресії в Україні в період утвердження тоталітарного режиму"

10 клас. Конспект уроку

Тема уроку: Масові репресії в Україні в період утвердження комуністичного режиму.

Мета уроку:  Закріпити знання, уміння та навички з проблеми масових репресій в Україні в період утвердження комуністичного режиму.Поняття «Сталінізм в Україні». Розвивати в школярів уміння аналізувати й узагальню­вати історичні явища та події, визначати їх суть, причини, значення; давати розгорнуту характерис­тику історичних діячів, визначати їхнє місце і роль в історичному процесі; виховувати любов до рідної історії.

Тип уроку: контроль знань, закріплення умінь і навичок.

Форма уроку: урок-роздум у формі суду.

Обладнання: підручник, карта, документи

Підготовка учнів: Вибирається суддя, адвокат, прокурор, присяжні. Всі інші учні діляться на дві групи: свідків адвоката і свідків прокурора.

Хід уроку

Прокурор.   Добрий день, пані та панове! Сьогодні ми зібрались, щоб засудити Й. Сталіна за його масовий терор в Україні. Загинуло багато людей. Тоталітарний режим намагався ідеологічно виправдати цей терор. Цьому слугувала теза про класову боротьбу в СРСР у ході соціалістичного будівництва. Але чи можна ідеологію Компартії протиставляти життю людей?! Держава зобов`язана гарантувати право людини на життя, а не піддавати репресіям.  Сталін, який встановив свою диктатуру в державі не цінував людське життя. Одна людина не має права розпоряджатись життям інших. Сталін не є винятком.

Запрошуємо до слова першого свідка прокурора — Про репресії.

Розгорнуті в 30-ті роки в Україні масові репресії охопили всі категорії населення: представників партійного й державного апарату, військових, науковців, робітників, селянство.

Сталінське керівництво безжально віддавало на розправу НКВС не лише сотні тисяч незгодних з його політикою безпар­тійних, не лише всіх тих представників партійно-державного апарату, які могли скласти йому опозицію, а й багатьох сліпих виконавців репресивного курсу режиму. Тисячі керівників, слі­дчих НКВС, що сфабрикували численні справи «ворогів народу», з часом стали самі об'єктами репресій і таким чином зберегли таємницю розправ над своїми жерт­вами.

Внаслідок сталінських репресій у другій половині 30-х ро­ків була обезглавлена армія. Репресії, які розпочалися проти вищого командування, перекинулися на рівень військових окру­гів.

 Жертвами сталінської сваволі в Україні стали мільйони лю­дей. Звичайно, більшість із них не була представниками пар­тійного чи державного апарату. Арешт ставав трагедією не лише для них самих. Їхні близькі та рідні потрапляли до категорії людей, яка в офіційних документах мала назву «члени сімей «ворогів народу». Частину з них також репресували, а решта поневірялась, не знаходячи житла й роботи, не маючи можли­вості здобути освіту.

Для ознайомлення документ

«М. Хрущов про становище в Україні в момент його вступу на пост першого секретаря ЦК КП(б)У»

По Україні наче Мамай пройшов. Не було ,,, ні секретарів обкомів партії в республіці, ні голів облвиконкомів. Навіть секретаря Ки­ївського міськкому не було.

Мемуары Никиты Сергеевича Хрущова//Вопр. истории. -1990. -№6. -С.47.

Присяжні: 1. Назвіть основні судові процеси в Україні в 30-ті роки.

2. Серед яких соціальних груп було найбільше жертв репресій?

Адвокат: Вказівки про репресії видавав Сталін особисто чи його прибічники?

Свідок прокурора 2. – Про голод 1932-1933.

Селяни не бажали відмовлятися від своєї землі та передавати її в колгоспи. Лише шляхом погрози, обіцянки щасливого й заможного життя змушували їх вступати в колгос­пи. Становище селян було складним. Великі втрати   населення спричинив Голодомор 1932-1933 рр. Селяни змушені були їсти собак, котів, щурів, трупи коней, листя й кору дерев. Траплялися численні випадки канібалізму. Села обезлюдніли. Живі не мали сил ховати поме­рлих. У деяких населених пунктах над сільрадами вивішува­ли чорні прапори -- це означало, що жителів тут уже немає. А в цей час на сусідніх залізничних станціях, у елеваторах під охо­роною міліції зберігалися тисячі пудів хліба.

Поставлені у безвихідь, селяни кидали домівки й пробували дістатися до міста. Не всім це вдавалося. Багато гинуло просто неба на дорогах. Інших зупиняли міліцейські кордони. До міс­та потрапляло порівняно мало людей. Але порятунку не було й тут. Прагнучи врятувати хоча б дітей, батьки залишали їх у лікарнях, державних установах, у під'їздах будинків і просто на вулицях. Лише з травня-червня 1933 р. держава стала на­давати деяку допомогу українському селянству.

Донині не встановлена кількість жертв голоду 1932—1933 рр. Сталінське керівництво заборонило згадувати про нього в за­собах інформації. У січні 1933 р., коли від голоду щоденно ги­нули десятки тисяч селян, Сталін на об'єднаному пленумі ЦКК і ЦК ВКП(б) заявив, що матеріальне становище робітників і селян поліпшується з року в рік і що в цьому можуть сумнівати­ся лише затяті вороги радянської влади. 

Документ  Зі спогадів свідків голодомору 1932-1933 рр.

Старостенко Григорій Іларіонович - Красноармійський район Донецької області:

- Що ми Їли? Лободу-кропиву, ловили ящірок, ховрашків, їжаків. Весною 33 року було чогось багато ящірок, їх важко було впійма­ти, але ми старалися, пекли на вогнищі, ділили між собою і їли. Ми, діти, були страшні: на висохлих ніжках, величезні животи. Один з братів спух, а тоді помер. А як же ми решта вижили? За 5 кілометрів від нас була шахта № 19, там тоді вугілля до стволу возили кіньми. Коли котрусь коняку вбивало обвалом чи калічи­ло, її вивозили на кар'єр і обливали карболкою. Як же воно тяжко пахло. На шахті люди знали, що гине коняка, і один знайомий да­вав знати нашому батькові. От ми йшли до кар'єру всі - батько, мама і ми - і чекали, поки привезуть коняку. Коли фельдшер з мі­ліціонером зроблять своє діло і від'їдуть, ми й інші люди виходи­ли із засідки. Що ж там робилося, страшно згадать. Хто що урве, відрубає, то його щастя. Батько біля тієї здохлятини нам подає шматки, ми в мішок і додому. Вдома їх довго вимочували, а потім солили в діжечці. І так вижили. Хоч усе й пахло карболкою.

Голод. Народна книга-меморіал. - К.. 1991. ~ С. 216, 260.

Присяжжні: Яка кількість жертв голодомору 1932-1933рр. ?

Адвокат: Ви вважаєте, що Сталін є винуватцем того, що були несприятливі погодні умови?

Свідок прокурора 3-- Про індустріалізацію.

У 1929 р. на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) було вирішено «за всяку ціну» прискорити розвиток машинобудування та інших галузей великої промисловості. Таким чином, йшлося не про гармонійний, всебічний розвиток економіки, а про максимальне нарощування окремих виробництв, аби забезпе­чити умови для побудови нових заводів і фабрик.

Форсованому економічному розвитку було принесено в жертву життєвий рівень народ­у. Максимальна концентрація коштів на розвиток важ­кої промисловості загострила й без того скрутну ситуацію в легкій промисловості. Це негативно відбилося на добробуті тру­дящих. У побут радянських людей надовго ввійшли черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого

Письменник  Гладков,котрий  працював на будівництві Дніпрогесу і підприємствах Запорізького металургійного комплексу, про харчування робітників:

«Я бываю на фабрике-кухне й меня тошнит от одного вида еды. Я бываю на участках работ, куда пища привозится в термосах. Эта синяя болтушка смердит трупом и выгребной ямой. Рабочие предпочитают только хлеб с водой.»

Цит. за; Платонов О. А. Русский труд. -М., 1991. - С. 241-242.

Присяжні: Чи відбувся приріст виробництва?

Адвокат: Ви вважаєте,  виконання завдань «п`ятирічок» не є свідченням успіху політики індустріалізації ?

Свідок прокурора 4—Згортання українізації.

Наприкінці 20-х - на початку 30-х років  український народ ще продовжував користуватися плодами українізації, яку було розгорнуто в поперед­ні роки. А з кінця 20-х сталінський режим почав швидко зго­ртати українізацію, повертаючись до великодержавницької асиміляторської політики, яку століттями здійснювала царсь­ка адміністрація. Посилаючись на постанову ЦВК СРСР 1929 р., згідно з якою державні органи й підприємства союз­ного підпорядкування зобов'язувалися спілкуватися між со­бою і з центром мовою їхніх правлінь (тобто російською), а з місцевими органами - національною мовою, чиновники взагалі відмовлялися вивчати українську мову. Особливо скла­дна ситуація була на підприємствах, очолюваних керів­никами-росіянами, ставлениками Москви. Працівникам, які спілкувалися українською мовою, навішували ярлики «само­стійників» і «націоналістів».

На початку 30-х років Україною прокотилася нова хвиля бо­ротьби з «націоналістичними ухилами».

Присяжні: Яка кількість людей була оголошена «націоналістичними ухильниками»?

Адвокат: Сталін особисто видав декрет про згортання українізації?

Свідок прокурора 5—Антицерковна діяльність.

Політичний курс правлячої більшовицької політики влади партії був спрямований на формування в  Україні атеїстичного світогляду. За цих обставин традиційна для України громадська інституція — православна церква, єдина легальна організація, діяльність якої не вписувалася в рамки офіційної ідеології, відчувала на собі дедалі зростаючий тиск держави. Декрет уряду УСРР про свободу совісті втратив чинність. Особливо жорстоких гонінь зазнала Українська автокефа­льна православна церква (УАПЦ). У 1929 р. органи ОДПУ зви­нуватили її в анти радянській діяльності. Церква на початку 1930 р. на своєму надзвичайному з'їзді змушена була заявити про свою самоліквідацію. Розгорнулася кривава розправа над священниками, церковним діячами.. Було заарештовано близько 2000 священників і майже всіх ієрархів УАПЦ. В другій половині 30-х років в Україні не залишилося жодної парафії з українською мовою богослужіння.

Присяжні: Пам`ятки церковної архітектури були зруйновані?

Адвокат: В чому особиста провина Сталіна, що церкви самоліквідувались?

Адвокат: За часів правління Сталіна було досягнуто значних успіхів у розвитку промисловості, освіти, науки. Хоч, як і в кожній державі були прорахунки. Відповідальність за них має покладатись на все радянське і партійне керівництво.

Свідок адвоката 1. Про індустріалізацію.

В Україні реалізувалося близько 20 % усіх капіталовкладень СРСР. У різних галузях промисловості УСРР будувалося бли­зько 400 нових підприємств. 1 травня 1932 р. дала перший струм найбільша в Європі Дніпровська гідроелектростанція в Запо­ріжжі - Дніпрогес. На той час уже діяли інші новозбудовані електростанції: Криворізька, Київська й Харківська. У Донбасі почали діяти 53 нові шахти загальною потужністю 21 млн т вугілля на рік. На діючих металургійних заводах республіки було збудовано 12 доменних і 24 мартенівські печі. Став до ладу завод інструментальних сталей у Запоріжжі — «Дніпроспецсталь». У Харкові на тракторному заводі, збудованому за 15 мі­сяців, 1 жовтня 1931 р. з конвейєра зійшов перший трактор. З`явились нові галузі промисловості.

Присяжні: Яке було матеріальне становище робітників? Воно покращилось?

Прокурор: Звідки були кошти на форсування важкої промисловості?

Свідок адвоката 2. Свідчення робітника заводу.

Завдяки політиці КП(б)у, зокрема Й. Сталіна було досягнуто великих успіхів у розвитку промисловості. Збільшилась кількість заводів та фабрик. Відповідно збільшилась кількість робочих місць. Зменшилась кількість жебраків. Використовувалась нова техніка. Активно будувались електростанції. Появились такі галузі промисловості, як: маргаринова, молочна, маслопереробна, хлібопекарна, комбікормова, електрометалургійна, кольорової металургії, хімічна трикотажна, взуттєва.

Присяжні: Заробітна плата зросла?

Прокурор: На заводах і фабриках траплялись нещасні випадки? Якщо так, то скільки, вам відомо?

 Дані про становище робітників металургійної промисло­вості - вчорашніх колгоспників.                         

 3 листа редактору заводської газети Сталінського металургійного заводу "Металіст" від завербованих колгоспників: Ми обращаемся ко всем организациям завода с просьбой улучшить наши бытовые условия... Много наших товарищей-колхозников дезертировали назад. Почти каждый день берут 10-15 человек расчет.                                           

Свідок адвоката 3. Про колективізацію.

Для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів. Ці під­приємства одержали назву машинно-тракторних станцій (МТС). Їхнім завданням було виробничо-технічне обслугову­вання колгоспів і радгоспів - головним чином тракторна ора­нка і комбайнове збирання хліба. Перша в Радянському Союзі МТС була створена у 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шев­ченка Березівського району Одеської округи.

Хлібозаготівельну кризу було подолано.

Присяжні: Яка саме техніка виготовлялась?

Прокурор: Чим ж тоді були незадоволені селяни?

Свідок адвоката 4. Про культуру.

Напередодні Другої світової війни масова неписьмен­ність на території УРСР була в основному подолана. Перепис населення, проведений у січні 1939 р., засвідчив, що лише 15 % дорослих людей залишаються неписьменними.

Підготовка кадрів спеціалістів з вищою й середньою спеціальною освітою здійснювалася  у вузах і технікумах.У 1930 р. в Україні на курсах, у гуртках і школах ліквідації неписемності навчалося 1,6 млн дорослих. У 1932 р. їхня кількість зросла до 2,2 млн чол. Напередодні Другої світової війни масова неписьмен­ність на території УРСР була в основному подолана.

Наукові установи, окремі вчені досягли значних успіхів. У республіці вели дослідницьку діяльність відомі в СРСР і за кордоном наукові колективи. Вищою науко­вою установою була Всеукраїнська академія наук.

У 20-30-ті роки в Україні працювали видатні представники цих напрямів мистецтва. Ім'я реформатора українського теат­рального мистецтва, актора-новатора багатогранного таланту Леся Курбаса було відоме далеко за межами України.

Вдалось відновити розвиток освіти і культури після другої світової війни.

Присяжні: Селяни могли навчатись у вузах?

Прокурор: Якщо були сприятливі умови розвитку культури, то чим можна пояснити безліч випадків самогубства діячів культури?

Свідок адвоката 5. Про Конституцію 1937р.

Надзвичайний XIV Всеукраїнський з'їзд рад 30 січня 1937 р. затвердив нову Конституцію республіки, яка офіційно тепер називалась Укра­їнська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР). Конститу­ція УРСР декларувала добровільність об'єднання України з іншими республіками в Радянський Союз. Найвищим органом державної влади УРСР стала Верховна Рада,  а в період між її сесіями Президія. Найвищим виконавчим і розпорядчим орга­ном державної влади оголошувалася Рада Народних Комісарів (РНК).

Демократичні положення  були затверджені в основному Законі УРСР.

Присяжні: Чи проводився референдум про об`єднання України з іншими республіками СРСР?

Прокурор: Чи порушувалась Конституція діями КП(б)У?

Адвокат: Сталін був людиною свого часу. Він не був єдиним представником КП(б)У, яка втілювала у життя план побудови соціалізму. Чому одна особа має відповідати за програму та дії партії? ! Засади більшовиків  почали втілюватись в життя, ще до того, коли Сталін прийшов до влади. Чому всі обвинувачення падають на Сталіна, що успадкував основні засади більшовиків, сформовані за часів правління Леніна?

Прокурор: Сталінізм – жахливе явище в історії України. Його жертвами стали безліч українців. Це підтверджено документально. Сталін був уособленням даного режиму. Партійне і радянське керівництво виконувало волю диктатора. Чиновники самі ставали жертвами репресій… Сталін та його режим забрав життя багатьох людей. Населення жило зі страхом, невпевненістю, що їх чекає завтра. Про яке щастя можна говорити в таких умовах життя?! Безліч людей жебракувало, в той час як Сталін та його  оточення  вели розкішний спосіб життя.

 Ми, пропонуємо присудити Сталін до довічного ув`язненя.

Присяжні: вирок --- засудити на довічне ув`язнення….

Домашнє завдання. Написати есе-роздум на тему: «Ваша оцінка особи Сталіна».