Позакласний захід з української літератури у 5 класі
«У пошуках щастя за Григорієм Сковородою»
Мета : ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом Г. Сковороди - філософа, просвітителя, поета, зацікавити учнів творчим доробком митця через інсценізацію байок, удосконалювати навички виразного читання байок, зосереджуючи увагу на їхньому ідейно-тематичному спрямуванні; формувати усвідомлене розуміння учнями понять “щастя”, “життя”, “дружба”, “праця”, спонукати їх до роздумів над важливими життєвими проблемами; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст творів, узагальнювати думку, сприяти розширенню кругозору учнів; виховувати зацікавленість філософськими творами, почуття пошани до спадщини Г. Сковороди, любов до книги як скарбниці народної мудрості, пам'яті.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма роботи: урок-дослідження
Обладнання: портрет Г.С.Сковороди, вислови, хмара слів “щастя”, квітка з асоціативними поняттями, відео, презентація “У пошуках щастя за Григорієм Сковородою”.
Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, усна зв’язна розповідь, хмара слів, інсценізація, гронування, сенкан.
Хід уроку
І Організаційний момент
П’ятикласники працюють у двох групах. Вони одразу сідають за парти, розташовані півколом, обирають назву для своєї команди, пишуть її на аркуші.
Емоційне налаштування. Узятися за руки й хором вимовити: “Ми у пошуках щастя! Ми розумні, кмітливі, успішні - у нас все вийде!”
ІІ Актуалізація опорних знань
Кожна людина хоче бути щасливою. Згодні з таким твердженням? А що ж таке щастя? У чому воно для кожного з нас? Хтось вбачає його в любові, сім’ї, дітях, хтось - у праці, в яку вкладає душу, а інший - у грошах, владі. Для кожної людини воно своє. Як же відшукати його, зрозуміти, що це і є твоє щастя, що ти щасливий тут і зараз? Послухайте притчу.
Щастя
Одного разу троє братів побачили Щастя, яке сиділо в ямі. Один із них підійшов до ями і попросив у Щастя грошей. Щастя обдарувало його грошима, і він пішов щасливий. Другий брат попросив жінку-красуню. Тут же отримав її і пішов разом із нею щасливий. Третій брат нахилився над ямою.
— Що тобі потрібно? — спитало Щастя.
— А тобі що потрібно? — спитав брат.
— Витягни мене звідси, — попросило Щастя. Брат простягнув руку, витягнув Щастя з ями, повернувся і пішов геть.
А Щастя пішло слідом за ним…
Колективна робота в групі. Кожній групі роздані аркуші із малюнком неба, хмарами, на яких діти пишуть свої слова-асоціації, як вони розуміють слово щастя, у чому воно полягає для кожного із них.
ІІІ Оголошення теми, мети уроку
1.Проблемне питання. Учитель демонструє учням торбину, з якої дістає шматок чорного хліба, сопілку, Біблію, й пропонує подумати над питанням: яка людина могла мати всі ці речі? Якими рисами характеру, яким талантом вона наділена?
2. Знайомство з особистістю. Учитель: Сьогодні до нас завітав незвичайний гість із минулого - філософ, педагог, поет Григорій Савич Сковорода. ( Підготовлений учень-старшокласник у ролі Сковороди або перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=z2OM9GOewTo ).
3. Демонстрація картини Репка С.Н. Учитель: Погляньте на портрет. Високе чисте чоло, спокійний, сповнений почуття власної гідності погляд уважних очей. На полотні київського художника Репка С.Н. «Григорій Сковорода» він на повний зріст. Худорлявий чоловік у простій селянській свитині з ціпком у руці, який неспішно крокує рідною землею. Ходімо й ми за ним у пошуках щастя.
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо байки Г.С.Сковороди, прокоментуємо й проаналізуємо їх зміст, схарактеризуємо героїв й зрозуміємо, які цінності повинна нести людина, щоб і самій бути щасливою, й іншим щастя принести.
ІV Основний зміст роботи
1. Слово вчителя
Минуло багато часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях.
Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», бо він значно розвинув в Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспівував природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волі, висміював панів за їх паразитизм, за знущання з народу. А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.
2. Інсценізація байок та робота над змістом.
V Застосування набутих знань
2. Робота в групах. Складання квіток “дружба”, “праця”. Із запропонованих пелюсток-асоціацій кожна команда обирає ті, які приклеює до серединки своєї квітки.
( Дружба- безцінна, справжня, однодумці, підтримка, безкорислива, відповідальність, щастя, пригоди, вірність.
Праця- корисна, тяжка, улюблена, наполеглива, цікава, чесна, віддана, старанна, потрібна, сумлінна, натхненна.)
VI Закріплення матеріалу
Сковорода
Щирий, чесний
Учив, шукав, допомагав
Світ ловив його, та не спіймав
Філософ
Філософ-просвітитель твердив, що навчання допоможе швидше точніше виявити природні задатки кожної людини, сприятиме успішному оволодінню знаннями й уміннями, необхідними для продуктивної праці, корисної собі й суспільству.
Григорій Савич замислювався над тим, як допомогти своєму народові. Тому він вирішує здійснювати просвітницьку діяльність серед народу: у доступній формі пояснював людям різні явища життя суспільства і природи, викладав свої філософські та педагогічні ідеї; у вільний час навчав грамоти селянських дітей.
VII Домашнє завдання
Діти обирають розмальовки з героями байок. Треба розфарбувати та написати сенкан на визначену тему.
ДОДАТКИ
БАЙКА "ЖАБИ"
Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали:
— Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом!
І стрибнули разом у нього.
— А я,— сказала одна з них,— вирішила жити в одному із джерел, що наповнюють ваше озеро. Онде бачу зарослий лісом горб, який посилає сюди багато струмків, сподіваюся знайти там для себе джерело.
— А навіщо, тітонько? — спитала молоденька жаба.
— А тому, голубонько моя, що струмочки можуть потекти в інший бік, а ваше озеро може так само висохнути. Джерело ж для мене завжди надійніше од калюжі.
Сила: Всяка розкіш може зубожіти і висохнути, як озеро, лише чесне ремесло забезпечить непишне, але спокійне існування… Скільки багатіїв щодня стають жебраками. В цьому єдиним спасінням є ремесло…Найбідніші раби нерідко походять від предків, що жили в калюжі великих прибутків.
БАЙКА "СОБАКА І ВОВК"
У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі.
— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.
Потім понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, в яких стараннями батьків був вихований.
— Коли ж,— додав Вовк,— родом та науками хвалитися серед розумних вважається за дурість, то маю кращі гідності, щоб ви мене оцінили і полюбили. Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама… В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий.
Левкон відповів, що хоч Тітир на них зовсім не схожий, однак є третім для них другом, що він без Фірідама ніякого діла не починає. Тоді Фірідам сказав таке:
— Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть. Ми стережемо вівці, задоволені вовною і молоком, а ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба. Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік.
Сила: І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть,— ось де справжня любов і єдність…
БАЙКА «БДЖОЛА І ШЕРШЕНЬ»
— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
Сила: Шершень — це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.
Щ
А
С
Т
Я