Урок "У пошуках щастя за Григорієм Сковородою"

Позакласний  захід з української літератури у 5 класі
«У пошуках щастя за  Григорієм Сковородою»

Мета : ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом Г. Сковороди - філософа, просвітителя, поета,  зацікавити учнів творчим доробком митця через інсценізацію байок, удосконалювати навички виразного читання байок, зосереджуючи увагу на їхньому ідейно-тематичному спрямуванні; формувати усвідомлене розуміння учнями понять “щастя”, “життя”, “дружба”, “праця”, спонукати їх до роздумів над важливими життєвими проблемами; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст творів, узагальнювати думку, сприяти розширенню кругозору учнів; виховувати зацікавленість філософськими творами, почуття пошани до спадщини Г. Сковороди, любов до книги як скарбниці народної мудрості, пам'яті.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма роботи: урок-дослідження

Обладнання: портрет Г.С.Сковороди, вислови, хмара слів “щастя”, квітка з асоціативними поняттями, відео, презентація “У пошуках щастя за Григорієм Сковородою”.

Методи, прийоми  і форми  роботи: бесіда, усна  зв’язна  розповідь, хмара слів, інсценізація, гронування, сенкан.

Хід уроку

І   Організаційний момент

П’ятикласники працюють у двох групах. Вони одразу сідають за парти, розташовані півколом, обирають назву для своєї команди, пишуть її на аркуші.

Емоційне налаштування. Узятися за руки й хором вимовити: “Ми у пошуках щастя! Ми розумні, кмітливі, успішні - у нас все вийде!”

ІІ Актуалізація опорних знань

1.               Вступне слово вчителя.

Кожна людина хоче бути щасливою. Згодні з таким твердженням? А що ж таке щастя? У чому воно для кожного з нас? Хтось вбачає його в любові, сім’ї, дітях, хтось - у праці, в яку вкладає душу, а інший - у грошах, владі. Для кожної людини воно своє. Як же відшукати його, зрозуміти, що це і є твоє щастя, що ти щасливий тут і зараз? Послухайте притчу.

                                                  Щастя

Одного разу троє братів побачили Щастя, яке сиділо в ямі. Один із них підійшов до ями і попросив у Щастя грошей. Щастя обдарувало його грошима, і він пішов щасливий. Другий брат попросив жінку-красуню. Тут же отримав її і пішов разом із нею щасливий. Третій брат нахилився над ямою.

— Що тобі потрібно? — спитало Щастя.

— А тобі що потрібно? — спитав брат.

— Витягни мене звідси, — попросило Щастя. Брат простягнув руку, витягнув Щастя з ями, повернувся і пішов геть.

А Щастя пішло слідом за ним…

2. Створення хмари слів до слова “щастя”. Учитель питає, чи чули вони вираз “Бути на сьомому небі від щастя”? Що він означає? Коли так говорять?

Колективна робота в групі. Кожній групі роздані аркуші із малюнком неба, хмарами, на яких діти пишуть свої слова-асоціації, як вони розуміють слово щастя, у чому воно полягає для кожного із них.

3. Презентація виконаних робіт. Прикріпити “хмарки” на допоміжний стенд.
4. Словникова робота. З’ясувати значення слова “філософ”( на стенді)

ІІІ  Оголошення теми, мети уроку

          1.Проблемне питання. Учитель демонструє учням торбину, з якої дістає шматок чорного хліба, сопілку, Біблію, й пропонує подумати над питанням: яка людина могла мати всі ці речі? Якими рисами характеру, яким талантом вона наділена?

2. Знайомство з особистістю. Учитель: Сьогодні до нас завітав незвичайний гість із минулого - філософ, педагог, поет Григорій Савич Сковорода. ( Підготовлений учень-старшокласник у ролі Сковороди або перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=z2OM9GOewTo ).

3. Демонстрація картини Репка С.Н. Учитель: Погляньте на портрет. Високе чисте чоло, спокійний, сповнений почуття власної гідності погляд уважних очей. На полотні київського художника Репка С.Н. «Григорій Сковорода» він на повний зріст. Худорлявий чоловік у простій селянській свитині з ціпком у руці, який неспішно крокує рідною землею. Ходімо й ми за ним у пошуках щастя.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо байки Г.С.Сковороди, прокоментуємо й проаналізуємо їх зміст, схарактеризуємо героїв й зрозуміємо, які цінності повинна нести людина, щоб і самій бути щасливою, й іншим щастя принести.

           ІV  Основний зміст роботи

1.  Слово вчителя

Минуло багато часу, як самобутній письменник Григорій Ско­ворода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях.

Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», бо він значно розвинув в Україні філо­софію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспіву­вав природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волі, висміював панів за їх паразитизм, за знущання з народу. А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.

2. Інсценізація байок та робота над змістом.

1. Байка “Жаби”. Обговорення за питаннями:

• Яка проблема виникла у жаб?
• Яке озеро знайшли?
• Чому одна з жаб вирішила не мешкати разом з усіма?
• Чому навчає байка? (У людини повинна бути професія, щоб вона могла завжди заробити собі на життя. Сковорода називає це “чесним ремеслом”. Озеро-це розкіш, яка може зникнути. Струмочки- чесне ремесло, яке завжди буде давати засоби для існування).

2. Байка “Бджола і Шершень”. Обговорення за питаннями:

• Які герої приховані у байці?
• Які людські риси втілено в образах Бджоли і Шершня?
• Кого в образі Шершня висміює автор?
• Яка мораль байки?
• Який висновок робимо? (Автор уславлює улюблену працю, він називає її “сродною”- кожен має трудитися із задоволенням. Ми засуджуємо людей, які тільки користуються результатами чужої праці, а самі нічого корисного не роблять).

3. Байка “Собака і Вовк”. Обговорення за питаннями:

• Що таке дружба?
• Чи завжди вона щира?
• Чому Вовк вирішив подружитися із Собаками?
• Чи потрібні такі друзі, як Вовк? (Вовк-заздрісний, говорить неправду)
• Чому навчає байка? (Треба обирати друзів з чистою душею, щоб були спільні інтереси, погляди).
• Який висновок робимо? ( Справжня дружба робить людей щасливими. Подібність душ і моральні чесноти на першому місці).

V   Застосування набутих знань

1. Ми з’ясували, що людські чесноти - це основа нашого життя. Чиста совість, великодушність, справедливість, справжні друзі, праця із задоволенням - ось те, що робить людину щасливою. Згодні? (Учні висловлюють свої думки).

2. Робота в групах. Складання квіток “дружба”, “праця”. Із запропонованих пелюсток-асоціацій кожна команда обирає ті, які приклеює до серединки своєї квітки.

( Дружба- безцінна, справжня, однодумці, підтримка, безкорислива, відповідальність, щастя, пригоди, вірність.

Праця- корисна, тяжка, улюблена, наполеглива, цікава, чесна, віддана, старанна, потрібна, сумлінна, натхненна.)

                    VI  Закріплення матеріалу

1. Валерій Шевчук зауважив: «Коли кажемо Григорій Сковорода, перші асоціації, що приходять в голову: мандрівник, мудрець, байкар, поет». І дійсно, він став для нашої культури не тільки титульним любомудром, а й людиною, яка послідовно творила свій життєвий шлях за духовними законами власного буття. Такі непересічні постаті знаменують собою історію краю й нації.
2. Складання сенкану до слова “Сковорода” (кожна команда працює окремо, потім представляє результат своєї роботи). Наприклад:

 Сковорода

   Щирий, чесний

Учив, шукав, допомагав

Світ ловив його, та не спіймав

   Філософ

3. Заключне слово вчителя. Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. У цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. На жаль, за його життя не було надруковано жодного твору. Проте сковородинінські поезії швидко поширювалися в Україні вустами народу. Гостре непідкупне слово Сковороди в моторош­ній темряві кріпосницької сваволі спалахувало чистим вогнем і торувало стежку народному щастю. Митець цілком справедливо вважав, що щасливим може бути тільки той народ, у якого щас­лива кожна особа.

  Філософ-просвітитель твердив, що навчання допоможе швидше точніше виявити природні задатки кожної людини, сприятиме успішному оволодінню знаннями й уміннями, необхідними для продуктивної праці, корисної собі й суспільству.

Григорій Савич замислювався над тим, як допомогти своєму народові. Тому він вирішує здійснювати просвітницьку діяльність серед народу: у доступній формі пояснював людям різні явища життя суспільства і природи, викладав свої філософські та педагогічні ідеї; у вільний час навчав грамоти селянських дітей.

VII  Домашнє завдання

Діти обирають розмальовки з героями байок. Треба розфарбувати та написати сенкан на визначену тему.

ДОДАТКИ

БАЙКА "ЖАБИ"

Коли висохло озеро, жаби пострибали шукати собі нове житло. Нарешті усі загукали:

— Ох, яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом!

І стрибнули разом у нього.

— А я,— сказала одна з них,— вирішила жити в одному із джерел, що наповнюють ваше озеро. Онде бачу зарослий лісом горб, який посилає сюди багато струмків, сподіваюся знайти там для себе джерело.

— А навіщо, тітонько? — спитала молоденька жаба.

— А тому, голубонько моя, що струмочки можуть потекти в інший бік, а ваше озеро може так само висохнути. Джерело ж для мене завжди надійніше од калюжі.

Сила: Всяка розкіш може зубожіти і висохнути, як озеро, лише чесне ремесло забезпечить непишне, але спокійне існування… Скільки багатіїв щодня стають жебраками. В цьому єдиним спасінням є ремесло…Найбідніші раби нерідко походять від предків, що жили в калюжі великих прибутків.

БАЙКА "СОБАКА І ВОВК"

У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі.

— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.

Потім понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, в яких стараннями батьків був вихований.

— Коли ж,— додав Вовк,— родом та науками хвалитися серед розумних вважається за дурість, то маю кращі гідності, щоб ви мене оцінили і полюбили. Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама… В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий.

Левкон відповів, що хоч Тітир на них зовсім не схожий, однак є третім для них другом, що він без Фірідама ніякого діла не починає. Тоді Фірідам сказав таке:

— Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть. Ми стережемо вівці, задоволені вовною і молоком, а ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба. Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік.

Сила: І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть,— ось де справжня любов і єдність…

 БАЙКА «БДЖОЛА І ШЕРШЕНЬ»
— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
Сила: Шершень — це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

                           Щ

                            А

                                                                        С

                                                                         Т

                                                                        Я