Урок "Участь українських письменників у Другій світовій війні"

Про матеріал

Дана розробка надасть можливість ознайомити учнів із літературним процесом періоду Другої світової

Перегляд файлу

  Тема:   Участь українських письменників у Другій світовій війні.  

Мета: ознайомити учнів із літературним процесом періоду Другої світової  , спонукати до читання  творів; розвивати аналітичне мислення, вміння систематизувати й узагальнювати, виділяти головне, висловлювати власну думку; активізувати міжпредметні зв’язки; виховувати почуття патріотизму, відповідальності за майбутнє.

Очікувані результати: учні вміють розповідати про літературу воєнного та повоєнного періоду, її тематику, особливості, тенденції;  вміють коментувати літературні явища.

Обладнання: «портретна галерея» письменників, видання їхніх творів, ілюстративні матеріали  , запис пісні « Вставай страна огромная…», таблиця ,  буктрейлери

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  • звучить   запис пісні „Вставай, страна огромная...”

Слово учителя: Так починалась Велика Вітчизняна війна, одна з найстрашніших сторінок в історії нашої країни. Мільйони  убитих і поранених, загнаних у полон на рабську працю. Спалені і зруйновані будинки, села, міста, заводи і фабрики. Це сльози матерів, батьків, жінок, сестер, братів. Це діти-сироти. Це горе і страждання.
     Багато десятиліть віддаляють нас від страшних подій 1941-45 років, але тема людських страждань в роки Великої Вітчизняної війни ніколи не втратить своєї актуальності. Про це потрібно пам'ятати завжди, щоб подібна трагедія ніколи більше не повторилася. Особлива роль у збереженні історичної пам'яті належить літераторам, разом з народом пережили весь жах воєнного часу і зумів правдиво відобразити його у своїх творах. Майстри слова повністю перекреслили відомі слова: «Коли гармати кажуть, музи мовчать». Люди мистецтва не стояли осторонь, знімались фільми про мужність, стійкість і вірність: „Жди меня”, „В шесть часов вечера после войны”, „Два бойца”.

       Лозунг війни: „Все - для фронту, все – для перемоги” стосувався в ті роки всіх, від малого до великого. Дорослі в тилу нашвидку відновлювали евакуйовані заводи і випускали військову продукцію; підлітки 12-14 років змінювали на цих заводах батьків, що пішли на фронт, виступали з концертами в госпіталях.
    Епіграфом нашого уроку нехай стануть слова О.Довженка «Україна в огні»

  • Перегляд буктрейлера «Україна в огні» (авт.Г.Бородіна)

 ІІІ.   Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя
Звертаючись до теми Другої світової війни, можна на перший погляд стверджувати, що вже все начебто сказано, все вивчено, все доведено. Але... ХХI століття до сьогодні нараховує чи не найбільше білих плям у дослідженні тих чи інших історичних подій. Не виняток й українська література…

        Українські письменники не могли стояти осторонь, коли загарбники напали на нашу землю. І кров, і сльози народу закарбувались в слові, яке кликало до бою, вселяло віру й надію у перемогу над ворогом. Саме про це піде мова  на сьогоднішньому уроці.

 ІУ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Наш урок-конференцію ми проведемо у формі «Літературного альманаху» (випереджальне завдання: дослідження , повідомлення, презентації  учнів у групах  за індивідуальними завданнями)

 І сторіночка – це «Розвиток культури, освіти , мистецтва під час ІІ світової  війни»

Слово вчителя

    Чорною хмарою прокотилося фашистське лихоліття через Україну. Неймовірних втрат зазнали наукові, культурно-освітні, медичні установи, вузи, школи. Величезних масштабів набуло пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу, відчутних втрат зазнали історичні та краєзнавчі музеї, бібліотеки, картинні галереї. У роки війни понад 30 українських вузів працювали в евакуації. Великим був внесок літераторів у мобілізацію людей на боротьбу з фашизмом. Близько 80 письменників, майже третина членів Спілки письменників України, пішли в діючу армію. Серед них М. Бажан, С. Голованівський, І. Гончаренко, Л. Дмитерко, А. Малишко, І. Муратов, І. Нехода, Л. Первомайський, М. Рудь, М. Стельмах, М. Упеник, П. Усенко та ін. Смертю хоробрих загинули 25 письменників, серед них О. Десняк, Я. Качура, К. Герасименко, М. Трублаїні, Д. Каневський, М. Шпак, Ю. Черкаський та ін.

Важливу роль у мобілізації народу на боротьбу з фашистськими загарбниками відігравали засоби масової інформації, що вже наприкінці 1941 р. були евакуйовані . Багато літературних творів було надруковано у громадсько-політичних журналах "Українська література", "Україна" та "Перець".

    Друга світова війна була серйозним екзаменом для української культури. Ніколи до того перед наукою, освітою, літературою, мистецтвом, культосвітніми закладами, пресою, радіо не стояли такі складні й відповідальні завдання. Ніколи ще діячам культури і науки не доводилося працювати в таких тяжких і несприятливих умовах, у які поставила їх війна. І слід зазначити, що українська культура і її творці виявилися на висоті свого покликання: вони все підпорядкували завданням розгрому ворога. В складних умовах війни культура стала могутнім знаряддям у боротьбі проти фашизму та його людиноненависницької ідеології.

  • І група: (перегляд презентації    на тему «Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови );

 ІІ сторіночка - «Воєнна доля поетів і письменників»

Слово вчителя

     109 літераторів тодішнього складу Спілки письменників України протягом війни перебували в діючій армії та партизанських загонах. Понад 40 чоловік полягли смертю хоробрих, 19 з них стали героями Радянського Союзу. Звичайно, тоталітаризм і соцреалізм нікуди в цей період не зникли, тому більшість творів були  патріотичними, що продовжували славити вождів, без яких наш народ самостійно «і кроку не міг ступити». Але жива правда все ж пробивала собі дорогу в мистецтво.
Письменники, які з різних причин і в різний час опинилися за кордоном, мали змогу говорити відкрито, на повний голос.  Головні теми їхніх творів — викриття сталінського тоталітарного режиму. 

  • ІІ група: ( презентація роботи за  таблицею )

Письменники-фронтовики

Письменники-партизани, підпільники

Загиблі

Найвідоміші твори

Кореспонденти військових газет, радіо і т. ін.: О. Довженко, М. Бажан, А. Малишко, Л. Первомайський, С. Олійник, Я. Галан, П. Паня, О. Копиленко, К. Гордієнко та ін.

М.Вороний,

 В. Земляк, Ю.Збанацький

М. Трублаїні, К. Герасименко,

О. Десняк — на фронтах.

Вірші «Я утверджуюсь!»

 П. Тичини;

О. Теліга — розстріляна у Бабиному яру

«Любіть Україну»

В. Сосюри

С. Тудар,

О. Гаврилюк — під бомбардуванням

кіноповість «Україна в огні»

О. Довженка

Воїнами Червоної армії були

О. Гончар,

М. Стельмах,

 Г. Тютюнник,

І. Багмут,

П. Воронько,

П. Глазовий,

А. Дімаров,

П. Загребельний та ін.

Л. Старицька-Черняхівська розстріляна за наказом НКВС.

цикл поезій «Україна»

А. Малишка

О. Ольжич — у фашистському концтаборі

поема «Похорон друга» П. Тичини,

 

«Мандрівка в молодість»

М. Рильського

 ІІІ сторіночка -  «Письменники – емігранти в творчості яких простежувалася воєнна тематика»

Слово вчителя

 Хвиля українських письменників-емігрантів була спричинена Другою світовою війною. Завдяки свободі самови­раження в еміграції з’явилося багато оригінальних літератур­них творів. Так, у післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 р. активно діяла організація українських пись­менників «Мистецький український рух» (Іван Багряний, Віктор Петров, Юрій Косач, Ігор Костецький та ін.), очолювана Уласом Самчуком. У МУРІ були й літературні критики, серед яких Юрій Шевельов, Володимир Державин та Віктор Петров. Важливим зав­данням для себе письменники діаспори бачили також переклади сучасних їм літературних творів. Активними перекладачами були Ігор Костецький, Олег Зуєвський та Михайло Орест. Після переселення значної частини українських емігрантів за межі Німеччини літературні об’єднання виникали в англомов­них країнах. Так, у 1954 р. аналогом МУРу постало об’єднання письменників «Слово», у якому згуртувалися прозаїки, поети, драматурги, літературознавці (Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Тодось Осьмачка, Улас Самчук, Докія Гуменна та ін.). Особливо яскравою була творчість неформального об’єднання поетів під назвою Нью-Йоркська група (Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Марія Ревакович, Роман Бабовал та ін.). Характерною особливістю емігрантської творчості першого повоєнного десятиліття були спогади про героїчне минуле українського народу (період Першої та Другої світових воєн), віра в можливість здобуття Україною незалежності, але на швидке повернення на батьківщину вже практично ніхто не сподівався.

  • ІІІ група: (Демонстрація документальної виставки «Українські письменники-емігранти, їх творчість та громадянська місія»)

 V. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя

На жаль, колесо історії повторило ще одну дивну війну.  Сучасні поети і письменники пишуть твори «нової», неоголошеної війни.

  • Перегляд буктрейлера «Неоголошена війна»
  • Проблемне запитання
  • А що таке війна у вашому розумінні?
  •  Що ви здобули для себе в пізнавальному плані для розвитку власних умінь та навичок?

VI. Домашнє завдання
Виконати творчу роботу «Людина і війна в творі….» ( на вибір учня)

1

 

doc
Додано
27 серпня
Переглядів
55
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку