Урок "Удосконалення власного мовлення"

№ елементу

Послідовність виконання елементів заняття та навчальні питання

Доповнення, зміни,

зауваження

І.

Організаційний момент.

1. Привітання.

2. Перевірка присутніх.

Допускна система

ІІ.

Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Слово викладача. Сергій Плачинда писав про мову: «Єдина печаль проймає, що не вистачить життя переплисти той мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого».

Питання:

•           У цих образах уявив С. Плачинда мову?
•           Як ви уявляєте мову?

Слово викладача

Прийом «вільний мікрофон»

ІІІ.

Мотивація навчальної діяльності.

Слово викладача. На 50% ставлення до людини у світі залежить від її мови.

Священний обов’язок кожного з нас – берегти дорогоцінні якості рідної мови, її запашні, барвисті слова, образи, звороти, шліфувати і збагачувати їх, щоб передати прийдешнім поколінням спадщину.

Мова — інтелектуальний портрет людини. Не забуваймо про це! І якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним — набагато складніше.

Проблемне питання. Яке мовлення можна вважати багатим?

Слово викладача

Проблемне питання

ІV.

Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

Тема заняття: Студентський проект удосконалення власного мовлення

Мета заняття:

Навчальна: поглибити знання про багатство мови і мовлення; актуалізувати відомості про джерела багатства мовлення; формувати поняття прекрасного в мові; удосконалювати власне мовлення.

Виховна: виховувати повагу до рідної мови; стимулювати розвиток компетентностей.

Слово викладача

V.

Робота студентів під керівництвом викладача.

Тренувальні вправи

Вправа1. І. Прочитайте текст. Визначте основну його думку.

* * *

Занадто багато слів затемнюють думку, яка повідомляться. Кожне зайве слово, хоча й поставлене для роз'яснення, справляє зворотну дію. Багато слів для небагатьох думок — неспростовне свідчення по¬середності, ознака видатної голови — багато думок у небагатьох словах.

Істина красивіша у голому вигляді, і враження від неї тим глибше, чим простіше є враження... Як у будівельному мистецтві слід уникати нагрома¬дження прикрас, так у мистецтвах словесних слід стерегтися передусім зайвих риторичних прикрас, непотрібних поширень і взагалі усяких зайвих ви¬разів.

Істинна стислість виразів полягає у тому, щоб говорити лише про те, що достойне бути сказаним і, навпаки, не говорити того, що кожен сам може по¬думати. Але стислості ніколи не слід приносити в жертву ясність чи граматичну правильність мов¬лення. (А. Шопенгауер)

II. Чи погоджуєтесь ви з автором? Висловіть свої міркування з приводу порушеного ним питання.

Вправа 2. Яке з наведених висловлювань, на вашу думку, найбільш повно характеризує культуру мовлення?

1. Талант ніколи не говорить трьох слів там, де досить двох. Стислість корисна завжди і всюди, особливо ж у серйозних справах, в яких виграти час означає часто виграти саму справу. (Г. Ліхтенберг)

2. Чому потребується різноманітність у стилі й зворотах мовлення? Тому що одноманітні звороти мовлення притуплюють увагу, а коли увага притуп¬лена, ідеї й образи виступають перед нашим розу¬мом менш ясно і справляють на нас слабку вражен¬ня. (Т. Карлейль)
    3. Багато говорити і багато сказати не є те саме. (Софокл)

4. Дбай більше про істину слів, ніж про красу мов¬лення. (К. Еккартсгаузен)

5. Животворне слово людини справляє на нас таку дію, яку не справлять ні книги, ні роздуми; воно сильніше вражає душу, глибше вкорінює в неї вра¬ження. (С. Пелліко)

Вправа 3. Пригадайте, коли текст називається стислим? Відредагуйте, текст. Порівняйте утворений вами текст з оригінальним.

Джерина пасіка

Невеличка Джерина пасіка була огороджена низь¬ким тином. Невеличка Джерина пасіка була обставлена од півночі очеретом...

В Джериній пасіці пахло медом. В Джериній пасіці пахло молодою травою. В Джериній пасіці пахло-польовими квітами. Серед Джериної пасіки десь взялася кавуняча огудина. Кавуняча огудина сплелась з бадилиною. Кавуняча огудина сплелась березкою та сплелась широким листом огірків. Кавуняча огудина побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава. Між вуликами синіли сипі дзвоники. Сині дзвоники показували свої ясні осередочки. Під тином червоніла, ніби. Кров'яні краплі, червона смілка, Під типом ріс жовтий кущик дроку. Косе проміння промкнулось під яблунями. Косе проміння промкнулось під важкими дубами. Косе, проміння ніби запалило зелену траву, запилило вулики, запалило зелене листя на грушах, ще й облило зверху сивого діда червонястим світом. (За І. Нечуєм-Левицьким)

Джерина пасіка (текст-оригінал)

Невеличка Джерина пасіка була огороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом...

В пасіці пахло медом, молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та широким листом огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров'яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку. Косе проміння промкнулось під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах, ще й облило сивого діда червонястим світом. (За І. Нечуєм-Левицьким)

Вправа 4. І. З метою регулювання правильного наголошування слів проведемо Рольову гру «Плюс-мінус». Уявіть, що у вас через деякий час ефір, а у вашому тексті є кілька небезпечних слів стосовно наголошення. Запишіть у рядок 12 цифр, що відповідають кількості слів, які ви не занотовуєте, а лише ставите «+» чи «-». Якщо наголос вас задовольняє ставите +, якщо ні – «-». 4 хв.

Рукопис, одинадцять, дрова, олень, твердий, дочка, кропива, коромисло, верба, стаття, вірші, сенсація.

ІІ. Всім зрозуміло, що на письмі потрібно дотримуватись загальних правил і законів. А от чи є необхідність вивчати їх у вимові? Чи слід звертати увагу на правильну вимову слів?

Метод вправ

Аналіз висловлювань

Редагування

Рольова гра «Плюс-мінус»

VІ.

Узагальнення та систематизація вивченого.

Вправа 5. За поданими запитаннями та опорними словами складіть повідомлення.

Опорні слова: (багатство словника, уміння говорити точно, уживаючи слова у властивому їм значенні, здатність говорити просто, доступно, логічно, вміле використання виражальних і зображувальних засобів, емоційність)

1. Яке мовлення вважається багатим?

2. У чому полягає різноманітність мовлення?

3. За яких умов мовлення стає багатим і різноманітним?

4. Як впливає на мовлення лексичне багатство мови?

5. Чому треба добре володіти інтонаційним і граматичним багатством мови?

6. Чому багатство і різноманітність мовлення пов’язані зі стилями?

Питання:

• Які рекомендації щодо збагачення власного мовлення ви дали?
• Яке ж мовлення можна вважати багатим? 
• Назвіть перелік причин, що зумовлюють низький рівень культури мовлення сучасної молоді.
• У чому виявляється рівень мовленнєвої культури людини? Що необхідно робити, щоб підвищити культуру мовлення (власну і своїх співрозмовників).

Слово викладача. Живе наша мова. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія.

Живе наша мова — і з нами наші князі і гетьмани, наші письменники і вчені.

Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів.

Бо наша мова — це наша релігія, наша держава, наша минувшина, наша надія, наше майбутнє.

Бо наша мова — це ми, українці, — добрий, чесний, працьовитий народ.

Отож, працюймо для неї, вивчаймо, заглиблюймось у її походження й історію, поширюймо, пропагуймо її.

Метод вправ

Метод «Мозкова атака»

Виразне читання

VІІ.

Домашнє завдання та інструктаж до нього.

Створити проєкт вдосконалення власного мовлення.

Слово викладача

VІІІ.

Оцінювання навчальної діяльності студентів упродовж заняття.

Слово викладача