Студентський проєкт удосконалення власного мовлення

№ елементу

Послідовність виконання елементів заняття та навчальні питання

Доповнення, зміни,

зауваження

І.

Організаційний момент.

1. Привітання.

2. Перевірка присутніх.

Допускна система

ІІ.

Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Бесіда за питаннями:

— Яку роль виконує мова у нашому житті?

— Якими є функції мови?

— Чи тотожними є поняття «мова» і «мовлення»?

— Чи пов'язані мова і мислення?

Проблемне питання. Яке мовлення, на вашу думку, є ідеальним? (Свою відповідь аргументуйте)

Прийом «вільний мікрофон»

Проблемне питання

ІІІ.

Мотивація навчальної діяльності.

Слово викладача. «...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна. Закоханим — ти лагідна, як мати, а недругам — як постріл із гармати. Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі» (Д.Луценко)

Питання:

• Як ви розумієте слова Д. Луценка?
• Яке значення має рідна мова у вашому житті?

Слово викладача

Бесіда

ІV.

Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

Тема заняття: Студентський проєкт удосконалення власного мовлення

Мета заняття:

Навчальна: розкрити значення мови як найважливішого засобу людського спілкування, пізнання і впливу, її роль у людському житті; розвивати усне й писемне мовлення.

Виховна: виховувати інтерес студентів до тонкощів української мови.

ПЛАН

1. Мовлення: вимоги та особливості.

2. План створення проєкту вдосконалення власного мовлення.

Слово викладача

V.

Робота за планом.

1.         Мовлення: вимоги та особливості. (Використання роздаткового матеріалу)

Стаття 10

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. 2) Прочитайте текст, дайте відповідь на питання.

Питання:

— Яка роль цієї статті у розвитку української мови?

— Які існують шляхи підвищення культури мовлення?

— Які завдання щодо вдосконалення власного мовлення ви вважаєте першочерговими?

— У який спосіб ви плануєте їх виконати?

2. План створення проєкту вдосконалення власного мовлення. (Використання роздаткового матеріалу «Культура мовлення» та кодоплівки «План створення проекту вдосконалення власного мовлення»)

Культура мовлення

Культура мовлення це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній та писемній). Належна культура мовлення — це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлення — це стереотипи мислення.

Тільки через високу культуру мовлення виявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, робить шляхетними стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.

Проблема культури мовлення виявляється в таких основних аспектах: нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення.

Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо. Нормативність — це, так би мовити, «технічний» бік мовлення, дотримання загальноприйнятих стандартів. Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіативність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації.

Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно.

Адекватність — відповідність, тотожність.

Естетичність мовлення — це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови. Оптимально дібраний темп і звучність мовлення, уникнення нагромадження приголосних чи голосних, різноманітність синтаксичних конструкцій, доречність цитати чи фразеологізму, прислів'я чи приказки, тропів чи фігур, взагалі нестандартність мовлення — усі ці та інші резерви мови і засоби неструктурної естетики роблять мовлення естетично привабливим. І навпаки.

Культура мовлення суспільства — це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина — тривожні симптоми духовного нездоров'я народу.

Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок — порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть.

Тому висока культура мовлення — це не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу.

Поліфункціональність мовлення — це забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах, у кожній сфері спілкування. Коли ж людина поставлена перед необхідністю вживати слова іншої мови, то є підстави говорити хіба що про культуру потворного суржика. А саме в такій ситуації опиняються зараз мовці в технічній, виробничій, діловій та деяких інших сферах.

Культура мовлення несумісна з багатослів'ям, словоблуддям, фальшивою патетикою, славослів'ям.

Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні. Для початку слід:

•           виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу;
•           не говорити квапливо — без пауз, «ковтаючи» слова;
•           частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова;
•           читати вголос (особливо прозові тексти), з дотриманням усіх аспектів нормативності;
•           заучувати напам'ять художні твори, причому не тільки віршовані;
•           оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення;
•           привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо;
•           виробити звичку читання з «олівцем у руках» — жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений для вас.

Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної відповідальності за рідну мову.

(За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким)

Завдання студентам:

•           Перекажіть текст усно.
•           Скажіть, наскільки порушена в тексті проблема є актуальною нині та які шляхи її розв'язання є найефективнішими.

Слово викладача

Прийом «вільний мікрофон»

Слово викладача, демонстрація, робота з роздатковим матеріалом

Метод вправ

VІ.

Узагальнення та систематизація вивченого.

• Складання діалогу.

Складіть невеликий діалог з теми «Культура спілкування сучасної молоді» або «Культура спілкування студентів».

• Закінчіть речення.

«Людина володіє культурою спілкування, якщо ...»

Метод вправ

Прийом «Незакінчене речення»

VІІ.

Домашнє завдання та інструктаж до нього.

Створити проєкт вдосконалення власного мовлення.

Слово викладача

VІІІ.

Оцінювання навчальної діяльності студентів упродовж заняття.

Слово викладача