Тема: Складні випадки правопису слів із чергуванням голосних і приголосних звуків.
Мета: повторити відомості про чергування звуків, дати поняття про позиційні та історичні чергування, розглянути складні випадки правопису слів із чергуванням голосних і приголосних звуків; розвивати спостережливість, орфографічну пильність, вміння пояснювати фонетичні явища; виховувати старанність, пізнавальний інтерес до вивчення мови.
Обладнання: презентація, роздатковий дидактичний матеріал.
Тип заняття: вивчення нового матеріалу.
Хід заняття
І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все як пишеться, в ній вимовляється, -
Все, як пісня, у ній звучить…
Д. Білоус
ІІ. Актуалізація опорних знань студентів.
1. Бесіда.
- Які закони милозвучності української мови вам відомі?
Запам′ятайте!
Закони милозвучності мови:
- уникнення збігу голосних;
- уникнення збігу приголосних;
- уникнення повторення слів;
- дотримання чергування звуків.
2. Спостереження за мовним матеріалом.
Завдання. Прочитайте текст. Який недолік є в ньому? Як його усунути?
Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюха. У завірюсі зникли дерева і будинки. Потім несподівано почалась відлига. Закапало з дахів. Висипали на вулицю діти, радіючи відлизі.
3. Бесіда.
- Що спільного у виділених словах? (Відбувається чергування)
- Що називаємо чергуванням звуків?
Чергування звуків – це закономірні постійні зміни голосних та приголосних звуків в одних і тих же частинах слів при словозміні чи словотворенні.
ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття.
ІV. Опрацювання теоретичного матеріалу.
1. Робота з опорним конспектом-таблицею (додаток №1).
2. Первинне закріплення.
Завдання: довести, що є чергування у словах, змінивши їхню форму або утворивши нові слова.
Зразок: жінка-женити- жонатий [і]-[е]-[о]
Вечір, шість, щока, гість, вихід.
V. Тренувальні вправи.
1. Проблемне завдання:
- Поясніть, чому відбувається чергування в словах: осінь-осені, лід-льоду?
2. Опрацюйте вправу 138 на с.69 підручника 4 класу.
- Що необхідно змінити у правилі ?
3. Фізхвилинка з мовним завданням.
Назвати слова з чергуванням голосних звуків.
Сонечко сяє, сонечко сяє,
Сопілочка грає, сопілочка грає,
Річка тече, річка тече,
Човник пливе, човник пливе.
Правим веслом загрібаєм – 2 р.
Лівим веслом загрібаєм – 2 р.
А тепер двома веслами – 2 р.
Пливемо ми всі до мами.
4. Назвати, яке у цих словах чергування голосних звуків.
Човник - …, весло- … (Р.в. множ.).
5. Назвіть слова з позиційним чергуванням голосних звуків.
Спробуйте назвати слова з чергуванням приголосних звуків.
6. Словниковий диктант із завданням.
Утворити форму 1 особи однини:
а) записати фонетичною транскрипцією, вказати чергування:
водити-… […] …-…
їздити-…
мастити-…
б) визначити корінь у словах:
возити, хотіти, любити, терпіти, мовити, громити, графити.
7. Складіть продовження казки (підручник 3 класу, с.62, впр.137) .
8. Лінгвістична гра “Знайди чергування”.
Завдання:
1. Назвіть різновид чергування звуків у словах з пропущеною літерою.
2. Назвіть усі слова з казки, у яких можливі чергування звуків.
VІ. Підбиття підсумків заняття.
- Що називаємо чергуванням?
- Які є різновиди чергувань?
- Що називаємо позиційним чергуванням?
- Наведіть приклади історичних чергувань.
VІІ. Інструктаж до виконання домашнього завдання.
1. Вивчити теоретичний матеріал за опорними таблицями.
2. Скласти казку про Царівну Зиму. Виписати слова з чергуванням, вказати їх.
3. Самостійно опрацювати теоретичний матеріал за опорною таблицею "Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні", впр. 33(1,2).
Чергування голосних звуків
[і]-[е], [о]: у закритому складі пишемо і, у відкритому о або е: осінь - осені, сіль - солі;
[о], [е] – нуль звука: день - дня, вогонь - вогню;
[е]-[о]: шести - шостий;
[и]-[о]: кривавий - кров, глитати - глотка.
У дієсловах перед наголошеним суфіксом а́: [о]-[а]: котити — кача́ти; [е]-[и]: беру — забира́ти; [е]-[ і ]: летіти — літа́ти.
Після [ж, ч, ш, шч] та [г, к, х]: [ і ]→ [о], [е]; кішка — кошеня. В інших випадках — [и]: чистий, хист.
|
Чергування приголосних звуків
При словотворенні і словозміні : [г]-[ж]-[з′]: друг – друже – друзі; [к]-[ч]-[ц′]: рука – ручний - у руці; [х]-[ш]-[с′]: вухо – вушний – у вусі.
[г]-[ж]-[з] + ськ, ств→ зьк, зтв паризький [к]-[ч]-[ц] +ськ, ств→ цьк, цтв ткацький [х]-[ш]-[с] +ськ, ств→ ськ, ств чеський
Чергування приголосних звуків [г]-[ж]: могти - можу; [к]-[ч]: плакати - плачу; [х]-[ш]:колихати – колишу; [д]-[дж]: радити - раджу; [т]-[ч]: вертіти – верчу; [з]-[ж]: мазати – мажу; [с]-[ш]: просити - прошу; [зд]-[ждж]: їздити - їжджу; [ст]-[шч] (орф. щ): ростити – рощу
[б],[п],[в], [м],[ф]+[л′] →[бл′], [пл′], [вл′], [мл′],[фл′] люблю, куплю, ловлю, ломлю, графлю
|
Чергування звуків – це закономірні постійні зміни голосних та приголосних звуків в одних і тих же частинах слів при словозміні чи словотворенні. Розрізняють чергування позиційні, історичні. Позиційні (фонетичні, або живі) чергування - це такі чергування, які залежать від позиції звука (місця у слові), найчастіше виявляються при вимові: [е] — [и]: [приенесеинией— неиси ]; [и] — [е]: [житие — жиела]; [н/] — [н/:]: [знан/ - знан/:а]; [г] — [х]: [леиген/ кией – лехко]. З точки зору орфографії особливо важливим є чергування у — в, і — й.
Історичні чергування - це фонетичні зміни звуків, які відбулися у давній мові, і їх не можна пояснити явищами сучасної мови. На відміну від фонетичних, історичні чергування не залежать від фонетичних умов, властивих сучасній українській мові. Найдавніші чергування виникли ще в праслов'янській мові. Чергування праслов'янського походження представлені у таблиці "Чергування голосних і приголосних звуків". |