Урок "Україна в роки правління гетьмна Івана Виговського"
Тема. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського
(Історія України. 8 клас)
Мета уроку: розкрити становище України після смерті
Б. Хмельницького; дати оцінку правління Івана Виговського;
охарактеризувати причини і наслідки Гадяцького договору;
простежити хід і наслідки україно - московської війни 1658 – 1659 рр.;
продовжувати формувати критичне мислення учнів;
виховувати школярів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок.
Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, текстові таблиці, портрети історичних осіб.
Коментарі до етапів уроку.
І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
Активізація пізнавальної діяльності учнів.
Методичні прийоми. Аналіз текстової таблиці. Бесіда.
Алгоритм організації діяльності учителя Для активізації пізнавальної діяльності учнів та їх налаштування на роботу учитель пропонує попрацювати з опорною таблицею і дати відповідь на запитання.
ІІ. ОСНОВНИЙ ЕТАП
- Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних результатів уроку; мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів.
Методичні прийоми. Мозковий штурм. Бесіда.
Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель пропонує учням переглянути портрети історичних осіб і відповісти на запитання. Далі, у ході бесіди, учні самостійно формулюють тему, мету і завдання уроку. Педагог виступає у ролі наставника, коригує та доповнює думки учнів, виходячи із визначеної ним мети уроку. Перед початком опрацювання нового навчального матеріалу учитель оголошує план теми і цільове завдання для групи експертів.
- Опрацювання нового навчального матеріалу.
- Обрання гетьманом Івана Виговського.
Методичні прийоми. Розповідь учителя, індивідуальна робота (повідомлення учнів).
Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель розповідає учням про обставини приходу до влади І. Виговського. Розповідь учителя доповнює виступ учня, який мав випереджувальне завдання скласти історичний портрет І. Виговського.
- Внутрішня і зовнішня політика Івана Виговського.
Методичні прийоми. Пояснення учителя, робота з візуальними джерелами (аналіз текстової таблиці), бесіда, мікрофон.
Алгоритм організації діяльності учителя. Учні по черзі зачитують тези таблиці, а учитель дає їм розгорнутий коментар. Осмислення нового навчального матеріалу завершується обговоренням запитання про те, в яких напрямках політика І. Виговського мала кращі результати. Вчитель пропонує окремим учням зробити проміжний підсумок (орієнтовна відповідь – у внутрішній та зовнішній політиці І.Виговський продовжував політику Б.Хмельницького).
- Гадяцький договір та його наслідки. Методичні прийоми. Аналіз письмового історичного джерела, робота в парах, бесіда, формулювання історичного поняття «Руїна».
Гадяцький договір 1658 року
|
Тлумачення |
Оригінал |
|
Гадяцький договір 1658 р. - угода, укладена між гетьманом України І. Виговським та польським урядом 16.9.1658 у м. Гадячі. На попередніх переговорах українську сторону представляли Ю.Немирич, якого вважають автором Г. д., і П.Тетеря, а польську - К. Беньовський та К. Євлашевський. Від кожного полку в Україні були присутні спеціально визначені представники, які узгоджували пункти договору, кожний з яких підписували. Договір складався з чотирьох розділів. Україна, як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерального державного утворення - Речі Посполитої. Територію Великого Князівства Руського складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися ви усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства - козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили України. У Великому князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або в ін. місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Українська армія мала складатися з 30 тис. козаків і 10 тис. найманого війська. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану. Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мали надати право засідати православному митрополитові київському і п'ятьом православним єпископам. Четвертий розділ Г д. трактував питання освіти. У ньому говорилося, що Київська Колегія (див. - Києво-Могилянська Колегія) отримує такі ж права, як і Краківський ун-т. Другу академію або університет мали заснувати в ін. місті України. Планувалося відкрити гімназії, колегії та друкарні, “скільки буде потрібно”. В ході переговорів українські делегати домагалися, щоб до складу Великого князівства Руського були включені ще Волинське, Белзьке і Подільське воєводства. Проте, в цьому і в деяких ін. питаннях польська сторона виявляла негоступливість, чим викликала незадоволення частини козацьких мас, настроєних проти польської влади. Умови Г д. не задовольняли жодної з сторін, насамперед, прихильників повної незалежності України, і тому цей договір не міг бути довготривалим. |
Комісія Гадяцька поміж станами Корони Польської та Великого князівства Литовського, з одного, і поміж вельможним гетьманом та військом Запорозьким, з другого боку, через повноважних комісарів з сейму від найяснішого короля польського та Великого князівства Литовського Яна Казимира з вельможним Іваном Виговським, гетьманом, та всім Запорозьким військом в обозі під Гадячим, закінчена 16 вересня року 1658. В ім’я Господнє, амінь! На вічну пам’ять тепер і в потомні літа назавжди! ……Уся Річ Посполита народу польського і Великого князівства Литовського, і Руського хай буде відновлена в першобутті так, як була перед війною, тобто щоб ці народи в межах своїх і свободах залишалися непорушені, як були перед війною,... У воєводстві Київському достойності сенаторські не інакше мають бути дані, тільки шляхті віри грецької достойним тих урядів, і у воєводствах Браславському та Чернігівському ті ж чини сенаторські мають роздаватися альтернативно, тобто перемінно:… Скликання воєводствам Київському, Браславському, Чернігівському після майбутнього сейму [дасть Бог] буде оголошене якнайшвидше від його королівської величності, государя нашого милостивого, універсалом… Війська Запорозького має бути числом 30 тисяч чи як його вельможний гетьман на реєстрі подасть. Платного війська — десять тисяч, яке також, як і Запорозьке, під володінням того ж гетьмана має бути із податків, визначених на сеймі …. Констистенція [тобто квартири] війську Запорозькому у тих воєводствах і добрах визначаються, в яких і раніше перед війною залишалися, які, вольності всілякі, надано привілеями найдавніших королів польських, утверджують, втримуючи їх при стародавніх вольностях та звичаях їхніх і їм нічого не тільки не забираючи… Віра грецька стародавня, як така, з якою стародавня Русь приступила до Корони Польської, щоб залишалася при своїх перевагах та вільнім уживанні, доки мова народу руського сягає в усіх містах, містечках та селах, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському … Тій же вірі грецькій надається воля відновлення церков, законів монастирів…Академію в Києві дозволяє його королівська величність воскресити, яка має бути в таких перевагах та вольностях, як академія Краківська… Другу також академію дозволяє його королівська величність……….влаштувати … І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.
|
Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель дає інструктаж учням, координує і спрямовує роботу у парах; коригує висновки учнів, наголошує, що з укладенням Гадяцького договору фактично закінчилася Національно – визвольна війна. Саме тоді було припинено війну проти Речі Посполитої.
- Московсько-українська війна. Методичні прийоми. Робота з підручником (аналіз історичного джерела), розповідь вчителя, практичні завдання в групах (складання хронологічної таблиці, виконання завдань контурної карти), індивідуальні завдання, бесіда.
Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель розповідає школярам про причини й хід Конотопської битви; під час розповіді учні фіксують основні етапи війни на контурних картах чи у формі хронологічних таблиць. Осмислення нового навчального матеріалу завершується бесідою та виступами учнів, які отримали дидактичні картки.
Запитання для бесіди :
1. Як Іван Виговський мотивує свій розрив з Москвою?
2. У чому значення Конотопської битви?
3. Чому відбулось усунення від влади І. Виговського?
наголошує, що після зречення І. Виговським від влади розпочинається період «Руїни».
Дидактичні картки для індивідуальної роботи.
- Узагальнення і систематизація знань, умінь.
Методичні прийоми.
Варіант 1. Мікрофон:оцініть діяльність гетьмана І. Виговського як історичного діяча.
Варіант 2. Мозковий штурм
- Хто першим виступив проти Івана Виговського?
- Коли було підписано Гадяцьку угоду?
- Місцева влада та судочинство за Гадяцькою угодою утворювалися за _______________зразком.
- Чи мало право Руське князівство на окремі відносини з іншими державами?
- Коли почалася війна між Гетьманщиною та Московським царством?
- В якій битві війська гетьмана перемогли московські війська?
- Іван Сірко підтримував Івана Виговського або виступав проти нього?
- Коли закінчилося гетьманство Івана Виговського?
Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель пропонує виступити учням, які отримали цільові завдання на початку уроку ( дати оцінку діяльності гетьмана І. Виговського.), частина ж класу відповідає на запитання мозкового штурму.
ІІІ. Завершальний етап.
- Підбиття підсумків уроку. Учитель пропонує учням написати ессе на тему «І. Виговський – людина і політик».
- Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.
Учитель мотивує та оцінює пізнавальну діяльність школярів.
- Повідомлення та інструктаж домашнього завдання.
Опрацювати текст параграфа. Знайти відповіді на запитання і виконати завдання до нього.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку