Урок «Українська козацька держава - Військо Запорозьке»
Про матеріал
Урок дослідження «Українська козацька держава - Військо Запорозьке» у 8 класі.Тема. Українська козацька держава – Військо Запорозьке
Мета уроку:
розкрити процес утворення Української гетьманської держави та її роль в організації національно-визвольної боротьби проти польського поневолення, дати уявлення учням про особливості політичного та адміністративно-територіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство, висвітлити основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики держави;
формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію, уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення;
розвивати інтерес до історії, культуру мовлення, виховувати повагу до історичного минулого, почуття гідності й патріотизму.
Тип уроку: урок-дослідження.
Основні поняття: козацька держава, Генеральна Рада, старшинська рада, Рада при гетьманові, Генеральна військова канцелярія, полк, сотня, курінь, клейноди, «козацька лінія».
Основні дати: 1649-1764 рр. – існування козацької держави Гетьманщини.
Історичні діячі: брати Виговські, Мартин Небаба, Антон Жданович, М. Кричевський, С. Морозенко.
Метод уроку: дослідницько-практична групова робота.
Обладнання: ПК та мультимедійний проектор (для перегляду створеної мультимедійної хрестоматії); підручник; зошит; роздруковані документальні матеріали; картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI - др. пол. XVIII ст.). 8 клас. - К. : ІТП, 2004); ілюстрації до теми.
Очікувані результати.
Наприкінці уроку учні зможуть:
показати на карті територію Гетьманщини та держав-сусідів, столицю козацької держави - місто Чигирин, виділяти елементи адміністративного устрою, розкрити хід державотворчих процесів в Україні;
охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою новоутвореної держави, визначити основні напрями зовнішньої політики;
висловити власне ставлення щодо політики Української козацької держави, аргументувати свої думки і судження, працювати з таблицями та історичними документами.
Епіграф. Пошли нам, Боже, нині Богунів,
Щоб вберегли омріяну Державу,
Щоб виростили лицарських синів,
Щоб воскресили розіп’яту славу.
(Євгенія Лещук)
Хід уроку
I. Організаційний момент (1 хв).
Привітання.
Діти, я бажаю вам взяти від уроку багато корисного і цікавого, щоб залишилася добра пам’ять про сьогоднішній день.
Перевірка готовності до уроку.
На уроках історії ви розпочали цікаву мандрівку славними козацькими стежками.
Оскільки ви зараз працюєте над темою « Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середина 17 ст.», то розпочне наш урок гра «Колесо історії», яке покотить нас стежками козацької слави.
Гра «Колесо історії».
Коли вперше в історичних документах з’явились згадки про козаків? 1492 р.
Що означає слово «козак»?
Де і коли збудовано фортецю, що вважалася першою відомою Січчю? 1556 р., о. Мала Хортиця
Запорожці казали, що Січ – їхня мати. А кого вони вважали своїм «батьком»? Великий Луг
5. Упізнай історичного діяча за описом.
Ця людина – особа історична й легендарна, нащадок дрібного українського шляхтича. Місце його народження пов’язано з Черкащиною. Здобув грунтовну освіту, знав декілька мов… Очолив Національно-визвольну в-ну укр. народу проти польського гніту.
Який епізод із життя Б. Хмельницького зображено на ілюстрації?
Під Львовом.
Що вам відомо з історії нашого краю про діяльність Б. Хмельницького?
II. Перевірка раніше вивченого матеріалу з теми (10 хв).
Учні заповнюють таблицю.
Дата |
Подія |
Керівник |
Результат |
22 січня 1648 р. |
|
|
|
|
Зустріч у Бахчисараї |
|
|
|
|
С. Потоцький |
|
|
|
|
Перемога козацького війська |
11-13 вересня 1648 р. |
|
|
|
|
Облога Львова |
|
|
|
|
|
Укладення тимчасового перемир'я |
|
|
М. Кричевський |
|
1 липня-12 серпня 1649 р. |
|
|
|
|
|
|
Утворення Гетьманської держави |
Робота з діаграмою.
Метод «Викресли зайве».
Учні, розглядаючи діаграму, повинні викреслити «зайвих» політиків, залишивши тільки сподвижників Богдана Хмельницького.
Держава є основним знаряддям політичної влади, завдяки якому здійснюється управління суспільством, забезпечуються його внутрішні та зовнішні інтереси. Після укладення Люблінської унії українські землі потрапили під владу Речі Посполитої. В українських землях було введено новий адміністративно-територіальний поділ, сформовано органи влади польської держави. Адміністративний апарат мав підтримувати панування польської шляхти та магнатів в Україні. Це було виняткове історичне явище, коли існував цілий народ зі своєю соціальною структурою, який через історичні обставини не зміг створити власної держави.
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів (2 хв).
Фрагмент кінофільму «Історія українського козацтва».
Закінчіть речення
«Вивчати історію свого народу необхідно для того, - …»
Щоб не робити помилок у майбутньому;
Щоб знати героїв, якими можна пишатися;
Щоб розуміти хід історії;
Щоб жити краще;
Щоб знати як була утворена д-ва українців, які традиції вона мала;
Знати і пишатись …
IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку (2 хв).
Тема й план записуються в зошит.
Організація державної влади.
Адміністративно-територіальний устрій.
Фінанси та судочинство.
Зміни в соціально-економічному житті.
Зовнішня політика Гетьманщини.
VI. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу (15 хв).
Розповідь учителя.
Робота з епіграфом.
Як ви, розумієте слова Євгенії Лещук ?
Перегляд фрагменту кінофільму «Утворення Української козацької держави».
З розгортанням Національно-визвольної війни починається створення Української держави, яка спиралась на інші, відмінні від польських, порядки. Офіційне утворення Гетьманщини (Війська Запорозького) було зафіксовано умовами Зборівського миру. (Учні пригадують основні умови Зборівського миру). При цьому застосовується метод «коментатор» - самостійно озвучується анімація (мультимедійна хрестоматія). (Учні коментують слова Філона Джеджалія: «Майте для себе Польщу, а Україна нам, козакам, належить»).
Групова дослідницька робота - «Читацький клуб»
Учитель пропонує розділитися на три групи і опрацювати заплановані на попередньому уроці питання:
I Група. Організація державної влади.
Назва держави, столиця, клейноди.
Територія, державні кордони.
Форма державного правління.
II Група. Адміністративно-територіальний устрій.
Адміністративно-територіальні одиниці.
Українська армія.
Фінансова система, судочинство.
ІІІ Група. Зовнішня та внутрішня політика Гетьманщини.
Економічна та соціальна політика.
Дипломатична діяльність держави.
Учні розділені на групи, вони працюють з текстом підручника (Струкевич О. Історія України: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус. - К. : Грамота, 2008. -С. 126-132), картою атласу, с. 7, додатковим документальним матеріалом, користуються мультимедійною хрестоматією.
Результатом діяльності учнів I групи є заповнення таблиці, яку вони демонструють і пояснюють класові.
Назва держави - Гетьманщина, або Військо Запорозьке (площа близько 200 тис. км2, населення близько 3 млн чол.).
(Доповнення: станом на 01.10.2017 р. чисельність населення України становить 42 434 767 осіб (без врахування анексованої АРК)).
Столиця: Чигирин.
Клейноди:
булава - відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;
бунчук - відзнака гетьмана і кошового, зберігалася в бунчужного;
корогва - військова відзнака, зберігалася у хорунжого;
печатка - зберігалася в генерального судді;
литаври - військові клейноди довбиша.
Форма державного правління: республіка.
Кордони: «козацька лінія».
Хвилинка релаксації.
Результатом діяльності учнів II групи є зображення на карті території Гетьманщини, яку вони демонструють через мультимедійний проектор і пояснюють особливості адміністративно-територіального устрою (перший учень), наводять приклади документальних свідчень.
За словами ротмістра С. Чарнецького (талановитого польського полководця), Б. Хмельницький неухильно проводив курс на зосередження в своїх руках усієї повноти влади: «Усі (його) шанують як Бога; у воєводствах Київському, Брацлавському, Чернігівському так управляє, як і в Чигирині».
Учні II групи стисло характеризують українське військо, фінанси, судочинство.
Українська армія (другий учень).
Армія налічувала понад 100 тис. вояків.
Організована за полково-сотенним територіальним принципом.
Військо складалося з представників різних верств населення, здебільшого з покозаченого селянства та міщан.
Ядро армії - реєстрове й запорозьке козацтво.
Матеріально забезпечувалась, здійснювалась бойова підготовка за традиціями Війська Запорозького.
Основа козацького війська - піхота.
З ініціативи гетьмана велика увага приділялась козацькій кінноті.
До діючої армії увійшли також підрозділи розвідки, фортифікаційної та прикордонної служби, загони варти.
Фінансова система (третій учень).
Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.
Джерела доходів - земля, сільськогосподарські промисли (млини, броварні) і плата за їх оренду, торгівля, загальні податки (одиниця оподаткування -двір).
Грошові знаки - польські монети, московські й турецькі гроші. Наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державних монет; щоправда, таких монет не знайдено.
Судочинство (четвертий учень).
Власна система судочинства: Генеральний суд, полкові і сотенні суди.
Найвища судова установа - Генеральний військовий суд при гетьманові.
Суди на місцях очолювались особисто полковниками або сотниками.
Козацьким судам підпорядковувались не тільки козаки, а й міщани та селяни.
У містах із магдебурзьким правом діяли міські суди.
Церковні суди, чинність яких поширювалася на внутрішні справи духовенства.
Учні ІІІ групи стисло характеризують соціально-економічну політику держави.
Зміни в соціально-економічному житті (перший учень)
Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво.
Формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.
Відбулися зміни в соціальній структурі суспільства.
Провідну роль у житті суспільства відігравав козацький стан.
Особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які могли вільно вступати до козацького стану.
Питання про зовнішню політику розглядається всім класом (з урахуванням розповідей учнів III групи).
Жодна держава в світі не можне існувати без зовнішніх зв'язків з іншими державами. Визначте самі, якою була зовнішня політика, використовуючи метод «низку слів наперед».
Події в Україні, розголос, іноземні держави, сприйняли не однаково.
Австрія, Іспанія, Південна Німеччина, ворожість.
Венеція, Англія, Голландія, Швеція, князівства, неприхований інтерес, співчуття.
Швеція, допомога, війна, Річ Посполита.
Московія, Валахія, Молдова - слова, підтримка, діло, не поспішали, Хмельницький, союзник, початок 1648 р., Кримське ханство.
Дружні відносини, Валахія, католицька Венеція.
Особливе місце, Туреччина, угода 1649 р., українські купці, вільне плавання, безмитна торгівля.
Активна зовнішня політика, міцні позиції, Україна, світ.
Учні висловлюють власні думки (метод «Коло думок») щодо проблемного питання, відповідаючи на запитання вчителя:
— Поміркуйте, чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини ґрунтувались на принципі: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»? Відповідь обґрунтуйте.
VII. Систематизація та узагальненя знань (7 хв).
Робота з підручником. (§18 (2); ст. 120-121) та роздатковим матеріалом.
Метод «Лови помилку».
На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано полки, а замість них створювались воєводства зі своїм територіальним поділом. У 1654 р. всю територію Гетьманщини було поділено на 18 полків. Кожен полк очолювався полковником, яким зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку.
Територія полку поділялася на 10 - 20 сотень. Сотні, як і полки, різнилися між собою площею та кількість. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали обозні.
Містами, що мали брюссельське право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин) керували бюргерства на чолі з війтами.
Дидактична гра «Закодовані назви» (додаток).
VIII. Підсумки уроку, домашнє завдання (4 хв).
Метод «Мікрофон»
- На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкритям було … .
- Висловити свої думки щодо епіграфа.
Підбиття підсумків уроку.
Учитель повідомляє, що план уроку виконано, і пропонує з'ясувати, чого досягнуто на уроці. Учні методом «мішень» проводять рефлексію, називаючи досягнення уроку, а також зазначаючи на мішені бали своїх досягнень. Учитель підбиває підсумки уроку, дає інструктаж щодо виконання домашнього завдання. Нагороджує грамотами учнів у номінаціях «Найкращий дослідник», «Найкращий аналітик», «Найкращий оратор».
Створення Української козацької д-ви в сер. 17 ст. - 1649 р. - стало продовженням традицій укр. державності, сприяло розвитку укр. нації. Проте цей процес не був повністю завершений.
Домашнє завдання.
§18. Опрацювати відповідний параграф підручника, дати усні відповіді на запитання до параграфа.
Записати в історичний словник нові поняття.
Допитливим і творчим.
Підготувати коротке письмове повідомлення (2 - 3 с.) про укладення союзу з Московською державою.
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Документ 1
Польські посланці про особистість Б. Хмельницького
За визнанням польських посланців, котрі в травні побували в козацькій Україні, там «немає короля і не чути про іншу владу, окрім гетьмана з Військом Запорозьким», і «хлопство всієї України» покладає надії на Б.Хмельницького, що він «їх з підданства Речі Посполитій зможе звільнити».
Б. Хмельницький неухильно проводив курс на зосередження в своїх руках всієї повноти влади. За словами ротмістра С. Чарнецького (майбутнього талановитого польського полководця), «всі (його) шанують як Бога; у воєводствах Київському, Брацлавському, Чернігівському так управляє, як і в Чигирині».
Документ 2
Посол Венеції Альберто Віміна про Б. Хмельницького
Посол Венеції Альберто Віміна озирнувся. Що ж, незабаром він повернеться на батьківщину... Та хоч переговори з Хмельницьким уже в минулому, проте його місія ще не завершена. Адже мусить Віміна звітувати Венеційському сенату про результати своєї подорожі. Отож: дорогою, маючи достатньо часу для роздумів, пригадував посол усі подробиці свого перебування в Україні. Поглядаючи на гетьманський подарунок, згадав, як приймав його Хмельницький у своїй столиці: «Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без будь-яких прикрас. У кімнаті були тільки грубі дерев'яні лави, вкриті шкіряними подушками. Дамаська запона протягнута перед невеличким ліжком гетьмана; у головах його висить лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, проте гетьманський стіл багатий на добрі й смачні страви».
Чимало незвичайного для себе побачив у козацькій державі Альберто Віміна, який у червні-серпні 1650 р. провадив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особливості козацької держави, що її визначав як республіку.
Розробка для дидактичної гри
«Закодовані назви»
Додаток