Урок "Українська вербичка."

 

 

 

 

 

 

 

 

       Представлений інтегрований урок відкриває учителеві широкі можливості для розкриття  власної творчості та творчості своїх вихованців; покликаний пробудити у дитини почуття національної гідності й свідомості, бажання творити радість,  добро,любов до Батьківщини.

                                                   Інтегрований урок

                                       (спарений – 2 уроки по 40 хвилин)

                                                          2 – А клас

Зінтегровано зміст предметів:

                                                                             народознавство;                                                                              музичне мистецтво;  Українська мова                                              хореографія;

                                                                             елементи сценічного мистецтва, гра;                                                                                               образотворче мистецтво.      

Т е м а. Українська вербичка.      

      Письмовий твір – казка. Розповіді дітей за матеріалами попередньої пошукової народознавчої діяльності. Спостереження за виражальними можливостями пестливих слів, дієслів з переносним значенням.           

М е т а.   Вчити добирати виразні мовні засоби для передання своїх                  спостережень,  почуттів, думок. Ознайомити з вербою як атрибутом                  народних звичаїв,  обрядів. Розвивати художнє мислення, пам‘ять,                  удосконалювати  навички грамотного письма, уміння виразного                  читання,  розповіді; вчити сприймати й розуміти живопис, музику,                  виконувати пісні, хореографічні етюди, ілюстрації до тексту.                  Формувати національну свідомість майбутніх будівників суверенної                  Української держави.  Виховувати любов до Батьківщини.             

 

Обладнання. Портрет Тараса Шевченка, український рушник, вербова гілочка, репродукція картини І. Купріянова «Весна», книга Олекси Воропая «Звичаї нашого народу», запис пісень « Реве та стогне Дніпр широкий», «Висока верба»,

«Лебеді материнства», «Голоси птахів».

 

 

 

 

 

 

                                                    Хід уроку

I. Організація класу.

    1.Літературно-драматична сторінка.

Звучить пісня «Ой, вербиченько, біле личенько…». Музика стихає, а в клас забігає дівчинка в українському костюмі з гілочкою верби, оглядається…

                Я росту у верболозі,                 Дні і ночі роню сльози.                 Хто я?

Дівчинка – вербичка: В Україні у мене багато вербичок – сестричок. Вони з‘являються, коли покликати їх «вербовим голоском».

( Вербичка бере в руки вербову сопілочку і грає. Вибігають дівчатка в українських костюмах, беруться за руки і співають, ведуть хоровод.)

                Ой вербо,вербо зелена,

                Спусти гіллячко додолу,

                На зеленую діброву,

                На червоную калину ,

                Де соловейко гнізд це в‘є,

                А сивая зозуленька воркує…

                                                   Народна пісня

II. Повідомлення  теми, мети уроку.

 

Учитель. Нині свій урок ми присвятимо вербі , яка є одним із символом       

                 України.

Скажеш тільки слово «Україна», і в уяві обов‘язково постають тополя у полі, хрущі над вишнями, калина у лузі й дворі, верба край долини…

    А пам‘ять наша воскрешає такі принадні, дорогі нашому серцю поетичні рядки Тараса  Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…» 

                  

 

 

                                              

 

                                    Реве та стогне Дніпр широкий,

                                    Сердитий вітер завива,

                                    Додолу верби гне високі,                                     Горами хвилю підійма.

 

            

( Музика стихає, а вчитель продовжує.)

      Кому доводилося подорожувати Дніпром-Славутичем, той не міг не помітити численні вербові зарості на берегах наших річок.

      

 

         Верби, як незрадлива сторожа , охороняють плеса сивого Дніпра,низько схиляючи свої голови перед могилою Великого Кобзаря.

        Послухайте і запам‘ятайте все, що ми будемо говорити сьогодні про вербу.

          Перша дівчинка – вербиченька. Нас багато вербичок – сестричок. Ми донька бога Сонця, якого звуть Ярилом. Це наш тато Ярило подарував людям вогонь.

 Учитель. Так, діти, близько п‘ятсот видів верб ростуть на нашій планеті. Тридцять припадає на Україну. Вони є в різних географічних зонах нашого краю. Раніше ними обсаджували дороги й городи, ставки й береги річок, левади та греблі.

         Друга дівчинка – верба. А ще про нас , вербичок, складено багато пісень

– і веселих, і сумних.

 

( Слухаємо народну пісню «Висока верба» у виконанні Ніни Матвієнко.)

 

Учитель. Діти, ця пісня про кохання і про прекрасне горде дерево, що росте поодинці або рядочком у низинних місцинах та над рікою чи ставком. На ньому срібно – зелені шати. А хто з вас, діти, знає вірші про вербу?

 

   ( Діти читають вірші.)

Перший учень.                             Другий учень.

 Пам‘ятаю, мамо,                           Опустила віти

Твоє тихе слово,                            Червона  калина,

Що мене учило                              Тихо шепче з вітром Добру та любові,                           Верба й тополина. «У вербі , дитино,                          А до мене знову  Сонце прокидається                      Мамин голос лине: На гілках калини                           «Без верби й калини  Діти колисаються».                        Нема України».

 

                                                                                Н. Таланчук   

 

-         Які дієслова малюють вербиченьку як живу істоту? Які ці дієслова за значенням? 

-         Як ви розумієте рядки: «Без верби і калини

                                           Нема України?» Третій учень.     

Вербові котики, А де ваші ротики?

А де ваші лапенята,            Вербовії котенята?

                                                                                                                                                  

А. Камінчук

-         Знайдіть у вірші пестливі слова. Які почуття автора передають вони?

 

2.Каліграфічна хвилинка. 

          Доповніть речення , використовуючи слова вірша. Каліграфічно запишіть.

1 варіант. Без …й …нема України. 2 варіант. … котики, а де ваші …?

 

3. Сприймання й аналіз картини «Весна» І.Купріянова. Створення ситуації живого спілкування.

 

-         Діти, я запрошую вас на цю чарівну весняну галявинку.

( Відкривається репродукція картини художника І.І.Купріянова «Весна».)

        Огляньтесь навколо… Яка краса! Вдихніть пахощі цілющого повітря.

      ( Звучить спів соловейка.) - А що ви помітили особливе?

(Відповіді дітей: красиву білокору берізку, горобину. Вона теж красива,а ще ніжна й добра; над річкою вербичку красуню.)

-         Я вас , діти, запрошую підійти до цього деревця. Що ви маєте зробити , коли зустрічаєтесь з кимось?

( Діти вітаються з вербичкою.)

-         А якими словами ми б змалювали це деревце?

( Відповіді дітей: красиве, ніжне і якесь трішечки сором‘язливе; схоже на красиву дівчину – українку, тільки чомусь сумну; веселе дерево, а в сонячну  спеку воно кличе , манить кожного :« Іди, сховайся від сонечка під моїми шатами»; вона плаче, бо з листочків спадають краплинки – слізки; нагадує маму, яка мені співає колискову пісеньку.) III. Творча робота.

 

4. Колективне складання й запис казки.

-         Діти, давайте напишемо твір про вербичку. Як ми його назвемо?

( Українська вербичка.)

-З яких частин складається текст?

-         Запишемо заголовок твору.

 Відкривається дошка, на якій записано текст із пропусками:

… над річкою зеленокоса вербичка.

Просипалася раненько, щоб першою привітатися з … Споліскувала  ніжку ( де? в чому?)… Розчісувала ( чим?) … розкішні коси. Вдивлялася у дзеркало ріки й милувалася: ---…!        - Прочитайте перше неповне речення. Як би ви почали свій твір? ( Росла над тихою річкою зеленокоса вербичка.) - Запишіть самостійно.

-         Тепер прочитайте друге речення, доповніть його.

( Просипалася раненько, щоб першою привітатися  з ясним сонечком.)           -Запишіть це речення з коментуванням. Вставте в наступному реченні замість питання потрібні слова і запишіть з коментуванням.(

Споліскувала ніжку в прозорій воді.)

          -Наступне речення запишіть самостійно.(Розчісувала вітерцем – пустунцем розкішні коси.)

               -А тепер прочитайте все написане і придумайте закінчення тексту.

Що б могла сказати вербичка?

Вдивлялася у дзеркало ріки і милувалася: 

-         Красуня!

-         Підготуйтесь виразно прочитати записану вами казку.

5.Усні розповіді дітей за матеріалами попередньої пошукової народознавчої діяльності. Усний журнал.

           -Послухайте і скажіть, чим корисна вербичка.

Третя дівчинка – вербичка.

Ми, вербички - сестрички, окрім краси, що хвилює людське серце, даємо багато користі.

              -Діти, а що ви дізналися від батьків та бабусь, дідусів про вербичку?

-         Давайте поділимося  своїми розповідями. 

      Перший учень.

        Мій дідусь копає у селі криниці. І ось йому допомагає вербова гілочка. Вона вказує, де копати криницю.

            -Так, діти, верба є позначкою води на земній карті. Тому й криницю копають   завжди під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не ростиме.

              -Прочитаємо хором прислів‘я. Підготуймося  записати його з пам‘яті:            Де срібляста вербиця, там здорова водиця.

             -Наші предки спостерігали ще одну здатність верби – бути природним очисником у водах річок та озер. Ось чому воду для пиття беруть під вербою.       Цікаво ще й таке: раніше люди у відра з водою клали кусочок з вербової дощечки завбільшки з долоню. Він очищав воду, поліпшував її смакові якості, надавав її вербного духу.

 Другий учень. Мені тато сказав, що рибу краще всього ловити недалеко від верби або біля неї. Завжди щось упіймаєш.

-   Діти, поміркуйте, чому риба любить плавати біля верби.

 

Третій учень. У мого дідуся є в селі пасіка. Він мені розповів, що бджоли дуже люблять вербове дерево і беруть з нього мед.

                  

                -Так, діти, вербовий дух манить бджілок, і вони дуже його люблять. Перший узяток вони беруть з жовтеньких вербових сережок, оскільки дерево рано починає квітувати. 

                -А справжні бджолярі високо цінують вулики з вербового дерева. Бджоли в них добре рояться, менше хворіють і, як кажуть наші пасічники,     веселі. А веселі бджоли, як і люди , - працьовитіші.

           -То чим корисна для нас верба?

-   Дайте письмову відповідь на запитання. При потребі використовуйте  словесно – графічну опору.

-   Чому бджолярі дуже цінують вулики з вербового дерева? Бджоли у …..   …… добре рояться, менше ….  і …  .

 

       Четвертий учень. А мій татко розповідав,що ще й дідусь умів з верби робити човни, ночви, кошики, меблі.

 

       П‘ятий учень. Моя мама розповідала , що верба слугувала для виготовлення народних музичних інструментів: кобз та бандур.

-   Діти, здавна легку, дзвінку, голосисту й гнучку вербову деревину     використовували для виготовлення сопілок, кобз та бандур. 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

   

    У руках народних співців ці інструменти возвеличували дух волелюбства, звитяжної боротьби за визволення.

( Запишіть з голосу перше речення.)

 

         Шостий учень. А я прочитав у книжці, що кожен запорізький козак  обов‘язково мав при собі вербову ложку.

Так, колись на Запорізькій Січі нерідко ложка слугувала для перевірки           добровольця. Запрошували до гуртової каші, де кожен виймав свою ложку.          Хто не мав вербової ложки, того підозрювали як ворога, який намагався           пробратися у козацький табір.

Дівчинка – вербичка. Ми ,вербички , - цілюще дерево. Послухайте і скажіть,як  у медицині використовують вербу.

        IV.    Закріплення знань про вербиченьку.

            З лікувальною метою використовується кора з дво- або трирічних гілок.               

            Настій з вербової кори знижує температуру. Ванни з вербового настою корисні при різних шкіряних захворюваннях, хворобах ніг. Розкажіть батькам про цілющі властивості верби і передайте їм записані нами поради народного лікаря Поліни Рожнової.

- Незабаром, діти, буде вербна неділя.

З вербою пов‘язаний прихід весни та великого християнського свята –             Великодня, якому передує Вербна неділя.

Букетики кучерявих котиків вважаються чи не найпершими весняними квітами.         Пухнасті , як маленькі курчатка, котики вербові випромінюють тепло й                        ласку,несуть запах весни.

Звичай святити вербу старий, - говорить Олекса  Воропай у своїй книзі         «Звичаї нашого народу».

Святять вербу у Вербну неділю. Зранку на богослужіння сходяться всі – старі й          малі, бо гріх не піти до церкви, як святять вербу.

Коли кінчається відправа , то діти стараються якнайшвидше дістати вербу і тут         же  проковтнути кілька котиків, щоб горло не боліло.

Повертаючись з церкви додому зі свяченою вербою, до хати відразу не заходили,        а садили кілька пагонів на городі або в полі , щоб росла Богові на славу, а        людям на вжиток. Решту гілочок несли до хати і ставили перед образами.

Свяченій вербі приписується магічна сила.

А Поліна Рожнова радить мамам:

У Вербну неділю мати має посвятити свяченою вербою свою дитину, щоб вона            Тягнулася до матері і була ласкава. Вважається,що це не мати б‘є вербовою гілочкою , а Пречиста Мати Богородиця передає дитині силу ,наділяє талантом, відкриває їй очі на рідну матір.

-     Ось і завершується наша невеличка розповідь про українську вербу.

-     То як у медицині використовують вербу?

-     Верба з берізкою – мої най улюбленіші дерева. Кому віддати перевагу  - не знаю , але твердо знаю, що верба – моя вірна подруга. А насамкінець послухаємо пісню на слова Василя Симоненка « Лебеді материнства», в якій живе вербова й тополина Україна – наша рідна земля.

( Звучить пісня « Лебеді материнства», роздаю гостям надруковані поради

Поліни Рожнової.)

V. Підсумок уроку.

-         Що нового довідалися про вербиченьку?

-         Чим корисна вона для людини?

-         Які звичаї українського народу пов‘язані з нею?

-         Що нового дізнався на уроці?