Тема. Всеволод Нестайко - визнаний у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захопливий сюжет твору
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Всеволода Нестайка;
розпочати роботу щодо аналізу його пригодницького твору «Тореадори з Васюківки», розвивати навички виразного читання, переказу твору; виховувати повагу до друзів, уміння співпереживати, творити добро
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет В. Нестайка, презентація, буктрейлер
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів.
Мікрофон
-Чи любите ви пригоди?
-А ви хочете швидше вирости, подорослішати чи бути якнайдовше дитиною? Чому ?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Всеволод Нестайко в дитинстві хотів скоріше вирости, у нього були на це причини, але коли став дорослим, то дуже хотів повернутися у світ дитинства, але вороття немає. Та Всеволод Зіновійович знайшов шлях, щоб здійснити свою мрію – став дитячим письменником. Прочитивши його твори Хольхе Анференс написав : «Твори Всеволода Нестайка - сонячні, життєствердні, після яких хочеться жити на повну силу, насолоджуватися романтикою буднів і завжди почуватися дитиною».
Запрошую вас у світ дитячих мрій, пригод, дружби сторінками творів Всеволода Нестайка. Тема нашого уроку. В. Нестайко - відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки». Пригодницький захопливий сюжет твору
Завдання – ознайомитися із життєвим і творчим шляхом Всеволода Нестайка;
розпочати роботу щодо аналізу його пригодницького твору «Тореадори з Васюківки», розвивати навички виразного читання, переказу твору; виховувати повагу до друзів, уміння співпереживати, творити добро.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Слово вчителя
Всеволод Нестайко - талановитий дитячий письменник. Сьогодні ми запросили його до нас у гості.
2.Інтерв’ю з письменником
- Всеволоде Зіновійовичу, де і коли ви народилися?
– Народився я 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли мені було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув батько. Ішов страшний 1933 рік і ми з мамою, рятуючись від голоду, переїхали до родичів у Київ, де й прожив усе своє свідоме життя. Це найрідніше, найкраще для мене місто.
– Розкажіть, будь ласка, про своє дитинство.
– Мама була вчителькою і квартира знаходилася в приміщенні тієї школи, де вона працювала. З одного боку – це було весело – жити в школі, а з іншого... Я заздрив друзям, яким учителька Ліна Митрофанівна записувала в щоденник: “Завтра прийди з батьками!” Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд.
– Ваш улюблений предмет у школі?
Довгим і безтурботним було моє життя в молодшій школі. Та закінчилося воно раптово одного дня – почалася Велика Вітчизняна війна. Мені було тоді одинадцять років. З мамою провів два роки в страшній київській окупації, вона організувала у своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли й мені, найбільше я любив читати. І коли настав час обирати професію, вирішив, що це буде тільки література.
– Де ви навчалися після закінчення школи?
– 1947 року вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету. Працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”. З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві ”Веселка”.
–Як ви стали дитячим письменником?
Коли був маленьким хлопчиком, дуже хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. Може тому, що я був справді низького зросту, найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили: «Море горить! або Пожежна команда». А ще в класі мене називали «Рудий африканський їжачок». І щоб швидше вирости, стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці й не помітив, як несподівано виріс майже під два метри й перестав бути рудим. І раптом зрозумів, що даремно поспішав вирости, що дитинство – найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад – у дитинство. Та нема у часу дороги назад. І все ж таки я знайшов цю дорогу. А пролягла вона через у’яву і фантазію. Почав подумки повертатися в дитинство – почав писати для дітей веселі й мудрі книги.
– Де й коли надруковані ваші перші твори?
Перші оповідання для дітей почали друкувати в журналах “Барвінок” та “Піонерія”. Перша книжка “Шурка і Шурко” побачила світ у 1956 році.
– Всеволоде Зіновійовичу, коли і як у вас виник задум написати книгу «Тореадори з Васюківки»?
– Усе почалося з того, що якось на початку шістдесятих років минулого століття ми з групою київських письменників і журналістів поїхали на полювання. А ввечері до нашого багаття прибився сільський хлопчик на ймення Ява, дуже самостійний і меткий. А незадовго до цього художник Василь Євдокименко, який проілюстрував чимало моїх книжок, розповів історію про двох місцевих хлопців, котрі заблудилися в колгоспній кукурудзі. Вони блукали в ній цілий день, аж поки надвечір у селі не заговорило радіо, на звук якого вони й вибралися з кукурудзяного полону.
Саме після зустрічі з Явою та розповіді художника я написав оповідання «Пригода в кукурудзі», у якому вперше з’явилися на світ Ява Рень і Павлуша Завгородній. Трохи згодом я написав про них ще одне оповідання «Тореадори з Васюківки». Ява й Павлуша були настільки жвавими, так і просилися в нові пригоди, що буквально примусили мене написати про них цілу повість «Пригоди Робінзона Кукурузо», яка вийшла в 1964 році. Успіх книжки був просто фантастичним і я вирішив написати продовження. У 1966 році вийшла друга повість про Яву й Павлушу – «Незнайомець з тринадцятої квартири», а в 1970 – ще одна, «Таємниця трьох невідомих». Разом повісті склали славнозвісну трилогію «Тореадори з Васюківки», яка вперше побачила світ окремим виданням у 1973 році і з того часу постійно перевидається і перекладається багатьма мовами.
3.Слово вчителя
Можливо, від діда по материнській лінії, Івана Семеновича Довганюка, успадкував Всеволод Зіновійович незвичайне почуття гумору. Але ж без таланту, без доброти й любові до дітей дитячим письменником стати неможливо. Всеволод Нестайко – дитячий письменник Божою милістю. Зі своїми читачами він веде розмову завжди зі щирою довірливістю, не нав’язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло, малодушність, заздрість.
4. Повідомлення учнів
1.Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі Всеволод Нестайко засвідчив виданням близько 90 оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них “В Країні сонячних Зайчиків” (1959), “Супутник ЛІРА-3” (1960), “Космо-Натка” (1963), “Робінзон Кукурузо” (1964), “Тореадори з Васюківки” (1973), “Одиниця з обманом” (1976), “Незвичайні пригоди в лісовій школі” (1981), “Загадка старого клоуна” (1982), “П’ятірка з хвостиком” (1985), “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків” (1988), “Слідство триває”, “Таємничий голос за спиною”(1990), “Неймовірні детективи” (1995) та інші твори.
2. Книги Всеволода Нестайка перекладено двадцятьма мовами, у тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, угорською, румунською, болгарською.
3. За творами Всеволода Нестайка поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на Міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Австралії – головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі в Габрово (Болгарія,1985).
4. Всеволод Нестайко – лауреат літературної премії імені Лесі Українки ( за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Кольки Колючки та його вірного друга й однокласника зайчика Косі Вуханя»).
5. На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.К.Андерсена як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
5.Слово вчителя
Усі герої Всеволода Нестайка – веселі, розумні, жваві, дотепні маленькі сміливці, які в різних життєвих ситуаціях – іноді зовсім химерних, а часом і відверто драматичних – виявляють неабияку кмітливість, почуття гумору й людяність. Поряд з персонажами постійно присутній і сам автор.
Герої трилогії Ява й Павлуша на перший погляд звичайнісінькі бешкетники, адже на їхньому рахунку стільки «гріхів». Проте не поспішайте з висновками. Та давайте разом подивимося на вчинки Яви і Павлуші.
Пригадайте , який твір називається пригодницьким, які його ознаки .
6. Словникова робота . Теорія літератури.
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.
Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.
Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.
Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.(Запис визначень до зошита (довідника)
- Назвіть твори пригодницького жанру із зарубіжної літератури.
(Д.Дефо «Робінзон Крузо», Ж.Верн «Діти капітана Ґранта»,«П’ятнадцятирічний капітан», Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра», Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон», Джоан Роумінг «Гаррі Поттер», Льюіс Керролл «Аліса в країні чудес» та інші)
Потребує пояснення й сама назва твору.
-Хто ж такі тореадори?
Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор (від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.
-Як ще називають бій з биками(корида)?
7. Перегляд буктрейлера
8. Робота над твором Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» (виразне читання уривків І розділу, відповіді на питання)
- Хто є героями твору?
- Чому Павлуша так незвично називає свого друга – Явою?
- Яка мрія була в хлопців?
- Чому друзям не вдалося побудувати метро? Зачитайте уривки.
- Згадайте, які пригоди трапляються з Явою та Павлушею. Перекажіть, підтвердіть розповідь цитатами.
Ви вже знайомі зі змістом твору. Давайте визначимо тему та ідею твору.
Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли в цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.
Ідея: уславлення дружніх стосунків, які перевірені конкретними справами; засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах.
V. Закріплення знань, умінь, навичок
1. Вікторина «Уважний читач»
1. Що будували Ява та Павлуша під свинарником ?
2. Які назви станцій підібрали друзі?
3. Скільки коштував би проїзд у метро?
4. На якому інструменті грає батько Яви?
5. Як звали Явину корову?
6. Хто говорив: «Опозогив! Маму-депутата на все село опозогив»?
7. Як звали діда, який назвав Яву й Павлушу гангстерами, орлами?
8. Де заховався дачник від бугая Петьки?
9. Чому Павлуша не захотів для кориди взяти корову Маньку?
10. Що було зображено на килимку, який Павлуша приготував для кориди?
11. Що співали хлопці, ідучи на бій з коровою?
12. Що сталося після того, як Ява вдарив Контрибуцію ногою по губі?
13. Де опинилися тореадори, тікаючи від корови?
VІ. Підсумок уроку
Метод «Мікрофон»
VІІ. Домашнє завдання
Прочитати 9 розділ повісті «Тореадори з Васюківки», висловлювати свою думку про прочитане, характеризувати героїв
*Малюнки до першого розділу повісті.