Урок української літератури 8 клас "О.Довженко "Ніч перед боєм".з

Тема:  Урок  - творча лабораторія

             Олександр Довженко. Видатний український кінорежисер і письменник.                                                                      Оповідання  «Ніч перед боєм»

Мета:  ознайомити учнів з історією життя та творчості О. Довженка, учити визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивати вміння учнів сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв'язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховувати почуття патріотизму, мужності та відданості своїй батьківщині, сприяти формуванню національної свідомості, вихованню почуття гордості за героїв України.

Обладнання: портрет автора, підручники, виставка книг О. Довженка, ілюстрації до твору, ТЗН.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь і навичок

Епіграф уроку: «Перемагають горді, а не жалісливі!»

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

      - Доброго дня. Вітаю вас у нашій літературній лабораторії.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку Актуалізація опорних знань

• Сьогодні ми гортатимемо трагічні сторінки нашої історії, ознайомимося з оповіданням О. Довженка «Ні перед боєм».

Епіграф уроку: «Перемагають горді, а не жалісливі!»

Вступне слово вчителя.

Минули десятиліття від того часу, як стихли бої Другої світової війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати... Немає в Україні сім’ї, яка б не втратила своїх рідних.

    Війна... Скільки вона наробила горя, скільки життів забрала в небуття, скільки страждань змусила винести? Але наші люди, наші ветерани, колишні воїни - все подолали, все стерпіли. Що їм довелося перенести? І холод, і голод, і злидні, і страх. Вони мужньо пройшли цей етап в історії, ніколи не опускаючи очей, ніколи не падали духом. Ця війна залишає великий слід в історії нашої країни, в пам’яті кожної людини.

ІІІ. Бесіда (підготовка учнів до активної навчально – пізнавальної діяльності)

1.Скажіть чи буває війна справедливою?

2.Що вам відомо про Другу світову війну?

3. Яка роль України у здобутті перемоги?

(орієнтовні відповіді учнів):

(1. Друга світова війна тривала 2194 дні. Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн світу.

2. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 і тривала до 2 вересня 1945, тобто 6 років і 1 день.

3. У Другій світовій війні брала участь понад 6о країна, у яких проживало 80 % всього населення планети.

4. Офіційно Другу світову не завершено й досі. Росія та Японія так і не підписали мирний договір.

5.У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Кількість українських жертв можна порівняти із населенням сучасної Австрії).

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

• Для вдалого проведення дослідження ви отримали попередні завдання: прочитали текст оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» та, об’єднавшись у творчі групи, проводили дослідження за окремими темами.
• Тож сьогодні ми заслухаємо виступи таких творчих груп: «Біографів», «Істориків»  та «Літературознавців».

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

І. Виступ групи «Біографи»

    - Запрошуємо до слова «Біографів»

Народився майбутній письменник у селі на березі чудової річки Десни, у звичайній бідній сім’ї, де було 14 дітей (тільки двоє з них дожили до дорослого віку — Олександр і його сестра Поліна). Було в цій родині багато горя й злиднів, багато тяжкої праці, сварок. Усі дорослі, окрім діда, — неписьменні. Але почитаймо автобіографічну повість Довженка «Зачарована Десна». батько «скільки … землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість». мати нічого у світі так не любила, «як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає з землі всяка рослиночка, ото… радість». дід «любив гарну бесіду й добре слово. Він був наш добрий дух лугу і риби». навіть прабаба, яка немилосердно проклинала всіх і все — робила це з особливим почуттям, слова «лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета». Скільки ж треба мати любові, щоб так тепло описувати своїх далеко не безгрішних родичів! Скільки треба мати життєлюбства, сили духу, щоб вижити в тих майже нестерпних умовах і бачити при тому красу, радість, відчувати вдячність долі за «співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки… музику… клепання коси».

Юність Олександра Довженка припала на буремні роки Першої світової війни, революцій, громадянської війни. Важко було розібратися молодій людині. Олександр приставав то до одних, то до інших, шукаючи істини. Потрапляв у полон, ледь урятувався від розстрілу. Змінював професії: учитель, художник-карикатурист, дипломат. Та ось владно «забрало в полон». нове захоплення — кіно, яке в той час було ще німим. Довженко їде на Одеську кінофабрику й стає там режисером, сценаристом, знімає фільми. Потім буде Київська кіностудія (нині — кіностудія імені О. П. Довженка), будуть злети й невдачі, заборони й тріумфи. А фільм «Земля». буде визнаний одним із 12 кращих фільмів світу.

Скрізь, де бував Довженко, він прагнув удосконалити світ, зробити його кращим, красивішим. «На початку 1930-х його дуже дратував пустир на території кіностудії, і там він разом із двома робітниками та садівником висадив фруктові й декоративні дерева. Але там був ще й склад вугілля — Довженко казав, що хоч сто років буде працювати, не звикне до його виду. Дістав беріз, тамарисків і висадив у неділю все це». — згадують колеги — сучасники митця.

ІІ. Виступ групи «Історики»

Запрошуємо до слова «Істориків»Темою нашого дослідження стала Друга Світова війна, хід її на території України, яка входила тоді до складу Радянського Союзу, окупація та звільнення українських міст та сіл від фашистської навали.

Найбільша і наймасштабніша війна за всю історію людства – Друга Світова - розпочалася 1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини на Польщу і закінчилася 2 вересня 1945 р. після підписання капітуляції мілітаристською Японією.

Ця війна стала найбільшим військовим конфліктом, бо:

• Тривала 6 років, а це 2195 днів!
• У ній брали участь 61 держава, а це 80% населення планети на той час!
• Бойові дії проходили на території трьох континентів: Європи, Азії та Африки!
• У водах чотирьох океанів!
• У цій війні було використано ядерну зброю!
• Жертвами війни стали за останніми даними від 60 до 85 мільйонів людей!

На території України, яка тоді входила до складу Радянського Союзу, війна почалася

22 червня 1941р.. І уже в перші дні фашистські бомбардувальники долітали до Києва, а в перші тижні війни були окуповані Луцьк, Рівне, Львів, Тернопіль.

Причинами вражаючих невдач радянських військ були серйозні прорахунки вищого керівництва СРСР на чолі з Й.Сталіним, низька ступінь готовності військ до ведення воєнних дій, некомпетентність багатьох командирів, загибель основної частини підготовлених військових кадрів під час репресій 30-х - початку 40-х pp., фактор несподіванки нападу. Нерозуміння Сталіним ситуації було настільки великим, що у перші години війни він заборонив відкривати вогонь по наступаючих гітлерівцях, вважаючи, що це лише провокація. Невдале розташування значної кількості радянських військ у прикордонних зонах дало змогу противникові обхідними танковими маневрами оточити й ліквідувати їх. Уже в перші дні війни німці знищили 1200 радянських літаків, з них 800 на землі. Легкою здобиччю ворога стали склади зброї, матеріально-технічного постачання, паливно-мастильних матеріалів та провіанту. Тільки в районі Умані в липні-серпні були оточені й знищені дві радянські армії.

Радянська армія була змушена відступати, щоб врятувати людські ресурси та військову техніку, залишаючи міста і села, населення яких не встигало евакуюватися, а значить потрапляло під фашистську окупацію. Що вона несла українському народові?

Примусові роботи, вивезення молоді для робіт у Німеччину, масові розстріли, катування, спалення цілих сіл разом з їхнім населенням. І це ще неповний перелік «радощів» окупації.Віднесений до расово неповноцінних український народ був приречений нацистами більшою частиною на винищення, меншою - на перетворення на слуг німецьких панів. Відповідно до цього стратегією свого ставлення до українців нацисти проголосили підкорення та їх жорстоку експлуатацію, винищення непокірних та "зайвих"  людей не німецької національності.

Визволення України почалося після переможних Сталінградської та Курської битв. Його  здійснювали війська Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного і Південного фронтів. 

18 грудня 1942 р. зі вступом радянських військ в с. Півнівка  Міловського району Ворошиловоградської (нині Луганської) області розпочалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників,  і лише 28 жовтня 1944 р., коли радянські війська дійшли до Карпат, всі українські землі було визволено від загарбників.

ВЧИТЕЛЬ:

-  Під час Другої Світової війни загинуло  біля 6 млн. українців.

  Вшануймо пам’ять наших співвітчизників, дідів та прадідів, загиблих у роки цієї жорстокої війни. Вони не злякалися й не зламалися, а звернули свій праведний гнів на ворога та вигнали його з рідної землі. Пам’ятаймо їх! (Хвилина мовчання)

ІІІ. Виступ групи «Літературознавці»

       Війна – нелюдське, антигуманне явище!

І якщо історики говорять про неї у цифрах, подіях, особах і фактах, аналізуючи причини та наслідки, то література – письменники, поети, драматурги – відгукується на неї емоційним враженням скалічених доль. А що, як не вірші, може бути  найемоційнішим.

(учень читає вірш )

  Задихалося літо від спеки,

  І  сивіли від спраги лани.

  В сірім небі кружляли лелеки,

  А земля  - в димовищі війни.

  Надто руки втомилися,

  Руки в старого солдата.

  Бо робота дісталась

  Таки нелегка – воювати.

  А найтяжче, найтяжче.

 Копать після бою могили.

  Краще б землю орати.

  Чи інше робить яке діло:

  Сад зростити чи скласти 

  Сусідові грубу…

  Ні, війна  - то занадто,

  Занадто робота нелюба.

Досліджуваний нами твір – оповідання «Ніч перед боєм» - став першим твором письменника на воєнну тематику. А засновано його на реальних подіях.

 Оповідання «Ніч перед боєм» відноситься до ряду тих нечисленних Довженкових творів періоду війни, творча доля яких склалася щасливо. Розпочате у квітні 1942-го, завершене вже за місяць, воно було вперше надруковане російською  мовою в газеті «Красная звезда» за 1-ше серпня цього ж року і мало, як й інші шість опублікованих у воєнні часи творів митця, неабиякий успіх. Відомо, що оповідання  протягом 1942 року неодноразово передруковувалося, звучало в ефірі і було видане окремою брошурою - «метеликом».

Таке визнання з забезпечувалося високою емоційною напругою тексту, його дієвістю, мобілізуючим впливом на читача. Виявилось: головна думка твору «Ні кроку назад!» була співзвучна із наказом Сталіна № 227. (Хоча в часі оповідання Довженка  випереджувало наказ вождя). Цей факт підкреслював глибоку актуальність змісту оповідання і політичну далекоглядність автора.

Але пропагандистський заряд «Ночі перед боєм» був зумовлений насамперед Довженковим глибоким усвідомленням трагічної ситуації і прагненням  письменника передати суворі  настрої народу, його відверті погляди на відступ та поразки радянської  армії.

VІ.  Ідейно-тематичний аналіз твору

1. Де і коли відбуваються події оповідання?
2. Чому, на вашу думку, Іван Дробот, знаючи історію про перевезення солдат і смерть свого діда, поставив питання про сміливість саме Петрові Колодубу?
3. Ми часто вживаємо слово «душа», а хто може сказати, що це?

     (Тлумачний словник: внутрішній психічний світ людини, з її настроями,  переживаннями та почуттями; сукупність рис, якостей, властивих певній особі. До речі, поняття «душа» є саме в слов’ян).

4. Прочитайте слова діда Платона: «Душа….». Прокоментуйте Дніпро – Десна – калюжка – мокреньке).
5. Як ви думаєте чому на дошці сьогодні розміщено зображення Миколи – угодника? Які ще історичні, міфологічні образи присутні в оповіданні?

(Міфологічний образ річка Стікс  — одна з річок Аїду, що дев'ять разів обтікала підземне царство. Воду Стіксу вважали отруйною; історичний образ Морозенка та релігійний образ Миколи Чудотворця).

6. Яку науку намагався передати дід Платон солдатам?
7. Що найбільше вразило у творі? Який момент, на вашу думку, був найбільш напруженим?
8. Яка ідея твору, на вашу думку, є провідною – тема людського страждання чи уславлення людини -  творця й захисника Вітчизни?

VІІ. Міні-диспут

1. Чи можна назвати цих солдатів героями? А діда Савку та діда Платона?

2. Чи легко бути героєм?

3.Проблемне запитання: «Чи кожна людина може стати на війні героєм?»

4.Кого можна назвати героєм України?

 Слово вчителя.

   Саме вам, діти, через роки, десятиліття нести пам’ять про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, саме ви  не повинні забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської навали. Берегти спогади про тих, хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи міста і села України, хто свідомо зробив крок на зустріч смерті, аби ви жили у мирній Україні. Цих років не померкне слава!

Мені болить за долю України,

За землю рідну серце біль пече,

Бо отчий край у нас на всіх єдиний,

Давайте ж всі підставимо плече!

Найзаповітніше бажання усіх українців сьогодні - жити під мирним небом. Ми віримо в те, що ця наша мрія   здійсниться  обов'язково.  Ви – майбутнє України, захисники Вітчизни. Будьте  гідними своїх предків, любіть Батьківщину і захищайте її.

VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання

ІХ. Повідомлення домашнього завдання

Скласти паспорт твору.