Урок української літератури для 6 класу "Книжка в житті людини. Творча майстерня автора від давнини до сьогодення. Зміни формату книги впродовж віків"

Урок №1

Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору.

Позакласне читання. «Втеча з рідного дому» - перша частина книги

Мета. ознайомити учнів із життям і творчістю В. Рутківського, першою  частиною його книги ; поглибити знання про минуле нашого народу;

 розвивати навички аналізу художнього твору, вміння будувати відповіді на питання, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення;

прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого України.

Тип уроку: урок позакласного читання

Обладнання:    записи на дошці

Домашнє завдання попереднього уроку:

1) Прочитати першу частину книги «Втеча з рідного дому».

2) Індивідуальне (для середніх): підготувати повідомлення про В.Рутківського.

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань

• Продовжіть речення: «Я люблю (не дуже люблю / не люблю) історичні твори, тому

що …».

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Україна – це унікальна держава козаків. Саме такою її знає весь світ. Саме нащадками козаків вважає себе більшість українців.

А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у новому гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського «Джури козака Швайки».

2. Короткі відомості про письменника (повідомлення підготовлених учнів)

1. Відомий український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття.

  Уже коли вчився в школі, виявляв здібності до історичного пошуку. Володимир був старостою шкільного історичного гуртка, члени якого відшукали в рідному селі залишки найдавнішого тоді поселення в Україні.

 Те, що його справжнє покликання – література, зрозумів не відразу, бо вищу освіту почав здобувати спершу в галузі харчової промисловості, потім учився в політехнічному інституті. Лише згодом закінчив Вищі літературні курси в Москві.

2. Друкується з 1959 року, творчий стаж письменника – понад півстоліття. Мешкає в Одесі, пише романи для дітей та юнацтва. Один із найкращих творів В.Рутківського – трилогія «Джури».

 Трилогія «Джури»

Роман «Джури козака Швайки» названо «Книжкою року – 2009». А сам В.Рутківський є лауреатом багатьох премій.

Книжку «Джури козака Швайки» написано на українському історичному матеріалі,

який з художнього погляду відтворено гарно і яскраво.

3. Словник (частково записати в зошити)

Джура (чура) – зброєносець, помічник у козацької старшини. Первісно «джура» –

іранське слово, що означає «товариш», в українську потрапило як запозичення з татарської.

Швайка – шило у вигляді товстої металевої голки на держалні для проколювання отворів.

 Вивідник – розвідник.

Уруси (татар.) – українці.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретом низькі береги річок, що затоплюються під час повені.

4. Продовження записів у зошитах

Художній час і простір: події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині, та в степах України в 1487-1488 роках.

Жанр:  історико-пригодницький роман.

 Рік видання: 2007

Тема твору «Джури козака Швайки» :

• зображення пригод 12-річних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки;
•  протистояння українців сваволі польських магнатів і турецько-татарським набігам;
• зародження козацтва.

5. Бесіда за 1 частиною («Втеча з рідного дому») – послідовне пояснення запису ↑

• Розкажіть про життя Грицика й Санька в рідному селі. Що автор повідомляє про хлопців у перших розділах? (Санько жив із матірʼю. Вона його пестила й оберігала. Жінка мала надзвичайну фізичну силу. Санько вмів подумки віддавати накази тваринам. Грицько – сирота. Ні хати, ні матері з батьком не лишилося – убили татари. Тому ночував він у різних людей – тиждень у одних, тиждень у інших. Був пастушком панської худоби. Один із усього села ладив із здоровенним бугаєм Петриком. Був непосидючим, сміливим, допитливим і кмітливим. Санькові здавалося, що Грицик знає все на  віті. Хлопці були вірними друзями, вміли їздити верхи, битися на деревʼяних шаблях, мріяли козакувати.)
• Розкажіть про загадковий «вовкулацький» кут поблизу села. (Колись біля того місця було дворище підстарости Сидірка, одного з найкращих воронівських козаків. Він загинув під час татарського набігу, а жінку його й малого сина тоді так і не знайшли. А тепер там залишилося згарище. Воронівці боялися туди ходити, бо вважали, що там живуть вовкулаки.

 Грицик погнався за коровою й опинився там. Тремтячи від жаху, він побачив постаті людини та коня, почув приглушений людський голос та гарчання, помітив зблиски вогню та сліди – людські й вовчі. Грицик вирішив, що то вовкулака. Уранці хлопці наважилися туди сходити, але дивним чином поснули. Крізь сон хлопці ніби бачили згорблену дідусеву постать і вовчу пащеку. Прокинулися хлопці цілі, довбня Демка Дурної Сили, що теж пішов із хлопцями, опинилася в іншому місці. )

• Що хлопчики знають про козака Швайку? (У Воронівці його ніхто не бачив. Але всі знають, що це відважний козак, розвідник. Він повідомляє, коли татари збираються в набіг. Люди кажуть, що Швайка вміє перекидатися на вовка. Тільки він добрий, на своїх не кидається. Швайка вміє розмовляти по-татарському)
• Розкажіть про перших козаків. (По-татарському козак – це вільна людина. Як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом, потім стало називатися козакуванням.

А оскільки вони промишляли на прикордонних із татарами землях, то змушені були повсякчас боронитися від нападів. Прикро, але серед охочих пограбувати козаків були не тільки татари, а й «свої» зрадники-українці.

З часом козаки зрозуміли, що їм необхідно згуртовуватися, щоб успішно захищати не лише себе, а й своїх земляків, які зазнавали кривд від татар та від свавільних польських панів, які тоді хазяйнували на українських землях.)

• Хто на сторінках повісті є свавільним польським магнатом? Хто є його слугою? (пан Кобильський, Юзеф Тишкевич)
• У чому полягала суперечка між Кобильським та Швайкою? (Кобильський хотів забирати собі частку того, що своєю працею здобувають козаки в плавнях. А оскільки йому було невідомо, скільки людей промишляють і в яких місцях, то Кобильський запропонував Швайці вистежувати козаків і доповідати про це йому. Звісно, цю гидку справу Швайка вважав зрадою й відмовився служити Кобильському. Обіцяні нагороди від пана Швайку не спокусили. Тож розлючений Кобильський наказав Тишкевичу наздагнати козака та вбити.)
•  Розкажіть про стосунки Кобильського з селянами. (Кобильський, дізнавшись про те, що на Воронівку мають напасти татари, поспішив пограбувати селян раніше за них. Пан збирався примусити хлопців, які не пішли козакувати, охороняти його самого та забране в людей добро від татарів. Хто опирався – Демко вступився за свого старого діда – наказував бити.)
• Чому хлопчикам довелося тікати з Воронівки? (Грицик із Саньком урятували майно своїх односельців, обдуривши пана Кобильського. Хлопці чимдуж гнали до юрмиська воронівців, озиралися й кричали: «Тікайте! Татари йдуть!» Челядники разом зі своїм паном перелякалися, покинули награбоване добро та втекли. Звісно, після цього випадку хлопчикам залишатися в селі було не можна, бо пан, дізнавшися, що його обдурено, їм цього не подарує. Друзі змушені тікати з села.)
• Яка була мета їхньої мандрівки? (Хлопці хотіли пристати до Василя Байлема та інших воронівських козаків. А ще більше друзі мріяли розшукати козака Швайку і стати його джурами.)
• За яких обставин хлопчики зустрілися зі Швайкою? (Вони стали свідками погоні татарських вершників за чорновусим смаглявим юнаком. Пізніше хлопці дізнаються, що це і є Швайка. Діти бачили, як козак, заскочивши в очерет біля озера, відпустив коня, а сам зник. Цю хитрість воронівські хлопці добре знали. Мабуть, утікач видовбав очеретинку, узяв її в рота і заліг десь під ряскою. Але виявилося, що такий спосіб маскування відомий і татарам. Вони вскочили в озеро й люто кинулися розмахувати шаблюками й висмикувати кожну підозрілу очеретинку. Проте, на диво, утікач так і не був знайдений. Коли татари ні з чим поїхали геть, Швайка виліз не з озера, а з дупла старої верби, відкинувши великий шмат колись відірваної кори. )

ІІІ. Підсумок уроку

• Які голвні риси ви вже можете виділити у хлопчиків, Швайки, Кобильського, Тишкевича?
• У чому полягало «козакування» перших козаків?
• Які небезпеки на них чигали?

ІV. Домашнє завдання

1.  Вивчити записи в зошиті.
2. Прочитати розділи з частини ІІ «На козацьких островах»: від «На камʼяному острові» до «Гонитва».

V. Резерв

• Автор дотепно розповідає, звідки походять чудернацькі прізвиська козаків.

• Своє прізвисько Володко Кривопичко одержав, коли йому «кінь звернув щелепу набік, та так звернув, що нікому не вдалося вправити її назад».
• А мати Перепічки випікає найсмачніші у Воронівці коржі – перепічки, смажені в олії.