Урок української літератури для 6 класу "Книжка в житті людини. Творча майстерня автора від давнини до сьогодення. Зміни формату книги впродовж віків"

Урок №1

 

Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору.

Позакласне читання. «Втеча з рідного дому» - перша частина книги

 

Мета. ознайомити учнів із життям і творчістю В. Рутківського, першою  частиною його книги ; поглибити знання про минуле нашого народу;

 розвивати навички аналізу художнього твору, вміння будувати відповіді на питання, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення;

прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого України.

 

Тип уроку: урок позакласного читання

 

Обладнання:    записи на дошці

Домашнє завдання попереднього уроку:

1) Прочитати першу частину книги «Втеча з рідного дому».

2) Індивідуальне (для середніх): підготувати повідомлення про В.Рутківського.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань

 

Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору. «Втеча з рідного дому»

 

• Продовжіть речення: «Я люблю (не дуже люблю / не люблю) історичні твори, тому

що …».

 

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу

 

1. Вступне слово вчителя.

Україна – це унікальна держава козаків. Саме такою її знає весь світ. Саме нащадками козаків вважає себе більшість українців.

А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? На ці запитання ми знайдемо відповідь у новому гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського «Джури козака Швайки».

 

2. Короткі відомості про письменника (повідомлення підготовлених учнів)

 

1. Відомий український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття.

  Уже коли вчився в школі, виявляв здібності до історичного пошуку. Володимир був старостою шкільного історичного гуртка, члени якого відшукали в рідному селі залишки найдавнішого тоді поселення в Україні.

 Те, що його справжнє покликання – література, зрозумів не відразу, бо вищу освіту почав здобувати спершу в галузі харчової промисловості, потім учився в політехнічному інституті. Лише згодом закінчив Вищі літературні курси в Москві.

2. Друкується з 1959 року, творчий стаж письменника – понад півстоліття. Мешкає в Одесі, пише романи для дітей та юнацтва. Один із найкращих творів В.Рутківського – трилогія «Джури».

 

 Трилогія «Джури»

Книга 1	Книга 2	Книга 3
«Джури козака Швайки»	«Джури-характерники»	«Джури і підводний човен»
Частина1. Втеча з рідного дому. Частина 2. На козацьких островах. Частина 3. Джури вирушають у дорогу.

 

Роман «Джури козака Швайки» названо «Книжкою року – 2009». А сам В.Рутківський є лауреатом багатьох премій.

Книжку «Джури козака Швайки» написано на українському історичному матеріалі,

який з художнього погляду відтворено гарно і яскраво.

 

3. Словник (частково записати в зошити)

 

Джура (чура) – зброєносець, помічник у козацької старшини. Первісно «джура» –

іранське слово, що означає «товариш», в українську потрапило як запозичення з татарської.

Швайка – шило у вигляді товстої металевої голки на держалні для проколювання отворів.

 Вивідник – розвідник.

Уруси (татар.) – українці.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретом низькі береги річок, що затоплюються під час повені.

 

 

4. Продовження записів у зошитах

 

Художній час і простір: події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині, та в степах України в 1487-1488 роках.

Жанр:  історико-пригодницький роман.

 Рік видання: 2007

 

Тема твору «Джури козака Швайки» :

• зображення пригод 12-річних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки;
•  протистояння українців сваволі польських магнатів і турецько-татарським набігам;
• зародження козацтва.

 

 

5. Бесіда за 1 частиною («Втеча з рідного дому») – послідовне пояснення запису ↑

 

• Розкажіть про життя Грицика й Санька в рідному селі. Що автор повідомляє про хлопців у перших розділах? (Санько жив із матірʼю. Вона його пестила й оберігала. Жінка мала надзвичайну фізичну силу. Санько вмів подумки віддавати накази тваринам. Грицько – сирота. Ні хати, ні матері з батьком не лишилося – убили татари. Тому ночував він у різних людей – тиждень у одних, тиждень у інших. Був пастушком панської худоби. Один із усього села ладив із здоровенним бугаєм Петриком. Був непосидючим, сміливим, допитливим і кмітливим. Санькові здавалося, що Грицик знає все на  віті. Хлопці були вірними друзями, вміли їздити верхи, битися на деревʼяних шаблях, мріяли козакувати.)
• Розкажіть про загадковий «вовкулацький» кут поблизу села. (Колись біля того місця було дворище підстарости Сидірка, одного з найкращих воронівських козаків. Він загинув під час татарського набігу, а жінку його й малого сина тоді так і не знайшли. А тепер там залишилося згарище. Воронівці боялися туди ходити, бо вважали, що там живуть вовкулаки.

 Грицик погнався за коровою й опинився там. Тремтячи від жаху, він побачив постаті людини та коня, почув приглушений людський голос та гарчання, помітив зблиски вогню та сліди – людські й вовчі. Грицик вирішив, що то вовкулака. Уранці хлопці наважилися туди сходити, але дивним чином поснули. Крізь сон хлопці ніби бачили згорблену дідусеву постать і вовчу пащеку. Прокинулися хлопці цілі, довбня Демка Дурної Сили, що теж пішов із хлопцями, опинилася в іншому місці. )

• Що хлопчики знають про козака Швайку? (У Воронівці його ніхто не бачив. Але всі знають, що це відважний козак, розвідник. Він повідомляє, коли татари збираються в набіг. Люди кажуть, що Швайка вміє перекидатися на вовка. Тільки він добрий, на своїх не кидається. Швайка вміє розмовляти по-татарському)
• Розкажіть про перших козаків. (По-татарському козак – це вільна людина. Як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом, потім стало називатися козакуванням.

А оскільки вони промишляли на прикордонних із татарами землях, то змушені були повсякчас боронитися від нападів. Прикро, але серед охочих пограбувати козаків були не тільки татари, а й «свої» зрадники-українці.

З часом козаки зрозуміли, що їм необхідно згуртовуватися, щоб успішно захищати не лише себе, а й своїх земляків, які зазнавали кривд від татар та від свавільних польських панів, які тоді хазяйнували на українських землях.)

• Хто на сторінках повісті є свавільним польським магнатом? Хто є його слугою? (пан Кобильський, Юзеф Тишкевич)
• У чому полягала суперечка між Кобильським та Швайкою? (Кобильський хотів забирати собі частку того, що своєю працею здобувають козаки в плавнях. А оскільки йому було невідомо, скільки людей промишляють і в яких місцях, то Кобильський запропонував Швайці вистежувати козаків і доповідати про це йому. Звісно, цю гидку справу Швайка вважав зрадою й відмовився служити Кобильському. Обіцяні нагороди від пана Швайку не спокусили. Тож розлючений Кобильський наказав Тишкевичу наздагнати козака та вбити.)
•  Розкажіть про стосунки Кобильського з селянами. (Кобильський, дізнавшись про те, що на Воронівку мають напасти татари, поспішив пограбувати селян раніше за них. Пан збирався примусити хлопців, які не пішли козакувати, охороняти його самого та забране в людей добро від татарів. Хто опирався – Демко вступився за свого старого діда – наказував бити.)
• Чому хлопчикам довелося тікати з Воронівки? (Грицик із Саньком урятували майно своїх односельців, обдуривши пана Кобильського. Хлопці чимдуж гнали до юрмиська воронівців, озиралися й кричали: «Тікайте! Татари йдуть!» Челядники разом зі своїм паном перелякалися, покинули награбоване добро та втекли. Звісно, після цього випадку хлопчикам залишатися в селі було не можна, бо пан, дізнавшися, що його обдурено, їм цього не подарує. Друзі змушені тікати з села.)
• Яка була мета їхньої мандрівки? (Хлопці хотіли пристати до Василя Байлема та інших воронівських козаків. А ще більше друзі мріяли розшукати козака Швайку і стати його джурами.)
• За яких обставин хлопчики зустрілися зі Швайкою? (Вони стали свідками погоні татарських вершників за чорновусим смаглявим юнаком. Пізніше хлопці дізнаються, що це і є Швайка. Діти бачили, як козак, заскочивши в очерет біля озера, відпустив коня, а сам зник. Цю хитрість воронівські хлопці добре знали. Мабуть, утікач видовбав очеретинку, узяв її в рота і заліг десь під ряскою. Але виявилося, що такий спосіб маскування відомий і татарам. Вони вскочили в озеро й люто кинулися розмахувати шаблюками й висмикувати кожну підозрілу очеретинку. Проте, на диво, утікач так і не був знайдений. Коли татари ні з чим поїхали геть, Швайка виліз не з озера, а з дупла старої верби, відкинувши великий шмат колись відірваної кори. )

 

ІІІ. Підсумок уроку

 

• Які голвні риси ви вже можете виділити у хлопчиків, Швайки, Кобильського, Тишкевича?
• У чому полягало «козакування» перших козаків?
• Які небезпеки на них чигали?

 

 

ІV. Домашнє завдання

 

1.  Вивчити записи в зошиті.
2. Прочитати розділи з частини ІІ «На козацьких островах»: від «На камʼяному острові» до «Гонитва».

 

 

 

V. Резерв

• Автор дотепно розповідає, звідки походять чудернацькі прізвиська козаків.

• Своє прізвисько Володко Кривопичко одержав, коли йому «кінь звернув щелепу набік, та так звернув, що нікому не вдалося вправити її назад».
• А мати Перепічки випікає найсмачніші у Воронівці коржі – перепічки, смажені в олії.