Урок української літератури " Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя , поета..."

Про матеріал
Конспект уроку української літератури, пропоновані види робіт сприяють формуванню предметної та ключових ( екологічна грамотність, уміння навчатись впродовж життя, соціальні та громадянські) компетентності.
Перегляд файлу

 

 

 

Тема. Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально – етичні ідеали. « Всякому місту – звичай і права», «De libertate»

Мета. Формувати компетентності:

предметну (літературну):

а) знаннєва складова: ознайомити з біографією Г. Сковороди, виразно й усвідомлено читати,  коментувати поезії, пояснювати художні засоби;

б) діяльнісна складова: висловлення суджень про нестандартність у життєвій та професійній діяльності Г. Сковороди , про його  християнські морально – етичні ідеали та  їх актувальність для сучасного підлітка;

ключові: екологічна грамотність і здорове життя (усвідомлення людини як частини природи та важливості бережливого ставлення до природи, готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього); уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські( робити свідомий  вибір та  застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, ураховуючи інтереси й потреби громадян.

Тип уроку. Урок формування компетентностей.

 

Форми, методи і прийоми роботи: випереджувальне завдання ( виразне читання напам’ять запропонованих поезій), «Шифрування», « Передбачення», «Продовж речення »,  «Синтез думок»,  робота у групах, створення ментальних карт,  робота з художнім тестом, прийом  « Шпаргалка».

Обладнання: підручник, Біблія, картки – шифровки, інформаційні картки для роботи у групах, матеріали для створення ментальних карт.

Епіграф уроку: « Світ ловив мене , та не спіймав»

( Григорій Сковорода)     

Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  1. Слово вчителя. 

Вітаю, діти. Насамперед хочу запитати: « Що цінується найдорожче , а дається найлегше?». Правильно, усмішка. Тому пропоную  подарувати усмішку один одному, мені, своїм почуттям і  повірити, що від цього  навколишній світ стане трішки добрішим.

  1. Ми розпочали наш урок із загадки. Як ви  вважаєте, яка користь загадок для людини? ( Розвиває логіку мислення, сприяє збагаченню пам’яті).
  1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.
  1. Щоб налаштувати вас на комфортну роботу, пропоную об’єднатися у робочі четвірки  й  продовжити розвиток вашого мислення і розшифрувати ребуси, які знаходяться на парті.( Додаток 1).
  2. Розмістіть результати ваших досліджень на  на дошці. Чи можливо, щоб усі ваші визначення стосувалися однієї людини? Чому?
  3. Що можна сказати про цю людину, проаналізувавши усі визначення ?               ( Вундеркінд, поліглот, віртуоз, турист,  феномен, аскетизм, толерантність).
  1. Оголошення теми та завдань уроку.
  1. Слово вчителя.

Сьогодні ми познайомимося з винятковою постаттю на літературній карті України, з особою, яка зуміла в собі вмістити незрівнянний світ людських можливостей, стати винятковим представником нашої культури у XVIIIст. Його звали Григорій Савич Сковорода. Епіграфом до нашого уроку стануть слова самого автора «Світ ловив мене,  та не спіймав».

  1. Запишіть у зошити тему нашого уроку «Г. Сковорода. Життя і творчість філософа,  просвітителя,  поета.  Його християнські морально – етичні ідеали. «Всякому місту – звичай і права», «De libertate».
  1. Мотивація навчальної діяльності учнів.
  1. Як би ви сформулювали завдання на урок, зважаючи на тему урок?
  2.  Колективне визначення завдань на урок з використанням прийому                         « Продовж речення».( Додаток 2).
  • Потрібно зрозуміти…
  • Необхідно навчитися…
  • Знайти…
  • Проаналізувати…

 

V.   Вивчення  нового матеріалу.

 

         1.   Слово вчителя.

 З огляду на великий обсяг навчального матеріалу, я пропоную кожній четвірці за короткий час ознайомитися з певним аспектом життєдіяльності                 Г. Сковороди і створити ментальну карту свого повідомлення. Представивши свої проєкти, ви ознайомите однокласників з окремою сторінкою власних досліджень. ( Додаток 3).

2. Слово  вчителя.

  У мене в руках Біблія. Як ви вважаєте, яке відношення до постаті поета Г.Сковороди має ця книга? ( Він співав у церковному хорі, досконало знав Біблію, був глибоко віруючою людиною).

А ще він вважав, що саме мудрість цієї книги здатна найкраще впливати на гармонійне і праведне життя людини, тому намагався у доступній для розуміння формі пояснювати читачам, учням  християнську мораль.  Форма пісні давала можливість у зрозумілий для загалу спосіб запам’ятати морально – етичні ідеали вчення. Хоча за життя автора жоден із його творів не був надрукований, після його смерті вдячні учні пошанували вчителя й  уклали кілька збірок . Найвідомішою з них є збірка « Сад  божественних пісень». До неї ввійшло 30 переспівів псалмів Біблії, епіграфом до кожної пісні послужили слова власне з псалма. Сьогодні ми познайомимося з 10 за рахунком піснею « Всякому місту – звичай і права». Прослухайте виразне  читання вірша і підготуйтеся до відповіді на питання « Про що цей вірш? Чи потрібен він мені? Для чого?»

  1.               Бесіда за змістом вірша.
  • Про що ви задумалися, коли слухали цей твір?
  • Чи не втратила своєї актуальності проблематика твору за три століття?
  1.          Робота за варіантами.
  • Перший варіант. Запишіть перелік проблем, які визначив Г. Сковорода у вірші? (Кар’єризм, афера, здирництво, шахрайство,зловживання, хабарництво, лінь, егоїзм…) Прокоментуйте, які із зазначених проблем є актуальними,  а які, можливо, втратили свою злободенність?
  • Другий варіант. Форма пісні є ознакою художнього стилю мовлення. Доведіть, які художні засоби використав автор у пісні й прокоментуйте їх.
  • Третій варіант. Створіть гроно понять, які ви розумієте під визначенням автора « Совість,  як чистий кришталь». Які морально – етичні ідеали пропагував               мислитель у цьому творі?
  1.               Фізкультхвилинка.
  2.               Слово вчителя.

До запропонованих  характеристик Г. Сковороди я пропоную дописати поняття « воля». Як ви думаєте, чи відповідає зміст цього слова  життєдіяльності мандрівного поета? Чому?

Пропоную прослухати ще один твір Г. Сковороди « Про свободу»  і довести актуальність головної ідеї  твору для сучасної  історії України.

  1.               Бесіда за змістом вірша.
  • Чому саме Б. Хмельницького вважав Г. Сковорода « батьком волі» для українців?
  • Чи можна цей вірш використати на уроці історії і з якою метою?
  • Доведіть, що цей вірш є зразком українського бароко.( Використайте теоретичний матеріал попередніх уроків, ст.58 за підручником О. Авраменка « Українська література , 9 клас»).
  • Які морально – етичні настанови дає поет наступним поколінням читачів?

VI. Підбиття   підсумків уроку. Рефлексія.

1.Слово вчителя.

 На уроці ми познайомилися з незвичайною постаттю українця Г. Сковороди. Пропоную використати прийом « ПРЕС» і узагальнити отриману інформацію , закінчивши чотири фрази « Я вважаю, що..» « Тому , що…», « Наприклад,…»,                « Отже,…»

  1. Відповіді учнів.
  2. З метою оцінювання власної роботи на уроці, пропоную заповнити бланк – звернення до вчителя. Опрацювавши ваші записи, я зможу спланувати продовження вивчення творчості Г. Сковороди на наступний урок і оцінити вашу роботу на уроці.( Додаток 4).

 

VII. Домашнє завдання.

Обов’язкове.

  1. Вивчити напам’ять вірш « Всякому місту – звичай і права».
  2. Ознайомитися з матеріалом ( ст.72 -75) про філософську творчість                           Г. Сковороди  й підготувати усне вільне есе за змістом одного з афоризмів поета.
  3. Використати прийом « Шпаргалка» : узагальнити у довільній формі                             ( письмово) основне з вивченого, що буде використано на уроці контролюючої роботи.
  4. За бажанням ( на вибір):
  • Прокоментувати розуміння картини О. Лазаренка « Світ ловив мене, та не спіймав» ( підручник, ст.75).
  • Підготувати усне повідомлення « Байка як літературний жанр».

 

 

Додатки.

  1. Додаток 1.

Картки – шифровки.

3,24,18,6,7,21,15,12,18,6 – вундеркінд; 20,19,16,12,4,16,19,23 – поліглот; 3,12,21, 23, 24,19,10 – віртуоз; 23,24,21,11,22,23 – турист; 25,7,18,19,17,7,18 – феномен; 1,22,15,7,23,11,10,17 – аскетизм; 23,19,16,7,21,1,18,23,18,12,22,23,31 – толерантність.

 

  1. Додаток 2.

« Продовж речення»

  • Потрібно зрозуміти…
  • Необхідно навчитися…
  • Знайти…
  • Проаналізувати…
  1. Додаток 3.Інформаційні картки.

 

Цікаві моменти біографії Григорія Сковороди.

1. Біографію Григорія Савича Сковороди складають цікаві факти. Щоправда, якщо говорити з наукової точки зору, точної дати народження письменника встановити дослідникам так і не вдалося. Хоча озвучують 3 грудня 1722 року, та стверджувати з повною упевненістю, що це сама та славнозвісна дата, коли український народ отримав великого мислителя, філософа, письменника, музиканта та мандрівника, не можна. Річ у тому, що вона була встановлена аж за дві сотні років опісля. Єдиним джерелом, що має це підтвердити виступає лист                Г. Сковороди до друга, Михайла Ковалинського, у якому він розповідає про те, як відбувалося святкування його дня народження. В  архівних матеріалах були віднайдені згадки про Григорія Савича у дитинстві. За цими даними він мешкав у місті Чорнухи Лубенського полку (наразі це Полтавська область). Дослідники  філософа зауважують, що його формування як особистості серед козаків наклало свій відбиток, оскільки в дорослому житті Г. Сковорода, як і славнозвісні українські воїни, найбільше за все цінував свободу. Помер Григорій Сковорода 9 листопада 1794 року. Існує легенда про те, що він відчув наближення смерті. Перебуваючи в гостях у свого друга, за столом мандрівник розповідав про цікавинки зі своїх мандрів, а потім встав і вийшов. Його довго не було, і господар дому вирушив на його пошуки. Знайшов він Сковороду під старою липою, де той палкою копав яму, яка нагадувала ту, що готують для покійників на кладовищах. Коли він сказав другові, що хоче бути тут похованим, той відповів, що про це рано говорити. Вони повернулися, мислитель пішов відпочивати і більше не вийшов. Його знайшли наступного дня перевдягненим та зі складеними на грудях руками.

2.Він мав виняткові здібності до засвоєння наук, тож у шістнадцятирічному віці йому вдалося вступити до Києво-Могилянської академії. До слова, того часу це був єдиний вищий навчальний заклад на теренах України. Отримавши таку прекрасну нагоду, Григорій Сковорода не гаяв ні хвилини, наче губка всотуючи всі можливі знання. Подейкують, що йому вдалося перечитати всі книги, що містилися в бібліотеці закладу. У 1745 році він вирушив до Угорщини, нібито входячи до комісії, яка займалася заготівлею вина для царського двору. Але, як тільки перетнув кордон, Сковорода пішов своєю стежкою, розлучившись із колегами. Він мандрує, подорожуючи Словаччиною, Австрією, Італією та Німеччиною і вивчаючи мови тих країн, де довелося перебувати. Його мандри мають мету — він набирається знань, спілкується з ученими, філософами, спостерігає за побутом та звичаями інших людей. Тільки через два роки повернувся вічний подорожній до неньки-України..Також Г. Сковорода вивчав одночасно декілька мов і мав неабиякі успіхи. Це були:

  • латинська;
  • грецька;
  • церковнослов’янська;
  • польська;
  • німецька.

3. Малий Григорій мав хороший голос та слух, тож його було обрано солістом хору при церкві. Щодо музичних здібностей письменника варто зазначити, що одним співом вони не обмежилися. Ще Григорій опанував декілька музичних інструментів. Він грав на:

  • сопілці;
  • флейті;
  • скрипці;
  • гуслях;
  • лірі;
  • бандурі.

Такого здібного юнака, звісно, не могли не помітити, тож у 1741 році його було відправлено співати для самої цариці Єлизавети — у придворну капелу. Говорять, що цариці дуже подобався спів, особливо українські пісні. Та бути придворним молодий чоловік не зміг, оскільки відчував огиду до всього тамтешнього. Тож, тільки-но йому трапилася нагода, він знову вирушив до рідної альма-матер. Протягом життя серед невеликої кількості найнеобхідніших речей, які він носив з собою у клунку, була сопілка – вірна розрадниця у непростих мандрах.

4.Маючи величезні знання з багатьох дисциплін, йому з легкістю вдалося отримати посаду вчителя семінарії у м. Переяслав. Але звідти його вигнали. Причиною цього стало занадто прогресивне, на думку керівництва, викладання. Після цього Сковорода ще вчителював приватно, одночасно писав вірші, байки, займався перекладами. Перші його твори були складені у маєтку поміщика                  С. Томари у с. Ковраї ( до 1758 року). Трішки згодом став викладачем Харківської духовної колегії. Мешкаючи в Харкові, він знаходить вірного приятеля та однодумця, товаришувати з яким буде до смерті. Таким другом для нього став Михайло Ковалинський. Останній був послідовником Григорія Савича, а ще написав біографію друга за назвою «Житіє Сковороди».З приводу багатьох речей                           Г. Сковорода мав особисту думку, що часто не збігалася з думкою влади, тож замість того, щоб миритися з неприйнятними для нього речами і вести осілий спосіб життя, філософ вирішує відправитися у мандри. Зупинить його подорожування тільки смерть. Тому в народі Г.Сковороду і називають «мандрівний учитель» за 25 років учителювання на Слобожанщині.

  1.               За словами його сучасників, він завжди мав при собі Біблію, записники з творами та думками, а також сопілку (чи флейту). Мандруючи, він спинявся у добрих людей, які приймали його не за гроші, а для того, щоби послухати. Він розповідав про інші міста та країни, про слово Боже та про науку, а ще по-дружньому підказував та давав практичні поради для життя. Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.
  2.               Щодо зустрічі Катерини ІІ ( матір’ю наступної цариці Єлизавети)  з філософом існує декілька переказів. В одному з них говориться про те, що цариці було цікаво з ним поговорити. Він з’явився до двору, але не вклонився цариці, на відміну від інших. Звичайно, що цим була виказана неповага, але на питання ,чому він так вчинив, мислитель сказав розумно, мовляв, якщо Ви хотіли мене побачити, то як же зможете роздивитися, якщо я зігнуся. Ще за однією історією говориться, що Г. Сковорода відпочивав обабіч дороги, поряд ходила вівця, коли до нього прийшли вісники від цариці і повідомили про те, що Катерина ІІ хоче, аби він жив у Петербурзі. На це письменник відповів: «Мені дудка і вівця дорожчі царського вінця».Запрошували Г. Сковороду і до церковної служби, але на це він коротко і ясно говорив: «Не хочу поповнювати ряди фарисеїв».

7.  Усім відомо, що мислитель усе життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім.  Незважаючи на те, що з-під пера Г. Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори,  його творчість не була надрукована за життя, а його тексти поширювалися шляхом переписування вручну.    Увесь творчий доробок Г.Сковороди, який включає в себе 18 філософських творів, 7 перекладів з древньогрецької мови, збірник « Сад Божественних пісень» ( 30 творів), збірка  «Байки харківські» ( 30 творів), - це єдина система поглядів, єдина філософія.   Провідне місце у філософській системі мислителя займає розроблена ним теорія пізнання. Він сприймав Біблію як джерело знань, мудрості, вікового досвіду пояснення і пізнання світу. Пізнаючи себе і навколишній світ, людина самоутверджується, розвиває свої природні здібності і нахили, обирає свій шлях і усвідомленою « спорідненою « працею  виконує своє земне призначення. У центрі філософії мислителя – питання про щастя людини і шляхи його досягнення.   

  1. Додаток 4.                     Звернення до вчителя.

 

Шановний учителю, дякую за сьогоднішній урок. Хочу поділитися оцінкою власної роботи на уроці.

Сьогодні на уроці я :

  • виконував ---------------------------------------------------------------------
  • досліджував -------------------------------------------------------------------
  • вивчав --------------------------------------------------------------------------

Мої досягнення -----------------------------------------------------------------------

Я вважаю, що заслуговую на оцінку ---------------------------------------------

Буду вдячний, якщо ви прокоментуєте мою роботу на уроці, висловите свої зауваження та поради.

Учень -------------------------------------------------------------------------------------

docx
Додано
7 вересня 2021
Переглядів
574
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку