Урок української літератури "Гаряча дума Кобзаря і струни Лисенка живії..."

Про матеріал
Інтегрований урок української літератури та музичного мистецтва містить музичний матеріал з творчості М.Лисенка за творами Т.Шевченка
Перегляд файлу

Предмет: українська література

Клас:        8

Тема: «Гаряча дума Кобзаря і струни Лисенка живії…»

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю видатного українського  композитора М.Лисенка, закріпити знання життєвого та творчого  шляху        Т.Г.Шевченка; розкрити нерозривне поєднання музики та літератури; виховувати любов до музики, літератури, розвивати естетичні смаки, сприяти формуванню загальнокультурної  компетентності школярів.

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: інтегрований урок музики та літератури

Обладнання: портрети М.Лисенка, Т.Шевченка, фонограми пісень

                       М.Лисенка на слова Т.Шевченка.

                                                                  Епіграф уроку:

                                                        Висока честь: усі скарби

                                                        Зложити на вівтар,-

                                                        І жити в пам’яті юрби

                                                        Як лицар і кобзар!

                                                        Серед братів, серед сестер,

                                                         Де пісня гомонить,

                                                        Співець почив, але не вмер

                                                         І вічно буде жить.

                                                                             М.Воронин

 

                                    Хід уроку

1.Організація пізнавальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети уроку, ознайомлення з  епіграфом.

Учитель літератури:

Ці слова однаково можна віднести до двох геніїв українського народу – Тараса Шевченка та Миколи Лисенка, адже мистецтво слова завжди існувало в тісному зв’язку із суміжними мистецтвами, особливо з музикою.

Микола Лисенко…У час духовного відродження українського народу згадуймо це ім’я, яке вписалося золотими літерами на скрижалі нашої культури. Музика для народу і в ім’я народу – в цьому вбачав основний смисл свого життя Микола Віталійович.

2.Подання нового матеріалу.

Учитель музики:

Лисенко Микола Віталійович народився 22.03.1842 року у селі Гриньки Полтавської області, помер 06.11.1912 року у Києві.

Український композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, педагог, музичний діяч. У дитинстві вчився грі на фортепіано, подальшу музичну освіту отримав у Лейпцігській консерваторії (1867-69 рр.). У 1974-76роках вчився в Петербурзькій консерваторії у М.Римського-Корсакова. Підтримував дружні стосунки з Бородіним, Мусоргським, Стасовим, неодноразово зустрічався з П.Чайковським. виступав як піаніст-соліст, здійснював концертні поїздки по Україні з організованими ним хорами. Вів велику багатогранну роботу по вивченню української народної музичної творчості. В 1904 році заснував музично-драматичну школу в Києві. Лисенко ввійшов в історію як основоположник української класичної музики. Його творчість, різноманітна за жанрами, спирається на естетичні і творчі принципи російської музичної класики, розвинені ним із застосуванням національного музичного фольклору. Видатне значення має його багаторічна робота по вивченню і обробці українських народних пісень.

Творчий доробок митця становить: 11 опер («Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда»; дитячі опери («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»); 3 кантати, хори з оркестром та інші вокальні твори (всього 84), які ввійшли до складу циклу «Музика до «Кобзаря» Т.Шевченка»; дуети, романси, 600 записів і обробок українських народних пісень.

(Звучить уривок з опери «Тарас Бульба»).

Учитель літератури:

Основоположник класичної музики на Україні, Микола Лисенко високо цінував мистецтво кобзарів і лірників, творчість яких надихала його. Велике почуття дружби пов’язувало Миколу Віталійовича та найвидатнішого кобзаря Остапа Вересая. Прослухайте уважно уривок «Думи кобзаря» з опери «Тарас Бульба» і прослідкуйте, що музика, яку створив Лисенко, яскраво передає зміст пісні, почуття.

(Звучить запис «Дума кобзаря»)

Учитель літератури:

Страшний і пам’ятний для України день 10 березня1861 року – день смерті найгеніальнішого сина України – великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Пізніше, у день перепоховання Шевченка у Києві, серед студентів, які несли на плечах оцинковану Тарасову домовину, був і Микола Лисенко зі своїми товаришами – Михайлом Драгомановим, майбутнім видатним істориком, Михайлом Старицьким, Петром Косачем – теж майбутніми письменниками і визначними громадськими діячами. Вони проводжали Тараса до Канева і на могилі Шевченка поклялися йти його дорогою, нести рідному народові поетові думи.

«Нестерпний біль здушив серце Лисенкові. Але й крізь той біль, сльози й тяжке горе відчував у собі якусь дивну і до цього не звідану душевну силу. Він чув у своєму серці нові пісні. Ніким не написані, ніким не почуті. Він співатиме. Співатиме Тарасовими гіркими думами, його святими мріями, серцем і його вогнем…»- пише Євген Товстуха в книзі «Життя Тараса Шевченка».

(Звучить музика «Зоре моя вечірняя»)

Учитель літератури:

Майже до всіх віршів Шевченка,що надаються до музичної інтерпретації, Лисенко написав музику. Ці композиції Лисенка відзначаються глибоким розумінням і відчуттям Шевченкової поезії, до якої вмів Лисенко достроїтися народністю музичного виразу і глибоким ліризмом. Передаючи музичною мовою всі переливи почуття і настрою геніального поета, Лисенко чарує нас глибиною і польотом музичної думки та блискучою формою.

Учитель музики:

Цикл «Музика до «Кобзаря» М.Лисенка нараховує 87 творів.

Перший «Заповіт» написав у 1868 році, останній у 1912 році. Аміж двома датами сорок чотири роки плідної роботи, за які створено 56 романсів, 19 хорів, 9 вокальних ансамблів і 3 кантати. Ми зачаровуємось романсами «Нащо мені чорні брови», «Ой одна я, одна», «Протоптала стежечку», «По діброві вітер віє», «Садок вишневий коло хати», «Сонце заходить», «Мені однаково», «Минають дні, минають ночі». Нас хвилюють твори «Заповіт», «Іван Гус» у виконанні хору. А як сильно звучать кантати «Б’ють пороги»   (на текст вірша «До Основяненка»), «На вічну пам'ять Котляревському».

(Звучить один із названих творів)

Учень:

Остап Лисенко залишив цікаві спогади про виконання кантати «На вічну пам'ять Котляревському» на ювілейному вечорі, присвяченому відкриттю пам’ятника авторові «Енеїди».

«Ця кантата на слова Шевченка по-справжньому урочисто прозвучала в Полтаві. Я стояв на сцені за хором і увесь час спостерігав за батьком. Як тільки заграв оркестр, він, здавалось, забув про залу, про святкове оточення. Кожен рух, вся його постать були звернені до хору, до оркестрантів.

Соловейком названо в кантаті Котляревського. Глибоким сумом пройнятий голос соліста:

Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину.

На калині одиноке

Гніздечко гойдає.

А де ж дівся соловейко?

Не питай: не знає.

Хор, ніби відповідаючи солістові, урочисто співає славу, стверджує безсмертя поета:

Все сумує – тільки слава

Сонцем засіяла.

Не вмер кобзар, бо навіки

Його привітала.

Коли дійшли до величного фіналу і весь хор урочисто заспівав

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди.

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть,-

немов буря пронеслась по залі і всіх підняла з місць. Довго не вщухали оплески, захоплені вигуки. Стоячи вшанували посланці всієї України великих творців вічно живого слова – Шевченка, Котляревського і творця полум’яних звуків – Миколу Лисенка.

Учитель музики:

Виконання пісні «По діброві вітер віє».

Прослуховування пісень у записі.

 

3.Рефлексія. Інтерактивна вправа «Емпатія». Учням пропонується перевтілитися у людину ХІХ століття і від першої особи відповісти на питання: до чого прагнув М.Лисенко? чи вдалося цього досягти?

4. Підсумок уроку.

Учитель літератури:

Прикладом «органічного злиття поезії і музики, в якому два народних велетня подали один одному руки», назвав Станіслав Людкевич діяльність Тараса Шевченка і Миколи Лисенка. Світова історія знає випадки, коли композитор захоплювався творами одного поета і клав їх на музику. Але рівних у цьому Миколі Лисенку немає.

 

Учень:

Яка краса! Усе життя

В акорди перелить,

З високих дум і почуття

Нове життя творить!

Нести любов, будити гнів,

Творити чудеса…

О віщий спів, натхненний спів!

Яка в ньому краса!

5.Домашнє завдання.

З української літератури: виконати ідейно-художній аналіз поезії «Минають дні, минають ночі».

З музики: розучити мелодію одної з композицій.

 

 

docx
Додано
19 лютого
Переглядів
149
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку