Урок української літератури "«Поет, який повним зростом стоїть на рідній землі»

 УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

«Поет, який повним зростом стоїть на рідній землі»

Тема: Презентація історичної повісті М.О. Кисіля «Козацька слобода»

Мета: поглибити знання про історію рідного краю, вчитись працювати з текстом та вміти його аналізувати, складати анотацію, розвивати навики наукових досліджень

Обладнання: виставка творів М.О.Кисіля

Хід уроку:

Звучить пісня у виконанні К.Бужинської «Україно», на екрані з’являються слова вірша, учитель виразно читає:

Є в кожного рідний куточок землі,

Який живить душу і серце плекає,

Він завжди розрадить у світлі й пітьмі,

Тут кожна струна переливами грає,

Тут клени березам нашіптують щось,

Із вітром кружляють зелені пасмини,

Тут мамині мрії і в сонці, і в домі

Гойдають ласкаво в піснях солов’їних.

Вступне слово учителя: Так, дійсно, є на світі одна Україна, найдорожча і єдина. І сьогодні піде мова про неї, її складову – нашу Слобожанщину, а вірніше про нашу «малу Батьківщину» - село Козіївку. Будемо говорити про неї знайомлячись і презентуючи книгу М.О.Кисіля про наше село - «Козацька слобода».

Асоціативний кущ

А які асоціації виникають у вас з цією назвою? (Козацька, значить вільна, де живуть козаки).

Словникова робота

Слобода – поселення людей на вільних землях Дикого поля, втікачів з Правобережної України та служивих російського царя.

Жанр твору

• Чому твір за жанром визначений як історична повість?

Повість – прозовий твір

Історична – написана на історичну тему (історія села Козіївки)

Завдання проекту

 А тепер, щоб представити творчу особистість автора, звернемось до перевірки виконання проектів. Саме вони допоможуть нам більше дізнатися про автора повісті М.О.Кисіля. Ми поділили клас на три групи. Кожна з них одержала завдання.

І група – Коротка біографія М.Кисіля

ІІ група – Огляд книг, присвячених рідному краю

ІІІ група – Історія написання книги

І група

Біографія М.О.Кисіля

План проекту:

1. Дитячі роки
2. Нелегкі роки в евакуації
3. Від голоду – на Західну Україну
4. Служба у морфлоті
5. Навчання в Харкові, вчительська праця
6. Переїзд на Краснокутщину
7. Державна служба
8. Творча діяльність

   Працюючи над проектом, ми дослідили біографію Миколи Олександровича Кисіля. Для цього зустрілися з автором, взяли інтерв’ю, познайомилися з передмовою до його книг, звідки почерпнули багато цікавого та корисного. Тепер ми хочемо поділитися своїми знахідками з вами.

М.О.Кисіль народився 19 грудня 1929 року в селі Губарівка Богодухівського району і про це сказав у поезії «Святий Миколай»:

Я теж родився на Миколу,

На свято у зимову пору.

До війни, як і всі дітлахи, мав безтурботне дитинство, навчався у школі. Але війна тяжким тягарем упала на нашу країну. Щоб врятуватися від ворога, сім’я евакуювалась до Саратова. Там хлопчині довелось зазнати всілякої роботи, але це було не страшно. Страшно стало, коли під час бомбувань загинула мама. Сирітська доля дуже нелегка. Після звільнення рідного краю вже лише з сестрою повернулися в Губарівку, там закінчив семирічку. Але голод 46 – 47 років змусив юнака поїхати на навчання ФЗН до Дрогобича. Звідти хлопчина іде служити в морфлот і в цей час починає писати, спочатку вірші, пізніше прозові твори. Цей період особливо запам’ятався йому.

 А потім навчання у Харківському педагогічному інституті на історичному факультеті. Молодим учителем приїжджає працювати у Полкову Микитівку, а потім його запрошують на роботу в Богодухів очолити спортивну організацію району. Працює на державній службі, а незабаром переїжджає до Краснокутська теж на державну службу. І тут продовжує писати, друкується в районній газеті «Промінь», в обласній «Соціалістична Харківщина», «Слобідський край». Тут і почав писати свої прозові твори про рідний край, його красу і велич, про трудівників поля. Виростив сина і доньку, але, на жаль, у 2001 Миколи Олександровича не стало.

ІІ група

Творчість М.О. Кисіля, виставка-анотація його книг, присвячена рідному краю.

План проекту:

1. Зустріч з письменником.
2. Робота в бібліотеці, знайомство з його книгами.
3. Твори про природу рідного краю.
4. Нелегка і звитяжна козацька доля.
5. Історичні твори.
6. Славні жінки-трудівниці Краснокутщини.

Метою роботи нашого проекту є знайомство з розмаїттям творчості

автора, презентації його творів. Основними джерелами інформації стала робота в бібліотеці, знайомство з його творами. Очікуваний результат роботи – це знайомство з творчістю Миколи Олександровича та залучення нових читачів з метою поглиблення знань про свій край, його історію, працю витих і невтомних людей. Всього Миколою Олександровичем створено 37 книг. Вони є одою рідній землі, про це можна сказати такими словами:

Я під сонцем багатства не знаю,

Що затьмарило б душу мою.

Лиш земля моя бачиться раєм

Я на ній повним зростом стою.

Тут задумливий спів перепілки

Розсипа діаманти роси,

Солов’їних переспівів скільки,

Що злітає душа від краси.

І цю красу передано в його збірках «Барви Краснокутщини», «Для тих, хто кохає» - це заглиблення в царину природи рідного краю.

 У поезії «Мамині тюльпани» відчувається туга за рідною ненькою, яка знайшла останнє місце спочинку далеко від рідного краю:

У садочку біля хати

Ятріють тюльпани.

Ростуть ніжні поміж м’яти –

Їх садила мама.

В кожній квітці бачу очі,

Мамину усмішку,

Її спогади дівочі

І хвору у ліжку.

Ростіть вічно у садочку,

Цвітіть, ніжні квіти,

Ви мамині сини й дочки,

Ми – мамині діти.

 Про нелегку і звитяжну козацьку долю розповідають повісті «Краснокутські козаки», «Козачка Марфа», «Козацька слобода».

 В історичній повісті «Гомонить нащадкам Мерла» розповідається про виникнення Красного Кута, його засновників, боротьбу слобідських козаків проти кримських татар і інших завойовників, походи в складі Охтирського полку.

 Повість «Коломацька козацька рада» - це одна із нелегких і трагічних сторінок в історії нашого краю, складна і драматична.

Історичний роман Миколи Кисіля «Перекотидоля» є трилогією, в якій розповідається про буремні роки громадянської війни, роль в цій війні батька Махна, його поразку і подальшу долю під час перебування за кордоном аж до його смерті.

Про людей, які очолювали господарства району, районні організації, про кращих керівників району згадано в книзі «Лісова рада».

Відомим жінкам-трудівницям присвячена книга «Жінки Краснокутщини».

Не всі твори ми сьогодні встигли згадати, але повірте, що й інші не менш цікаві і привабливі за змістом, це твори-розповіді, дослідження. Вони мають позитивний вплив на читачів, з них ми дізнаємося, як багато цікавого можна знайти поруч.

Ми радимо обов’язково познайомитися з цікавими творами нашого земляка, майстра слова – Кисіля Миколи Олександровича.

ІІІ група

Історія написання повісті «Козацька слобода»

Свій проект ми розробили за таким планом:

1. Відкриття меморіальної дошки Кузьмі Івановичу Макарчуку на фасаді школи
2. Рішення написати книгу про наше село.
3. Зустріч М.О.Кисіля з місцевими старожилами.
4. Вклад учителів нашої школи в написання книги.

10 грудня 2004 року до нашого села з’їхалося багато людей – це випускники школи, вчителі-ветерани району, представники районних організацій, зібралися односельці. Що ж стало приводом до цього?

Саме цього дня у школі відбулася знаменна подія: встановлення меморіальної дошки на честь Макарчука Кузьми Івановича, колишнього директора школи, людини під керівництвом якої була збудована школа, людини, яка зробила багато для розвитку освіти на Краснокутщині.

 На цих урочистостях був присутній і Микола Олександрович Кисіль. А було це саме після видання однієї з його книг, які презентували на сторінках газети «Промінь». Йому задали питання: «Чи не час написати книгу про Козіївку?» Це почув син Макарчука Кузьми Івановича Анатолій Кузьмич та онук Андрій Анатолійович і підтримали ініціативу про написання книги. Андрій Анатолійович виступив спонсором видання. Але ж тепер найскладніше: потрібно зустрітися з жителями села, зібрати матеріал. І Микола Олександрович неодноразово приїздить в село, зустрічається з Шульгою Іваном Захаровичем, Марюхненком Сергієм Яковичем, які багато розповіли про історію села ще з 30-х років, про трудівників-орденоносців, тваринників, механізаторів, трудівниць поля. Багато цікавого розповів Куценко Валентин Борисович, пригадуючи спогади батька. А ще багато матеріалів було почерпнуто з нашого шкільного музею, учителі школи теж багато чого згадали й розповіли, а в письмовому вигляді оформила все це вчитель школи Христянин Валентина Миколаївна.

 І ось зусиллями багатьох людей матеріал було зібрано. Творчо оформив і видав книгу автор Кисіль М.О. Нам би хотілося, щоб вийшло і продовження цієї книги.

Висновок: Це людина – патріот, що любить свій край і так щиро про нього пише, описує з любов’ю кожну деталь, кожну подію у житті села.

Робота в групах

Учитель: А тепер попрацюємо над іншим етапом: робота над змістом. Клас ділимо на 4 групи, за кольорами.

І група (сині)

Заселення рідного краю

ІІ група (червоні)

Боротьба з ворогами

ІІІ група (жовті)

Село в період колективізації, репресії, голодомору

ІV група (зелені)

Праця в мирний час

Підсумок уроку

1. Поетичні рядки про рідний край

Дехто з вас підготував поетичні рядки про Україну, наш край, напевне, і про Козіївку. Давайте їх почитаємо напам’ять вголос.

•     Під блакитним небом Україна рідна,

Розправляє крила, наче вільний птах,

Хай вона підносить сьогодення гідно,

І щасливим буде завжди крил розмах.

•     Дай, Боже, моїй Україні,

Терпіння і віру, й любов,

Щоб здійснились заповітні надії

Злетіти до них знов і знов.

•     Моя Україно, хай доля сія

Волошками синіми в житі.

Моя Україно – домівка моя,

Найкраща у цілому світі.

•     Хто землю шанує, той чув її голос,

І знає, що їй необхідне тепло,

Бо тільки від праці колишеться колос,

І тільки з любові зростає зерно.

    2. Вірші про Козіївку

    3. Творча робота

    А хто зуміє продовжити рядки?

    Є в кожного рідний куточок землі…

 

Домашнє завдання

Отже, ми познайомилися із змістом повісті, а тепер давайте уявимо, що ви письменники і треба написати продовження книги про наше село.