Урок української літератури у 6 класі"Календарно-обрядові пісні зимового циклу"

Урок № 2

Тема. Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Нова радість стала».

Мета: ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями пісень цього циклу; розвивати навички виразного читання творів, коментування їхнього змісту, виділення та пояснення художніх засобів, що в них ужиті; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, доброту, щирість, бажання дарувати радість іншим, прищеплювати гордість за свій талановитий народ.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до календарно-  обрядових пісень зимового циклу; декорації до інсценівки обряду щедрування; мультимедійна презентація.

  Епіграф. Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.   О. Довженко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)

     2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Основний зміст уроку

План

1. Свято Миколая в народних піснях.
2. Святкування Різдва, обряд колядування.
3. Щедрівки, їх значення в духовному житті народу.

  ІV. 1. Вступ. Вивчення програмового матеріалу розпочинається зі з’ясування емоційної готовності учнів: передаючи з рук  у руки вітальну листівку, діти обмінюються компліментами. Учитель побажає, щоб щирі, добрі слова учні класу говорили один одному повсякчас.

Запитання для бесіди

• Коли ви отримуєте найбільше подарунків? (Крім дня народження, Нового року, учні, безперечно, назвуть і свято Миколая)
• Хто ж цей добрий чарівник?

  Учитель доповнює учнівські відповіді.

     Батьківщина Святого Миколая – Мала Азія. Вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту. Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають Чудотворцем. Православна церква вшановує Святого Миколая    19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.

Робота над опрацюванням тексту пісні «Ой хто, хто Миколая любить»

• Прослуховування аудіозапису пісні.
• Виразне читання твору.
• Аналіз тексту.

• Визначення теми (звернення людей до Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні «встати із руїни», бідності).
• Бесіда за питаннями:

1.У який час, на вашу думку, складено пісню? Підтвердіть цитатами.

2.Чи можна вважати цей твір патріотичним? Яка його основна думка?

3. Як співвідносяться слова і мелодія?

4. Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.

ІV. 2.

     Учитель наголошує, що основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого Василя та Водохреща. А центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки. (Слайд 2)

Про святкування Різдва, обряд колядування учні розповідають самі.

     Учень. До найкращих християнських свят в Україні належить Різдво (день народження Христа), його ще називають Колядою. За народним повір’ям, це час, коли рік повертає на нове сонце.

     Переддень Різдва – це Святвечір, кутя. (Слайди 3-4) За давнім звичаєм вона була ячмінною, бо вирощування ячменю передувало пшениці. Пізніше з’явилася й пшенична кутя.

     Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. (Слайд 5) Це останній снопик або пучечок колосків із поля, зібраних наприкінці жнив, так званий «обжинок».

     Учениця. Стіл застеляли білою скатертиною (Слайд 6), під яку батько підкладав сіно (бо ж сіно було в яселках при народженні Христа). В центрі ставили дідуха, а коло нього – кутю. (Слайд 7) Вона стояла на покуті до вечора. А як засвічувалася в небі перша зірка, родина збиралася в хаті на святу вечерю. Крім куті на столі обов’язково було 12 страв – по числу апостолів: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою та грибами…(Слайд 8)

     Найцікавіший різдвяний обряд – колядування, до якого готувалися заздалегідь. (Слайд 9) Першими колядували діти з дозволу господарів.  (Слайд 10) Якщо його одержують, то заходять до хати, іноді залишаються під вікнами і починають співати колядки. Насамкінець віншують господарів – бажають здоров’я і заможного життя, просять винагороди.

Пояснення вчителя.

Колядки – це переважно величальні пісні. (Слайди 11-12)

Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!»

• Робота за варіантами (І варіант опрацьовує колядку «Нова радість стала», а ІІ варіант – «Добрий вечір тобі, пане господарю!»).      Завдання: працювати за алгоритмом:

1. Прочитати текст.
2. Визначити тему твору.
3. Основна думка.
4. Художні засоби, їх роль.

ІV. 3.    Щедрівки “Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Засівна»

     На відміну від колядок, які первісно супроводжували магічне язичницьке дійство, пов’язане із народженням Всесвіту та божества сонця Коляди, щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята – Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян. Свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало назву Щедрого вечора. Звідси й походить назва творів, які виконувались у цей час – щедрівки.

     Щедрий вечір для наших предків теж був обрядовою поезією, що часто називалась Маланкою (Слайд 13). Маланка – дочка богині Лади і втілення родючої вологи, необхідної для добірного врожаю. У цьому виявлявся її зв'язок із місяцем. Містичні процесії, які здійснювались у цей день, значно відрізнялись від різдвяних. Вони називались «водіння Маланки». Тут головну роль виконувала, як правило, найкрасивіша дівчина, яку водили від хати до хати, бажаючи добробуту й удачі в господарстві та на полі. Серед перевдягнених персонажів обов’язковими були Маланка, прикрашена квітами, із зорею на чолі, яка йшла у супроводі дівчат із деревцем; Місяць (Василь), одягнений як селянин-орач із серпом у руці; король, одягнений як мисливець; дід Змій з довгою зеленою чи білою бородою, оперезаний гадюками… Ця містерія відображала міфологічні вірування та уявлення давніх слов’ян про зиму, настання весни, а відтак – нової праці на полі, весняно-літніх ігрищ у гаях.

     Дуже поширеним серед українців був обряд «Водіння кози»        

                                                                                                    (Слайди 14-15).

     Колядки і щедрівки становлять важливу частину новорічно-різдвяного дійства, яке включає також і вертеп (лялькова вистава на різдвяні теми).              

                                                                                                        (Слайд 16)

     Робота з текстами пісень.

«Засівна»

Цей обряд розпочинався із самого ранку магічно-символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Зерно традиційно сіяли чоловіки.

• Виразне читання твору хлопчиками.
• Визначення теми (вітання з Новим роком і побажання всілякого достатку в житті).
• «Засівна» пісня народилася в місті чи в селі?
• Які рядки звучать серйозно, а які жартівливо?
• Пригадайте, що таке гіпербола. З якою метою використані гіперболи в щедрівці? (Слайд 17)
• Чи може цю пісню виконувати дівчинка?
• А які засівні пісні знаєте ви?

Інсценівка. Хлопчики, святково одягнені, заходять до класної кімнати, засівають, співаючи щедрівку:

                          Ми прийшли щедрувати до вашої хати!

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          Тут живе господар – багатий володар.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          А його багатство – золотії руки.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          А його потіха – хорошії діти.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

«Щедрик, щедрик, щедрівочка»

      Виразне декламування щедрівки.

• Визначення теми (зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має достаток та ще й жінку чорноброву).
• Основна думка (схвалення господаря за його вміння  доглядати худобу та отримувати належну платню за свою роботу).
• У якій формі побудована щедрівка? (Діалог)
• Знайти у пісні обрамлення (Слайд 18) (твір починається і закінчується одними й тими словами: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка»).

Робота з підручником. Прочитати  (ст.18), що називають рефреном (приспівом), та знайти ці художні засоби в піснях зимового циклу.       (Слайд 19)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Літературний диктант

1. Що бажається для України в колядці «Ой хто, хто Миколая любить»? (Слава й воля)
2. Про які рослини згадується в «Засівній»? (Про капусту, петрушку, часник, цибулю, пшеницю)
3. Чим бажають міряти гроші в «Засівній»? (Мисками)
4. Хто приходить у гості в пісні «Добрий вечір»? (Три празники)
5. Про яких тварин і птахів згадується в щедрівці «Щедрик, щедрик, щедрівочка»? (Про овечок, ластівку)
6. Який музичний інструмент прославляє Христа в пісні «Нова радість стала»? (Гуслі)
7.  Що таке вертеп? (Лялькова вистава на різдвяні теми)
8. Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм? («Добрий вечір»)
9. У якій із пісень найвиразнішим художнім засобом, що використовується, є гіпербола? («Засівна»)
10.  Яка з пісень бажає господарям стати багатодітними довгожителями? («Засівна»)
11.  Що таке гаразди? Поясніть це слово за допомогою синонімів. (Добробут,  

      щастя)

12.  У колядках трапляються звертання «пане господарю». Тобто виходить, 

      що ці пісні тільки для панів? (Ні. Так звеличували простих господарів, 

      увесь люд)

VІ. Підсумок уроку

 Метод «Мікрофон». Учні висловлюють свої думки, чому, попри заборони, складні випробування, що випали на долю народу, колядки і щедрівки з прадавніх часів таки дійшли до нас.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація

VІІІ. Домашнє завдання:

• вивчити напам’ять одну обрядову поезію зимового періоду                  (за вибором учнів);
• підготувати малюнок «Моє улюблене народне свято».

Учитель.

На цій ноті завершується наш урок. Сподіваюсь, що тепер ми глибше пізнали наших далеких предків, переконалися в справжній глибині їхньої мудрості. Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

                                   Так, радуйся, земле,

                                   У пишній обнові.

                                   Бувайте щасливі!

                                   Бувайте здорові!