Урок української літератури у 8 класі

8 КЛАС

ТЕМА №4. Із сучасної української поезії кінця ХХ - початку ХХІ ст. Національна драма

УРОК №42

ТЕМА. І.Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи,проблема влади грошей над людиною.

ТЛ: драматичний твір, комедія, трагікомедія.

•           Мета: навчальна: продовжити роботу над трагікомедією                               І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; навчати школярів аналізувати драматичні твори, характеризувати образи дійових осіб п'єси;
•           розвивальна: розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння робити власні висновки й узагальнення;розвивати творчі здібності учнів;
•           виховна: виховувати усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла в житті людини та суспільства загалом.

Тип уроку: особистісно орієнтований урок із розвитком соціальної компетенції учнів;урок узагальнення і систематизації знань.

Форма уроку: інтерв’ю з героями.

Методи і прийоми: «Незакінчене речення», «Коло думок», «Ланцюжок думок», «Відеокреативу», «Інтелектуальна розминка», «Вживання» в роль героя твору» ,індивідуальні завдання випереджальні завдання для інсценізації уривків твору (для малих груп ,пар), технологія кооперативного навчання.

Обладнання : ноутбук ,проектор ,візуальні матеріали (буктрейлер до твору «Сто тисяч», відеоскрайбінг «Особливості драматичного твору»), текст твору І.Карпенка – Карого «Сто тисяч».

Перебіг  уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.Налаштування учнів на роботу, створення ситуації успіху

Очікування учнів від уроку (прийом «Незакінчене речення»).

2. Визначення цілей уроку:

-повторити питання ТЛ: драматичний твір ,комедія ,трагікомедія;

-учитись вживатись у роль героя твору;

-характеризувати героїв твору на основі побаченого, прочитаного;

-розуміти сутність проблеми бездуховності людини , її моральної деградації через жадобу збагачення.

3.Вступне слово вчителя

-Протягом декількох уроків ми працювали над твором І.Карпенка –Карого «Сто тисяч». Сьогодні на уроці ми розкладемо усе по полицях і з′ясуємо, в чому ж причина моральної деградації головного героя Герасима Калитки ,чи можна його врятувати?

4. Ігровий момент.

Учень: А зараз – реклама.

Учень у ролі Герасима Калитки дістає з мішка пачки чистого паперу. Розриває їх, розкидає, потім кричить:

- А гроші де?

Невідомий:

- А гроші є!

( Показує гроші, рахує їх.)

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1.Слово вчителя

Учитель: Ви вже, мабуть, зрозуміли, що мова сьогодні піде про гроші.

Багато хто переконаний, що саме гроші сьогодні керують світом.

(Учитель ставить на глобус макет корони з грішми.)

2. Колективна робота (усно). Дослідження-обгрунтування

-Дехто говорить: «Головне не гроші, а їх кількість.»

-І якщо грошей є багато, то за них можна купити все.

-Чи так це насправді? Однозначно сказати важко. Але у всякому разі інтерес людини до грошей завжди мав і має місце. Для чого ж людині потрібні гроші? Чи для матеріального збагачення? Чи для самовдосконалення? Чи, може, для того, щоб просто вижити? Так чи інакше, але, як говорить народна мудрість, без грошей, як без рук. Залишається з`ясувати: гроші – необхідність чи розкіш. Як же опанувати «науку» заробляння грошей, залишаючись при цьому чесною й порядною людиною? Адже сучасні засоби масової інформації по кілька разів на день переконують, що там, де говорять гроші, правда мовчить.

-Прикро, що гроші мають владу над людиною. Вони часто штовхають людство у прірву жорстокості, кримінальної злочинності. Чому проблема грошей передається з покоління в покоління? Відповідь на це та інші питання намагався дати Іван Карпович Карпенко-Карий у своїй п`єсі «Сто тисяч», яка спочатку мала назву «Гроші».

3.Коментар учителя

Творчість Івана Карпенка-Карого – це найвище досягнення української драматургії. У його п`єсах глядач побачить:

Страждання… муки… регіт… гам.

Та витівки життя людського,

На лихо наше, більше злого,

Ніж доброго…

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.Творче завдання. Перегляд буктрейлеру «Іван Карпенко-Карий», підготовленого ученицею.

2. Бесіда з учнями

-Чим зацікавив вас цей ролик?

-Який він,драматург  Карпенко-Карий?

2. «Інтелектуальна розминка» на повторення понять із теорії літератури

Драматичний твір - літературний рід…

Комедія - драматичний твір…

Трагікомедія - вид драматичних творів…

Довідка:

Драма (від гр. дія)— літературний рід, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів.

Дра́ма (дав.-гр. δρᾶμα — «дія», «діяння», «дійство») — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

Коме́дія (дав.-гр. κωμῳδία kōmōidía, від κῶμος kômos 'веселощі, весела процесія' та ᾠδή ōidḗ 'спів') —, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності людини чи тварини.

Трагікомедія — вид драматичних творів, які мають ознаку як трагедії, так і комедії. Трагікомічне світобачення, що лежить в основі трагікомедії, пов'язане з відчуттям відносності існуючих критеріїв життя, абсурдності буття, відмовою від моральних абсолютів, непевності в духовних цінностях.

Трагікомедія характеризується насамперед тим, що водночас трагічно і комічно вияскравлює одні й ті самі явища, при цьому трагічне і комічне взаємно посилюються, а співчуття автора до одного персонажа суперечить співчуттю до іншого.

 

3.Метод «Відеокреативу»

Перегляд відеоскрайбінгу «Особливості драматичного твору».

4.Робота в парах (Технологія кооперативного навчання  «Будь уважний»: учні по черзі один одному розповідають зміст побаченого, доповнюють  розповідь один одного).

ІV.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

(Учні отримали випереджальне завдання для роботи у малих творчих групах)

1.Інсценізація уривків із п`єси із подальшим їх обговоренням

1.1.Проблемно-пошукове питання: хто він?

-Він шахрай. Він продає фальшиві гроші. Його треба остерігатися. Він дуже хитрий і небезпечний. Ця його комерція приносить йому прибуток, а його жертвам нещастя. Він прийшов до Герасима Калитки, щоб продати йому фальшиві гроші. А для цього шахрай повинен викликати до себе довіру.

Та чи ж важко буде Невідомому здійснити свій брудний план? Увага !

1.2.«Монолог Герасима Калитки». Ява VІ.(Ох земелько ,свята земелько…)

Учитель: Ви, мабуть, зрозуміли, для чого Герасиму Калитці потрібні гроші. Багато грошей!

1.3.Діалог з Невідомим

- Доброго дня. А чи не жаль Вам людей, яких Ви обдурюєте?

- Ні!

- А як Вам вдається це робити?

- Комерчеська таємниця.

- А все-таки? Адже через руки Герасима Калитки проходить багато грошей. Невже він не зможе відрізнити фальшиві гроші від справжніх?

- А ніяких фальшивих грошей нема.

- Як це?

- Я покупателю показую справжні гроші, а кажу, що це фальшиві.

- То Ви продаєте справжні гроші? І це Вам вигідно?

- Я продаю чистий папір.

- Ви володієте гіпнозом?

- Та ні. Верхні пачки паперу я обклеюю грішми.

- А якщо покупець догадається?

- Не догадається.

- А якщо роздивиться, що там не гроші, а папір?

- Тоді я вже буду далеко.

- І багато вже на Вашій совісті таких жертв?

- Про яку совість ви говорите?

- А закон?

- Вовків боятись – у ліс не ходити.

Учитель : І є ж такі люди! І земля їх носить! Без честі, без совісті, без жалю…

• Чи вдасться Невідомому ошукати Калитку?

На сцені з`являються Савка і Герасим. Давайте їх послухаємо.

1.4.Інсценізація

Савка: Здрастуйте, куме! Добре, що я Вас дома застав.

Герасим: А навіщо ж то я Вам так пильно потрібен?

Савка: Відгадайте! Шкода, не відгадаєте… Грошей позичте, куме! Карбованців з сотню, до Семена.

Герасим: Я ж кажу, що так!.. Виходить, не довго думавши – давай! Хіба у мене банк, чи що?

Савка: Та до кого ж ти вдаришся? Жид злупе такого проценту, що ніяк не викрутишся потім.

Герасим: Хто ж тепер, куме, не лупить? Лупи та дай.

Савка: То вже лупіть краще Ви, куме, та дайте.

Герасим: Нема! Хоч носа відкрути, то й десятки зайвої не витрусиш – усі віддав за землю.

Савка: Де ж ті гроші, куме?

Герасим: Та Господь їх знає. Я сам не раз, не два над цим думав.

Савка: Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани, то, може, й другі так саме достали… Тілько де ж вони з ним познайомились і як? От що цікаво! Вже ж і я не полохливого десятка, пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей.

Учитель: А далі кум Савка зізнається Герасимові, що ходив на роздоріжжя, просив у безп`ятого грошей. Грошей чоловік не одержав, а тільки дуже перелякався.

Учень у ролі Герасима ( сам ): Одважний чоловік! До чорта ходив, і на все піде за гроші,а я візьму з нього вексель. Найшов дурня! Продай воли – бери гроші… не віддаси грошей – давай воли, бо тож мої, я вже їх купив, я вже не буду править грошей, а воли давай. Так надежніше.

Учитель: Як бачимо, і Герасимові, і Савці потрібні гроші. Але чи в однаковому вони становищі? У залі сидять експерти. Вони й спробують проаналізувати ці образи.

А поки що на сцені з`являється робітник Клим. Запитаємо у нього, якої він думки про свого хазяїна.

1.5.Діалог з Климом.(два учні ,один –у ролі Клима)

- Доброго ранку. Куди це Ви направились?

- Та хліб несу.

- Куди несете?

- Назад.

- Для чого?

- Розумієте, вчора за вечерею заховав окраєць. Сьогодні взяв, бо поки до обіда, то їсти захочеться. А хазяїн і побачив у мене під пахвою той окраєць. Він усе бачить, усе чує. Та й почав кричати, щоб я відніс хліб назад, мотивуючи це тим, що сьогодні неділя свята, і їсти ні світ ні зоря не можна, треба попостити хоч раз у тиждень. Але, якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах, охлянеш.

-Оце він такий жадний?

- Та не те слово!

 

1.6. Обговорення діалогів

Прийом «Коло думок»

• Які риси характеру Герасима вражають нас найбільше?
• На що здатен Герасим заради грошей?
• Чи відрізняється від Герасима його кум Савка?
• Як сталося ,що звичайні селяни-трудівники перетворилися на бездуховних ,ницих людей?
• Які почуття викликає у нас Герасим ? А Савка?
• Хто з них більше занепав духовно?

 

Учитель: Давайте поспілкуємося з іншими героями твору, почуємо, як вони ставляться до землі, до грошей, до Герасима Калитки.

- Уже тридцять років він копає ( за це й прозваний автором копачем ), шукає гроші, але поки що так нічого не знайшов. Але він цією невдачею не дуже переймається. Він  заохочує Герасима до купівлі землі, радить Калитці викопати ставочок, завести рибу: линів, карасів… Цей герой, на відміну від Герасима Калитки, помічає красу, не проти у леваді біля верби «каші наварить з таранькою та попоїсти по-чумацьки…».Впізнали,хто це?

1.7.Діалог з копачем:

Учень: Я знаю, що Ви мрієте викопати скарб. На що б ви потратили знайдені гроші?

Копач: Зараз би поїхав у Париж.

- А балакати ж по-французькому Ви вмієте?

- Умію. Я пропонував і Никодимовичу навчити сина його, Романа, балакати по-французькому, але Никодимович називає науку забавкою дитячою. На його думку, всі вчені – голодранці, у них ні землі,ні грошей…А всьому голова – гроші! Та він через гроші мало не вкоротив собі віку. Але про це я Вам розповім якось другим разом, а зараз мені час виходити на сцену.

( За коном чути голос Герасима Калитки):

- Вставайте ж, вставайте! Не мніться. Чепіга зайшла, пора скотину порать.

Копач: Еге! Герасим вже по хазяйству гасає – невсипущий.

( Входить Герасим.)

Копач: А знаєте, що я придумав?

Герасим: А що?

Копач: Ви б зробили калакольчик у ту хату… Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись, пора вставать – зараз: дзінь, дзінь… Сам ще лежиш, а там встають.

Герасим: Та це чортзна-що! Я буду лежать, то всі будуть лежать.

Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть Богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і Отченаша даю. Як затоплю – то зараз і на землі

-Прийом «Коло думок»

Коментарі учнів:

-Як бачимо, Герасим Калитка не просто жадний. Він не просто жаліє куска хліба робітникові. Робітників, які працюють на нього, він ненавидить. Він жорстокий.

Чому він такий?

Учитель : Про це спробуємо запитати в самого Калитки.

Учень у ролі Калитки: Чув, чув, що вас цікавить. Але ж ви те візьміть: ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того, як обернуться, щоб земельки прикупить; та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі… Мене вже ці думки зовсім ізсушили…

 

Учитель : Як ви розцінюєте таку поведінку Герасима?

Коментарі  учнів:

-«Немає гірше, як чоловік, зіпсований життям і оточенням, потеряє натуральний розум: в голові макітриться, все ходе вверх ногами, і він сам ходе у тьмі та стукається лобом об той,то об другий чужий одвірок і до смерті вже не вийде на шлях простої, звичайної людини.»

Учитель: Дуже шкода, що образ Герасима Калитки – не видумка автора. Такі люди були колись. Вони є й зараз. Для них,крім грошей, нема нічого святого.

-Він не тільки жаліє куска хліба робітникові. Він не тільки б`є робітників за те, що довго моляться. Він коней жаліє більше, ніж жінку, бо ж скотина гроші коштує.

    Інсенізація Яви ІX (діалог Герасима із жінкою, в ході якого виявляється ,що коней він жалієбільше ,ніж дружину)

Учитель:Як вам така поведінка Герасима

-Прийом « Ланцюжок думок»( учні по черзі висловлюються , доповнюючи  відповідь попереднього учня)

Учитель: Для Герасима Калитки не існує такого поняття, як кохання. Думаючи одружити сина, він думає тільки про те,скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми. Йому не треба ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече Мотря, а смачніше зваре, тим більше робітники з`їдять. Йому треба невістки з приданим, з грішми.

А Мотря ж дівка гарна, здорова, зна всі порядки: коло птиці, коло свиней, коло корів – одно слово, хазяйка біля всього. А ось і вона.

1.7.Діалог з Мотрею:

- Знаємо, що ви з Романом кохаєте один одного, але чи дасть згоду на ваше одруження дядько Герасим?

-Мотря: Тітка Параска до мене дуже добра. Вона хоче, щоб ми з Романом одружилися.

Але дядько Герасим… Він навіть хотів одружити Романа з Пузиревою донькою. Ми з Романом навіть посварилися через це. Не знаю, що там трапилося, але Роман повернувся додому ні з чим.

- А ми зараз запитаємо в Романа, чому це він повернувся від Пузиря ні з чим.

Роман: Поїхали ми з Бонавентурою до Пузиря… Так ніби поросят купувати. А в них були гості: пани якісь, офіцери. Але мене у горниці не кликали, я на кухні й обідав. А Бонавентура…Бодай він сказився! Тільки ми під`їхали з ним під крильце, а він зараз зіскочив з фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає,по-турецькому, чи що, балака, Люди аж за животи беруться та регочуть, а він рад, що на посміх здався, та ще гірше! Тут вийшов і Пузир. Теж регоче і закликає його в хату. Бонавентура, показуючи на мене, каже: «Кличте ж і його, це Калитчин син – хазяїн гарний»… А Пузир одказує: «Голяк масті, чирва світить! Нехай, - каже, - розпряга коні та йде у застольну (це місце для прислуги), там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить».

-І ти розказав про це батькові?

Роман: Так.

-І як же батько відредагував на таку поведінку Пузиря?

Роман: Батько дуже розсердився. Кричав. Сварився. А потім сказав: «Та нехай їм чорт з їх завідськими свинями, коли вони самі гірш свиней. На біса нам білоручки, дармоїди…»

А після цього батько якось дуже змінився і навіть сказав, що засватає мене з Мотрею.

Учитель: Та не тільки цей прикрий випадок змінив поведінку Герасима Калитки. Адже наближався той жаданий момент, коли Калитка матиме сто тисяч і купить землю Смоквинова.

Давайте прослідкуємо, як розгоратимуться події далі.

1.9.Діалог Савки з Герасимом

Герасим ( Світить свічку, засвітив, поставив,глянув на мішок, поцілував його.):

- Отепер Пузир нехай скаже: голяк масті, чирва світить! Ще поміряємося – хто голяк.

Я й жида сьогодні обманив; поки мішок розшили – дзвінок, він вийняв пачку, глянув я на неї - гроші… всередині коотиться, а сам думаю, як би його обманить; другий дзвінок – жид зашамотався, не дає мішка… «Давай гроші», - каже. Слово за слово, а тут – третій; я тоді йому тиць замість п`ятьох та тілько три тисячі. А він, не лічивши, прямо в вагон.

( Входить Савка. )

Савка: Ну, куме, давайте мені моє, та, поки глуха ніч, я піду собі.

Герасим: Куме, де Ви дінете таку силу грошей? Нехай у мене будуть на схові.

Савка: Ні! Так не буде! Я знайду, де своє сховать, а ви ховайте своє.

Герасим: візьміть собі яку тисячу, бо зараз попадетесь, а решту – через год.

Савка: Куме!.. Давайте мені моє… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик? Не розпалюйте мене, бо тут вам і амінь.

 

2.Інсценізація останньої сцени.

(Герасим поворушився і спазматично потягнув воздух.)

Герасим: Де я?

Копач: Пийте воду.

(Подає.)

(Герасим п`є.)

Копач: Що з Вами? Що це ви вигадали?

Савка: Та годі, куме! Буде здоров`я – будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає.

Копач: Які гроші?

Савка: Хотіли ми в жида купити 100 тисяч фальшивих грошей, а купили мішок чистої бумаги. Тільки на трьох пачках спереду і ззаду наклеєні гроші, а то все чиста бумага.

Герасим: Бумага!.. Обманив!.. Куме, він же гроші давав, я сам бачив!

( Розкидає папірці. Далі сміється.)

Савка: Куме, куме! Господь з Вами! Схаменіться! Що з воза впало, те пропало.

Герасим: Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!

( Ридає)

Учитель: Усі заспокоюють Герасима Калитку, та він їх не слухає.

Давайте спробуємо й ми заспокоїти Герасима Никодимовича, дати йому пораду, як жити далі. Може, хоч нас він послухає.

IV.ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Проблемне запитання

Учні об′єднуються в 4 малі групи

Постановка питання : Що б ви порадили Герасиму Калитці?

-Самостійне обмірковування.

-Обмін думками в групі.

-Презентація відповіді.

2.Презентація фото колажів на теми:

«Людина-Гроші-Влада»

«Людина –Щастя- Кохання»

«Герасим Калитка- Гроші- Деградація».

3.Фідбек (зворотній зв′язок)

(Учні дають письмові короткі відповіді на запитання анкети, не змінюючи їх порядку)

- З якого віку людина відчуває свою причетність до грошей?

- А вам потрібні гроші? Ваші щоденні кишенькові гроші – це скільки?

- Чи хотіли б ви в майбутньому бути багатою людиною? Якщо так, то якими ви вбачаєте шляхи свого збагачення?

- Якби у вас був один мільйон гривень, на що б ви його потратили?

- Бути багатим – означає бути щасливим?

- Чи правда, що для того, аби бути багатим, потрібно вже від народження мати «блакитний» колір крові?

- А може, посадити грошове дерево і чекати, поки на ньому виростуть гроші?

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія .

Самооцінювання  за  карткою самооцінки на уроці (картка на парті у кожного учня)

		1-2
1.	Я був активним
2.	Я висловлював свою думку
3.	Я зрозумів , у чому причина трагедії Герасима Калитки
4.	Я задумався над роллю грошей в нашому житті
5.	Я працював творчо,почувався комфортно
6.	Я був уважним

 

2. Заключне слово вчителя

Не все на світі можна купити за гроші. І підписатися під словами Герасима Калитки про те, що «гроші важливіші, ніж сім`я, друзі, навіть власне життя», - абсурд. І.К.Карпенко-Карий серйозно попереджає про небезпеку грошей, а особливо брудних, які калічать душі, руйнують споконвічні уявлення про добро і зло. Пам`ятайте, що щасливий не той, у кого багато грошей, а той, кому їх вистачає. Бажаю вам, щоб у майбутньому ви знайшли справу для душі і вам завжди вистачало грошей.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Довести, що «Сто тисяч»-трагікомедія, використовуючи визначення комедії, трагедії і трагікомедії, вміщені в кінці підручника,та зміст твору.

2. За вибором учня:

• Скласти сенкани до слів «гроші», «щастя».
• Намалювати ілюстрації до твору, прокоментувати їх.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.  Авраменко О. Українська література: підручник для   8  класу загальноосвітніх навчальних закладів.-К:Грамота, 2017р.

2.Гриценко І.В.Вплив художнього діалогу на становлення у школярів досвіду освоєння естетики рідного слова//Дивослово.-2003.-№5.

3.Навчання в дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: Методичний посібник / А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. – К.: А.П.Н., 2003. – 72 с.

 4.Особистісно зорієнтований урок літератури: З досвіду роботи / Упоряд. Г.Федяй, А.Фасоля. – К.: Шкільний світ, Вид. Л.Галіцина, 2005. – 128 с.

 5.Подмазін С.І. Особистісно-орієнтований освітній процес: принципи, технології // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 37 – 43.

6.Софій Н.З., Кузьменко В.У. Про Сто і один метод активного навчання. – К.: Крок за кроком, 2003. -116 с.

7.Токмань Г.Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня// Дивослово.-2004.-№2

 8. «Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів» (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804 зі змінами).

9. Фасоля А.М.На порозі особистісно зорієнтованого навчання// Українська мова і література в школі.-2004.- №1

10. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова та література. – 2004. – № 7. – С.2-9.

 

ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА                

1.http://psychologis.com.ua/lichnostno orientirovannyy_podhod_v_prepodavanii.htm

2.https://stud.com.ua/49829/pedagogika/osobistisno_oriyentovaniy_pidhid_osviti

3.http://wiki.ciit.zp.ua/index.php

4. https://plus.google.com/+UkrlibUaGoogle

5.http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-EA1D4A9332F0/list-BD57D40B26