Урок української літератури з теми: «Л.І.Глібов – поет, байкар. Викривальна і повчальна спрямованість байок Леоніда Глібова . «Муха і Бджола»

Урок української літератури з теми: «Л.І.Глібов – поет, байкар. Викривальна і повчальна спрямованість байок Леоніда Глібова . «Муха і Бджола»

 

Автор Гатеж Тетяна Володимирівна

Анотація

Дана розробка уроку на тему : «Л.І.Глібов – поет, байкар. Викривальна і повчальна спрямованість байок Леоніда Глібова . «Муха і Бджола» розроблена для покращення засвоєння , як теми в цілому,так і нового матеріалу.  Урок складається з актуалізації знань,що містить опитування у вигляді бесіди та завдань; мотивація знань містить таблиці,картки,схеми.

  Протягом всього уроку учні мають можливість сприймати інформацію ,як на слух,так і наочно(весь урок супроводжується презентацією).

 Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних , відповідних до навчальної теми методів навчання , а також від активації всього навчального процесу.

   Методи навчання-це упорядковані способи взаємодії викладача та учнів,спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань.

   Вибір методу навчання даного уроку базується на використанні інтерактивних методів (урок-бесіда,індивідуальна робота,групова робота,кластер,мікрофон, цифровий диктант).

   Такий вибір методу зумовлений :

-  цілями навчання ;

- змістом навчальному матеріалу специфікою матеріалу;

- терміном програми навчання;

- дидактичним забезпеченням процесу навчання;

- рівнем підготовки учнів.

Аннотация

Данная разработка урока на тему: «Л.И.Глебов - поэт, баснописец. Обличительная и поучительная направленность басен Леонида Глебова .«Муха и Пчела» разработана для улучшения усвоения, как темы в целом, так и нового материала. Урок состоит из актуализации знаний, содержит опросы в виде беседы и задач; мотивация знаний содержит таблицы, карты, схемы.

  В течение всего урока ученики могут воспринимать информацию, как на слух, так и наглядно (весь урок сопровождается презентацией).

 Повышение эффективности обучения напрямую зависит от целесообразности отбора и использования различных, соответствующих учебной темы методов обучения, а также от активации всего учебного процесса.

   Методы обучения это благоустроенные способы взаимодействия преподавателя и учащихся, направленные на решение учебно-воспитательных задач.

   Выбор метода обучения данного урока базируется на использовании интерактивных методов (урок-беседа, индивидуальная работа, групповая работа,интервью,микрофон,кластер,цифровой диктант).

   Такой выбор метода обусловлен:

- целями обучения;

- содержанием учебному материалу спецификой материала;

- на срок программы обучения;

- дидактическим обеспечением процесса обучения;

- уровнем подготовки учащихся.

 

 

 

 

 

Зміст уроку

 

І. Мотиваційний етап

Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Вступне слово вчителя.

ІІ. Етап цілевизначення і планування

Визначення разом з учнями особистісно значущих завдань діяльності. Ознайомлення з планом роботи на уроці.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Самостійна робота з підручником.

2. Спостереження за схемою.

3. Повідомлення учня.

4. Коротка розповідь про Л. Глібова., перегляд відеоролику.

5.       Словникова робота.

6. Рольова гра «Інтерв’ю зі знавцем літератури».

7. Розгляд    ілюстрацій до творів поета-байкаря, обмін думками.

8. Інсценізація учнями байки «Муха і Бджола».

9. Бесіда за змістом байки.

          Відтворюємо прослухане

          Аналізуємо зміст і особливості художнього твору

          Творчо мислимо

10.     Складання кластеру. Пошуково-дослідницька робота в групах:  

          характеристика образів.

11. Виразне читання учнями байки.

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Цифровий диктант

2. Словесна рефлексія.Загадки.

3. Коментар домашнього завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: «Викривальна і повчальна спрямованість байок Леоніда Глібова . «Муха і Бджола»»

 

Мета: продовжити знайомство з байками Леоніда Івановича Глібова; розвивати вміння визначати основні ознаки байки, з’ясовувати їх ідейно-тематичне спрямування; виділяти його основну думку, зіставляти               описане в байках із сьогоднішнім реальним життям розвивати образне мислення, вміння зіставляти описане із сьогоденням; розвивати культуру зв`язного мовлення; грамотно висловлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої міркування.

Цілі уроку:

Учні знають: зміст поняття гумор, сатира, байка, алегорія, мораль;                     відмінність між гумористичними та сатиричними творами; короткі відомості про Л.Глібова та його творчість;

з яких частин складається байка;

особливості виразного   читання байок, зміст байок «Жаба і Віл», «Муха і Бджола».

Тип уроку: вивчення художнього твору

Обладнання: портрет Л. Глібова, збірки байок Л. Глібова, ілюстрації до                    творів поета, напис епіграфа уроку, малюнки, презентація до   

                       Уроку, проектор, ноутбук.

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, повідомлення учнів, рольова гра                   «Інтерв’ю», інсценізація байки, робота з підручником,  читання  

                       з позначками, диктант-код, робота в зошитах.

Випереджувальні завдання: підготувати повідомлення про байку,                    інсценізацію байки «Муха і Бджола», матеріали до рольової  гри.

Епіграф до уроку:

Сміх – це сонце; воно проганяє зиму

з людського обличчя.

В. Гюго

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

І. Мотиваційний етап

На дошці прикріплені малюнки із зображенням чистого неба, хмаринки, сонечка, блискавки на тлі хмаринки.

Запитання до учнів:

- Який настрій символізує кожна картинка?

(Спокій, легенька тривога, радість, тривога, роздратування, гнів)

Учні перемальовують в зошит одну картинку, яка найбільше відповідає їхньому настрою.

Евристична бесіда.

• Чому і над чим сміється людина?
• Який буває сміх? (Доброзичливий і злий, в’їдливий)
• Хто такий Л. Глібов? Що вам відомо про видатного українського байкаря, поета?
• Які його твори ви вже знаєте?
• Назвіть відомих байкарів світової літератури. (Езоп, І. Крилов, Жан де Лафонтен)

Вступне словолово вчителя.

«Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися … із себе, із своїх якихось хиб, недоліків», - так зазначав у своєму щоденнику Остап Вишня. І дійсно, сміятися треба вміти так, щоб не образити, не поранити людську душу, навіть говорячи про найнепривабливіші речі. Творча натура будь-якого гумориста має пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускаючи їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливо покепкувати над ними.

Отже, сміятися можна по-різному – легко, доброзичливо, жорстоко, гостро; можна прямо вказувати на предмет висміювання, можна – з прихованою метою, зі злістю  тощо. Тому серед комічного варто виокремити жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка), сатира (байка).

ІІ.  Цілевизначення і планування

Слово вчителя:

Дорогі діти, сьогодні ми знайомимся з розділом «Гумористичні твори»

У цьому розділі постануть перед нами Леонід Глібов, Павло Глазовий та три Степани: Руданський, Васильченко й Олійник зі своїми байками, співомовками, оповіданнями, гуморесками.

Сьогодні ж на уроці ми маємо з’ясувати, що таке гумор, сатира, байка, алегорія, мораль; поглибити знання про визначного українського байкаря Л. Глібова, розвивати свої читацькі навички, вміння аналізувати та планувати прочитане.

Визначення учнями власних цілей та обговорення їх у парах.

Разом з учнями вчитель складає план наступної діяльності: протягом уроку учні будуть брати участь в рольовій грі, розглядати ілюстрації, інсценізувати байку, робити висновки, самостійно працювати з підручником, виразно читати байку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Самостійне опрацювання учнями вступної статті розділу «Гумористичні твори».

2. Робота за схемою.

Вчитель пропонує учням звернути увагу на схему, познайомитись з різними жанрами гумористичних творів.

 

 

                              Гумористичні твори

 

 

 

 

 

байки                  співомовки

 

 гуморески                  усмішки

 

    анекдоти            фейлетони

 

 

Вчитель:

При вивченні розділу «Гумористичні твори» ми познайомимося з цими жанрами. А сьогодні ми поговоримо про байку.

- Як ви розумієте епіграф уроку?

3. Повідомлення учня про історію байки як фольклорно-літературного жанру.

Історія розвитку байки як літературного жанру сягає тисячоліть. Ще коли вперше прадавня людина відкрила очі і зачудовано подивилася довкола себе і коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і лячний. І для цього вона створила міф, казку – прекрасний витвір раннього людського розуму й уяви.

Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити. «Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від нього?» - такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них, людина створила байку. Звичайно, крім байки, були і прислів’я та приказки, були притчі й повчальні історії. Але байка швидко стала найпопулярнішою й найпоширенішою формою критичного мислення людини, першим, поряд з міфом, жанром словесного мистецтва. І тому витоки її ми вже знаходимо в античній літературі.

Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп.

Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками – римським поетом Федром (ІІ ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (ІІ ст. н. е.).

У Центральній Європі цей жанр особливо став популярним у ІІ пол. ХVІІ ст., коли в літературі заявив про себе видатний байкар Франції Жан Лафонтен (1621-1695 р.р.)

«Справжнім своїм торжеством на святій Русі, - з гордістю писав В.Г. Бєлінський, - байка зобовязана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар».

Байка в Україні стала популярною із ХVІІ ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди. Послідовники Сковороди: Петро Гулак-Артемівський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка розвинули цей жанр далі.

Класиком же української байки судилося стати Леоніду Глібову.

4. Коротка розповідь про Л. Глібова

- Подивіться уважно на портрет письменника і скажіть: про що свідчить зовнішність цієї людини?

(Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини.  А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя вказують на його мужній і стійкий характер. І дивні очі… На перший погляд, добрі і лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погаслі).

- Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Л. Глібов почав сліпнути, хвороба швидко прогресувала, і на старість він майже осліп.

І все ж, незважаючи на тяжкий недуг, на часом нестерпні умови життя, письменник працював наполегливо й самовіддано, як мужня людина, яка має велику мету і світлі тверді переконання.

Тож і недивним є той факт, що залишив нам Леонід Іванович у спадщину: 107 байок, 40 пісень, 54 віршовані загадки і відповіді на них; п’єсу «До мирового», 14 акровіршів, 120 ліричних і сатиричних віршів, 4 оповідання, ряд статей, ліцензій, фейлетонів, значну кількість творів російською мовою.

Перегляд відеоролику «Біографія Л.Глібова».

5.Словникова робота.

а) Читання з позначками статті з підручника

б) Запис в зошит визначень

Гумор – це відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні.

Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість або навколишню дійсність.

Байка – це невеликий, здебільшого віршований гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом.

Мораль – навчальний висновок у байці.

Алегорія – наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру.

- А зараз запрошую всіх присутніх на інтерв’ю з літературознавцями, присвячену Леонідові Глібову. Прошу дослідників життя і творчості поета-байкаря зайняти місце за столом, а представників різних газет і журналів підготуватися до інтерв’ю.

6.Рольова гра «Інтерв’ю зі знавцем літератури»

 1-й учень. Розпочнемо наше інтерв’ю, присвячене байкареві Л. Глібову, і запрошуємо всіх до цікавої розмови. Хочемо відзначити, що ми серйозно готувалися до зустрічі з вами, і сподіваємося, що наша робота буде плідною та результативною.

Кореспондент шкільної газети «Юний знавець літератури».

Відомо, що багато письменників обирають собі псевдоніми. Чи мав Леонід Іванович псевдонім? Якщо мав, то чи не могли б ви пояснити, чому він так себе назвав?

2-й учень. Леонід Глібов часто друкував свої твори під назвою «Загадки і жарти Дідуся Кенера». Чому він назвав себе Дідусь Кенер? Кажуть, що його батько купив колись собі такого співучого кенера-птаха, що послухати його спів сходилися сусіди. На запитання «Куди йдете?» вони казали: «До Івана Кенира». Так і прозвали батька по вуличному – Кенир. Оце батькове прізвисько стало згодом псевдонімом письменника Леоніда Глібова.

Кореспондент. Дякую.

Кореспондент міської газети «Літературний альманах».

 Хотілося б почути відомості про родовід письменника та його біографічні дані.

3-й учень. Народився Леонід Глібов 5 березня 1827 року в с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Його батьки були добрими, гуманними й освіченими людьми. Батько Іван Назарович служив управителем маєтку пана. Мати Орина Гаврилівна виховувалася в родині Трощанського, в якого домашнім театром керував батько Миколи Гоголя.

Дитинство маленького Леоніда (батьки називали його лагідно Льоликом) проходило в селі Горби Кременчуцького повіту. Малий Льолик зачаровувався народною піснею, звичаями та обрядами селян.

Кореспондент журналу «Сучасна освіта».

 Скажіть, будь ласка, де Леонід здобував освіту?

4-й учень. Початкову освіту Леонід здобув удома: на 7 році читати й навчила мати, а писати – пан Родзянко. Навчався він у Полтавській гімназії, потім в Ніжинському ліцеї.

Кореспондент газети «Нова доба». Цікаво було б дізнатися про літературну творчість поета-байкаря.

5-й учень. Перший вірш написаний російською мовою (1841 р.) «Сон»

В 1848 р. рідною мовою написані байки «Жаба і Віл», «Синиця», які були надруковані у 1853 році.

З 1861 р. письменник почав видавати газету «Черниговский листок».

У 60-70-ті роки пише він мало, активізувалася літературна діяльність його тільки наприкінці 80-х років.

6-й учень. Поет пішов у вічність 10 листопада 1893 року на 66-му році життя.

Був теплий осінній день, коли Чернігів проводжав у вічну дорогу свого улюбленого поета. Та дорогоцінні творчі скарби, витворені ним, житимуть вічно. М. Рильський писав:

«Малята вчать ті сонячні слова,

Що, ніби чародійник, з рукава

Ти сипав їм і в мудрості не схибив».

7. Розгляд ілюстрацій до творів поета-байкаря, обмін думками.

8 Інсценізація учнями байки «Муха і Бджола»

9. Бесіда за змістом байки.

Відтворюємо прослухане

1. Чий голосок прилетіла почути Муха:
а) Перепілчин;

      б) Соловейка;

      в) Зозулин; 

      г) Щиглика.

2. З ким порівнює автор Муху, що сіла на красолі й од вітерця гойдається:
а) з царівною;

      б) з панночкою;

      в) з королевою;

     г) з нареченою.

3. Що сталося б із Мухою, на її ж думку, якби вона працювала, як Бджола:

    а) занедужала б;

    б) втратила б жагу до праці;

    в) змарніла б;

    г) збожеволіла б?- Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору

4. Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола? Чи мають вони щось спільне? У чому вони протилежні? Пригадай з уроків української мови, як називаються слова, що передають протилежні значення.

     5. Чи лагідна Муха з Бджолою від початку й до кінця байки? Як і чому змінюється настрій Мухи впродовж спілкування з Бджолою?

     6. Як змінюється тон Мушиного голосу під кінець байки? Зімітуй його, звернувши увагу на розділові знаки (три крапки, тире, знаки оклику).

     7. Які моменти в байці тобі найбільше сподобалися і чим саме?

     8. Чого навчає байка Л. Глібова «Муха й Бджола»?

Творчо мислимо

*Кому належать останні три рядки байки? Передай цю настанову своїми словами.
*  Розглянь ілюстрацію до байки «Муха й Бджола» і скажи, чи така кольорова гама постала у твоїй уяві під час читання. Якщо ні, то яка? Як ти вважаєш, що в байці впливає на появу саме таких барв?

   * Підготуйся до виразного читання байки за ролями та візьми участь у класному конкурсі на кращого читця.
 

10.Складання кластеру. Пошуково-дослідницька робота в групах: характеристика образів:

І група — образ Мухи

ІІ група — образ Бджоли

11. Виразне читання учнями байки.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Цифровий диктант.

-Повторіть ,будь ласка, визначення, з якими ми познайомились на уроці.

Позначимо цифрами вивчені на уроці поняття з теорії літератури:

1 – гумор

2 – сатира

3 – байка

4 – алегорія

5 – мораль

Учитель читає визначення, учні пишуть у зошит відповідну цифру.

- Основна думка байки, її висновок.

- Різкий, викривальний, уїдливий сміх.

- Невеликий віршований або прозовий твір алегоричного змісту.

- Зображення людей, їхніх характерів в образі тварин, рослин, речей.

- Доброзичливий, м’який сміх.

2. Загадки .Словесна оцінка учнями своєї діяльності та роботи класу.

1.Учні по одному витягують картку із загадкою,читають її  вголос та дають відповідь.

 Загадки про героїв байки.

Хто над нами

Догори ногами?

(Муха)

Я працюю поважно,

Все літо літаю

У поле, до гаю,

Збираю медок

Із різних квіток.

Кого не злюблю,

Того жалом колю.

(Бджола)

Не муляр,

А комори мурує.

(Бджола)

Цілий день літає,

Всім набридає,

А вечір настане —

Тоді перестане.

(Муха)

У саду малий Микита

Захотів зірвати квітку,

А вона його вкусила.

Що за квітка це була?

Це не квітка, а.

(Бджола)

Є в мене велика сімейка,

Як весна прийде,

Вся в поле піде.

(Бджоли)

Із одним вінком хатина,

Роботяща в нім родина.

По квітках усе літають,

Мед пахучий добувають.

(Бджоли і вулик)

Сидить дівка в темниці,

В’яже мереживо без петель.

(Бджола)

До квіточки лечу,

Лечу — дзижчу.

— Дзум — дзум — жу — жу!

Як звуть не скажу.

(Бджола)

Зимою спить.

Літом бринить.

Понад сади літає,

Солодку росу збирає.

(Бджола)

Наче птиця, крила має,

Все літає та співає:

— Я медок вам ношу,

Не чіпайте, бо вкушу.

(Бджола)

Не мотор, а гуде,

Не пілот, а летить,

Не гадюка, а жалить.

(Бджола)

Сімсот солов’ят

На одній подушці сидять.

(Бджола)

Цей дім на ніжках,

Внизу віконце,

Дім багатоквартирний,

Лише зверху мирний.

(Вулик)

Коло вуха завірюха,

А у вусі ярмачок.

Обминуть його зумій,

В нім живе …

(Бджолиний рій)

1. «Мікрофон»: Що я нового виніс з уроку? Що було найцікавішим?

2. Самооцінювання. Визначення 2—3 найактивніших учнів.

3. Коментар домашнього завдання.

Вивчити за підручником теоретичний матеріал, знати визначення літературних понять напам’ять.

Групові завдання. Підготувати відповідь на питання.

Завдання 1. Охарактеризуйте образ Бджоли: як вона живе, як ставиться до себе, до своєї праці? Чи випадково Глібов обрав саме такого персонажа для порівняння з Мухою? Яких людей уособлює Бджола?

Завдання 2. Дайте характеристику Мусі: чим вона займається, якою бачить сама себе, як оцінюють її інші? Яких людей уособлює цей образ?

Завдання 3. Доведіть, що твір «Муха і Бджола» — байка. Знайдіть оповідну частину і мораль. Поясніть алегорію.

Завдання 4. Чим повчальна байка? Які висновки повинна зробити людина, котра прочитає її?

Завдання 5. Леонід Глібов був не лише славетним байкарем, а й поетом-ліриком. Доведіть це на прикладі байки: який художній троп автор використовує найчастіше? Знайдіть інші види тропів.

Намалювати ілюстрації до байок Глібова (за бажанням)

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Бандура О. Вивчення творчості Л.І. Глібова в школі. – К., 1954.

2. Борзенко О.І., Сподарець М.П. Біографії українських письменників. – Харків: Веста, 2007.

3. Віват Г. Урок позакласного читання за байками Л. Глібова // Диво слово. – 2000. - № 2.

4. Глібов Л. Твори. – К.: Дніпро, 1982.

5. Гур’єв Б.М. Леонід Глібов: літературний портрет. – К.: Дніпро, 1965.

6. Деркач Б.А. Леонід Глібов: життя і творчість. – К.: Дніпро, 1982.

7. Дігтяр С.І., Сидоренко Г.К., Скрипник І.П., Халимончук А.М. Історія української літератури (перша половина ХІХ століття). – К.: "Вища школа", 1980.

8. Історія української літератури // гол. ред. І.І. Пільгук. – К., 1966.

9. Історія української літератури другої половини ХІХ століття // за ред. В.М. Поважної. – К., 1979.

10. Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ ст.). За редакцією П.П. Хропка. – К.: "Либідь", 1992.

11. Історія української літератури у 8 т. Т.3. – К.: Наукова думка, 1968.

12. Колесник П. Торчість Леоніда Глібова // Леонід Глібов. Твори у 2 т. Т.1. – К., 1974.

13. Матеріали до вивчення історії української літератури в 5 томах. Т.3. – К., 1963.

14. Мовчун А. Л. Глібов та його твори у шкільному вивченні // Диво слово. – 2000. - № 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

                              Гумористичні твори

 

 

 

 

 

                                                                                                Сп

 

                                                                                                 співомовки

 

 

байки                   

 

 

                                                                                       усмішки

 

               гуморески    фейлетони             

 

    анекдоти    

 

  Загадки про героїв байки.

Хто над нами

Догори ногами?

(Муха)

Я працюю поважно,

Все літо літаю

У поле, до гаю,

Збираю медок

Із різних квіток.

Кого не злюблю,

Того жалом колю.

(Бджола)

Не муляр,

А комори мурує.

(Бджола)

Цілий день літає,

Всім набридає,

А вечір настане —

Тоді перестане.

(Муха)

У саду малий Микита

Захотів зірвати квітку,

А вона його вкусила.

Що за квітка це була?

Це не квітка, а.

(Бджола)

Є в мене велика сімейка,

Як весна прийде,

Вся в поле піде.

(Бджоли)

Із одним вінком хатина,

Роботяща в нім родина.

По квітках усе літають,

Мед пахучий добувають.

(Бджоли і вулик)

Сидить дівка в темниці,

В’яже мереживо без петель.

(Бджола)

До квіточки лечу,

Лечу — дзижчу.

— Дзум — дзум — жу — жу!

Як звуть не скажу.

(Бджола)

Зимою спить.

Літом бринить.

Понад сади літає,

Солодку росу збирає.

(Бджола)

Наче птиця, крила має,

Все літає та співає:

— Я медок вам ношу,

Не чіпайте, бо вкушу.

(Бджола)

Не мотор, а гуде,

Не пілот, а летить,

Не гадюка, а жалить.

(Бджола)

Сімсот солов’ят

На одній подушці сидять.

(Бджола)

Цей дім на ніжках,

Внизу віконце,

Дім багатоквартирний,

Лише зверху мирний.

(Вулик)

Коло вуха завірюха,

А у вусі ярмачок.

Обминуть його зумій,

В нім живе …

(Бджолиний рій)

 

 

 

Групові завдання. Підготувати відповідь на питання.

 

 

Завдання 1. Охарактеризуйте образ Бджоли: як вона живе, як ставиться до

себе, до своєї праці? Чи випадково Глібов обрав саме такого персонажа для порівняння з Мухою? Яких людей уособлює Бджола?

 

 

 

 

 

 

Завдання 2. Дайте характеристику Мусі: чим вона займається,

 якою бачить сама себе, як оцінюють її інші? Яких людей

уособлює цей образ?

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Доведіть, що твір «Муха і Бджола» — байка. Знайдіть

оповідну частину і мораль. Поясніть алегорію.

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 4. Чим повчальна байка? Які висновки повинна зробити людина,

 котра прочитає її?

 

 

 

 

 

 

Завдання 5. Леонід Глібов був не лише славетним байкарем, а й

поетом-ліриком. Доведіть це на прикладі байки: який художній троп автор використовує найчастіше? Знайдіть інші види тропів.

 

 

 

 

 

Мій настрій

 

       

 

   

 

 

Словник  

 

Гумор – це відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні.

Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість або навколишню дійсність.

Байка – це невеликий, здебільшого віршований гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом.

Мораль – навчальний висновок у байці.

Алегорія – наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру.

Кластер  – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне  оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності  текстових суб’єктів, котрі створюють  цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї дітьми сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що  мозок краще запам’ятовує   моделі. Представлення учнями  інформації у формі  кластера сприяє творчій обробці, а тому  забезпечує засвоєння  ії на рівні розуміння. Кластери  дозволяють розвивати мислення, робити його більш  гнучким, позбавлятися стереотипів, догматичне мислення  перетворювати в критичне.

Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

*говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон,"

          *відповіді не коментуються і не оцінюються;

          * коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

         Метод «Інтерв’ю». Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування

Учитель на цьому уроці є ведучим на ток-шоу Робота організовується так:

1. Оголошується тема дискусії

2. Запрошуються висловитися із запропонованої теми "запрошені гості"

3. Слово надається глядачам, які можуть виступити із своєю думкою протягом 1 хв. або поставити запитання "запрошеним"

4. "Запрошені" мають відповідати лаконічно та конкретно

5. Ведучий також має право поставити своє запитання або перервати виступаючого за лімітом часу

Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях висловлювати та захищати власну позицію.

      Метод «Цифровий диктант». Ці диктанти проводяться на уроках літератури з метою перевірки вмінь учнів аналізувати  літературні терміни та ін..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маски для інсценізації

Маска мухи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маска бджоли