Урок української літератури з теми "М.Вороний "Євшан-зілля"

Розробка уроку з української літератури

у 6 класі

 

 

 

Тема : Микола Вороний «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю.

 

 

Виконала вчитель української мови та літератури

Краматорського НВК (ЗОШ №6-ДНЗ)

Ібрагімова Світлана Юріївна

 

 

 

 

м. Краматорськ

2024 рік

Урок української літератури у 6 класі

Тема уроку : Микола Вороний «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю.

Мета уроку : навчати розповідати про враження від прочитаного, виразно та вдумливо читати твір, аналізувати зміст поеми; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття; сприяти вихованню громадянської відповідальності, власного розуміння почуття патріотизму, значення історичної пам’яті для кожної людини як усвідомлення приналежності до свого народу, національної свідомості, вірності Батьківщині й толерантного ставлення до інших народів.

Обладнання: підручник, портрет М. Вороного, картки із завданням для груп, куб, трава полин.

 

Можна все на світі вибирати, сину,

вибрати не можна тільки Батьківщину

В. Симоненко

Хід уроку

І. Мотиваційний етап

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

-Діти, доброго ранку! Приємно вас бачити такими красивими, зосередженими. Скажіть, якими ви хочете бути сьогодні на уроці?(активними, уважними, працьовитими). І я вам бажаю бути старанними, уважними, зосередженими, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним.

А тепер обміняйтеся приємними посмішками.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

•          На сьогодні вам потрібно було прочитати поему М. Вороного «Євшан-зілля»
•          Чи сподобався вам твір?
•          Які враження від прочитаного?
•          Чи сподобалась вам кінцівка? Чи вразила?
•          Як ви вважаєте, чи важливо для людини пам’ятати про свою Батьківщину, рідний дім, батьків, куди б не закинула доля?
•          Чи знаєте ви, що таке патріотизм?
•          Чи можна сказати, що твір М. Вороного «Євшан-зілля» виховує почуття патріотизму?

2. Повідомлення епіграфу до уроку

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»

-Як ви розумієте ці слова, які належать відомому українському поету

В. Симоненку?

-Що ви відчули, коли прочитали або почули цей вислів?(гордість, тепло)

-Так, сьогодні на уроці ми будемо говорити про те, що людина має завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя, де її коріння і чому не має права бути безбатченком. А допоможе нам у цьому твір М. Вороного  «Євшан-зілля»

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Літературна гра «Так - Ні» про життя й творчість М. Вороного.

1.М.Вороний народився на Дніпропетровщині.

2.Змалку письменник захоплювався книгою Т. Шевченка «Кобзар».

3.Вірші почав писати, навчаючись в інституті.

4.Любив сцену, театр, був режисером у театрі.

5.М.Вороний емігрував до Чехії.

6.Поема «Євшан-зілля» була написана в Полтаві.

7.Задум написати поему з’явився після того, як поет прочитав у давньоруському літописі історію про полоненого сина половецького хана.

2. А зараз прослухайте легенду, на основі якої й було написано твір.

Дитина зачитує легенду, покладену в основу твору.

Київські князі впродовж багатьох років воювали з половцями, захищаючи рідну землю від нападників. І в одній із таких битв у полон до князя Володимира Мономаха потрапив син половецького хана.

Князь оточив його усім необхідним та розкошами. Коли Володимир Мономах помер, то хан відправив у землю Руську свого гудця, мовивши йому: «Володимир вже вмер, то ти йди в ту землю і забери мого сина. Мов же ти йому слово моє, співай же йому пісень половецьких. А якщо не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься «євшан».

Той же не схотів ні вернутися, ні послухати пісень. Але коли понюхав зілля, то заплакав: «Да лучче на своїй землі померти, ніж на чужій в розкошах жити». І пішов він у землю свою.

3.Бесіда після прочитання легенди.

- Що найбільше вразило вас у легенді?(що саме зілля євшану допомогло юнакові)

- А хто ж такі половці?(половці- войовничі кочові племена, з якими Київська Русь, тобто князі, воювали через їхні напади. Хан –це половецький князь.)

4.Обговорення назви твору.

- Діти, як ви вважаєте, що таке євшан-зілля?(євшан-це степова рослина, вид полину, що росте в південних степах. Найістотніша ознака – сильний і дещо приємний запах. У народній поезії – степовий запашний полин- символ туги за рідною землею. За повір’ям зцілює від звиродніння. І якщо хто забуде свою Батьківщину, то, понюхавши цю рослину, пригадає.)

- Ось у мене в руках трава полин, роздивіться її, понюхайте і скажіть, навіщо нам на уроці ця рослина?(Мабуть, щоб ми змогли уявити стан юнака)

- Що ви відчуваєте, тримаючи в руках і дивлячись на цю рослину?(гордість)

- Діти, то чому ж цей твір має таку назву?(бо євшан-зілля нагадало юнаку про рідний край)

- Підсумовуючи вище сказане, давайте визначимо, про що ж цей твір? Яка його тема?(Тема твору: розповідь про перебування в полоні у Володимира Мономаха ханського сина та повернення юнака додому на Батьківщину за допомогою євшан-зілля).Діти записують тему в зошити.

5. Робота з текстом.

5.1. Словникова робота(пояснення незрозумілих слів у творі)

-Діти, ви всі прочитали поему. Чи всі слова вам зрозумілі з тексту твору?

Хан- половецький князь.

Ясир-військова здобич, полонені люди.

Гудець - співець, віщун.

Перун- язичницький Бог-громовержець.

Сіромаха- бідолаха.

Бадилля- сухі гілочки.

Шатер-намет

Байрак- яр, порослий лісом.

5.2. Робота в парах.

1.Вправа «Порушена послідовність» (прочитати та скласти уривки з тексту в правильній послідовності).

На парті лежать аркуші з уривками з тексту поеми, діти повинні встановити правильну послідовність і зачитати.

Порушена послідовність	Правильна послідовність
Час минав, і став помалу Рідний степ він забувати.
Кличе він гудця до себе.
І гудець по струнах вдарив!.. Загула невпинно пісня!
Жив у Києві, в неволі  Ханський син, малий хлопчина,- Половецького б то хана Найулюблена дитина.
Не вражають, бо забув вже Він і батька, і родину.
Та не так жилося хану Без коханої дитини… Зажурився, засмутився… Вдень не їсть, а посеред ночі Плаче бідний та зітхає,  Сну не знають його очі.
Мономах, князь Володимир Взяв його підчас походу…
І пішов гудець в дорогу…  І почав казати стиха…
Але ні! Ще є надія…
Затремтів, очима блиснув  І зірвавсь на рівні ноги.
Вони обоє… В рідний степ, украй веселий Простували, поспішали…
І з грудей своїх знімає Той євшан, чарівне зілля… І понюхать юнакові подає оте бадилля.
Але спів цей ніжний, любий, Ані перший, сильний, дужий, Не вразив юнацьке серце…

 

Відповідь

Порушена послідовність	Правильна послідовність
Час минав, і став помалу Рідний степ він забувати.	1. Жив у Києві, в неволі  Ханський син, малий хлопчина,- Половецького б то хана Найулюблена дитина.
Кличе він гудця до себе.	2. Мономах, князь Володимир Взяв його підчас походу…
І гудець по струнах вдарив!.. Загула невпинно пісня!	3. Час минав, і став помалу Рідний степ він забувати.
Жив у Києві, в неволі  Ханський син, малий хлопчина,- Половецького б то хана Найулюблена дитина.	4. Та не так жилося хану Без коханої дитини… Зажурився, засмутився… Вдень не їсть, а посеред ночі Плаче бідний та зітхає,  Сну не знають його очі.
Не вражають, бо забув вже Він і батька, і родину.	5. Кличе він гудця до себе.
Та не так жилося хану Без коханої дитини… Зажурився, засмутився… Вдень не їсть, а посеред ночі Плаче бідний та зітхає,  Сну не знають його очі.	6. І пішов гудець в дорогу…  І почав казати стиха…
Мономах, князь Володимир Взяв його підчас походу…	7. Не вражають, бо забув вже Він і батька, і родину.
І пішов гудець в дорогу…  І почав казати стиха…	8. І гудець по струнах вдарив!.. Загула невпинно пісня!
Але ні! Ще є надія…	9. Але спів цей ніжний, любий, Ані перший, сильний, дужий, Не вразив юнацьке серце…
Затремтів, очима блиснув  І зірвавсь на рівні ноги.	10. Але ні! Ще є надія…
Вони обоє… В рідний степ, украй веселий Простували, поспішали…	11. І з грудей своїх знімає Той євшан, чарівне зілля… І понюхать юнакові подає оте бадилля.
І з грудей своїх знімає Той євшан, чарівне зілля… І понюхать юнакові подає оте бадилля.	12. Затремтів, очима блиснув  І зірвавсь на рівні ноги.
Але спів цей ніжний, любий, Ані перший, сильний, дужий, Не вразив юнацьке серце…	13. Вони обоє… В рідний степ, украй веселий Простували, поспішали…

 

2.Вправа «Загублене слово»

Відновити загублені слова із тексту поеми (додається довідка)

1.Та не так жилося хану

Без …         дитини.

2.Кличе він …            до себе 

І таку держить промову,

Що, мов кров'ю з його серця,

Слово точиться по слову.

3.Йде він три дні і три ночі.

На четвертий день приходить

В місто …           опівночі.

4.Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний, дужий,

Не вразив юнацьке серце, -

Він сидить німий, ...

5.„Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, …

В славі й шані пробувати!”

(Довідка: рідної, коханої, нелюбої; співця, митця, гудця; Харків, Львів, Київ; ворожий, байдужий, стривожений; красивій, ворожій, далекій)

5.3. Бесіда після завдання

-А чому саме понюхавши зілля, а не побачивши, наприклад, хлопець ніби пробудився від сну?(запах – властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. Запах має особливий вплив на підсвідомість людини. Одні запахи заспокоюють, інші – бадьорять, ще інші викликають агресію. Н-д, запах бензину викликає агресію ,а запах свіжого хліба може нагади рідний дім, близьких людей)

- То що ж допомогло хлопцю згадати рідний край?(євшан-зілля)

5.4. Проблемне завдання. Робота з епіграфом до твору

-Прочитайте в підручнику епіграф до твору.

-Як ви думаєте, чому автор взяв до свого твору епіграфом слова із давнього літопису? (бо це наше історичне минуле, яке каже нам, що автор-справжній патріот)

-Знайдіть у тексті рядки, співзвучні епіграфу.

(Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати)

-А тепер давайте подумаємо, чому навчає нас цей твір?(саме в епіграфі відбито головну думку твору –вірність рідній землі, потрібно бути патріотами, необхідно гарно ставитись до інших народів, батьківський край – найкращий, найрідніший)

Діти записують головну думку в зошити.

ІV. Узагальнення та систематизація вивченого

• 1. Творча робота.
• Робота в групах.

На картках написані завдання.

            

Завдання для груп.

І група.

Скласти   сенкан до слова ВОЛЯ.

1 рядок -         воля

2 рядок –        безмежна, жадана                           

3 рядок –        надихає, окрилює, підносить

4 рядок –        людина почувається вільною на рідній землі

5 рядок –        незалежність

ІІ група.

Скласти асоціативний ряд до слова БАТЬКІВЩИНА.

Б — батьки...

А — аромати...

Т — тепло...

пам'ятЬ

К — калина...

дІм

В — вірність...

Щ — щастя...

щИрість

Н — ніжність...

родинА...

ІІІ група.

Вправа «Шифрувальник»

Учні розшифровують ключові слова з твору.

Н, А, Ш, В, Є                                                       (євшан)

Й, А, Р, К, Й, И, Н, Д, І, Р                                   (рідний край)

Ь, Ц, Е, В, І, П, С                                                   (співець)

Н, А, Х, Й, И, К, Ь, Ц, Е, В, О, Л, О,П                  (половецький хан)

Х, А, М, О, Н, О, М, Р, И, М, И, Д, О, Л, О, В    (Володимир Мономах)

2. Підсумкова бесіда

Проводиться у формі інтерактивного методу «Кубування»

«Кубування» (на гранях куба написані запитання, на які відповідають  учні, кидаючи його один одному (або  записані слова, за допомогою яких діти утворюють питальне речення тому, кому кидають куб).

                                                                       

 

 

1) Який життєвий урок ви засвоїли, опрацювавши твір «Євшан-зілля»?

2) Чи потрібне євшан-зілля українцям нині?

3) Що ви порадили б тим, хто відцурався від своєї  землі, забув про неї?

4 ) Коли людина почувається вільною?

5) Символом чого є євшан-зілля?

6) Яка основна думка твору «Євшан-зілля»?

3. Слово вчителя. Висновок

Отже, євшан-полин – це своєрідний душевний поштовх, останній шанс, надія. Полин – це зілля і символ пробудження свідомості всього народу. Століттями викорінювали в українців цю пам’ять: забороняли мову, спокушали матеріальними благами, знищували цвіт нації. Де ж знайти засіб, який би сколихнув їх, розбудив пам’ять. Твір «Євшан-зілля» деякою мірою примушує і нас із вами стрепенутися та замислитися: хто ми, якою мовою розмовляємо, чи ми справжні українці.

V. Рефлексивно - оцінювальний етап.

1. Інтерактивна вправа «ДЕРЕВО ПРИПУЩЕНЬ»

Учні пропонують свої припущення, відповідаючи на питання:

-Що символізує Євшан-зілля?

Прикріплюють кола з написами до дерева.

2.Слово вчителя.

-Діти, нині багато українців виїжджають на чужину. Причин, напевно, у них є багато. Але я впевнена, що з тугою вони згадують калину, що росте на їхньому дворі, соняшник, що чекає біля батьківської хати, барвінок, що стелиться під ноги, вербу…м’яту…чорнобривці…євшан-зілля.

А якою буде наша Україна, залежить і від вас, хоч ви іще малі.

3.Виставлення оцінок за урок.

VІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до характеристики образу юнака-половця.

Завдання на вибір:

1.Написати власне висловлювання на тему «Що могло би стати євшаном – повернення для сучасних українців?»

2.Написати можливе продовження твору.