Урок української літератури за творчістю Остапа Вишні.

Тема.        Позакласне читання. Література рідного краю. Остап Вишня. «Як варити і їсти суп із дикої качки». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні

 

Мета: поглибити знання про творчість Остапа Вишні, ознайомити учнів із твором збірки «Мисливські усмішки»; удосконалювати вміння виразного читання прозових творів, розвивати естетичні смаки, творчу уяву, спостережливість учнів, удосконалювати вміння синтезу та аналізу літературних творів, почуття гумору; виховувати в учнів шанобливе ставлення до природи.

 

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок стоп-кадр.

Урок з використанням технологій особистісно орієнтованого навчання з елементами інтерактивного спілкування, з використання ІКТ.

Методи та прийоми: словесні, наочні, практичні, поянювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний, випереджальне завдання, «кластер», «зіпсована павутинка», «розшифруй двовірш», «малюнкова рефлексія», «дерево зростання», «нанижи намистинку», «лото малюнків», «асоціативне rроно», «феєрверк афоризмів», «незакінчене речення».

Обладнання: портрет Остапа Вишні, мультимедійна презентація учнів, учителя, картки на установлення відповідності, словники, зміст усмішки.

Перебіг уроку

І.Установчо-мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку «Малюнкова рефлексія»

• Який настрій передає чисте небо? (Спокій.)
• Що символізує сонце? (Радість.)
• А хмаринка ? (Легенька тривога.)
• А блискавка? (Тривогу або роздратування.)
• Оберіть відповідно до вашого настрою малюнок, покажіть його одне одному й мені.

2.  Мотивація навчальної діяльності

• У житті кожної людини є моменти радості й смутку, хвилини щастя й розпачу, та треба вміти керувати своїми емоціями, і коли серцю важко, піднімаймо собі настрій. Як це зробити? Як стати веселішим, бадьорішім, радіснішим?

3. Актуалізація опорних знань

Бліц-опитування

• Завдяки чому людина може виходити із скрутного становища? (Гумору.)
• Що є важливою рисою нашої ментальності? (Сміх.)
• Кого з гумористів, майстрів сміху, ви знаєте?

Гра-підказка «Розшифруй двовірш»

• Прочитайте зашифрований двовірш Ю.Яновського. Установіть про кого йдеться в ньому.

3, 11 – 22,17,12,26,24,14,4,24,17,19,21,24,6,19,20,1,21,11,

3,11 – 24,15,21,22,1,23,11,21,11,4,19,16,19,3,3,11,29,18,33!

Відповідь: Ви – сміху й гумору до пари,

   Ви – укрсатири Головвишня.

• Установіть відповідність (підведення до теми уроку).

Гра « Зіпсована павутинка»

Письменник рідного краю   П.Загребельний

Автор усмішок     Б.Олійник

Друг М.Рильського     І.Драч

Автор славнозвісної «Зенітки»  Остап Вишня

 

ІІ. Обrрунтування навчальної діяльності

1. Оголошення теми уроку
2. Створення кластера (смисловий блок на основі ключових слів з теми)

Знаю                Хочу дізнатися              Дізнався (у кінці уроку)

Що ж ми знаємо про Остапа Вишню? Про що хочемо дізнатися?

3. Інструктаж щодо структури уроку (створення кінофільму: завдання-стоп-кадр).

ІІІ. Змістовно-пошуковий етап

• Робота з епіграфом

   Друг людини, друг природи й праці,

   Грізний ворог нечисті і зла

  (М. Рильський).

• Прочитайте епіграф.
• Підтвердіть або спростуйте думку, висловлену М.Рильським.

2. Стоп-кадр «Миттєвості життя Остапа Вишні»

• Випереджальне завдання  - презентація.

3.  Прийом «Дерево зростання» (на картках розкидано дати, зібрати у вигляді дерева)

• У 1920-х рр. Остап Вишня видав цілу низку популярних збірок усмішок:

 1924 р.— «Вишневі усмішки (сільські)»;

 1925 р.— «Вишневі усмішки кримські»;

 1926 р.— «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»;

 1927 р.— «Вишневі усмішки театральні»;

 1930 р.— «Вишневі усмішки закордонні.

 Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).

 

4. Стоп – кадр « Поезія душі»

• Учениця: до якої б теми не звертався автор, у його творчості вона звучала по-новому, зворушливо. Одна з найулюбленіших – тема природи.

Люби природу не як символ

Душі своєї

­­­­­Люби природу не для себе,

Люби для неї.

 

Вона – не тільки тема вірша

Або картини, - 

В ній є висоти незміримі

Й святі глибини.

У неї є душа могуча,

Порив в неї є,

Що більший над усі пориви

Душі твоєї.

 

Вона – це мати. Будь же сином,

А не естетом,

І станеш ти не папіряним, -

Живим поетом!

 

• Ці віршовані рядки належать М.Рильському – вірному другові Остапа Вишні, який у свій час сказав: «Остап Вишня – справжній мисливець, і при тому поет полювання».

•    Саме з М.Рильським та з іншими товаришами любив їздити на полювання гуморист. Але метою було спілкування з природою, милування її красою.

5. Стоп-кадр «Теорія літератури»

• Удома ви читали усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки».
• Згадаймо, що таке усмішка ( робота із словником).
• Термін цей («усмішка») уперше увів у літературу саме Остап Вишня. З цього приводу він  сказав: «Хоч фейлетон уже завоював у нас певне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» «нашіше» від фейлетону».

6. Стоп-кадр «Нанижи намистинки» (розповідь учнів про збірку «Мисливські усмішки» та  усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки»

Учень. «Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні, що входить до збірки «Мисливські усмішки».  Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.

Учень.  Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…їдете ви компанією, тобто колективом, так — чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці…».

Учень.  За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.

 Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання: «І вільно дихається, і легко дихається…».

Учень.  Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.

7. Складання асоціативного грона «Полювання»
8. Стоп-кадр «Знавці тексту»

Гра «Лото малюнків»

• Дібрати, що, окрім рушниці, набоїв і мисливського реманенту рекомендує взяти з собою Остап Вишня на полювання.

На екрані учень вибирає з малюнків рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десять укруту яєць і стопку.

 

Робота над змістом тексту

• Для чого? – «Щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече …»
• Яким чином виявляється м’який гумор уже в перших рядках усмішки? (Дикі качки водяться не лише не базарах, реманент, який береться на полювання, особлива увага стопці без прямого вказування на її призначення)
• «На вечірню зорьку ви спізнились. Це - обов’язково…» Які пояснення щодо цього спізнення дає письменник? (Спішу, щоб на вечірню зорьку спізнитись! – і галопом далі.)
• Який момент є найцікавішим у полюванні за дикою качкою? (Розповіді старих мисливців про різні надзвичайні історії полювання).
• Спробуйте емоційно відтворити наступну частину твору: (учням пропонується уривок тексту для прочитання)
• Зачитайте, як описує письменник процес стрільби по качках? (Качка, як відомо, птах. Вона – літає. Як її стріляти? Дуже просто:цільтесь обов’язково в око. І бахкайте. – Бах – і в торбу! Бах – і в торбу!)
• Ми роздобули качку. Де? Як же варити суп із дикої качки? А як його їсти? (Ложкою)
• Якою дорогою слід повертатися з полювання?
• Що найперше і найголовніше в приготуванні супу із дикої качки?
• Доведіть, що Остап Вишня закликає не вбивати качок, а просто відпочивати на природі?

ІУ. Системно-узагальнювальний етап

1. Стоп-кадр «Один – гарно, а два - краще» (робота в групах) – музичний супровід

Учні групи А: ідейно-тематичний аналіз твору (визначення теми, мети, головної думки, ідеї твору).

Учні групи Б: написати твір-мініатюру «Моє спілкування з природою».

Рефлексія

2. Гра «Феєрверк афоризмів» (запис на краплинах-папірцях прикріплюється до макету)

• У народі кажуть, що афоризм – це тест на інтелект. Кожен з вас спробує згадати афоризм про гумор, сміх. (Учні прикріплюють на дошці афоризми)

 

Сміх – це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою.

Гумор приносить радість, якщо використовується з розумом.

Гарний сміх – це музика душі, її мудрість.

Сміх такий же святий, як і молитва.

Життя завжди краще, ніж твій настрій.

Вміння сміятися над собою – перша ознака морального здоров’я.

Три хвилини сміху дорівнює п’ятнадцяти хвилинам гімнастики.

• Як світло стало від вашого феєрверку. Тест на інтелект ви склали.

3. Інтерактивний прийом «Незакінчене речення»

• Я знаю…
• Я можу…
• Я пам’ятаю…
• Я хочу сказати…
• Треба відзначити
• Закінчити кластер.

4. Самооцінка, оцінювання вчителем

ІУ. Домашнє завдання: прийшов час для пострілу: дома кожен із вас спробує написати свою мисливську усмішку. А «жертвою» для полювання обере одну із представлених тварин: жирафа, бегемота, тигра чи вовка. Не забувайте, що пишете в стилі Остапа Вишні. А він їздив на полювання не за ради знищення тварин, а для відпочинку на природі. Успіхів усім вам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 21, м.Суми, Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку літератури рідного краю

на тему

«Остап Вишня. «Як варити і їсти суп із дикої качки». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні»

(8 клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Учитель української мови та літератури                                            Андрухова Наталія Вікторівна