Тема. Позакласне читання. Література рідного краю. Остап Вишня. «Як варити і їсти суп із дикої качки». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні
Мета: поглибити знання про творчість Остапа Вишні, ознайомити учнів із твором збірки «Мисливські усмішки»; удосконалювати вміння виразного читання прозових творів, розвивати естетичні смаки, творчу уяву, спостережливість учнів, удосконалювати вміння синтезу та аналізу літературних творів, почуття гумору; виховувати в учнів шанобливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок стоп-кадр.
Урок з використанням технологій особистісно орієнтованого навчання з елементами інтерактивного спілкування, з використання ІКТ.
Методи та прийоми: словесні, наочні, практичні, поянювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний, випереджальне завдання, «кластер», «зіпсована павутинка», «розшифруй двовірш», «малюнкова рефлексія», «дерево зростання», «нанижи намистинку», «лото малюнків», «асоціативне rроно», «феєрверк афоризмів», «незакінчене речення».
Обладнання: портрет Остапа Вишні, мультимедійна презентація учнів, учителя, картки на установлення відповідності, словники, зміст усмішки.
Перебіг уроку
І.Установчо-мотиваційний етап
1. З’ясування емоційної готовності до уроку «Малюнкова рефлексія»
2. Мотивація навчальної діяльності
3. Актуалізація опорних знань
Бліц-опитування
Гра-підказка «Розшифруй двовірш»
3, 11 – 22,17,12,26,24,14,4,24,17,19,21,24,6,19,20,1,21,11,
3,11 – 24,15,21,22,1,23,11,21,11,4,19,16,19,3,3,11,29,18,33!
Відповідь: Ви – сміху й гумору до пари,
Ви – укрсатири Головвишня.
Гра « Зіпсована павутинка»
Письменник рідного краю П.Загребельний
Автор усмішок Б.Олійник
Друг М.Рильського І.Драч
Автор славнозвісної «Зенітки» Остап Вишня
ІІ. Обrрунтування навчальної діяльності
Знаю Хочу дізнатися Дізнався (у кінці уроку)
Що ж ми знаємо про Остапа Вишню? Про що хочемо дізнатися?
ІІІ. Змістовно-пошуковий етап
Друг людини, друг природи й праці,
Грізний ворог нечисті і зла
(М. Рильський).
2. Стоп-кадр «Миттєвості життя Остапа Вишні»
3. Прийом «Дерево зростання» (на картках розкидано дати, зібрати у вигляді дерева)
1924 р.— «Вишневі усмішки (сільські)»;
1925 р.— «Вишневі усмішки кримські»;
1926 р.— «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»;
1927 р.— «Вишневі усмішки театральні»;
1930 р.— «Вишневі усмішки закордонні.
Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).
Люби природу не як символ
Душі своєї
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Вона – не тільки тема вірша
Або картини, -
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.
У неї є душа могуча,
Порив в неї є,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.
Вона – це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним, -
Живим поетом!
Учень. «Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні, що входить до збірки «Мисливські усмішки». Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.
Учень. Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…їдете ви компанією, тобто колективом, так — чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці…».
Учень. За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.
Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання: «І вільно дихається, і легко дихається…».
Учень. Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.
Гра «Лото малюнків»
На екрані учень вибирає з малюнків рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десять укруту яєць і стопку.
Робота над змістом тексту
ІУ. Системно-узагальнювальний етап
Учні групи А: ідейно-тематичний аналіз твору (визначення теми, мети, головної думки, ідеї твору).
Учні групи Б: написати твір-мініатюру «Моє спілкування з природою».
Рефлексія
Сміх – це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою.
Гумор приносить радість, якщо використовується з розумом.
Гарний сміх – це музика душі, її мудрість.
Сміх такий же святий, як і молитва.
Життя завжди краще, ніж твій настрій.
Вміння сміятися над собою – перша ознака морального здоров’я.
Три хвилини сміху дорівнює п’ятнадцяти хвилинам гімнастики.
ІУ. Домашнє завдання: прийшов час для пострілу: дома кожен із вас спробує написати свою мисливську усмішку. А «жертвою» для полювання обере одну із представлених тварин: жирафа, бегемота, тигра чи вовка. Не забувайте, що пишете в стилі Остапа Вишні. А він їздив на полювання не за ради знищення тварин, а для відпочинку на природі. Успіхів усім вам.
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів № 21, м.Суми, Сумської області
Конспект уроку літератури рідного краю
на тему
«Остап Вишня. «Як варити і їсти суп із дикої качки». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні»
(8 клас)
Учитель української мови та літератури Андрухова Наталія Вікторівна