Урок української літератури "І.Франко «Захар Беркут». Художні засоби та особливості мови повісті."

Дата: 06.10.2017

Клас: 7

Тема: І.Франко «Захар Беркут». Художні засоби та особливості мови повісті. 

Мета: розглянути особливості мови повісті, з’ясувати поняття «історична повість»;

виробляти вміння і навички правильно визначати елементи сюжету в художньому творі;

розвивати вміння і навички роботи з текстом, визначати художні засоби, грамотно висловлювати власні думки, робити відповідні висновки; формувати критичне мислення, кругозір, активну життєву позицію; виховувати почуття обов’язку, відданості своєму народові, справі, повагу до історичного минулого.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: портрет І.Франка, видання повісті "Захар Беркут",  картки з уривками з тексту, картки з кроссенсом.

Перебіг уроку

І. Організаційний моменn

(Створення ситуації успіху)

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Перевірка д\з – «Запитання зі скриньки».

Письмові відповіді на запитання, що підготували учні вдома.

Перевірка – обговорення.( 1 правильна відповідь – 0,5 балів)

 2.2.Літературний диктант за повістю І.Франка «Захар Беркут». 

1. «Вибору немає. Берімо поміч, де її знайдемо»   (Тугар Вовк).

2. «Я не піду дальше! Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру»   (Мирослава).

3 «Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось. Вона може нас зробити трупами, але не зробить нас рабами»   (Максим).

4. «А коли гинути, то гиньмо як мужі, з оружжям у руках»   (Максим).

5. «Сонце, я поклоняюсь тобі, як діди наші тобі поклонялись, і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!»   (Захар Беркут).

6. «Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути»   (Максим).

7. «До остатньої краплі крові повинна боронити громада своєї свободи, свого святого ладу!» (Захар Беркут).

8. «Не гордуй бідними, не гордуй низькими, не гордуй робучими, … бо хто ще знає, до котрої хто криниці прийде воду пити!»   (Максим).

9. «Усі ми – власність князя, зі всім, що маємо, з худобою й землею. Князь один вільний, а ми його невільники. Його ласка – то наша воля. Він може зробити з нами, що хоче» (Тугар Вовк).

10. «Щоб з’єднати в одних руках силу народу, треба ослабити силу народу. Щоб одному надати велику власть над народом, треба кожній громаді відібрати її свободу, треба розбити громадські зв’язки, обезоружити громадські руки»   (Захар Беркут).

11. «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік»   (Максим).

12. «Життя в неволі нічого не варте, … краще смерть!»   (Максим).

Взаємоперевірка  – обговорення.( 1 правильна відповідь – 0,5 балів)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема: Художні засоби та особливості мови повісті. 

• Завдання уроку діти прогнозують самостійно, виходячи з теми ( запис на дошці)

Мотивація: Пригадаємо, що таке художній твір, художній стиль. Яка мета художньої література? ( вплив на людину через почуття)

ІV. Основний зміст роботи.

4.1.  Об´єднання в 2 групи . Правила роботи з групі.

4.2. Розв´язування кроссенсу «Захар Беркут» (додаток 1)

4.3. Робота з текстом( скорочений зміст повісті в підручнику)

-  Пригадаємо уроки української мови в 6 класі – що таке історизми, архаїзми; діалектизми.

• Виписати на окремий аркуш ( один на групу) з тексту по 3  приклади
• Яка їх мета в повісті?

4.4. Робота з термінами.

• Опрацювання першого форзацу підручника. Пригадати худ.засоби.

4.5. Пошукова робота в групах.(додаток 2)

Визначити художні засоби в поданих уривках.

4.6. Складання сенкану

Тема: Захар Беркут

Приклад:

Повість

Історична, захоплююча.

Навчає, оповідає, інтригує.

Збережемо землю для нащадків.

Пам'ять

V. Підсумок уроку.

5.1. Рефлексія

- Чи досягли ми мети уроку?

Чи всі завдання виконали в повному обсязі?

 Що було важко?

Який вид діяльності візьмемо з собою на наступний урок?

5.2.Слово вчителя.

- Отже, наше знайомство з історичною повістю Івана Франка «Захар Беркут» практично завершилось. Іще кілька запитань і завдань – і ви попрощаєтесь із красунею Мирославою і відважним Максимом, сміливими і відчайдушними тухольцями і зловісними привидами нашого минулого – загарбниками і зрадниками.

   Захар Беркут, прощаючись з тухольцями, говорить їм останнє своє слово – золоте слово  , в якому закликає у «дні відродження народного» згадати «про давнє життя і давні порядки», що «як жива іскра» житимуть серед «грядущих злиднів» і «не погаснуть в попелі», бо «прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»  Пам`ятаємо, що тільки в єдності наша сила.

5.3. Оцінювання

(перенесення  із зошитів в щоденники, журнал)

Мотивація на успіх. Подяка за урок.

VІІ. Домашнє завдання.

• Ілюстрація до повісті
• Опрацювати тести на с.  56,58,59 підручника

Додаток 1

Додаток 2

І група.

«Небо жевріло кровавим відблиском. Немов з пекла, неслися з долини дивні голоси … а геть-геть далеко роздираючі серце зойки мордованих старців, жінок і дітей, в’язаних і ведених у неволю мужчин, рик скотини і хрускіт будинків, що перепалені валилися додолу, а по тім величезні водопади іскор, мов рої золотистих комах, збивалися під небо… Люди, мов мурашки, снували поміж шатрами і громадилися коло огнищ. Мирослава стала на той вид мов остовпіла, не можучи відірвати від нього очей. Навіть старий, понурий боярин не міг рушитися з місця, потопаючи очима в тім лячнім кровавім морі…»  

ІІ група

«Вечоріло. Густі смереки лягли на Підгір’я. Лісисті тухольські гори задимилися, мов незлічимі вулкани, готовлячись вибухнути. Стрий шумів по кам’яних бродах і пінився по закрутинах. Небо покривалось зорями. Але й на землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила, зразу де-де, рідко, мов несміло, далі чимраз густіше, сильніше, - поки врешті ціла рівнина, як далеко око засягне, не покрилася ними, не розжеврілася кровавим облиском. Мов море, порушене легким вітром, так меркотів той облиск над долиною, то живіше палахкотячи, то мов розпливаючись у темніючим просторі. Се палали нічні огнища в таборі монголів»