Урок"Василь Стус. Загальний огляд творчості.Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі.Літературний огляд поезій В. Стуса.".

 

   Мета уроку:

  Ознайомити старшокласників із життям – подвигом В. Стуса; розвивати навички самостійного аналізу літературно- критичного та бібліографічного матеріалу; уміння визначати провідні мотиви , і поетичних творів;формувати активну життєву позицію ,любов до Вітчизни , повагу до людей,які зреклися власного щастя заради загальнолюдської ідеї.

Тип уроку : комбінований .

Форма уроку : колективна лекція з елементами бесіди , дискусії.

Обладнання: портрет В. Стуса, виставка книг і статей про В. Стуса . збірка творів поета . звукозапис поезій та пісень             

 

                                                          Перебіг уроку

І. Організаційний  момент.

ІІ. Мотивація форми проведення уроки.

ІІІ. Вступне слово учителя.

Епоха не цінує героїв за їхнього життя - вона згадує про них надто пізно. Якась жорстока закономірність : час палить , нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне , що дух його безсмертний , схиляється в пошані і каятті. Вогонь віків живе в  людських устах.Сила цього чудодійного вогню жива , доки ридає над аркушем паперу хоч один поет. Шкода , що іноді ми залишаємось сліпими, невиправдано байдужими. Шкода…

Скільки українців віддали життя заради того , щоб не  зректись своєї любові, своєї журби. Україна пам’ятає своїх синів, береже згірклу пам’ять про них у материнському серці, яке нагадує згусток туги , гордості  й ганьби. Сьогодні до народу повернулися імена тих , хто пройшов довгий шлях від  забуття до безсмертя.

 Так повернулось ім’я Василя Стуса до нашого народу  ,який був його невгасимим болем , вічною скорботою. Він вірив , що повернеться до України й після свого згоріння . Його серце не могло розсипатись попелом.

ІVОголошення теми та епіграфу уроку. 

Ми не забули, ми не спопелили

 Твою печаль, вогню не віддали…

 Гірким словам не постинали крила,

 У серці не посіяли хули.

• І все- таки вона обертається ,- промовив Галілео Галілей перед смертю.
•                                          А світ , попри все ,таки добрий, напевне, сказав перед смертю у карцері табору ВС-389/36 Василь Стус .

               Від тієї трагічної ночі з 3 на 4 вересня 1985р. минуло вже більше27 років.  Це спочатку були роки забуття , а пізніше – вертання до людей , до свого народу.

     Кожна людина у цьому житті має право вибору, більшості це дається нелегко через важкіхвилини переживань , сумнівів, докорів сумління та поривів серця. Доводиться долати опір середовища , світу , нав’язаних шаблонів та ідей.

  Тільки той має право називатися людиною , хто навчиться не лише переборювати несприятливі   обставини , але робити це так , щоб не йти на зговір із ворожістю , неправдою  та нечистою совістю.

 «Через терни до зірок»- ці слова дуже підходять до розповіді про життя В. Стуса.

 Уявімо собі цей трагічний шлях , доторкнімось серцями до його серця . відчуймо його долю.

І.Розповідь підготовлених учнів про життєвий шлях поета з коментарями учителя.

1.Дитячі роки поета:

- -«Перші уроки поезії – мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати. Пісень було стільки , як

у баби Зуїхи, нашої землячки.І таких самих. Найбільший слід на душі від маминої колискової  « Ой , люлі –люлі , моя дитино». Шевчено над колискою – це не забувається, а співане тужно  «Іди ти ,сину , на Україну , нас кленучи»- хвилює й досі…» ( В. Стус)

     (Звучить запис  колискової пісні «Ой.люлі –люлі , моя дитино»)

Спогади матері В. Стуса

 « До шести років він пішов до школи. Якось приходить учителька Зоя Петрівна й питає : чому ваш син ходить до школи босий, уже холодно?

- Як ? То він до школи ходить ? Я не пущу ! Малий ще.

-Я тоді працювала, його вдома лишу , якусь роботу загадаю . А він все зробить та й до школи.

- Ні ,- каже вчителька ,- ви його до школи пускайте, я його за  приклад іншим ставлю, отим перестаркам».

Отак до 6 років став школярем , а до 16 – студентом»

«Шкільне навчання- вадило.Одне- чужомовне, а друге –дурне….» ( В. Стус)

 

2.Юнацькі  та студентські роки В. Стуса.

                      «Інститутські роки - трудні…» ( В. Стус)

3.Армія. Проба пера.

«Післяармійський час уже був часом поезії. Це була епоха Пастернака – і необачно велика любов до нього…Нині найбільше люблю Гете , Свідзінського, Рільке. Славні італійці…

Ще люблю  «густу» прозу Толстого, Хемінгуея, Стефаника , Пруста , Камю …

Ненавиджу слово «поезія». Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину , що пише вірші.

І думка така: поет повинен бути людиною. Такою , що повна любові , долає природне почуття зненависті , звільняється від неї , як від скверни. Поет – це людина. Насамперед.

 А людина - це , насамперед, добродій . Якби було жити краще, я б віршів не писав, а – робив би коло землі. Ще ціную здатність чесно померти.»  (В. Стус

«Один з найкращих друзів – Сковорода»(В. Стус)

 

4.Переслідування та арешт поета.

« Вирок українському поетові В. Стусу відрізняється своєю  нелюдяністю….

Невже країна, в якій уже загинули або зазнали репресій і переслідувань численні поети , потребує нової жертви , нового сорому?.

Я закликаю колег В. Стуса - письменників , поетів у всьому світі , моїх колег - учених , Міжнародну Амністію . всіх , кому дорога людська гідність і справедливість , виступити на захист Стуса.

 Вирок Стусові повинен бути скасований , як вирок усім учасникам ненасильницького правозахисного руху» ( академік А. Сахаров).

5.У казематах.

 « Камерне утримання  само собою тяжке , бо не стає повітря і руху. Прогулянка - одна година на добу , в оббитому залізом ящику , над 8головою колючий дріт та наглядач. У карцері немає їжі , без жирів , а якщо покараний без виводу на роботу – то гаряча їжа через день , другого дня лише 450 грам хліба і окріп «( сокамерник В. Стуса В. Овсієнко).

 «…Голови гнути  я не збирався. За мною стояла Україна,т мій пригноблений народ , за честь  котрого я мушу  обставати до загину». ( В. Стус).

 6. Вступ  до Української Гельсінської спілки.

 7. Різноробочий.

 8. Повторний арешт і ще суворіший вирок - 10 років таборів особливого режиму та 5 років заслання.

ІІ. Виразне читання  та аналіз поезії «О земле втрачена , явися…»

-Які образи проходять перед поетом , коли він згадує рідний край?

-Яка роль питальної інтонації   поезії? -

-Якою постає Україна в поезії В. Стуса?

-Чим відрізняється образ України Стуса від  образу України у Симоненка?

-Визначити жанр поезії, вид лірики , провідний мотив . віршований розмір , художні засоби.

 ( повторити поняття про метафору)

ІІІ. Виразне читання та аналіз поезії « Як добре те , що смерті не боюсь я…»

-Історія написання поезії ( У таборі в с. Кучино Пермської області. Знищення збірки  поезій із 300 віршами.Голодівка..Карцер. Смерть . )

- Вірш-монолог.

-Біблійний образ Христа.

-Моральна характеристика ліричного героя.( пояснити значення слова «скверна»)

 -Віра поета в життя у пам’яті народу після смерті.

 

  

  

 

 

« Ніхто не знає справжнього кінця  . Чи то серце .Чи то грюкіт спальної дошки, що спускається при стіні . і стогін Василя …» ( М. Горинь)

  « Прошу не залишати напризволяще мою маму, Стус Олену Яківну… Має потребу мама,в   основному, в моральній підтримці, виплакуючи очі за сином. Люди добрі, пишіть їй , хай не буде вона одинокою у своєму горі - підтримуйте її дух!»( В. Стус).

  ІІІ. Виразне читання та аналіз поезії «Мені зоря сіяла нині вранці…»

  -Суть Стусового світовідчуття.

  -«Самособоюнаповнення».

        -Образ матері як хранительки роду.( « Лиш мати – вміє жити , аби світитися , немов зоря»)

  - Секрет материнської мудрості.

  -Визначити вид поезії ,тему. Образ , що є внутрішнім стрижнем твору,зміст і значення символів,мовні засоби , що сприяють емоційному наснаженню вірша , авторська оцінка зображуваного , провідна думка твору , духовно-естетична цінність поезії.

  ІУ.Розповідь про перепоховання тіла В. Стуса.

   -В. Стус був рохований на табірному цвинтарі у с. Борисово.Прохання похоронити тіло вдома відхилили на тій підставі , що не вийшов термін ув,язнення

 19 листопада 1989р. Україна прийняла усвоє лоно прах поета, перевезений із зауральських таборів. Тепер він покоїться на Байковому кладовищі.Василь Стус повністю реабілітований « за відсутністю складу злочину».Посмертно висунутий на здобуття Державної премії ім.. Т. Шевченка1991р. в галузі художньої літератури.( книга « Дорога болю»)

  У.Виразне читання та аналіз поезії «Господи , гніву пречистого…»

   -Сила волі та незламність духу поета.

  -Ставлення до Бога та матері.

  - Засоби виразності.

 

      УІ.Підсумок за узагальнення вивченого.

  -Що ви дізналися про Василя Стуса зі спогадів знайомих ?

  -Схарактеризуйте творчий шлях поета .

 -Назвіть збірки поета.

                  -Ваші враження  від  знайомства із постаттю поета.

 УІІ. Домашнє завдання

• Знати біографію В. Стуса.
• Вивчити напам,ять вірш « Мені зоря сіяла нині вранці…» або «Як добре те , що смерті не боюсь я…».
• Підготуватись до тестової контрольної роботи.

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Урок вивчення                творчості В. Стуса 

                                             в 11 класі

 

 

 

 

                                                          Підготовила  учителька української

                                                          мови  та  літератури

                                                          ЗОШ І-ІІІ ст.. с. Глинськ

                                                          Неоніла Олександрівна.

 

 

 2012-2013н.р.