Урок української мови на тему "Тема: Неозначена форма дієслова. Робота над уривком твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».

Конспект уроку української мови (4 клас)

Тема: Неозначена форма дієслова. Робота над уривком твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями неозначеної форми дієслова (інфінітивом) як початкової форми; навчити розпізнавати її за питаннями та суфіксами; розвивати навички читання, вміння аналізувати характери героїв, творчу уяву та мовлення; виховувати почуття дружби, доброти та відповідальності.

Очікувані результати уроку

1. Мовна компетентність (знаю і розумію)

Після уроку учень/учениця:

•        Розрізняє дієслова в неозначеній формі серед інших форм дієслова (за питаннями що робити? що зробити? та суфіксами -ти, -ть).
•        Пояснює, чому ця форма називається «неозначеною» (вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на число).
•        Розуміє роль дієслів як слів, що передають динаміку дій у творі Астрід Ліндгрен.

2. Читацька (літературна) компетентність (аналізую)

Учень/учениця:

•        Читає уривок твору «Малий і Карлсон, що живе на даху» з відповідною інтонацією, передаючи емоції героїв.
•        Характеризує поведінку персонажів, спираючись на вчинки (дієслова), що вони вчиняють.
•        Відтворює послідовність дій героя, використовуючи дієслова в неозначеній формі (наприклад: полетіти, пустувати, дружити).

3. Діяльнісна та соціальна компетентності (вмію діяти)

Учень/учениця:

•        Змінює дієслова з особових форм на неозначену (і навпаки) під час роботи з текстом.
•        Співпрацює в групах: домовляється про спільне виконання завдань, поважає думку іншого під час обговорення вчинків Карлсона.
•        Висловлює власне ставлення до пригод Малого та Карлсона, аргументуючи свою думку (використовуючи, де доречно, дієслова дії).
•        Використовує неозначену форму дієслова для складання алгоритмів, інструкцій або порад для героїв твору.

              Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Вступна бесіда «Перевірка мовного багажу»

Вчитель:  Доброго дня, друзі! Сьогодні ми вирушаємо у подорож до Стокгольма — міста, де на звичайному даху стоїть незвичайний маленький будиночок з табличкою: «Карлсон, що живе на даху. Найкращий у світі Карлсон». Але щоб потрапити в гості до героїв Астрід Ліндгрен, нам потрібно перевірити наш «мовний багаж». Ви ж знаєте, що Карлсон обожнює все най-найкраще? Тож давайте покажемо йому, що ми — найкращі знавці дієслів!

Вчитель:  Розпочнемо з розминки. Подивіться на дошку. Перед вами слова: літати, пропелер, кнопка, сміятися, варення, грати.

•      Яка частина мови тут «найрухливіша»? (Очікувана відповідь: дієслово) .
•      Згадайте, друзі, яку роль виконує дієслово в нашому мовленні? (Очікувана відповідь: воно означає дію предмета, робить мову живою та енергійною) .
•      На які основні питання відповідає дієслово? (Очікувана відповідь: що робить? що зробив? що буде робити?) .
•      Спробуйте дібрати дієслова до нашого героя. Карлсон що робить? (Відповіді дітей: літає, вигадує, ласує, жартує) .

Вчитель:  Чудово! Ваш багаж знань наповнений. Але Карлсон каже, що дієслова бувають «хитрими» — такими, що приховують свій час і кількість виконавців. Саме їх ми сьогодні й будемо розшукувати.

2. Хвилинка каліграфії та емоційне налаштування

Вчитель:  Малий дуже сумував, поки не зустрів Карлсона. Бо кожному з нас потрібен хтось, з ким можна розділити і радість, і банку вишневого варення. Розгорніть свої зошити, запишіть дату. Сьогодні наш каліграфічний девіз присвячений темі стосунків.

Завдання: Запишіть красиво та охайно вислів: «Дружба — це скарб».

Вчитель: Подивіться на своє письмо. Підкресліть олівцем ту літеру, яка вийшла у вас найкраще.

•      Як ви розумієте цей вислів?.
•      Чи можна сказати, що Малий знайшов свій скарб?.
•      А тепер поміркуйте: чи можна вважати дружбу дією?. Адже щоб мати друзів, треба вміти дружити, допомагати, розуміти.

Вчитель: Зверніть увагу на слово дружити.

• Чи можемо ми зараз сказати, хто саме дружить (я, ти чи вони)?.
• Чи можемо ми точно визначити за цим словом, коли це відбувається: вчора, зараз чи завтра?.  Ось ми і натрапили на «секретну» форму дієслова, яка не має часу та особи. Сьогодні ми навчимося її впізнавати.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з прислів’ями (Вправа 2)

Вчитель: Друзі, Карлсон каже, що він «найкращий у світі знавець усього». Але ми з вами знаємо: щоб багато знати, треба не лише літати на даху, а й уважно читати. Розгорніть підручники на сторінці з Вправою 2.

Вчитель: Прочитайте перше прислів’я: «Хто хоче багато знати, тому треба менше спати».

• Назвіть слова, що означають дію. (Діти називають: хоче, знати, треба, спати).
• Зверніть увагу на слова знати і спати. Чи можемо ми визначити, хто саме знає — хлопчик, дівчинка чи група людей? (Відповідь: ні).
• Чи зрозуміло нам, коли це відбувається: зараз чи це відбувалося колись давно? (Відповідь: ні).

Вчитель: Тепер погляньте на друге прислів’я: «Краще добре робити, як погано говорити».

• Знайдіть тут подібні «хитрі» дієслова. (Діти називають: робити, говорити).

Завдання: Спишіть ці два прислів’я у зошит. Підкресліть дієслова, які «заховали» свій час та виконавця.

2. Формулювання правила (Робота з «чарівною рамкою»)

Вчитель:  Ви щойно зробили справжнє відкриття! У нашій мові є особлива форма дієслова. Вона називається Неозначеною, бо вона не «означена» ні часом, ні особою, ні числом.

Вчитель: Давайте перевіримо наш висновок за правилом у підручнику. Прочитаймо його вголос:

Неозначена форма дієслова не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дії. Вона відповідає на питання: що робити? (наприклад, думати) або що зробити? (наприклад, подумати).

Вчитель: А тепер секрет від Карлсона! Подивіться на кінці слів: знати, спати, робити, говорити. Що ви помітили?

• Правильно, вони всі мають однаковий «хвостик» — суфікс -ти.
• Запам’ятайте: це головна ознака того, що перед вами початкова форма дієслова, або як кажуть науковці — інфінітив.

3. Первинне закріплення «Злови суфікс»

Вчитель: Карлсон дуже любить пишатися собою. Слово пишатися — це теж неозначена форма.

•      Чому? Бо воно відповідає на питання що робити?
•      А що це за цікавий «хвостик» після -ти? Це частка -ся.
•      Коли ми кажемо вчитися, гратися, сміятися — це теж неозначена форма, просто дія спрямована на самого себе.

Вчитель:  Давайте спробуємо перетворити звичайні дії Карлсона на неозначену форму. Я кажу, що він робить зараз, а ви ставите питання що робити?:

Ласує — (що робити?) ... (ласувати);

Пустує — (що робити?) ... (пустувати);

Летить — (що робити?) ... (летіти).

4.Фізкультхвилинка «Політ із Карлсоном»

Вчитель:  Друзі, ми засиділися на ґанку разом із Малим. Карлсон каже, що для лікування будь-якої «гарячки» найкраще підходить активний рух! Станьте рівненько, уявіть, що у вас за спиною — найкращий у світі пропелер.

Правила гри:

1. Якщо я називаю дієслово в неозначеній формі (відповідає на питання що робити? / що зробити? і закінчується на -ти), ви «заводите пропелер» (робите колові рухи руками перед собою) і весело підстрибуєте.
2. Якщо я називаю дієслово у будь-якій іншій формі (вказує на час або особу: летить, співали, принесеш), ви швидко присідаєте, «ховаючись» від домомучительки.

Слова для вчителя:

Співати (стрибаємо, крутимо руками);

Летить (присідаємо);

Дружѝти (стрибаємо);

Малював (присідаємо);

Сміятися (стрибаємо);

Бігти (стрибаємо — це теж початкова форма);

Прийшов (присідаємо);

Радіти (стрибаємо);

Гратися (стрибаємо);

Бачить (присідаємо).

Вчитель:  Молодці! Пропелери розігріли, увагу перевірили. А тепер тихесенько, як справжні привиди з даху, сідаємо за парти і продовжуємо роботу.

ІІІ. Робота з літературним текстом (Астрід Ліндгрен)

1. Читання уривка та «медичне» обговорення

Вчитель:  Друзі, Малий і Карлсон уже чекають на нас! Розгорніть підручники на сторінці з продовженням казки. Ой, здається, у наших героїв виникла проблема — «булочкова гарячка»!

Давайте прочитаємо цей діалог за ролями. Хто бажає бути впевненим у собі Карлсоном, а хто — дещо розгубленим Малим? (Діти читають текст уривка).

Вчитель:

•    Скажіть, будь ласка, чи справді Малий захворів?
•    Що таке «булочкова гарячка» в розумінні Карлсона?
•    Як саме «лікар» Карлсон рятував свого друга? Чи не здається вам, що він просто дуже хотів з’їсти останню булочку Малого?
•    Знайдіть у тексті слова, якими Карлсон переконував Малого, що йому «недобре».

2. Практичне завдання (Вправа 3) «Трансформація дій»

Вчитель:  Карлсон діяв дуже рішуче: він і руку прикладав, і шоколадом бризкав, і булки вмить з’їдав. Але всі ці дії вже відбулися. А давайте ми складемо «рецепт поведінки» для Карлсона, використовуючи лише нашу нову, неозначену форму дієслова.

Вчитель: Погляньте на останній абзац казки. Знайдіть там дієслова, які описують стан героїв.

• Наприклад: погладив. Ставимо питання: що зробити? — погладити.
• Тепер ваша черга. Випишіть у стовпчик 5 дієслів із цього абзацу і через тире запишіть їх у неозначеній формі.

Орієнтовний запис у зошиті:

Лежав — (що робити?) лежати;

Думав — (що робити?) думати;

Наївся — (що зробити?) наїстися;

Віддав — (що зробити?) віддавати;

Було — (що робити?) бути.

3. Фізкультхвилинка «Заведи пропелер»

Вчитель:  Мабуть, ми засиділися на ґаночку разом із Малим. Час «завести пропелери»!

• Станьте рівненько. Я буду називати дієслова.
• Якщо ви чуєте неозначену форму (яка відповідає на питання що робити? або що зробити? і закінчується на -ти), ви робите кругові рухи руками перед собою і підстрибуєте.
• Якщо чуєте будь-яку іншу форму (наприклад, сміявся, летить, їмо) — просто тихесенько присідаєте.

Слова для гри: співати, летить, дружити, малював, сміятися, бігти, прийшов, радіти, гратися, бачить.

4. Творче моделювання (Вправа 4) «Поради для Карлсона»

Вчитель:  Карлсон зізнався, що ніколи не був у театрі. Малий хоче його запросити, але боїться, що той почне там літати або вимагати булочки прямо під час вистави.

• У підручнику є вправа 4 зі списком дієслів у неозначеній формі. Давайте допоможемо Малому скласти інструкцію «Як поводитися в театрі».
• Використовуйте слова: приходити, роздягнутися, аплодувати, не розмовляти.

Вчитель: Запишіть три найважливіші поради. Наприклад: У театрі треба вчасно приходити. Під час вистави не можна розмовляти. Після виступу варто гучно аплодувати.

V. Підсумок уроку та рефлексія

1. Гра «Так чи Ні» (Перевірка знань)

Вчитель:  Наша подорож до Стокгольма добігає кінця. Карлсон уже збирається летіти на свій дах, але він хоче переконатися, що ви запам’ятали все про «хитрі» дієслова. Я буду зачитувати твердження, а ви, якщо згодні, плескайте в долоні. Якщо твердження хибне — сидіть тихо.

• Неозначена форма дієслова вказує на точний час дії? (Ні).
• Ця форма відповідає на питання що робити? або що зробити? (Так).
• Неозначена форма є початковою формою дієслова? (Так).
• Чи можна за неозначеною формою визначити, скільки людей виконують дію? (Ні).
• Суфікс -ти — це головна ознака неозначеної форми? (Так).

2. Вправа «Незакінчене речення»

Вчитель: Друзі, ви сьогодні чудово попрацювали! Давайте підіб’ємо підсумки нашої роботи. Спробуйте продовжити мої думки:

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилася)...»

«Найцікавішим завданням для мене було...»

«Тепер я точно знаю, що неозначена форма дієслова називається так, тому що...»

3. Рефлексія «Настрій від Карлсона»

Вчитель:  Оберіть дієслово в неозначеній формі, яке найкраще описує ваш стан у кінці уроку:

Радіти — якщо все було зрозуміло і цікаво.

Думати — якщо залишилися питання або хочеться дізнатися більше.

Сумувати — якщо було складно (не хвилюйтеся, ми обов'язково розберемося разом на наступному уроці!).

4. Домашнє завдання

Вчитель:  Відкрийте ваші щоденники. Вдома вам потрібно буде:

1. Вивчити правило про неозначену форму дієслова, щоб розповісти його так само впевнено, як Карлсон.
2. Виконати вправу з підручника, де потрібно потренуватися змінювати форми дієслів.
3. Творче завдання: Напишіть 5 дієслів у неозначеній формі, які описують ваші улюблені справи (наприклад: малювати, танцювати, грати).

Вчитель:  Дякую всім за роботу! Пам'ятайте: дружити — це теж дія, і вона варта того, щоб робити її щодня. До зустрічі