Урок української мови в11 кл. "Основні групи фразеологізмів . Стилістичні засоби фразеології"

Тема уроку : Основні групи фразеологізмів . Стилістичні засоби фразеології

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче мислення, комунікативну активність ліцеїстів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.

ХІД УРОКУ

І. Організація початку уроку.

 1) Психологічний настрій.

-Добрий день,діти! Прошу прочитати слова,записані на дошці,стоячи.

Нехай першими сядуть уважні,другими-чуйні, а тепер сердечні і щирі. Згодом- добрі та милосердні.

• Поверніть руки долонями один до одного. Ви відчуваєте тепло,яке посилає вам ваш товариш.Це тепло його серця,його душі,яке зігріває вас під час уроку.

2) Запис теми уроку.

3) Вступне слово вчителя.

Нема мудріших, ніж народ, учителів.
У нього кожне слово – це перлина.
М. Рильський

Сьогодні наше завдання – дослідити фразеологічне багатство мови, різновиди фразеологізмів, роль фразеологізмів у мовленні, роль стилістичних засобів фразеології. Життя підтверджує, що емоційне благодійництво і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологізмів з їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків.

Українська мова багата на виражальні засоби, що дають змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передавати переживання, радість, смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні її риси.

Серед численних перлин — синонімів, антонімів, метафор,— що роблять мову красивою, образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, виділяють стійкі сполуки — фразеологізми, що виражають думку й сподівання людей, їх побут, культуру, історію, єднають різні покоління.

ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

1. На уроці української мови в Олександра Авраменка (інсценізація)

Мелодія- заставка

Доброго ранку! З вами я, Олександр Авраменко, і урок української мови.

Сьогодні будемо збагачувати свій словниковий запас фразеологізмами.

Отож увага! У мові є так звані фразеологічні звороти – це стійкі сполучення слів, фрази, що вживаються в переносному значенні, тобто їч не слід сприймати буквально.

Як от, наприклад, кусати лікті – це жалкувати, виявляти досаду.

Іноді можна легко здогадатися ,що означає фразеологізм, якщо подумати логічно.

Спробуймо зробити це:

Копилити губи                                

Води в рот набрати

Виводити на чисту воду

Мовчати

Викривати

ображатися

І справді, коли ображаються, то більшість людей копилять губу, якщо набрати води в рот, то розмовляти не можливо. А для того, щоб побачити чітко у воді, вона має бути чистою та прозорою, тому й означає викрити якісь недоліки, вади.

На цьому наш урок завершено. А вам, одинадцятикласники , побажаю:

Живіть так, щоб не доводилося кусати лікті, тим паче, не копилити губи, якщо вже вас вивели на чисту воду.

Вивчайте рідну мову,яку передали вам наші предки.

Мелодія-заставка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Опитування

• Яка лексика називається стилістично забарвленою?
• Що вивчає фразеологія?
• Що таке фразеологізм?
• Які основні ознаки фразеологізмів?

• Які основні джерела українських фразеологізмів?

• Робота з підручником. О.Авраменко «Українська мова» параграф 49
• Яку синтаксичну роль мають фразеологізми?

На хлопця це не справило ніякого враження, він  і  бровою не повів.

Мої думки залишились голосом волаючого в пустелі.

І знову тиша така , хоч мак сій.

2. Вибірковий диктант

Учень читає гумореску Д.Білоуса «Ні кола  ні двора»

Виписати фразеологічні звороти, пояснити іх значення.

НІ КОЛА  НІ ДВОРА

— А чому, — Тарасик запитав, —

про людей говорять інші люди:

той кілком поперек горла став;

той кілком стирчить, мовляв, усюди.

Тим хоч кіл на голові теши,

впертості й колом із них не вибить...

— А подумай, друже, й сам скажи...

— Хтозна, — побоявсь Тарасик схибить.

— Розумієш, в нашім словнику

ці звороти, мабуть, найдавніші:

хтось там як сорока на кілку,

той кілком поперек горла й інші

Мова нам підказує сама:

вдумайся, чому говорять зроду —

ні кола ані двора нема?

Відповідь — у побуті народу.

Лиш господар діставав наділ,

ще не маючи ніяких статків,

зразу забивав у землю кіл,

той кілок — початок всіх початків.

Стали тим колом і взагалі

звати поселенці учорашні

кожну смужку орної землі,

кіллями розмічену в два сажні...

І тепер нам ясно все цілком.

Отже, друже, пошуки не марні

Бачимо, чом вирази з кілком

в нашій мові й досі популярні

3. Вияснити походження фразеологізмів ,що вживаються в поданому тексті.

Як Адамові діти, ми пізнаємо одне одного по плодах, несемо свої важкі хрести, жнемо те, що посіяли, стукаємо — щоб нам відчинили. Ми на сьомому небі, коли живемо, як сіль на землі, а ті, хто живе, як Хома невірний, часто стають сліпими поводирями сліпих. Ми намагаємось не бити око за око, щоб не нести Каїнову печать на собі, а любити одне одного.

• Пізнавайте за плодами — людину варто оцінювати за результатами її життя, поведінки
• Адамові діти — нащадки першої людини
• Нести свій (важкий, тяжкий) хрест — терпляче зносити труднощі,
• Що посієш, те і пожнеш — постійність причинно-наслідкових зв’язків
• Стукайте — і відчинять — важливість постійності в пошуку допомоги, чи певних благ, бо завжди є шанс, що ви отримаєте те, що шукаєте. 
• Бути на сьомому небі — радіти, бути задоволеним.
• Сіль землі — найвидатніші представники певного суспільства;
• Хома невірний — про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить.

• Сліпі проводирі сліпців — вислів на опис людей, які не мають здорового глузду або знань, проте поводяться, як знавці теми, та ведуть за собою людей.
• Око за око, зуб за зуб — уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість,
• Каїнова печать — братовбивчий злочин. 

4. Крилаті вислови – сталі словесні формули (влуч­ні вислови, звороти мови, окре­мі слова). Це – висловлювання видат. осіб, цитати з літ. творів, які набули узагальн. змісту,

Учні мали домашнє завдання підготувати підбірку крилатих висловів із творів,вивчених у 9-11 класах. Потрібно назвати автора цих слів та назву твору.

5. Робота з уривками з твору Тараса Шевченка «І мертвим , і живим». Виписати крилаті вислови
6. Інтерактивна вправа за посиланням https://learningapps.org/view9241422

IV. Підсумки уроку

- Чи використовуєте ви фразеологізми у своєму мовленні?

- Яка їх функція у мовленні?

- Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

Слово вчителя: В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в останніх словах – умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.

V.Домашнє завдання

Написати лист-пораду майбутнім одинадцятикласникам , використовуючи фразеологізми