ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ІНФОРМАТИКИ
ТЕМА УРОКУ. Умовні оператори (коротка та повна форма)
МЕТА УРОКУ:
Навчальна. Ознайомити учнів із командами розгалуження та їх різновидами. Навчити застосовувати їх для розв’язування конкретних практичних задач.
Розвиваюча. Розвивати уміння працювати з середовищем програмування, клавіатурою, конспектом. Логічне мислення.
Виховна. Виховувати уміння аргументовано доводити свою думку іншим.
ТИП УРОКУ: комбінований.
ЛІТЕРАТУРА: Інформатика : підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. – Київ : Генеза 2021. – 256 с. : іл.
ОБЛАДНАННЯ: Комп’ютери класу. Середовище Lazarus
СТРУКТУРА УРОКУ
ХІД УРОКУ.
І. Вступна частина.
1. Оголошення теми та мети уроку, його ролі в даній темі та курсі інформатики в цілому.
2. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Перегляд у зошитах виконаних завдань.
Фронтальне опитування.
ІIІ. Актуалізація теми уроку.
1. Як ви думаєте, що таке розгалуження?
2. Де в житті людина користується при міркуваннях та прийнятті рішень розгалуженням?
3. Чому так важливо вміти використовувати розгалуження в програмах?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
На попередніх уроках ми розглянули кілька лінійних алгоритмів, зокрема, алгоритми для розв’язування задач на обчислення значень арифметичного виразу для виконавця, який вміє виконувати арифметичні операції. Розглянемо приклад задачі, алгоритм розв’язування якої не є лінійним.
Задача 1. Обчислити значення виразу (a – b) / (c – d), де a, b, c, d – дійсні числа.
Звернемо увагу на те, що значення цього виразу можна обчислити не для будь-якого набору значень змінних a, b, c, d. Адже цей вираз містить дію ділення на вираз зі змінними, значення якого може дорівнювати нулю. Тобто якщо значення різниці c – d дорівнює нулю, то значення виразу (a – b) / (c – d) обчислити не можна, а якщо не дорівнює, то можна. Це означає, що система команд виконавця повинна містити команду порівняння двох чисел, наприклад таку: «s=t?», де s і t – або числа, або змінні чи вирази, які мають певні числові значення. Така команда є прикладом команди перевірки умови. Результатом виконання команди перевірки умови може бути або істина (умова виконується), або хиба (умова не виконується). Алгоритм розв’язування задачі 1 виглядатиме так.
Характерною рисою цього фрагмента алгоритму є те, що при кожному його виконанні деякі команди будуть виконуватися, причому кожна по одному разу, а деякі – виконуватися не будуть.
Це залежить від результату виконання команди перевірки умови (команди обчислення значення логічного виразу). Такий фрагмент алгоритму називається розгалуженням.
В алгоритмах використовують розгалуження двох видів: повне розгалуження і неповне розгалуження.
Команда повного розгалуження в Delphi має такий загальний вигляд:
If <логічний вираз> Then
begin < послідовність команд 1> end
Else begin
< послідовність команд 2>
end;
Виконання повного розгалуження відбувається так: виконавець виконує команду перевірки умови (команду обчислення значення логічного виразу); якщо результат виконання цієї команди true, то виконавець виконує послідовність команд 1, після чого переходить до виконання першої команди наступного фрагмента алгоритму; якщо ж результат виконання цієї команди false, то виконавець виконує послідовність команд 2, після чого також переходить до виконання першої команди наступного фрагмента алгоритму.
Є в Delphi й команда неповного розгалуження:
If <логічний вираз>
Then begin
<послідовність команд>
end;
Виконання неповного розгалуження відрізняється від виконання повного розгалуження тим, що при результаті виконання команди перевірки умови false виконавець одразу переходить до виконання першої команди наступного фрагмента алгоритму. Усередині розгалуження можуть знаходитися як лінійні фрагменти алгоритму, так і інші розгалуження.
Логічний вираз у команді розгалуження може бути простим або складеним. Складені логічні вирази утворюються з простих шляхом використання розглянутих у попередньому пункті операцій кон’юнкції (and), диз’юнкції (or), заперечення (not). Порядок виконання цих опера цій в Delphi такий самий, як і в математичній логіці.
V. Закріплення вивченого на практиці.
Завдання: створити програму для Задачі 1. Зараз на екрані ви бачите блок-схему алгоритму. Для реалізації цієї задачі давайте подумаємо які нам знадобляться елементи керування. (чотири поля TEdit, шість написів TLabel та одна кнопка TButton).
Надамо цім елементам керування значень відповідних властивостей Caption та Text.
Для кнопки «Обчислити» створюємо обробник події OnClick:
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
var a,b,c,d,x,y,z:real;
begin
a:=StrToFloat(Edit1.Text);
b:=StrToFloat(Edit2.Text);
c:=StrToFloat(Edit3.Text);
d:=StrToFloat(Edit4.Text);
x:=c-d;
if x=0 then Label6.Caption:='Вираз значення не має: ділення на нуль'
else begin
y:=a-b;
z:=y/x;
Label6.Caption:=FloatToStr(z);
end;
end;
Виконуємо програму і перевіряємо вірність її роботи на різних вхідних даних:
VІ. Аналіз та підсумки уроку.
Підводяться підсумки та робиться аналіз вивченого матеріалу
VІI. Домашнє завдання.
Опрацювати § 6.8, с. 214-217. Виконайте завдання 1, с. 217.