Метою уроку єознайомити учнів з технологією виконання ручних з'єднувальних та оздоблювальних швів, графічним зображенням швів; виховувати акуратність і старанність під час вишивальних робіт;виховувати естетичний смак, інтерес до рукоділля.
Тема. Технологія виконання ручних з’єднувальних та оздоблювальних швів (штапівки, стебловий і тамбурний шви, косий хрестик, козлик, проста гладь). Мета: ознайомити учнів з технологією виконання ручних з’єднувальних та оздоблювальних швів, графічним зображенням швів; виховувати акуратність і старанність під час вишивальних робіт;виховувати естетичний смак, інтерес до рукоділля.
Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, зразки вишивки.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
ІІІ.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Усі види швів, що застосовуються в українському народному вишиванні, можна поділити на лічильні й по вільному контуру. Лічильні шви виконують на основі лічби ниток тканини. Шви по вільному контуру вишивають на попередньо нанесеному рисунку на тканині. До них належать різноманітні декоративні шви: «петельний», «тамбурний» та їх різновиди — «стебловий», «полтавська» та «художня гладь», ришельє.
Лічильні шви виконують на попередньо прорідженій (нитки висмикують чи підрізають) або суцільній тканині (полотні). Перші називаються «ажурними», другі — «глухими швами». До групи «ажурних» лічильних швів належать мережки, «вирізування», «сітки», а до «глухих» — лічильна «пряма» і «коса гладь», хрестики, різноманітні декоративні лічильні шви, «занизування», «набирання» та ін.
У шитві відомі чотири основні різновиди простих швів: «уперед голку», «назад голку» (або «за голкою»), «рядковий», «обметувальний». Для всіх цих швів спільною є основна вимога: якщо тканина закріплена, то напрямок виконання стібків повинен бути згори донизу, тобто до себе. Якщо тканина вільно розміщена в руках (що відповідає роботі з круглими п'яльцями), то стібки мають спрямовуватися справа наліво. Їх необхідно робити однаковими.
СТЕБЛОВИЙ ШОВ
Стебловим швом у рослинних орнаментах вишивають стебельця квітів, листків, бутонів. Ним можна виконати весь контур рослинного орнаменту на рушниках. При виконанні цього шва голка повинна рухатися зліва направо.
Відступивши від першого зразка вниз 2...2,5 см, під його лівим кінцем закріплюють петелькою робочу нитку. Голку вколюють на З—4 нитки вправо від першого стібка і виводять у кінці цього самого стібка . Потім голку вколюють на 3—4 нитки вправо від попереднього стібка і виводять в кінці його. Так повторюють до завершення зразка.
Вишиваючи стебловим швом, потрібно стежити, щоб робоча нитка була або весь час знизу, або весь час зверху від лінії вишивки. Не можна спрямовувати робочу нитку то вверх, то вниз, тому що втратиться стеблистий вигляд шва.
Шов “козлик”
Використовують для оздоблення одягу та різних побутових виробів. Свою назву
шов “козлик” дістав через схожість із пристроєм для розпилювання дров – козли.
Технологія виконання шва “козлик”
Починають вишивати внизу зліва.
3 2 7 6 11 10
. . . . . .
. . . . . . . .
Поверх шва “козлик” можна вишити ще один, два чи більше таких самих швів, змістивши їх на кілька ниток праворуч. Якщо шов “козлик” обвити вишивальною ниткою, дістанемо “козлик з врхоплутом”.
Шов «косий хрестик»
Хрестик – одна із найпоширеніших технік в українській вишивці.
Вимоги до виконання шва
ЛАНЦЮЖОК, АБО ТАМБУРНИЙ ШОВ
Ланцюжок, або тамбурний шов , складається із петельок, які на тканині утворюють ланцюжок. Виконується тамбурний шов справа наліво.
Робочу нитку закріплюють петелькою знизу під правим кінцем попереднього зразка на відстані 2...2,5 см від нього, вколюють голку, виводять її через 3 чи 4 нитки тканини і роблять перший стібок. Потім вколюють голку всередину першого стібка і виводять зліва через 2 чи 3 нитки тканини від кінця цього стібка. Не витягуючи голку із тканини, заводять робочу нитку під кінчик голки. Протягують її — виходить перша петелька ланцюжка. Кожну нову петельку починають із середини попередньої : вколюють голку всередину першої петельки і виводять справа наліво через 2 чи 3 нитки тканини від цієї петельки, заводять робочу нитку під кінчик голки, витягують голку з тканини — виходить друга петелька.У такий самий спосіб вишивають решту петельок зразка або узору. .
Закінчивши вишивання зразка, голку вколюють за останньою петелькою , виводять робочу нитку на виворітний бік тканини і закріплюють її. Коли вишито три перші зразки, можна спробувати вишити 2—3 нескладні узори , щоб краще засвоїти стебловий шов, строчку і ланцюжок.
В кожної людини, яка захотіла вишивати, постає ряд питань. Основним питанням є те, як почати вишивати, тобто як робити базові узори та закріпляти нитку?
Починати вишивання варто зі простих узорів та швів.
Після цього можна приступити до вишивання простіших для виконання декоративних швів, таких як хрестик, строчка, стебловий шов та ланцюжок. Для цього підбирають тканину, яка би мала довжину близько 10 сантиметрів і ширину, яка би залежала від узору зразка. Можна рекомендувати тканину розміром 40Х40 см. Зразки та узори варто починати з верхнього лівого кута тканини і вишивати один під одним на відстані 2-3 сантиметри. Таким чином Ви зможете поступово вивчити основи вишивання різними техніками та узорами.
Закріплення нитки
Якщо Ви вишиваєте гладдю, то голку необхідно затягнути в непарну кількість ниток. Коли нитка закінчилась, вишивання узору ще не завершено, то нитку можна закріпити дрібними стібками з лицьового боку виробу в тому місці, де продовжуватиметься узор або вивести голку з ниткою на виворітний бік виробу і закріпити нитку під стібками узору:
Закріплення нитки при вишиванні гладдю
Засиливши нитку в голку таким чином, щоб з одного боку нитки була петелька, починають вишивати перший зразок.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
1. Які види швів ви знаєте?
V.ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:
1. Що ми робили на уроці?
2. Що нового ви дізналися на уроці?
VI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати конспект.