9 грудня о 18:00Вебінар: Лайфхаки для формування ключових умінь педагога ХХІ століття

Урок в 11 класі за оповіданням «Кушпила» Миколи Сарми – Соколовського

Про матеріал
Урок в 11 класі за оповіданням «Кушпила» Миколи Сарми – Соколовського Література рідного краю
Перегляд файлу

ЛІТЕРАТУРА   РІДНОГО  КРАЮ

 

Урок в 11 класі

за оповіданням «Кушпила»

Миколи Сарми – Соколовського

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку          Усеперемагаюча сила любові в оповіданні                                      М. Сарми – Соколовського  «Кушпила» (11 клас)

Мета уроку   Допомогти учням осягнути життєвий подвиг нашого письменника-земляка М. Сарми – Соколовського  і глибинну сутність його спадщини; удосконалювати вміння аналізувати художній твір; розвивати образне мислення, культуру мовлення; виховувати почуття гордості за славних краян; відразу до війни, бажання творити добро і красу в ім’я миру і любові.

Тип уроку:     урок літератури рідного краю

Обладнання:  Українські письменники XX століття Хрестоматія з української  літератури для старших класів. У двох частинах. II частина; портрет письменника; фотоілюстрації

Багнетам не лікують рід людський

Е. Потьє

Немає людини більш самотньої, ніж та,

що пережила кохану людину

Е. Хемінгуей

 

ХІД УРОКУ

  1.     Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Знову війна … Як і кілька десятиліть тому, ми слухаємо повідомлення з фронту, пишемо листи солдатам, живемо вірою й надією і …продовжуємо любити і кохати. … У лікарняній палаті під вигуки «Героям слава!» шлюб беруть Він і Вона: Він – без ноги і поки що лежачий, Вона – щаслива від того, що Він у неї Є! Що це? Як це? Яке усьому цьому наймення? От сьогодні на уроці про це і поговоримо.

  1. Повідомлення теми та мети уроку
  2.                     Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
  1.    Слово вчителя.

Січеславщина багата на творчих талановитих людей. Одним із них є Микола Олександрович Сарма – Соколовський. Народився він 19.05.1910 в селі Хороше Павлоградського повіту на Катеринославщині ( тепер Петропавлівський р-н Дніпропетровської обл.). Помер 09.08.2001, м. Новомосковськ  Дніпропетровської області. Художник, кобзар, поет, священик УАПЦ, учасник підпілля ОУН, політв`язень.

1-й учень. Микола Соколовський навчався в сільській школі. 1925 р. вступив до Миргородської художньо-керамічної школи ім. Гоголя. Його вчителем малювання був художник Фотій Красицький – внучатий небіж Т. Шевченка. У Миргородi С. перейняв гру на бандурi вiд кобзаря Iвана Яроша. Кобзарював з ним. У червні 1926 переїхав у Днiпропетровськ, вступив на дворічні курси при художньо-промисловому училищі, грав у складi капели бандуристів клубу залізничників, яка їздила з концертами на села.

Заарештований у серпні 1929 р. за сфабрикованим ГПУ звинуваченням у причетності до Спілки Української Молоді (СУМ): ніби з гуртом бандуристів вів «шовіністичну пропаганду». Мордували його слідчі Друян та Кес. В КПЗ сидів зі звинуваченими у «справі СВУ», зокрема, з братом академіка Єфремова Михайлом, його сином Костем. На початку 1930 засуджений на 5 р. ув`язнення. Прибув етапом у порт Кем, що на березі Білого моря, мав каратися на Соловках, але оскільки Соловки були переповнені, етап повернули на ст. Парандово – будувати Парандовський тракт.

2-й учень. Карався в Карелiї (УСЛОН, УСЛАГ, БЕЛБАЛТЛАГ). 1934 р. звільнений. Поїхав на Донбас, у Краматорськ, де працював його брат Леонід і куди вже перебралася мати з меншими дітьми. Там призваний на військову службу у батальйон тилового ополчення. Навесні 1935 р. батальйон перекидали з Дніпропетровська на Далекий Схiд. С. утік звідти, повернувся в Дніпропетровськ.

Підробивши військові документи й отримавши паспорта, С., за рекомендацією художника Федора Красицького, вступив одразу на ІІ курс Київського художнього інституту. Закінчивши навчання 1938 р., працював художником у Будинку культури в Сімферополі. 1939 р. одружився з випускницею Київського художнього інституту Діною Шматько. 1939 р. народилася донька Оксана. З 1940 р. працював у Полтавському Будинку народної творчостi. Як поет-початкiвець дебютував у газетi “Комсомолець Полтавщини”, хоча комсомольцем не був, познайомився з художницею Катериною Білокур.

3-й учень. У червні 1941 р. С. був на вiйськовiй перепiдготовцi в званнi офіцера інтендантської служби. У грудні 1941 в Києві урочисто склав присягу члена ОУН, став провідником ОУН(м) на Полтавщині. 1942 р. навчався на піврічних пастирських курсах УАПЦ.  1942 р. гестапо заарештувало в Полтаві 12 оунівців, у т.ч. дружину С. Діну Шматько-Соколовську, і вони були розстріляні. Щоб у трирічної дитини була мати, одружився з Варварою Климко, яка народила двох доньок – Лесю та Євгенію. Iз Полтави мусив переїхати в с. Ріпниці на Подiллі, де одержав парафiю, а згодом – на Буковину, в с. Раранча.

У грудні 1944 р. С. заарештований НКВД. 19.02. 1945 р. втік з етапу, хоча був поранений у руку, повернувся на Буковину, переховувався. У травні під час облави захоплений у Криївці. 16.05 знову вдалося втекти з етапу. У м. Коломия приєднався до пiдпiлля ОУН, де активно діяв два роки під псевдонімом «Боднар». У травнi 1948 натрапив на засідку. Зв’язаного С. вiдвезли до Станiславського МГБ. Трибунал Прикарпатського воєнного округу засудив С. до страти. У камерi смертникiв сидів 15 дiб. Розстрiл замiнено на 25 р. таборiв. Засуджено було на 25 р. і його дружину Варвару, братів Леоніда та Анатолія, шваґра Івана – тiльки за те, що були родичами Соколовського. Діти залишилися на руках бабусі – матері Соколовського.

1-й учень. Покарання вiдбував в Iнтi, Абезi. На його справi була червона смуга – «Весьма опасный, склонен к побегам, использовать только на общих работах». Попри заборони, С. і в неволi писав вiршi. Таємно змайстрував бандуру.

Звільнений у вересні 1961 р. Працював на заводi у Ворошиловградi. Вів гурток бандуристів при педiнститутi. Його вiршi публікувалися в обласних газетах, у “Лiтературній Україні”, у журналах “Ранок”, “Жовтень”, “Днiпро”. Та знову почалися цькування в пресі як націоналіста, йому заборонили вести гурток бандуристiв, звільнили з заводу.

2-й учень. 1974 р. С. обміняв луганську квартиру на Новомосковськ Дніпропетровської обл., там вийшов на пенсiю. Спілкувався з колом дисидентів Дніпропетровщини: Сергій ЗАВГОРОДНІЙ, Олександр Кузьменко, Володимир СІРЕНКО. 1980 р. у видавництвi “Радянський письменник” пiд псевдонiмом Сарма йому вдалося видати збiрку вiршiв “На осонку лiта”. Це викликало лють кадебістів. Знов почалися виклики в КДБ, допити, брудні публікації в пресі.

1984 р. майори КДБ Анатолій Васильович Головко та Юрій Тарабан, висловивши здивування, що 1948 р. С. не розстріляли, після тривалих, виснажливих допитів і погроз переглянути “за бажанням народу” справу старого та немічного С. і послати досиджувати недобутий термін, сфабрикували (російською мовою) від імені С. заяву, яку перед підписанням примусили прочитати вголос.

3-й учень. За незалежності С. став настоятелем невеликої церковцi УАПЦ, користувався любов’ю та пошаною добрих людей. Створив районний та обласний осередки ОУН на Січеславщині. У червні 1994 р. відкрив молитвою 13-й Великий збір ОУН(м), його обрали почесним членом Сенату ОУН(м). Членами ОУН є його дружина Варвара, дочки Оксана і Євгенія, онука Мирослава та онук Олесь Соколовський, який очолює ОУН на Луганщині.

Автор “Пiсні кобзаря” (1989), “Про очищення” (1990), “Думи про гетьмана Iвана Мазепу” (1992) та iнших.

Похований у Новомосковську на Дніпропетровщині.

  1.    Робота над текстом твору

Давайте пригадаємо зміст прочитаного оповідання « Кушпила». (Учні ланцюжком переказують зміст)

3.Бесіда за змістом оповідання

  •       Яке враження справив на вас твір? Що відчули ви, перегорнувши останню сторінку, дочитавши до останнього рядка?
  •       Що можна сказати про своєрідність побудови твору? Чи можна стверджувати, що це оповідання в оповіданні? Чи це є обрамлення в художньому творі?
  •       Поясніть назву твору. З чим у вас асоціюється слово «кушпила»? (дискомфорт, бруд, мла, задуха, спрага)
  •       Прокоментуйте епіграф до оповідання Р.Кіплінга. Продовжте вислів          « відпустки нема на війні! Бо війна – це … (робота сили духу, волі, мужності)
  •       Можна початок оповідання назвати напруженим? Завдяки чому автор цього досягає?
  •       Випадковість чи закономірність, що як тільки-но спрага душить героя і ноги топчуть кушпилу, він одразу «простягає у минуле руки», думає про Сашка – «десятирічного побратимця … гамірного дитинства»?
  •       Як характеризує Миколу (тоді ще маленького хлопчика) вислів-роздум «Та хіба зараз можна думати про себе»?
  •       Прокоментуйте першу зустріч хлопця зі смертю, коли він дізнається, що Сашка вже немає. Зачитайте цей уривочок, дотримуючись пауз, позначених багатокрапкою. /с.764 від слів «… Чую голосіння …»  до кінця абз./
  •       Проте попереду була війна, в кушпилі якої «спогади розчинилися». І то вже були десятки, сотні, тисячі смертей найкращих і найдорожчих людей. Прокоментуйте пейзаж на с. 765 від слів «Кушпила – до кінця абзацу.
  •       Микола зазирає «собі в душу», коли набридає дивитись уперед. Що він там бачить? Чому йому так важко? Він художник, а мусить « місити ногами втому і чути навколо »гнітюче безгоміння». Це страшно?
  •       Чому юнак не пам’ятає кольорів? Чому навіть кров посіріла?
  •       Прокоментуйте, наскільки сильно описано епізод поранення головного героя /с. 767 від слів «Я здригнувся …» до кінця абз./ Як почувається Микола? Хто приходить до нього у маренні?
  •       Хто повертає героя до життя? Коли з’являються кольори і кушпилу змито « з душі й очей?». Прокоментуйте діалог на с. 769 і відчуття хлопця, коли він опинився на подвір’ї у Надійки/с.770/
  •       Чи символічними є імена героїв твору: Микола й Надія?
  •       Коли у житті солдата знову з’являється кушпила і світ втрачає барви?/Зачитати і прокоментувати відповідні уривки в оповіданні: с.772 від слів:»…Ти проводжаєш … до кінця абз. і с. 775 від слів:»далі він уже нічого не чув …» до «… побратимець Сашко»/
  •       Як ви розумієте розпач Миколи? Прокоментуйте вислів: «Ця красуня відчинила йому колись ворота в кохання і муку.»
  •       Як страшно війна змінила барви світу і зробила його сірим та одноманітним? Прокоментуйте опис подвір’я  у момент зустрічі з Надією і після повернення Миколи /с.770 і 773/.
  •       Чому знову у спогади приходить Сашко? Як розумієте вислів «клоччя думок»? Про який емоційний стан героя вони свідчать?
  •       Питання Миколи «А коли я одужаю?» має відповідь?
  •       Як ви розумієте вислів «Біла пухнаста дівчина»?
  •       Вогнем якої «ще не знаної ним любові» засвітилися очі солдата війни?
  •       Поясніть багатокрапку в кінці твору.

4.Дослідження-спостереження (аналіз мови твору)

  •       Яка частина мови домінує в тексті?(дієслова)
  •       Віднайдіть у тексті образні засоби мови і прокоментуйте їх.

Робота в групах

I-а група Метафори й уособлення: «в’ється дорога», «спогади розчинилися у кушпилі», дорога липне до ніг», «бездумно місити ногами втому», сходять схлипами посивілі плеса пшениці», заюшені кров’ю, падали за обрій дні»,          « простягаю у минуле руки», «серце кам’яніє», біжить жах, стоїть жах», «серце витьохкує, «вишневий присмерк клонить захмарене чоло», «напругу чекання … прострочив автоматичною чергою цвіркун», «гострий камінчик докору поцілив у моє сумління», «душа кричала».

 

II-а група Порівняння

« У криницю, наче у далеку минувшину, зазирають старі дуплясті верби».

«А я стою на нім на довгих ногах, ніби на хід ляках, підтримуючи здоровою рукою поранену, подібну до немовляти у сповитку».

«Забинтована рука спить на грудях, наче нагодована дитина».

 

III-а група Віднайти синоніми (просторічні слова) до слів піхота (піхтура, с. 765), вода (холоднячка, с. 763).

5. Складання ланцюжка-послідовності подій у часовому вимірі

- У якому році зустрілися Надійка і Микола?

- До якого року доводить герой свою розповідь?

 

Похід(1941)       розповідь про Сашка(дитинство)      похід(1941)      поранення     зустріч з Надією      знову в похід      похід(1943)      зустріч із донечкою

 

6. Гронування

Записати асоціації до понять « війна», «любов»

 

Любов до ближнього

Смерть                                                                                                       Світло

Розлука                                                                                             Квіти

Морок                                                                                               Щастя

Зрада                           ВІЙНА             ЛЮБОВ                           Радість

Сльози                                                                                                          Вірність

Ворог                                                                                                            Добро

Віра в перемогу                                                                               Щирість

Любов до ближнього

 

7. Мікрофон Дати відповіді на запитання:

  • То про що ж цей твір: про війну чи любов?
  • Як ви розумієте слова Е. Потьє « Багнетом не лікують рід людський»? А чим слід лікувати?
  •  Як ви розумієте зміст другого епіграфа, слова Е. Хемінгуея?

 

8. Визначення теми, ідеї твору.

Тема: зображення чистого і глибокого почуття, що пробивається крізь морок  і кушпилу війни.

Ідея: утвердження всеперемагаючої сили любові до людини, що живе попри війну задля миру і самого життя.

  1. Підсумки уроку.
  •       Літературний диктант
  1.    Яке військове звання мав герой твору? (лейтенант)
  2.    У якому селі жив? (Чорногузівці)
  3.    На що був схожий місяць для хлопця у дитинстві? (на характерника)
  4.    Як звали діда, що розказував про минувшину? (Сич)
  5.    Ким був головний герой? (художником)
  6.    Продовжити речення «Зубами мовчання прикусили …(язики розпачу)».
  7.    «Омріяною оазою» назвав герой … (українське село)
  8.    Про що забув солдат, побачивши Надію? (про війну)
  9.    Чиї вірші читав Микола дівчині? (Тичини)
  10. Марячи, поранений герой мріяв намалювати «величний …(собор неба)»
  11.  Якого дерева не побачив Микола, повертаючись до села? (берізку)
  12. Чиї слова взято за епіграф до твору? (Р. Кіплінга)

 

  •       Слово вчителя

Сподіваюсь, що байдужих на уроці не було. Війна – це страшно. Смерть – це трагедія. Однак людині притаманно долати всі випробовування. І, безперечно, рухає кожного із нас уперед любов: любов до рідних людей, до коханих, любов до ближнього, любов до рідної землі. Герой твору кілька разів повторив, яка красива Надійка, його «русявка». Крізь кушпилу війни він два роки йшов до цієї красуні, аби знову змити сірість із своєї душі, аби знову сонце стало для нього «дзеркалом «кольорових гам». Воістину – краса врятує світ. А ще любов. Тож миру і любові усім нам, терпіння, мужності і якомога більше краси.

 

  1. Домашнє завдання
  •       Написати листа Миколі.
  •       Письмова відповідь на запитання: « Над чим я задумалась(вся) сьогодні на уроці».

   

 

 

docx
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
14 лютого
Переглядів
218
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку