Урок в 6 класі. Тема: Ісламська цивілізація

                                                   Всесвітня  історія   6  клас

Тема: Ісламська цивілізація

Мета: ознайомити учнів з історією Перської та Ассирійської держав як прикладом

доісламських цивілізацій; дати  уявлення  про  розвиток  Перської  держави  в  період  царювання перський царів; розвивати навички роботи з історичною картою; розвивати зв’язне мовлення та логічне мислення; удосконалити  навички  роботи  із  заповнення  порівняльної  таблиці; виховувати повагу до культури інших народів.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення світової історії; толерантного ставлення до інших народів; виховувати

патріотизм на прикладах історичних осіб;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Обладнання: підручники, зошити, роздатковий та ілюстративний матеріал,

відеоматеріали, мультимедійна презентація.

Тип  уроку: комбінований.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда за питаннями.

Робота з сигнальними картками.

Мотивація навчальної діяльності

В середині VI століття до н. е. на історичну арену вийшло досі маловідоме плем’я – перси, яким волею долі незабаром вдалося створити найбільшу на той час імперію, могутню державу, що простягалася від Єгипту та Лівії до кордонів Індії. У своїх завоюваннях перси були активними і ненаситними, і лише мужності та відвазі древніх греків під час греко-перських воєн вдалося зупинити їх подальшу експансію в Європу. Але ким були древні перси, яка їхня історія, культура? 

Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Ассирія  в  ІІ  тис.  до  н.е.

Область  Ассирії  розташовувалась  у  верхній  та  середній  течії  річки  Тигр. На 

сході  вона  межувала  із  Сирією, на  півночі – із  державою  Урарту, на  Півдні – із  Вавилонським  царством.

Родючі  землі  вздовж  річки  Тигр  та  її  припливи  сприяли  розвиткові  рільництва, степи  були  зручними  для  скотарства, гірські  райони  багаті  на  руди  металів. Ассирійці  одними  із  перших  у  давнину  почали  виробляти  знаряддя  праці  та  зброю  з  металу, що  дозволило  їм  згодом  створити  велику  державу  і  підкорити  собі  сусідні  держави.

Ассирійська  держава  сформувалася  навколо  торгового  міста  Ашшура. Воно  було  розташоване  на  перехресті  найважливіших  торговельних  шляхів, тому  на  першому  етапі  розвитку  держави  визначальну  роль  відіграла  торгівля. Але  згодом  ассирійцям  довелося  вести  боротьбу  з  сусідами, які  витісняли  їх  зі  зручних  торговельних  шляхів: із  Вавилонією, із  державою  Міттанні, із  Хетським  царством.

Ассирія  уклала  союз  із  Єгиптом  і  завдяки  його  підтримці  змогла  протистояти  ворогам. Цар  Ашшурбаліт  після  визволення  країни  від  панування  Мітанні  встановив  родинні  зв’язки  з  вавилонським  царським  домом; відновилася  торгівля  з  Малою  Азією. Цар  Тіглапаласар  І  зробив  тридцять  військових  походів: до  Сирії, Єгипту, Вавилонії, Фінікії.

Але  посилення  Ассирії  було  перерване  вторгненням  арамейських  племен, що  розселилися  на  території  Ассирії  та  змішалися  з  її  населенням. Це  призвело  до  занепаду  країни, що  тривав  півтора  століття. Період  другої  половини  ІІ  тис.  до  н.е.  історики  називають  «середньо ассирійським».

2. Утворення  та  розквіт  Ассирійської  імперії.

Робота з термінами та поняттями.

Загарбницька  війна – це  війна, що  ведеться  з  метою  захоплення  територій, поневолення  населення  і  пограбування  завойованих  країн.

Імперія – велика  держава, створена  в  результаті  підкорення  інших  країн  та  народів.

Ассирійці  увійшли  у  світову  історію  як  безжальні  завойовники. Вони  руйнували  міста, а  місце, де  стояло  їхнє  військо, посипали  сіллю, щоб  ніхто  не  міг  там  оселитися. Із  відрубаних  голів  переможених  вони  складали  цілі  пагорби. Завойовані  народи  ассирійці  виганяли  з  рідних  місць, перетворювали  на  рабів  і  вбивали  в  разі  найменшої  непокори. Із  кожної  підкореної  країни  до  Ніневії  (нової  столиці  Ассирії, заснованої  Сінаххерібом)  привозили  мішок  землі  й  висипали  біля  міської  брами  на  знак  того, що  ассирійці  назавжди  оволоділи  цією  державою. Ніневію  в  давнину  називали  містом-крові, Ассирію – лігвищем  левів, а  ассирійських  царів – владиками  Всесвіту. По  своїй  столиці  вони  роз’їжджали  на  колісницях, запряженій  царями  підкорених  країн.

Робота зі схемою.

Якщо ви поєднаєте букви стрілками у вказаному порядку, то прочитаєте ім’я царя Ассирії.

Відповідь: Ашшурбаніпал.

Ассирія  перетворилася  на  величезну  імперію, що  тяглася  від  третього  порога  Нілу  до  Кавказьких  гір  і  від  Середземного  моря  до  Перської  затоки.  

3. Загибель  Ассирії.
4.  

У  612  р. до  н.е.  повсталі  вавилоняни  та  мідійці  знищили  Ассирію. Їхні  війська  оточили  Ніневію, загатили  Тигр, а  коли  води  річки  розмили  стіни, переможці  ввірвалися  до  міста. Ассирійська  знать  була  вирізана, населення  повтікало  в  гори  та  інші  області. Ассирійська  імперія  зникла  назавжди.

Робота  з  підручником.

Причини  падіння  Ассирії:

• Нескінченні  війни  послаблювали  економіку  країни
• Між  різними  групами ассирійської  знаті  йшла  боротьба  за  владу
• Підкорені  народи  організували  повстання

4. Виникнення  Перської  держави.

Де знаходиться Персія

Але спочатку відповімо на запитання, де знаходиться стародавня Персія, точніше, де знаходилась. Територія Персії в момент її найвищого розквіту простягалася від кордонів Індії на Сході до сучасної Лівії в Північній Африці і частини материкової Греції на Заході (тих земель, яким персам вдалося не недовгий час завоювати у греків).

Так виглядає стародавня Персія на карті.

Історія Персії

Походження персів пов’язують з войовничими кочовими племенами аріїв, частина яких оселилася на території сучасної держави Іран (саме слово «Іран» походить від стародавньої назви «Аріана», що значить «країна аріїв»). Опинившись на родючих землях іранського нагір’я, вони перейшли від кочового способу життя до осілого, тим не менш, зберігши і свої військові традиції кочівників, і простоту вдач властиву багатьом кочовим племенам.

Історія стародавньої Персії як великої держави минулого починається в середині VI століття до н. е. коли під проводом талановитого вождя (згодом перського царя) Кіра II перси спершу повністю завоювали Мідію, одну з великих держав тодішнього Сходу. А потім вже почали погрожувати і самому Вавилону, що був на той час найбільшою державою давнини.

І ось вже в 539 році поблизу міста Опіса, що на річці Тибр, відбулася рішуча битва між арміями персів і вавилонян, що закінчилася блискучою перемогою персів, вавилоняни виявилися повністю розбитими, а сам Вавилон, найбільше місто давнини на довгі століття входить до складу новоутвореної перської імперії. Лише за якийсь десяток років перси з маленького племені перетворилися воістину у володарів Сходу.

Такому приголомшливому успіху персів за повідомленням грецького історика Геродота сприяли, передусім, простота і скромність останніх. І зрозуміло залізна військова дисципліна в їх військах. Навіть здобувши величезні багатства і владу над багатьма іншими племенами і народами, перси продовжували найбільше шанувати саме ці чесноти, простоту і скромність. Цікаво, що при коронації перських царів, майбутній цар повинен був одягатися в одяг простої людини і з’їсти жменю сушених фіг, та випити склянку кислого молока – їжу простолюдинів, що символізувало його зв’язок з народом.

Але повернімося до історії перської імперії, спадкоємці Кіра II, перські царі Камбіс та Дарій продовжили активну завойовницьку політику. Так при Камбисі перси вторглися в древній Єгипет, який переживав в той час політичну кризу. Перемігши єгиптян, перси перетворили цю колиску стародавньої цивілізації, Єгипет в одну із своїх сатрапій (провінцій).

Цар Дарій активно зміцнював кордони перської держави, як на Сході, так і на Заході, при його правлінні стародавня Персія досягла вершини своєї могутності, під її владою перебував майже весь тодішній цивілізований світ. За винятком стародавньої Греції на Заході, яка ніяк не давала спокою войовничим перським царям, і невдовзі перси при правлінні царя Ксеркса, спадкоємця Дарія, спробували підкорити цих примхливих і волелюбних греків, але не тут-то було.

Незважаючи на чисельну перевагу, військова вдача вперше зрадила персам. У цілому ряді битв вони зазнали ряд нищівних поразок від греків, тим не менш, на якомусь етапі їм вдалося здобути ряд грецьких територій і навіть розграбувати Афіни, але все одно греко-перські війни завершилися нищівною поразкою перської імперії.

З цього моменту колись велика країна вступила в період занепаду, перські царі, які виросли в розкоші все більше забували колишні чесноти скромності і простоти, яка так цінувалась їх предками. Багато завойованих країн і народів тільки й чекали нагоди, щоб повстати проти ненависних персів, своїх поневолювачів і загарбників. І такий момент настав – Олександр Македонський на чолі об’єднаного грецького війська вже сам напав на Персію.

Здавалося, що перські війська зітруть цього нахабного грека (точніше навіть не зовсім грека – македонця) в порошок, але все виявилося зовсім інакше, перси знову терплять нищівні поразки, одна за іншою, згуртована грецька фаланга, цей танк античності, раз за разом розтрощує переважаючі чисельно перські сили. Колись підкорені персами народи, бачачи, що відбувається, також повстають проти своїх володарів, єгиптяни і зовсім зустрічають армію Олександра як визволителів від ненависних персів. Персія опинилася справжнім колосом на глиняних ногах, сувора з вигляду вона була переможена завдяки військовому і політичному генію одного македонця.

Робота з історичною картою.

Наприкінці  VІІІ  ст.  до  н.е. вожді  знатного  перського  роду  Ахеменідів, який  жив  навколо  озера  Урмія, утворили  племінний  союз, що  розширював  свою  територію  в  південному  напрямку  за  рахунок  сусідніх  держав. Але  через  століття  перси  потрапили  під  владу  Мідії. Боротьбу  за  звільнення  від  лідійського  панування  розпочав  Кір  ІІ, який  був  сином  царя  Персії  Камбіза  й  онуком  останнього  лідійського  царя  Астіага.

Кір  ІІ  розгромив  мідійців  і  захопив  їхню  столицю  Екбатани. Потім  перси  підкорили  Елам, Гірканію, Вірменію, Лідію, Вавилонію, грецькі  міста  Малоазійського  побережжя, деякі  області Пакистану, Афганістану, Індії. Незабаром  до  складу  Перської  держави  були  включені  деякі  райони  Середньої  Азії – Маргіана, Хорезм, Согдіана, Бактрія, Арахосія, Гедросія  і  Гандхара. Кір  ІІ  загинув  під  час  походу  проти  массагетів – кочових  племен  Середньої  Азії. Його  син  Камбіз  ІІ  завоював  Єгипет  і  здійснив  два  невдалі  походи  до  Нубії  та  Лівійської  оази. Доки  Камбіз  перебував  у  Єгипті, у  самій  Персії  спалахнуло  повстання. Після  серії  змов  царем  проголосили  Дарія  І.

2. Царі Перської держави.

Робота з роздатковим матеріалом.

Робота з термінами та поняттями.

Зикурат – висока  та  масивна  вежа.

Сади  Семіраміди – одне  із  семи  чудес  світу. Ці  сади  були  спорудженні  в 

палаці  Навуходоносора  ІІ  для  його  дружини – лідійської  цариці  Амітіди. Перші  згадки  про  чудесні  сади  збереглися  в  «Історії»  Геродота. Сади  розміщувалися  на  широкій  чотириярусній  вежі. Платформи  терас  були  складені  з  кам’яних  плит, укритих  шаром  очерету  і  залитих  асфальтом. Прошарки  з  двох  рядів  цегли  і  свинцевих  плит, покладені  поверх  асфальту, не  пропускали  воду  в  нижні  поверхи  саду. На  платформах  укладався  товстий  шар  землі, на  якому  можна  було  висаджувати  навіть  дерева. Яруси  піднімалися  уступами  і  з’єднувалися  широкими  сходами  з  плит  білого  та  рожевого  кольорів.

Пир  Валтасара – тобто  легковажність, яка  може  призвести  до  загибелі.

3. Царювання  Дарія І.

Робота  з  підручником.

Випишіть  реформи, які  проводив  Дарій  І. 

4. Культура Персії

Культура стародавньої Персії найбільш помітна їх системою державного управління, якою захоплювалися навіть древні греки. На їх думку, така форма управління була вершиною монархічного правління. Перська держава була розділена на так звані сатрапії, на чолі яких стояв власне сатрап, що значить – «правоохоронець». Фактично сатрап був місцевим генерал-губернатором, в широкі обов’язки якого входило і підтримання порядку на підпорядкованих йому територіях, і збір податків, і здійснення правосуддя, і командування місцевими військовими гарнізонами.

Ще одним важливим досягненням перської цивілізації були прекрасні дороги, описані Геродотом і Ксенофонтом. Найвідомішою була царська дорога, що йде від Ефеса в Малій Азії до міста Сузи на Сході.

Відмінно в стародавній Персії функціонувала і пошта, чому чимало сприяли хороші дороги. Також в стародавній Персії була дуже розвинена торгівля, на всій території держави функціонувала продумана податкова система, близька до сучасної, при якій частина податків і мит йшли в умовні місцеві бюджети, частина відправлялася до центральної влади. Перські царі мали монопольне право на чеканку золотих монет, в той час як їх сатрапи теж могли карбувати свої монети, але тільки срібні або мідні. «Місцеві гроші» сатрапів ходили тільки на певній території, в той час як золоті монети перських царів були універсальним платіжним засобом по всій перській імперії і навіть за її межами.

Монети Персії.

Писемність у стародавній Персії мала активний розвиток, так існувало декілька її видів: від піктограм, до алфавіту, винайденого в свій час фінікійцями. Офіційною ж мовою перського царства був арамейська, що йде ще від стародавніх ассірійців.

Мистецтво Персії

Мистецтво стародавньої Персії представлено тамтешньою скульптурою і архітектурою. Наприклад, до наших днів збереглися майстерно вирізьблені в камені барельєфи перських царів.

Перські палаци і храми славилися своїм розкішним оздобленням.

Тут зображення перського майстра.

Інші форми древньоперського мистецтва до нас, на жаль, не дійшли.

Релігія Персії

Релігія давньої Персії представлена дуже цікавим релігійним вченням – Зороастризм, названим так завдяки засновнику цієї релігії, мудрецю, пророку (і можливо магу) Зороастру (він же Заратуштра). В основі вчення Зороастризму лежить споконвічне протистояння добра і зла, де добрий початок представлено богом Ахура-Маздою. Мудрість і одкровення Заратустри представлені в священній книзі Зороастризму – Зенд-Авесті. По суті у цій релігії стародавніх персів дуже багато спільного з іншими монотеїстичними пізнішими релігіями, такими як християнство та іслам:

•     Віра в єдиного Бога, який у персів був представлений власне Ахура-Маздою. Антипод Бога, Диявол, Сатана в християнській традиції в Зороастризмі представлений демоном Друджом, що уособлює собою зло, брехню, руйнування.
•     Наявність священного писання, Зенд-Авеста у персів-зоорастрійців, як Коран у мусульман і Біблія у християн.
•     Наявність пророка, Зороастар-Заратуштра, через якого передається божественна мудрість.
•     Морально-етична складова вчення, так Зороастризм проповідує (втім, як і інші релігії) зречення від насильства, крадіжок, вбивств. За неправедний і гріховний шлях в подальшому згідно Заратустрі людина після смерті опиниться в пеклі, в той час як людина, що здійснює благі діяння після смерті буде перебувати в раю.

Зороастрійський храм.

Одним словом, як бачимо, древня перська релігія Зороастризму разюче відрізняється від язичницьких релігій багатьох інших народів, і за своїм характером дуже схожа з пізніми загальносвітовими релігіями християнством та ісламом, і до речі вона існує і понині. Після падіння Сасанідської держави настав остаточний крах перської культури і особливо релігії, так як завойовники араби несли з собою прапор Ісламу. Багато персів також в цей час прийняли іслам та асимілювалися з арабами. Але була частина персів, яка бажала залишитися вірною своїй давній релігії Зороастризму, рятуючись від релігійних переслідувань мусульман, вони втекли в Індію, де зберегли свою релігію і культуру донині. Зараз вони відомі під ім’ям парсів, на території сучасної Індії і сьогодні є чимало зороастрійських храмів, так і прихильників цієї релігії, справжніх нащадків стародавніх персів.

5. Загибель  Перської  держави.

Проведення  реформ  дозволило  Дарію  І  зупинити  хвилю  повстань, що  свідчили  про  слабкість  старого  ладу, створити  ефективну  систему  державного  управління, збирання  податків  і  збільшити  чисельність  армії.

Завершити  проведення  реформ, Дарій  І  узявся  за  розширення  своєї  держави. Він  завоював  північно-західну  частину  Індії, острів  Самос  і  міста  південного  берега  Чорного  моря. Потім  Дарій  І  здійснив  похід  проти  скіфів, що  закінчився  невдачею.

У  першій  половині  V  ст.  до  н.е.  проходили  греко-перські  війни, що  закінчилися  поразкою  Персії  та  укладанням  Каллієвого  миру.

Дарій  помер, так  і  не здійснивши  своїх  планів – підкорити  греків. Перський  трон  перейшов  до  його  сина  Ксеркса.

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Бесіда на закріплення.

1. Хто  заснував  Перську  державу  та  коли?
2. Як  загинув  Кір?
3. Які  реформи  були  запроваджені   Дарієм  І?
4. Яку  територію  захопив  Дарій  І? Показати  на  карті.

V. Домашнє  завдання.

Вивчити  параграф  з  підручника, заповнити  порівняльну  таблицю.