Українська література, 6 клас. Учитель Кузьменко Людмила Альбертівна. Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва
Тема: Володимир РУТКІВСЬКИЙ «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»). Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди.
Мета: продовжувати вчити учнів виразно і вдумливо читати епізоди епічного твору, аналізувати твір, висловлювати власну думку; розвивати усне мовлення, увагу, критичне мислення, творчу уяву; виховувати патріотичні почуття, повагу до минулого Батьківщини; вміння поважати думки оточуючих.
Очікувані результати
Після цього уроку учні/учениці зможуть:
- аналізувати художній твір;
- висловлювати власну думку, підтверджуючи сказане цитатами з твору;
- навчаться слухати і поважати думки інших учнів;
- навчаться слухати і читати активно;
- умітимуть співпрацювати з іншими, вирішуючи певні проблеми.
Регламент уроку
Хід уроку
1.Вступна частина.
Оголошення теми і мети уроку. Для привернення уваги учнів до теми, для мотивації навчання пропоную учням буктрейлер до твору В.Рутківського «Джури козака Швайки» (https://www.youtube.com/watch?v=vrDoTgYHDbQ )
2. Основна частина.
2.1.Пропоную учням працювати за методом «Бортовий журнал».
Методичний коментар: це метод організації і систематизації учнем інформації уроку через фіксацію актуалізованих знань та знань, отриманих у процесі роботи. Це узагальнююча назва сукупності письмових завдань, коли учні під час читання тексту підручника чи роботи в класі записують свої думки. Коли бортовий журнал застосовується в найпростішому варіанті, перед читанням (інколи перед викладом матеріалу) учні записують у зошит відповіді на питання: «Що мені відомо з цієї теми?», а після ознайомлення з новим матеріалом – на питання «Що нового я дізнався?». Ці записи оформлюють у таблицю.
Що мені відомо з цієї теми? |
Що нового я дізнався? |
|
|
Інколи корисно провести подібну роботу колективно, разом з учнями, щоб продемонструвати усі процеси мислення відкрито, щоб потім учні могли користуватись цим досвідом.
2.2.За допомогою методу «Мікрофон» учитель пропонує учням пояснити значення слів «джура».
Методичний коментар: під час роботи відбувається оперативне включення учнів у діяльність, проходить мотивація навчальної діяльності. Необхідно запропонувати який предмет (ручку, олівець тощо), який буде виконувати роль уявного мікрофона. Його учні будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Попередньо необхідно учнів попередити про те, що говорити слід лаконічно й швидко (не більш ніж 0,5-1 хвилину). Вчитель не коментує і не оцінює відповіді. Вислуховувати треба кількох учнів (кількість залежить від завдання, яке ви ставите, та дидактичної мети цієї діяльності. Наприкінці обговорення слово може взяти вчитель (якщо вважає за потрібне) і висловити свою думку чи підсумувати висловлювання учнів.
Джу́ра, цюра або чура — так називали в Україні в 16—18 століттях зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура перське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з тюркської.
Метод «Бортовий журнал»
2.3.Презентація роботи груп з теми «Виникнення козацьких прізвиськ» (заздалегідь учні готували в групах короткі повідомлення за темою; розподіл на групи, коментарі до роботи було озвучено на минулому уроці).
1 група. Необхідність створення козацьких прізвиськ.
Величезна кількість сучасних українських прізвищ кувалась у горнилі Запорозької Січі. Саме тут вперше виникла потреба офіційної реєстрації великого числа козаків на Запорозькій Січі. Де появлялось безліч втікачів з усієї України. В ті часи існував звичай надавати їм нові прізвища, щоб втікачів не могли розшукати їх власники. Та й козаки з Гетьманщини, які перебували в Січі на цей час, змінювали свої прізвища на прізвиська.
2 група. Козацькі прізвиська на позначення виду занять чи ремесел
За прізвищем, наданим на Січі, було можна дізнатись про поширені на Україні ремесла, промисли та про характер військової, торговельної діяльності, чим саме займалися прибульці. Наприклад, Сердюк - гетьманський охоронець; Пушкар, Гармаш, Гарматій - козаки, які обслуговували або виготовляли цей вид зброї; Соломаха, Тетеря - прізвище, яке походить від назви страви, яку козаки вживали майже кожний день. Інші прізвища - це такі, як Хорунжий, Сотник, Компанієць, Гардовий, Крамар, Канторій, Стаднюк, Скляр, Саловоз, Стороженко, Мельниченко, Порохня, Тягнишкіра, Дігтяр, Стельмах, Попович, Крамар відносяться в основному до роду занять, які виконував козак.
3 група. Козацькі прізвиська за назвою місцевості.
За козаком закріплювалась назва місцевості або міста, села, звідки прибув втікач: Галицький, Кальміуський, Кодацький, Чигиринський, Лебединець, Миргородський, Прилуцький, Полтавський, Чугуєвець, Поліщук, Волошко, Волошин та ін. Також ми можемо наочно переконатися в широких міжнародних зв’язках та в інтернаціоналізмі Запорозької Січі, де збиралися представники різних націй, народностей і багато козаків одержали такі прізвища як: Лях, Полулях, Гуржій, Сербин, Литвин, Вірменко, Циганенко, Турчин, Гуцул та ін.
4 група. Козацькі прізвиська за особливостями характеру, вдачі, зовнішнього вигляду, поведінки.
Значну групу прізвищ складають такі, в яких закладена характеристика особливостей зовнішнього вигляду, вдачі, властивостей поведінки Запорізьких козаків. Спостерігалось найбільш типове, промовисте, що впадало в очі, для його визначення вишукувалось найвлучніше слово, яке змальовувало зовнішній чи внутрішній портрет особистості. Це такі прізвища, як: Головатий, Головко, Чуб, Зуб, Носань, Носенко, Губа, Губенко, Шрам, Шраменко, Горбоніс, Сухий, Сухина, Лантух, Рябко, Стражак, Білий, Білан, Слинько, Легкоступ, Побігайло, Прохватило, Циподрига, Свистун, Швидкий, Покотило, Холодний, Гарячий, Солодкий, Гаркуша, Круть, Хижняк, Косач, Хмара та багато інших.
5 група. Козацькі прізвиська за схожістю з представниками тваринного світу.
Помічаючи схожість з якоюсь рисою представників фауни і флори, особливо птахів, запорізькі козаки давали такі прізвища своїм товаришам: Сич, Сова, Сорока, Синиця, Ворона, Снігур, Голуб, Горобець, Лелека, Селезень, Кулик, Шпак, Чайка, Соболь, Шкапа.
6 група. Козацькі прізвиська іронічного змісту.
Запорожці іноді надавали іронічні прізвища, які надавали не справжню ознаку, а її протилежність: Малютою, Малюком називали високу людину, а Махинею невеличкого зросту. Пори року, дні тижня як прізвища надавались тим втікачам, які появлялися в певний проміжок часу, що закарбувався в їх пам’яті - це такі прізвища, як: Зима, Засуха, Понеділок, Субота. Джерелом прізвищ також був і одяг: Свита, Кирея, Жупан, Столата. Козацькі прізвища, утворені від імен, також становлять значну групу: Даниленко, Василенко, Василевич, Клименко, Петренко, Павленко, Гавриленко, Мусієнко, Охріменко, Овсієнко та багато інших. Породженням відчайдушного та розкутого духу Запорізького січового товариства є очевидно така своєрідна не лише за значенням сполучуваних слів, а й за самим способом творення група прізвищ, що немає аналогій в антропонімів інших слов’янських мов, це такі прізвища, як: Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда та ін.
Метод «Бортовий журнал».
Головний герой твору – це Пилип Швайка.
Швайка — ручний інструмент чоботаря, товсте шило у вигляді товстої (переважно зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів, дірок, переважно з дерев'яною ручкою. Назва походить від слів «швач», «шити».
Чому, на вашу думку, Пилип отримав таке прізвисько на Січі?
2.4. Історична основа роману “Джури козака Швайки”. Повідомлення вчителя.
Виникнення й утвердження українського козацтва відбулося на Великому Кордоні, що розділяв тоді християнський та мусульманський світи. На українській ділянці цього кордону зіштовхнулися, з одного боку, прагнення Литовської держави поширити свої межі далі на південь, а з іншого – наступ Кримського ханства на Україну та су сусідні християнські держави.
У 1475 році Кримське ханство визнало себе васалом турецького султана й різко посилило грабіжницькі походи на християн-сусідів. Литовська держава не мала коштів, аби утримувати на прикордонні наймане військо, тому місцеві жителі мусили власними силами захищатися від татарських набігів. На татарські набіги вони відповідали воєнними походами на ворожі кочовиська, улуси й фортеці. Ці походи в степ називали козакуванням.
На багатих низових землях протягом весняно-осіннього сезону козаки займалися «уходництвом». «Уходами» вони називали рибні та мисливські промисли, пасіки й території солевидобування. Уже на початку XVІ століття на Запорожжі з’явилися зимівники (хутори), де козаки розводили худобу та коней.
Для самозахисту козаки-уходники об’єднувалися в згуртовані й озброєні загони-ватаги, очолювані найдосвідченішими, сміливими й винахідливими отаманами. Згодом вони почали споруджувати за порогами укріплені табори (січі) з невеликими військовими гарнізонами, що охороняли укріплення цілий рік.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського “Джури козака Швайки”
Розрізнені загони перших лицарів-козаків діють окремо, на свій розсуд, часом роблячи і помилкові кроки. Вони вже розуміють, що потрібно об'єднання заради узгодженої протидії ворогам. Однак їм не вистачає ватажка, який би зумів об'єднати і повести за собою. Таким лідером у творі і стає один з народних героїв - козак Пилип Швайка.
Метод «Бортовий журнал».
2.5.Ознайомлення учнів із подіями 1 частини твору з використанням матеріалів презентації фільму https://www.youtube.com/watch?v=ydK8ML90xWQ
2.6. Читання частини 2 «На козацьких островах».
Використання методу «Читання із зупинками»: «Він підніс до рота долоню і тричі прокричав пугачем. Затим помовчав і пугукнув іще раз. У відповідь з глибини острова долинуло качине крякання…»
Методичний коментар: метод «Читання із зупинками» навчає учнів слухати або читати активно, звертати увагу на важливі слова, навчає співпрацювати з іншими, вирішуючи завдання/проблеми. Метод використовується, для того щоб розповісти чи прочитати якийсь текст, зупиняючись, щоб попросити учнів висловити припущення, а потім обговорити з ними, якою мірою їхні припущення виявилися правдивими. Припущення про те, що буде міститися у тексті, на основі слів із цього тексту підвищує допитливість учнів і їхню готовність учитися. Також це може зменшити ту відстороненість або дистанцію, яку деякі учні відчувають стосовно письмових текстів. Наприклад, їм може бути цікаво прослухати розповідь, написану письменником; учні демонструють, що вони теж здатні вигадувати історії.
Перед читання тексту на дошці або на великому аркуші паперу підготувати таблицю
|
Як ви вважаєте, що відбудеться? |
Чому ви так вважаєте? |
Що відбулося? |
Після читання першого уривка |
|
|
|
Після того, як дочитали до кінця |
|
|
|
4.Заключна частина. Рефлексія за допомогою методу «Одне слово»
Методичний коментар: метод дозволяє швидко підвести підсумки уроку. Крім того, продовжується формування навички виділяти головне. Наприкінці уроку вчитель просить учнів зазначити те, що найбільше сподобалось на уроці: зміст уроку, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо. Обраний момент учні мають назвати одним словом, яке змістовно розкривало би зроблений вибір. Учитель фіксує це слово на папері і при необхідності просить учнів його прокоментувати.
5.Домашнє завдання.
Читати 5 підрозділів частини 2 «На козацьких островах».
Використані джерела
1.Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів/автори-укладачі О.І.Пометун, І.М.Сущенко.- Дніпропетровськ: Ліра, 2016.
2. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. - Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання», 2014.
3.Рутківський В. Джури козака Швайки.-К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016.
4.Струкевич О.К., Романюк І.М., Пірус Т.П. Історія України. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2008, с.18-19.