Урок "Василь Стус - символ незламного духу"

Мета: познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Василя Стуса, зупинитися на маловідомих цікавих фактах з біографії поета, розширити та поглибити знання учнів про творчий доробок літератора; формувати навички виразного читання та зв'язного мовлення, розвивати уміння проникати у суть художнього слова; виховувати морально стійку особистість.

Методи і прийоми: клас поділено на глядачів і учасників    телепередачі, літераторів; телеведуча.

Обладнання:  портрет В. Стуса, виставка літератури, плакат з епіграфом,    букет кетягів калини.

Епіграф:    ...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було.           За мною стояла Україна, мій пригноблений народ,                за честь котрого я мушу обставати до загину.                                                                     В. Стус

Телеведуча. Шановні глядачі! Вас вітає телестудія "Всезнайко". Сьогодні в нас у гостях одинадцятикласники, які вважаються кращими членами гуртка "Шануй українське слово", а також постійні наші учасники, наша гордість - літературознавці: Флока Лоредана, Черкез Руді. Вони будуть слідкувати за відповідями наших гостей, підводитимуть підсумки. А глядачі, я сподіваюсь, будуть записувати цікаву інформацію та задавати питання.

Телеведуча. Сьогодні нас зібрав тут Василь Стус, якому б 6 січня 2018 року сповнилося 70 років, якщо б не роковий вересень 1985. Тема нашої передачі: "Василь Семенович Стус - символ назламного духу, високої людської гідності." Ми маємо на меті розкрити життєві та творчі сторінки В. Стуса, проникнутися його художнім словом, виховуватись на його прикладі. Епіграфом передачі будуть слова В. Стуса (зачитую епіграф).

///.   Подання матеріалу.

Телеведуча. Наші гості займаються у гуртку "Шануй українське слово". Тут вони глибше знайомляться із життєвим і творчим шляхом тих письменників, доля яких їм не байдужа. І я думаю, що вони з радістю поділяться інформацією з нами.                                                  -   Яким було дитинство В. Стуса?

І учасник. Про своє дитинство, Василь згадує у листі до сина від 25 квітня 1970 року, про те, як він з самого малечку (було йому менше року) уперше відчув себе самотнім, мама в полі, довкола нікого нема. Плакати надокучило, лежати в колисці нудно. Він грався своїми вухами. Дуже рано він відчув, що таке самотність. Залишившись із бабусею у рідному селі Рахнівці, вивчив напам'ять "Отче наш". А згодом, коли пішов до сільських ясел, "виціловував усіх шмаркатих діток, бо любив їх - усіх". Тоді ж його налякав чужий пес - і довелося малого Василька вести до знахарки "виливати переляк". Вона була, мабуть, справжньою цілителькою, бо на все подальше страдницьке життя позбавила його будь-якого страху.

II учасник. Декламує напам'ять вірш В. Стуса "Як добре те, що смерті не боюсь я".

III учасник. Перший біль співчуття пронизав хлопця, коли на його очах сусід - татарин зарізав лошака: «Я плакав - так було шкода. А коли сусід хотів нагодувати кониною - я ревно ревів, аби не присилував до такого гріха..." Це було першим випробуванням раннього стоїцизму В. Стуса. Пізніше, вже у мордовських таборах, він не раз оголошуватиме голодовку протесту проти нелюдського
ставлення до в'язнів. А у карцері особливого режиму Василь оголосив суху голодовку до кінця днів.

Телеведуча. У залі є ті, хто хоче вам поставити  питання.

І глядач.  Скажіть, будь ласка, де і за що відбував покарання В. Стус?

IV учасник. Перший раз Василя Стуса було заарештовано у січні 1972 року разом із правозахисниками Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Ігорем та Іриною Калинцями. А 7 вересня Київський
обласний суд засудив його на 5 років концентраційних таборів (Мордовія) і 3 роки поселень (Колима).Наприкінці 1979 року Василь Стус повертається до Києва і стає активним учасником дисидентського руху, вступає до української Гельсінської групи. Через вісім місяців його знову заарештували і засадили на 15 років : 10 років таборів особливого режиму (Пермь) і 5 - заслання.

V учасник. Декламує напам'ять вірш " На колимськім морозі калина".

Телеведуча У ході розмови прозвучала назва дисидентський рух. Чи не змогли б літературознавці нам пояснити, що це за рух.

Літературознавці. Дисиденство виникло у 50-х - на п. 60 - років, коли тоталітарний режим вступив у конфлікт з інтелігенцією. Дисидент ( з лат. незгодний, який суперечить) - особа, яка не згодна з панівною ідеологією суспільства, діями і політикою держави і відкрито про це заявляє; інакодумець. Риси українського дисидентського руху:

  I учасник. Перші уроки, які отримав Василь у житті, були мамині. Найбільший слід на душі залишився од маминої колискової. Стус рано, у шість років, пішов до ніколи, і в п'ятнадцять років був уже студентом. Мама згадувала: "Так було над тими книжками сидить та плаче, що я боялася, щоб з ума не зійшов." У п'ятих-шостих класах знав напам'ять усього "Кобзаря" Тараса Шевченка. Марив музикою. За відмінне навчання у 7 класі батько купив йому гітару.

II  учасник.   Хочу зачитати слова сестри Василя - Марії Стус: "Доволі рано навчився грати на гітарі, опанував шахи, завзято грав у футбол.
Взагалі, за що б не брався, все у нього виходило. До навчання, до захоплення Василь ставився серйозно, з почуттям відповідальності і зацікавлення. Він наче відчув, що життя його коротке, марно часу не губив, завжди був у роботі. Друзів у школі мав чимало і був у них за ватажка. Найулюбленішим заняттям Василя було читання книг. До Донецького педагогічного інституту вступив без іспитів, бо школу закінчив з медаллю".

 Телеведуча. Запитання з залу.

 II глядач. Де працював Василь Стус після навчання?

III учасник. Стус працював учителем української мови та літератури на Кіровоградщині з 15 серпня по 15 жовтня 1959. А в листопаді цього ж року йде на службу в армію (на два роки). Після служби в армії працює у школі м. Горлівки на Донбасі, а також літредактором "Соціалістичний Донбас".

 Телеведуча. Ще є запитання з залу.

ІІІ  глядач. Я знаю, що В. Стус навчався в аспірантурі. Чи вдалося йому закінчити її?

IV учасник. Так, справді, В. Стус вступає до аспірантури інституту літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР, де працював над дисертацією "Джерела емоційності художнього твору на матеріалі сучасної прози". На жаль, у вересені 1965 р. Василя відраховують з аспірантури. Приводом для цього слугував виступ Стуса в кінотеатрі "Україна" під час прем'єри кінофільму "Тіні забутих предків" С. Параджанова, у якому він заявив про серпневі арешти української інтелігенції і приховування цього факту від громадськості.

Телеведуча. З цього часу і починаються поневіряння Василя Стуса, за ним пильно стежить КДБ. Це стеження припиняється у 1972 році, коли Василя засуджують.

                         - Чому кажуть, що вересень у житті Стуса став рокований?
Це питання до вас літературознавців. 

Літературознавець 1. Справді, вересень у житті Василя - рокований. 20 вересня 1965 відраховують із аспірантури; 7 вересня 1972 року Київський обласний суд розглядає його кримінальну справу; 29 вересня 1980 року Київський міський суд почав розгляд нової справи після другого його арешту; у вересні 1983 року йому забороняють пересилати свої вірші на волю; 4 вересня 1985 року - смерть.

Літературознавець 2. Прихід Василя Стуса у цей немилосердний світ співпав з днем народження Ісуса Христа, і хоч батьки записали у "метриці" (свідоцтві) 8 січня 1938 року - доля все ж урахувала йому страсну путь на Голгофу кривавого двадцятого століття. Стус писав: "Хтось дати проставив мені знакомиті...". Воістину Боже провидіння.

V учасник. Виразне читання поезії"Сховатися од долі - не судилось".

Телеведуча. Життя і творчість В. Стуса надзвичайно щільно одне з одним пов'язані, творять своєрідну гармонію.                                                   -              Де бере початок творчість В.Стуса?

І учасник. В. Стус як поет формувався під впливом Т. Шевченка, П. Тичини, поезії "розстріляного відродження", західноєвропейської лірики XX століття, яку читав в оригіналі. Він захоплювався новітніми течіями у філософії. Це й визначило поетичний світ, зумовило парадигми світосприймання й мислення В. Стуса.

II учасник. 22 листопада 1959 року в "Літературній газеті" він оприлюднив першу добірку віршів із передмовою А. Малишка. Перша збірка поета "Круговерть" (1964) не була видана в Україні через відому вже нам причину 1965 року. Така ж доля спіткала збірки
"Зимові дерева" (1970), "Веселий цвинтар" (1970). Хочу зачитати вірш Стуса із збірки "Зимові дерева" - "Отак живу: як мавпа серед мавп."

III учасник. Однак збірки "Зимові дерева", "Свіча в свічаді" (1977), "Полімпсести" (1986) вийшли за межами України. Як не прикро це усвідомлювати, але про Стуса за кордоном знали набагато більше, ніж на рідній землі. Українського митця - в'язня німецький письменник Генріх Бель висунув у 1985 році на Нобелівську премію. Але її присуджують тільки живим.

Телеведуча. Дякуємо за цікаву інформацію. Є запитання з залу.

IV глядач. Скажіть, будь ласка, що жодної збірки В. Стуса не видали в Україні?

IV учасник. Чому ж видали, але, на жаль, посмертно. Це "Повернення" (1990), "Під тягарем хреста" (1991), "Вікна в позапросторі" (1992), "Золотиста красуня" (1992) та чимало інших перевидань. За життя твори поета на бітьківщині оприлюднювалися через самвидавництво, поширювалися у списках.

V глядач. А чи всі збірки Василя Стуса дійшли до нас, якщо він так багато часу просидів у тюрмах?

V учасник. Звичайно, що не всі. Коли він сидів у Пермських таборах, то все написане від нього забирали. Тут охоронники знищили збірку "Птах душі", яка складалася з 300 оригінальних творів і 300 перекладів.

Телеведуча. Скажіть, чи використовував В. Стус хоча б колись псевдонім?

I учасник. Після вересневих подій 1965 року, коли Василя відраховують з аспірантури, за ним пильно починають стежити органи КДБ. У друк не пропускається жоден твір, хіба що друзі допомагають опублікувати переклади Гете і Гарсія Лорки. Ці твори публікуються під псевдонімом Василь Петрик. Однак, це були поодинокі випадки, коли Василь брав псевдонім.

Телеведуча. Запитання до літературознавців: яка тематика поетичних збірок Стуса?

Літературознавець 1. Поетичну творчість В. Стуса можна умовно назвати "дорогою болю". У першій збірці "Круговерть" Стус прагне пізнати незвідані горизонти життя, відшукати своє місце у ньому, щоб залишити слід - "упасти зерням у рідній борозні." Тематичні лінії другої збірки "Зимові дерева" - це бентежний погляд на світ, на себе, поєднання шляхетних поривань душі з розчаруваннями, сумом і випробуванням, інтимність почуттів із наступом жорстокого сьогодення, глибоких міфологічних натяків і гірких історичних реалій.

Телеведуча. Чи може хтось з вас зачитати поезію В. Стуса, яка вміщена у цій збірці?

II учасник. Поезія "Сто років, як сконала Січ". Це тема гірких історичних реалій.

Телеведуча. Послухаємо далі літературознавців.

Літературознавець 2. Третя збірка "Веселий цвинтар" стала новим етапом у творчих пошуках Василя. Сама назва збірки - оксюморон, що поєднує непоєднане. Поет показує абсурдність дійсності. -   Чи можете ви зачитати вірш із цієї збірки?

ІІІ учасник. Виразно читає поезію "Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік" .

Літературознавець 1. Вершиною у творчому доробку Стуса стала збірка "Полімпсести" (1986), назва якої символізує незнищенність мистецького слова (полімпсести у давнину називали пергамент, на якому зішкрябаний первісний текст не зникав, а прочитувався під новим текстом). Збірка творилася в ув'язненні, рукописи забиралися, навіть спалювалися. Часто поезії потрібно було поновлювати по пам'яті. "Починати завжди все спочатку - то Сізіфова праця, яку я маю доконувати," - писав Стус.

 Телеведуча. Сізіфову долю свідомо вибрав сам собі Василь. Незважаючи на потік переслідувань, судових процесів, таборів та заслання, він пройшов свою "дорогу бою", став вище за трагічні обставини і смерть, бо за ним була Україна. Хочу ще раз вашу увагу привернути до епіграфа телепередачі.                                                               Нашу передачу завершену. Я дякую учасникам, літературознавцям, глядачам за цікаво та кориснопроведений час. А зараз для підсумку запрошую до слова літературознавців.

Літературознавці підводять підсумки, відзначають найцікавіші розповіді, найактивніших глядачів (виставляють бали).