Урок . "Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій. Відкриття європейців у ХVI-XVII ст."

  Тема.    Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій.

                Відкриття європейців у ХVI-XVII ст.

Мета: ознайомити учнів з передумовами  та причинами  Великих географічних відкриттів, продовжити знайомство з історичними постатями великих мореплавців та відомих  мандрівників.

Обладнання: карта світу, мультимедійна дошка, підручник, презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. МОТИВАІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (1-2 хв.)

   Тема нашого уроку – це одна з  найвеличніших та найцікавіших сторінок історії людства – Великі географічні відкриття, які змінили уявлення європейців про світ, відкрили нові обрії та перспективи.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

                     Бесіда

1.  Укажіть хронологічні рамки Нового часу і раннього Нового часу.
    2. Як ви вважаєте, чому в Новому часі виділяють ці два періоди?
    3. Які риси відрізняли людину Нового часу?
    4. Чим вона відрізнялася від людини епохи Середньовіччя?

IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя супроводжується показом  слайдів презентації

В епоху Нового часу в усіх сферах життя людини відбулися істотні зміни. Феодальна система змінилася капіталістичними відносинами, що проявилися у виробництві, зростанні товарно-грошового обміну, розширенні ринку. Розвиток промисловості сприяв пошуку нових ринків збуту товарів. Формування капіталістичних відносин і зростання ролі торгівлі посилювали потребу в більшій кількості золота і срібла. Європейські джерела дорогоцінних металів були виснажені, здобути їх сподівалися у східних країнах, зокрема в Індії.

Окрім золота, європейці шукали нові торговельні шляхи зі Сходом, що було зумовлено кризою середземноморської торгівлі. Традиційні торговельні шляхи до країн Сходу захопила Османська імперія, тому виникла потреба в пошуку нових шляхів. Водночас європейці прагнули отримати східні товари, передусім прянощі, які допомагали довше зберігати продукти, що швидко псувалися (рибу, м’ясо).

Морські експедиції на Схід потребували чималих коштів. Їх надавали монархи зміцнілих централізованих європейських держав: Іспанії, Португалії, Англії.

Завершення тривалих війн у Західній Європі спричинило появу великої кількості вільних людей, значна частина збіднілого дворянства втратила джерела воєнної здобичі, а тому намагалася розбагатіти за рахунок завоювань далеких земель. Інтерес до відкриттів виявила й католицька церква, яка прагнула поширення християнства та свого впливу у світі.

Здійсненню далеких морських подорожей сприяли відкриття в науці й техніці. Європейці вдосконалили портолани (середньовічні навігаційні морські карти з детальним описом узбережжя). Розпочалося будівництво суден нового типу — каравел — із трьома щоглами і ярусним розташуванням вітрил.

Удосконалення зазнав важливий прилад мандрівників для визначення широти та довготи — астролябія. За допомогою компаса європейці визначали напрямок руху й місце перебування суден.

Мореплавці – першовідкривачі  нових  морських  шляхів та нових земель.

 Початок географічних відкриттів португальців пов'язаний з діяльністю принца Енріке Мореплавця,  таланливого організатора морських експедицій.  Шлях до бажаних берегів Індії він намагалися знайти, пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обігнувши її південний край. Одночасно португальці, починаючи з 40-х рр. XVст. регулярно споряджали експедиції до Західної Африки за невільниками, слоновою кісткою, золотим піском, прянощами. На карті Африки з'явилися назви  “Перцевий Берег”,  “Берег Слонової Кістки”,  “Золотий Берег”,  “Невільничий Берег”.  З нових земель до португальської скарбниці надходили величезні прибутки.

У 1486 р. мореплавець Бартоломеу Діаш (1450—1500) зумів досягти, пливучи вздовж західного узбережжя Африки, її південного краю і вийти до Індійського океану, але був змушений повернути назад під загрозою бунту моряків. Південний край Африки назвали мисом Доброї Надії — надії на те, що наступні мореплавці зможуть дістатися Індії.

Експедицію, яка знайшла морський шлях до Індії, очолив 28-річний португалець Васко да Гама (1469—1524). Влітку 1497 р. він із чотирма кораблями вирушив з Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, Васко да Гама дістався Мозамбіку. Там, побачивши арабські кораблі, навантажені золотом, сріблом, перлинами та прянощами, він збагнув, які багатства може знайти в Індії. Незважаючи на опір арабів, він знайшов провідника до берегів Індії.

20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калікут. За свідченням одного з учасників експедиції, їх прийняли досить прохолодно. Над подарунками португальців раджі Калікути його домоправитель розсміявся, сказавши, що найбідніший купець дав би більше. Васко да Гама наказав членам експедиції скуповувати прянощі. На кінець року, завантаживши кораблі та отримавши листа від раджі до короля Португалії, Васко да Гама вирушив додому.

Майже рік тривало повернення до Португалії. Васко да Гама був прийнятий португальським королем Маноелем з великими почестями й дістав титул “адмірала індійських вод”.

Значення експедиції Васко да Гами полягало в тому, що вона відкрила морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки.  Поступово португальці збільшували сферу свого впливу і 1521 р. досягли найбільшого успіху – португальські факторії з'явилися на Молуккських островах. Торгівлю прянощами було оголошено монополією (винятковим правом) португальського короля. Купці, які привозили цей товар до Лісабона, отримували 800% прибутку. Для збереження високих цін король дозволяв завозити 5—6 кораблів прянощів на рік.

У 1492 р. до двору правителів Іспанії Фернандо II Арагонського й Ізабель Кастильської прибув Христофор Колумб та попросив допомоги у пошуку морського шляху до Індії перетнувши Атлантичний океан.  Вони фінансово підтримали експедицію мореплавця, але в обмін отримали право володіти всіма землями, які будуть відкриті Колумбом. Завдяки цій подорожі Фернандо та Ізабель прагнули поповнити збіднілу іспанську скарбницю.

З серпня 1492 р. під командуванням Колумба у відкритий океан вирушила флотилія з трьох кораблів — «Санта-Марія», «Пінта» та «Нінья». Мандрівники рухаючись у західному напрямку перетнули Атлантичний океан і відкрили один із Багамських островів — Сан-Сальвадор, а також острови Кубу та Гаїті. Саме день відкриття острова Сан-Сальвадор — 12 жовтня 1492 р. — вважають Днем відкриття Америки.

Золота Колумб там не знайшов, а відкриті землі зовсім не нагадували казкову Індію. Мореплавець помилився у своїх розрахунках. Проте він, тріумфально повернувшись до Іспанії, почав збирати нову експедицію.

Колумб був проголошений віцекоролем нових земель. Він здійснив ще три подорожі, у результаті яких були відкриті острови Ямайка, Пуерто-Ріко, Тринідад. До кінця життя Колумб вірив, що дістався берегів Індії, так і не усвідомивши, що його подорож змінила світову історію. У 1499-1502 рр. флорентієць Амеріго Веспуччі , який брав участь в експедиціях до нових земель, відкритих Колумбом, першим припустив, що перед ним не Індія, а новий і невідомий материк. Тому картограф Мартін Вальдземюллер на карті світу, яка була видана в 1507 р., на честь Веспуччі назвав новий материк Америкою.

Оскільки після відкриттів Васко да Гами східний шлях до Індії контролювали португальці, Іспанія організувала пошук західного шляху до «країни прянощів».

У вересні 1519 р. експедиція Фернана Магеллана у складі п’яти кораблів вийшла з порту Севілья курсом на південний захід. Подорож була надзвичайно складною. Магеллану довелося приборкати бунт моряків, які, не витримуючи труднощів плавання, вимагали повернення додому. Три тижні флагманський корабель Магеллана «Тринідад» шукав прохід через протоку поблизу південного краю Америки. Тепер ця протока носить ім’я мореплавця і зветься Магеллановою. Нарешті експедиція вийшла у відкритий океан. Відсутність штормів і гарна погода сприяли подальшій подорожі, тому Магеллан назвав океан Тихим. Перетнувши його, у 1521 р. мореплавці досягли Філіппінських островів. Там Магеллан загинув у сутичці з місцевими племенами. У вересні 1522 р. до Іспанії повернувся лише один корабель — «Вікторія» із 18-ма членами екіпажу.

Так була здійснена перша навколосвітня подорож. Вона довела теорію кулястості Землі та підтвердила, що Америка є окремим континентом. 

ІV.  ПІДСУМОК  ТА ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

   ( учні  записують  основні пункти  наслідків великих географічних відкриттів )

У результаті Великих географічних відкриттів відбулися істотні зміни у світі. Європейці зустрілися з незнайомими цивілізаціями Америки. Відкриття Нового світу привело до зміни торговельних шляхів, а торгівля набула світового масштабу. Змінилося уявлення людей про світ, було досліджено значну частину земної поверхні й остаточно доведено кулястість Землі.

Великі географічні відкриття збагатили європейські країни, насамперед Іспанію та Португалію. На відкритих ними землях з часом було виявлено поклади цінних металів, передусім золота і срібла.

Відкриття сприяли розширенню торговельної справи. Завдяки встановленню європейцями зв'язків з іншими материками виникла світова торгівля.

З Європи почали більше вивозити зброї, тканин, посуду. З Америки до Європи ввозили какао і тютюн. Звідти до європейців потрапили кукурудза і картопля. З Азії завозили чай і каву.

V . ДАЙТЕ  ВІДПОВІДЬ  НА  ЗАПИТАННЯ  І ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

•         чому стали можливими Великі географічні відкриття?
•         метод «Мікрофон» - хто з мореплавців вам сподобався найбільше, чому?
•         позначте на контурній карті шляхи подорожей  Васко да Гама, Колумба,             

      Магеллана та  відкриті  ними землі

    VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати  матеріал §2.
2. Закінчити виконання завдань у контурній карті.