Урок "Великий син великого народу"

Тема . Великий син великого народу

Мета: поглибити знання учнів по життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка – 

              поета і художника; формувати громадянську і загальнокультурну

              компетентність, вміння вільно висловлювати свої думки, бажання

              читати твори Т. Шевченка; розвивати словниковий запас учнів,

              критичне мислення, творчі здібності дітей, патріотизм; виховувати

              любов до національних естетичних цінностей, почуття гордості за

              Україну, за її національного героя.

Обладнання: репродукції картин Т.Г.Шевченка, аудіо запис пісень на слова

                          поета, вишиті рушники, виставка творів Кобзаря та книжок про

                          нього,малюнки дітей до творів поета.

  Форма проведення : усний журнал

 

                                                            Хід уроку

Звучить пісня на слова Т.Шевченка «Думи мої»

Ведучий 1

Вітаю вас, славні дівчата й хлоп’ята!

Сьогодні у нас – Шевченкове свято.

Сьогодні вітають дорослі й малі

Шевченка по всій українській землі!

Ведучий 2

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими й босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами

 

                                                 І сторінка журналу

                                               «Дитинство Тараса»

        Ведучий  9 березня 1814 року в селі Моринцях, що на Звенигородщині, в хаті селянина-кріпака (невільної людини) Григорія Шевченка блиснув вогник і народилася нова панові кріпацька душа, а Україні – великий поет і художник – Тарас Григорович Шевченко.

Не на шовкових подушках,

не у величному палаці ,

В хатині бідній він родивсь,

серед неволі , тьми і праці.

      Вчитель демонструє зображення Шевченківської хатини та бідної селянської родини

• Ось такими кріпаками були батьки Тараса.

        Мати Тараса Катря була лагідної вдачі жінка, добра, працьовита, дбайлива, знала безліч народних пісень та казок.

        Батько Григорій Іванович умів читати, стельмахував ( робив із дерева вози, колеса), а іноді й чумакувати доводилося. (Чумаки – це люди, які торгували сіллю та рибою. А для цього їм доводилось їхати кількома возами в далеку дорогу по товар.) Батько іноді брав із собою і малого Тараса. Чимало почув і побачив тоді хлопець.

       Письменним був і дід по батькові Іван, розповіді якого дуже любив слухати малий онук.

        А прадід Тараса по батькові був швець ( шив одяг  та чоботи). Звідси і пішло прізвище Шевченко – бо син шевця - шевченко.

        У Тараса були брати і сестри: Микита, Катерина, Марія, Ярина, Йосип.

До сестер Шевченко почував особливу любов: вони були єдиними друзями дитинства. Старша Катерина була йому нянькою і як могла заміняла матір.

Хлопчик ріс дуже цікавим до всього та допитливим. Йому хотілося знати, чому дерева на осінь скидають листя, звідки птахи прилітають, куди сонце лягає спати, де ті стовпи, що підпирають землю і багато-багато іншого.

        Коли Тарасові виповнилося 8 років, батько віддав його в «науку» до дяка. П’яниця-дяк за найменшу провину карав своїх учнів різками. Пізніше Тарас згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля у своїх віршах :

     Ти взяла мене маленького за руку

     І хлопця в школу відвела

    До п’яного дяка в науку.

    Учися, серденько, колись

    З нас будуть люди, - ти казала.

      Та не довго тривала Тарасова «наука». Несподівано, змучена важкою працею, померла мама. Незабаром, застудившись у дорозі, помер і батько, передрікаючи маленькому сину, що він стане великою людиною.

      Одинадцятирічний хлопчик залишився сиротою,беззахисним та недоглянутим. Він був змушений іти в найми. Спочатку наймається працювати при школі. А потім пасти громадську худобу. Через 20 років він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші « Мені тринадцятий минало!»

      Учень декламує вірш Т.Шевченка «Мені тринадцятий минало…»

 

                                                           ІІ сторінка

                                       «Тарас Шевченко – художник»

Ведучий 2

      Якось кирилівський дяк послав Тараса у сусіднє село  Лиснянку до дяка-маляра. Коли хлопець побачив, як дяк Єфрем на мертвій дошці розписує ікону якогось святого, твердо вирішив навчитися малювати і попросився до дяку в науку. Тарас наймитував, а коли випадала вільна хвилинка - читав і                                         малював.

      Та думка навчитися досконало малювати не залишала його … Але пан Енгельгард  забрав хлопця до себе в Петербург і там Тарас став його козачком.

      У Петербурзі Тарас Григорович зустрівся з земляком-художником Сошенком, художниками К.Брюлловим та О. Венеціановим. Ця зустріч змінила долю митця. Вони побачили здібності молодого художника і викупили його з неволі 22 квітня 1838 року.

      А восени 1838 року він почав навчатися в Петербурзькій академії мистецтв. Тарас Григорович виправдав надії своїх старших друзів. Він закінчив академію з двома срібними медалями і званням «вільного художника». Тарас малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.

       Діти переглядають репродукції картин Шевченка

 

                                                ІІІ сторінка

                                 «Вірші, що стали піснями»

Ведучий 3

      Тарас Григорович Шевченко захопився і поезією. Він писав чудові вірші і уже в 1840 році вийшла у світ його поетична збірка «Кобзар». В 1843 році поет повернувся на Україну, а в 1845 – закінчив Академію мистецтв.

      За доносом провокатора, Шевченка у 1847 році було заарештовано. У нього знайшли заборонені, «бунтівливі» вірші. Покарання було дуже жорстоким: 10 років заслання рядовим солдатом із забороною писати і малювати.

      Але…зболена душа не могла мовчати – писав і малював. Поет писав:

   О думи мої! О славо злая!

   За тебе марно я в чужому краю

   Караюсь,мучуся,… але не каюсь.

      Багато віршів Т.Г. Шевченка стали піснями. Композитори різних країн світу написали музику на його вірші. А український композитор М.Лисенко написав музику більше ніж на 100 творів Кобзаря.

      Звучить пісня «По діброві вітер віє»

      - Є пісня і на вірш «Садок вишневий коло хати»

      Учні читають вірші «Садок вишневий коло хати» та «Зоре моя вечірняя»

      Звучить пісня «Зоре моя вечірняя»

      - Сам Тарас без пісні не міг жити. Він мав гарний голос, чудову пам'ять, неабиякий музикальний слух, знав безліч гарних народних пісень.

      Туга за рідною природою, за рідним краєм звучить у його віршах, що теж стали піснями.

      Учні декламують вірші «Зацвіла у лузі червона калина» та «Світає…»

 

 

                                                         ІV сторінка

                                                 «Уклін тобі, Тарасе»

Ведучий 4

      У 1858 році друзі домоглися звільнення і повернення поета із звільнення. Але 10 років неволі підірвали здоров’я Т.Г.Шевченка. 9 березня 1861 року Шевченку виповнилося 47 років. Йому надійшло багато вітальних телеграм, а також привітати поета, який лежав важко хворий, прийшли багато його друзів. А 10 березня 1861 року Тарас Григорович помер. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі, але виконуючи відомий «Заповіт», у травні того ж року перевезли прах поета в Україну і перепоховали його на Чернечій горі, поблизу Канева.

       Учень читає вірш «Заповіт»

      - А чи знаєте ви, діти, як Т.Шевченка шанують сьогодні?

(Відповіді дітей). Його іменем названі міста і села, вулиці, а пам’ятники побудовані не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані, Франції, Канаді, Америці тощо.

      Твори Кобзаря видані за рубежем  33 мовами світу. А скільки книг, альбомів, фільмів, листівок створено про нього! Навіть на українській гривні можна знайти портрет Т.Г.Шевченка. Хто може назвати цю купюру?(100грн)

      Ось перед вами невелика виставка книг. Вони є у нашій бібліотеці. Нехай вони стануть для вас віконечком у безмежний цікавий світ його творчості, яку ви будете вивчати пізніше.

 

                                                       V сторІнка

                                                      «Підсумкова»

Ведучий

       Я пропоную вам погратися в гру «Чи уважний ти»

      Ми сформуємо крону дерева життя і творчості Т.Г.Шевченка.

Ваше завдання пригадати події, що сталися у відповідні роки, записані на листочках. Всі ці дати згадувалися сьогодні на нашому уроці.

Ведучий

Ми чуємо, тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Ведуча

Він був поетом волі в час неволі,

Поетом доброти в засиллі зла,

Була у нього надзвичайна доля,

Та доля Україною була.

 

 

Ведучий

      Юні друзі, дорожіть Шевченком! Любіть Україну, як любив її поет. Читайте Тарасові твори і ваша мова буде гарною, бо українська мова – одна з найкращих мов світу.

Ведуча

      Нехай на вашому шляху завжди будуть поруч Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово!