Урок «Євген Гуцало. Вічне протистояння добра і зла в оповіданні «Лось». Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань»

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Євгена Гуцала; проаналізувати оповідання «Лось», його жанрові особливості; показати вічну боротьбу добра і зла в мистецтві загалом та в оповіданні зокрема; схарактеризувати образи хлопців як прибічників гуманних переконань; формувати діяльну компетентну особистість; розвивати навички виразного читання прозових творів, вміння висловлюватися, критично мислити, давати власну оцінку прочитаному; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати співчуття, милосердя, доброту, прагнення берегти й оберігати все живе; повагу до творчості Євгена Гуцала.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Перегляд файлу

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

Тема уроку: «Євген Гуцало. Вічне протистояння добра і зла в оповіданні «Лось». Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань»

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Євгена Гуцала;  проаналізувати оповідання «Лось», його жанрові особливості; показати вічну  боротьбу  добра  і  зла  в  мистецтві загалом та в оповіданні  зокрема; схарактеризувати  образи хлопців  як  прибічників  гуманних  переконань; формувати   діяльну  компетентну  особистість; розвивати навички виразного читання прозових творів, вміння висловлюватися, критично  мислити, давати  власну  оцінку  прочитаному; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати  співчуття, милосердя, доброту, прагнення  берегти  й  оберігати  все  живе; повагу до творчості Євгена Гуцала.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Теорія літератури: оповідання.

Обладнання уроку: портрет Є. Гуцала, виставка його творів, текст оповідання «Лось», презентація до уроку, відеозапис, буктрейлер.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, «вільний мікрофон», контроль і самоконтроль.

Епіграф уроку:                                                  

Любіть  травинку  і  тваринку,

і  сонце  завтрашнього  дня,

вечірню  в  попелі  жаринку,

шляхетну  інохідь  коня.

                               Л.Костенко

 

 

 План уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
  4. Актуалізація опорних знань.
  5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
  6. Закріплення вивченого матеріалу.
  7. Підсумок уроку.
  8. Оцінювання учнів.
  9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати,

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

На домашнє завдання учням було вивчити напам’ять одну з поезій П. Тичини (на вибір), підготувати міні-доповідь про Євгена Гуцало, опрацювати матеріал у підручнику та прочитати оповідання «Лось». Учитель запитує чи всі виконали завдання.  Учні декламують поезії, учитель аргументовано оцінює.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

  1. Психологічна настанова учнів на виконання мети уроку.
  2. Опрацювання епіграфа уроку.
  1. Актуалізація опорних знань.
  1. Рубрика «Запам’ятай!».

Записати на дошці авторів та назви творів, у яких порушується проблема добра та зла.

Один учень працює біля дошки.

  1. Бесіда за питаннями.
  •  Що таке мистецтво?
  • Назвіть відомі вам види мистецтва. (Живопис, кіно, музика, література).
  • Назвіть способи образотворення в кожному з видів мистецтва. Наведіть приклади.
  • Що є предметом зображення в музиці, живописі, кіно, літературі?
  • На уроках української та зарубіжної літератури під час вивчення творів різних авторів ви, мабуть, помітили, що теми, які порушують поети, і письменники, майже однакові. Чому? Назвіть найважливіші з них. (Підвести дітей до думки, що тема добра і зла — одна з наскрізних тем не тільки в літературі, а взагалі в мистецтві).
  • На уроках етики ви знайомилися з поняттям добра і зла. То що ж є добро?

m162

  • З якими словами у вас асоціюється слово «добро»?

m163

  • Назвіть критерії оцінки доброї людини, продовжуючи речення: Добра людина — це людина, яка… Зла людина — це людина, яка…
  • Назвіть приклади літературних творів, які ви вивчали на уроках української та зарубіжної літератури, де тема добра і зла є основою. Як вона вирішується?(Казки «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Летючий корабель», «Фарбований лис», «Хуха-Моховинка» (В. Королів-Старий), «Цар Плаксій та Лоскотон» (В. Симоненко), «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» (Г. Малик), «Микита Кожумяка»  (О. Олесь), «Таємниця козацької шаблі» (Зірка Мензатюк)

Учень, що працював біля дошки зачитує.

  • Чи можна стверджувати, що добро завжди перемагає зло? Доведіть свою думку, наведіть приклади.
  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
  1. Вступне слово вчителя.

Ми з вами не дарма розпочали розмову про тему добра та зла в літературі, адже ця тема є однією з вічних, тобто таких, які не вичерпують себе і про які можна багато говорити.

У народі кажуть: не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра   душа. Одвічне протистояння добра і зла, ми­лосердя і жорстокості, любові й ненависті супрово­джує історію людства. І тільки в казках завжди пере­магає добро, а в житті, на жаль, часто буває й інак­ше. Як уникнути необдуманих учинків самому і  вберегти інших, нас навчають батьки, вчителі і, звісно ж, література. А до чого може призвести легко­важність, байдужість та жорстокість дізнаємося сьогодні з оповідання Євгена Гуцала «Лось».

  1. Розповідь про письменника.

Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старому Животові на Вінниччині в родині вчителів. Любов до книжки і художнього слова була в ньому все життя, починаючи з раннього дитинства. Свідомість зафіксувала (згадував пізніше Гуцало) враження від казки Михайла Коцюбинського про загадкового Хо та народних українських казок.

Серед перших книжок Євгена — Біблія. Ще не вміючи читати, хлопець познайомився з цією книгою, що стала згодом для нього втіленням мудрості. У повісті «Співуча колиска з верболозу» або ж «Окупаційні фрески» письменник з гумором розповідає, як знайшов Біблію на печі в баби Ликори, і аж доки баба не схаменулась, порозмальовував її хімічним олівцем, слинячи його в роті.

Як і в багатьох однолітків, у пам’яті Євгена назавжди лишилася війна, чорні дні окупації. 1944 року, коли Вінниччину було звільнено від німецько-фашистських загарбників, батько й мати почали працювати в школі села Гулівка. Тут Євген Гуцало пішов до першого класу. Середню освіту завершив в сусідньому селі Корделівка.

Важко сказати, коли відбулася перша проба пера майбутнього письменника. Сам він жартуючи згадував: «Здається, я писав завжди». Промовистим з його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»

У Євгена був свій «робочий кабінет»: за хатою, в кушах бузку, він сам змайстрував неоковирного стола з грабових жердин, і спекотного подільського літа, сховавшись у затінку, писав там оповідання та вірші, заклеював написане в конверти й посилав у Київ.

1959 року майбутній письменник закінчив історико-філологічний факультет Ніжинського педінституту. Працював у редакціях газет на Вінниччині, Донеччині, Львівщині, Чернігівщині, у Києві. Не випадково першу свою книжку Є. Гуцало назвав «Люди серед людей» (1962).

У цей час творами Гуцала таки нарешті зацікавилися. Першим, хто поблагословив його на літературний шлях, був Леонід Первоманський. Згодом доля талановитого юнака зацікавила Миколу Руденка та Павла Загребельного. Саме Загребельний, тоді головний редактор «Літературної України», запросив Євгена на роботу в газету.

Євген Гуцало залишив по собі багату духовну спадщину. Кожен твір його — неперебутня наука людяності, добра і краси. Письменник пішов з життя у розквіті творчих сил 4 липня1995 року.

Багато Гуцалових оповідань у своїй основі мають своєрідний конфлікт: душевне та емоційне протистояння різних типів людської вдачі «поетичної» та «прозаїчної», морально чутливої і морально глухої, душевної черствості, тієї, що внутрішньою підвалиною має прагнення творити добро іншим, і замкненої на своїх егоїстичних інтересах.

Письменник подарував юним читачам збірки творів «Олень Август», «Пролетіли коні», «З горіха зерня», «У лелечому селі», «Бережанські портрети», «З вогню воскреслі», «У полі білий кінь», «За обручем», «Дениско» та багато інших.

  1.        Узагальнення знань. Заповнення анкети письменника.

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Народився… А
  2. Закiнчив… В
  3. Працював… Д
  4. Автор поетичних книжок,  збiрок, оповiдань, повiстей, романiв… Г
  5.  Лауреат премiï… Б

 

  1. Аналіз оповідання «Лось».
    1.        Теорія літератури.

Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох).

  1.        Перегляд бук трейлера оповідання.
  2.        Виразне читання і переказ окремих епізодів твору.
  3.        Словникова робота.

- Мабуть, ви помітили у тексті невідомі вам раніше слова. Давайте спробуємо знайти їх та пояснити.

Н а щ у л и в — притиснув до голови; тут: прислухався;

к о щ а в а — яка нагадує кістку;

л е ж б и щ е — місце сну, відпочинку;

б а й р а к — зарослий яр;

о с и ч н я к — місце, де ростуть осики;

з а л у ж ж я — з луків;

в и с о т а л и с я — простяглися;

на м а к і в к у — на вершечок;

о с к н і л о г о — обледенілого;

к о н в у л ь с и в н о — поривчасто;

с м и р н а — спокійна;

м а й н у в — швидко побіг;

с е р п а н о к — тут: легкий туман;

п о ч в а л а в — пішов;

п і д п а л о к — маленький хлібець, сильно запечений;

с м а г а— тут: слина.

  1.        Бесіда за змістом твору.

Робота  з  першим  епізодом

1. Що вам відомо про таку тварину, як лось?

Тут нам на допомогу прийдуть наші біологи, які мали випереджаюче завдання.

Біолог 1. Лось належить до Роду ссавців, найбільший представник родини оленевих. Довжина тіла самця до 3 м, висота  до 2,3 м, довжина хвоста 12—13 см; маса 360—600 кг, самки дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика. Під горлом м'який шкірястий виріст (т. зв. «сережка»), що досягає 25—40 см. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі.

Біолог 2. У самців є величезні роги, нерідко лопатоподібні за формою, їхній розмах досягає 180 см, маса — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня.  Всього на Землі — близько півтора мільйона цих тварин. Приблизно половина загальної кількості  живе у Росії.  У період з кінця 19 до середини 20 ст. лосів в Україні не було. Вид з'явився в Україні завдяки розселенню з території  Білорусі і до кінця XX століття заселив усю лісову і лісостепову смугу на південь до Карпат (але в самих Карпатських горах відсутній). На сьогодні цей вид потребує захисту, тому що відбувається зменшення кількості цих тварин як через потепління клімату, так і через діяльність людини.

  • Перегляд відео.

3. Де  відбуваються  події? ( У заповіднику.). А що ж таке заповідник? Дати відповідь на це питання нам допоможе географ.

Географ 1. Заповíдник  – це територія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс, тобто рослинний і тваринний світ. Заповідники виділяються як унікальні пам'ятки історії і культури, живої і неживої природи. В Україні перебувають під охороною держави. Найвідоміші з них: Асканія-Нова, Канівський, Карпатський, Поліський, Чорноморський, Український степовий, Ялтинський гірсько-лісовий… Головні функції українських заповідників — збереження рослинного і тваринного світу території та їх вивчення.

4. Якою  описана  природа цього заповідника? (Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини).

5. Звідки лось потрапив до заповідника? Що таке тайга?

Географ 2.  Тайга - величезні лісові простори - займає всю північну частину Європи, Азії, Далекого Сходу і Канади. Географічне розташування тайги робить різноманітними її клімат, рослинність і тваринний світ. 

6. Зачитайте опис тварини (Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось був старий самець, уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують).

7. Які  небезпеки могли  чекати   лося  в  тайзі? (Хижі звірі могли напасти на нього).

8. Чому  ж  автор  передає нам  такий  неспокій  звіра? Зачитайте. (Чим далі біг, тим більшим сповнювавсь острахом, і хоча нічого вже не чув, крім приглушеного поцокування своїх ратиць об землю, ще довго не зупинявся. Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній, ніздрі випускали в повітря дві тонкі стьожки пари).

9. Що постійно вчувалося лосю?(Жалібне поскрипування гілляки нагадувало чиїсь кроки, що хтось слідкує за ним).

10. З чого видно, що автор милується  його красою? Підтвердіть  власні  думки  словами  з  тексту (Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск, який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць).

Робота  з  другим  епізодом

Гра «Літературний баскетбол».

Учні по парах виходять на середину класу, ставлять один одному запитання і кидають мяч. Якщо партнер не знає відповіді, то відповідає сам автор запитання.

1. Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.

2. Знайдіть у творі те місце, де ми вперше знайомимось із хлопчиками (Два хлопчаки вийшли з лісу на берег і зупинились. Приїхали по хмиз, і їхня смирна конячина залишилась на узліссі, а вони вирішили подивитись на річку, чи тріщить на ній лід, чи скоро рушить).

3. Зачитайте опис зовнішності хлопчиків. Як їх називає автор? Про яке ставлення автора до героїв можна сказати?( Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда.)

4. Чому лось потрапив в ополонку? (Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи торкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі затремтіли в передчутті холодної води,— і цієї миті річка під ним затріщала. Він усіма чотирма ногами спробував одштовхнутись, але ратиці були вже у воді, і лось вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу..)

5. Як він поводився у воді?(Не раз конвульсивно здригнувся тілом, вкладаючи всю силу і весь відчай у той рух, але провалився ще глибше, і тепер крижані уламки билися об його спину. На мить принишк, готуючись до нового ривка, і коли передні ноги злетіли на кригу, то здавалося, він уже вискочить і врятується, але крига знову тріснула під вагою великого тіла, і лось ще раз опинився по шию у воді. Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем).

6. Які художні засоби використав Євген Гуцало для опису поведінки лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?(Конвульсивно рухався, ревнув, кличучи на допомогу, очі сповнені смутком; метафора, персоніфікація).

7. Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти? (1. Лось уже зовсім знесилився і байдуже спостерігав, як наближаються діти. Усе нижче осідав у воду, і роги похилитувались над крижаним місивом, як незвичайний кущик. Під цим кущиком червоний розпач трохи вгомонився, але був тепер такий безмежний, що очі для нього були замалі, і той розпач струменів із них увсібіч. Спершу діти не знали, як до лося підступити, щоб і самим не провалитись. Але старший брат узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках. Лось не боявся людей. Він стежив за їхньою роботою, і по його тілу подеколи пробігали дрижаки, ніби йому було дуже морозко або ж знову хотів спробувати вискочити, але сили покинули його…2. Аж захитався і, розкарячившись, ось-ось, здавалось, впаде. Обидва підберезники дивилися на нього з недовірою — ого, який великий, і тепер, коли він виліз, жодному з них не вірилося, що такий міг втопитись. Вони безпорадно усміхалися, їм хотілося підійти до нього ближче, але діти не наважувались. 3. Лось обтрушував з себе воду й скалки льоду. Зітхнув на повні груди, пирхнув — та й подивився на дітей. Його очі все ще були червоні од недавнього розпачу. А потім лось пішов).

Робота у групах

  • Ситуативні  завдання  на  картках.

Група 1. Складіть характеристику образів двох братів за схемою.

  1. Хто такі герої? Коли ми з ними вперше знайомимося?
  2. Зовнішність героїв.
  3. Вчинок героїв.
  4. Ставлення автора до героїв.
  5. Моє ставлення до героїв.

Група 2. Уяви собі, що  лось  уміє  розмовляти. Передай  його  «думки»  після  визволення  з  льодяної  пастки.

     Група 3. Уяви, що ти зустрівся з героями оповідання. Що  ти  їм  скажеш?

Робота  з  третім  епізодом

- Знайдіть у тексті портрет дядька Шпичака. Як автор ставиться до цього персонажа? (Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких тонув мало не по пояс, дядько зупинився поряд із дітьми. Мабуть, також був здивований, що оцей могутній звір лежить на землі. Дядько тримав у руці рушницю, але з таким виглядом, ніби збирався від когось захищатись).

- Що трапилося з лосем після визволення з ополонки? (Коли пролунав постріл, то лось деякий час ще біг уперед, а потім спіткнувся, ніби натрапив на корч. Діти спочатку й уваги не звернули на постріл, але коли лось упав на сніг, вони зрозуміли, по кому стріляли).

- Як відреагували хлопці на постріл? (Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось. Обидва думали, що не встигнуть вони добігти, як лось підведеться, знову неспішно почвалає до лісу, що не було ніякого пострілу,— проте лось не вставав).

- Зачитайте розмову хлопців з дядьком Шпичаком (Від слів «Га? – обізвався дядько» до слів «Роги віддам! — ще гукнув дядько»).

- Чому дядько застрелив лося? Які мотиви ним керували?(Прагнення збагатитися).

- Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?(Вони мріяли про те, щоб лось підвівся і побіг до лісу).

- Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося? (Тепер треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався. Але куди ти його подінеш? Не затягнеш назад до річки й не втопиш знову в ополонці — далеко, не зрушиш. Але якби міг затягти й утопити — ні хвилі не вагався б).

-  Що  для  вас  важливіше: покарати  дядька  Шпичака  чи  врятувати  лося?

3.6. Складання плану.

О р і є н т о в н и й  п л а н

1. Величний звір.

2. Давні страхи лося.

3. Схід сонця.

4. Шлях до річки.

5. У крижаній ополонці.

6. Боротьба за життя.

7. Хлопчики рятують лося.

8. Підступний постріл.

9. Огидний вчинок дядька Шпичака.

10. Гнів і образа дітей.

11. Як заховати сліди злочину?

12. А лось вже не підведеться...

3.7. Робота біля дошки

Завдання: Дослідити кардіограму (від кардіо... і «...грама») почуттів лося: від знайомства читача з ним до рокового пострілу.

Нащулив вуха       Тривога в крові  Шкура на грудях здригнулася

Тріщання пробудило в ньому неясний  страх         Лось завмер

В його очах появився  ніжно-золотавий полиск       Знову захвилювався, знову насторожився ,                   очі набрякали          а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати       кров’янистим смутком горіли червоним розпачем           його очі      він зітхнув на повні груди.

3.8. Робота за рядами.

- А зараз ви будете працювати за рядами.

І ряд – Знайти описи природи у тексті. Пригадати, що таке пейзаж. Пояснити роль пейзажів у творі.

ІІ ряд – Знайти художній опис лося, звертаючи увагу не лише на зовнішність, але й на риси характеру героя.

 (- Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя;

- Лось був старий і бувалий самець;

- Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати…Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава. Що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини;

- Намагався поводитися обачно…сили поступово покидали його; він поводився смирно;

- Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме; лось виявився дужий і життєлюбний.).

ІІІ ряд – Дати відповідь на питання «Чого навчає оповідання?». (Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності  та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності).

3.8. Порівняльна характеристика братів-підберезників і дядька Шпичака.

 

Брати підберезники

Дядько Шпичак

Спільне

родичі, живуть серед красивої природи, розуміють її значення для людини.

Відмінне

Добрі, милосердні,сміливі та кмітливі; рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.

Злий, жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра; Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.

Висновок. У кровних родичів, односельців — хлопчиків та їхнього дядька — дуже мало спільного, і дорослим є чого повчитися у дітей.

3.9. Заповнення таблиці «Добро і зло у творі».

Добро

Зло

Гармонія в природі

Людина нищить природу

Хлопці врятували лося

Дядько Шпичак вбив лося

Тварина була вдячною братам

Прагнення дядька уникнути відповідальності

Співчуття хлопців до вбитої тварини

Прагнення дядька зробити хлопців своїми спільниками

Бажання хлопців покарати дядька

Відсутність гуманності у дядька у ставленні до природи

 

3.10. Заповнення «паспорта твору».

Тема

Ідея

Жанр

Розповідь про незвичайну пригоду, яка трапилася з лосем та трагічний фінал цієї пригоди.

Уславлення чесності  та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності. Гармонія світу людини та природи – це ідеал, до якого потрібно прагнути.

Оповідання.

 

3.11. «Скарбничка народної творчості».

- Які прислів’я можна дібрати як своєрідний девіз нашого уроку і висновок з нього?

Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.
Все минеться, одна правда останеться.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
Чуже переступи, та не займи.
Повадиться вовк до кошари, так все стадо перебере.

  1. Закріплення вивченого матеріалу.
    1.        Розгадування кросворда.

ЛЮДИНА + ПРИРОДА =  ГАРМОНІЯ … (ключове слово)

1.     Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)

2.     В що лось  дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)

3.     Якою була весняна крига? (зрадливою)

4.     По що приїхали хлопці? (по хмиз)

5.     Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)

6.     Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)

7.     Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)

8.     Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя).

 

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

 

 

 

 

 

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

 

 

 

 

8.

 

 

 

 

 

 

2. Виконання завдань у зошиті для поточного оцінювання (стор. 48-50).

  1. Підсумок уроку.
    1. Повернення до епіграфа.
    2. «Вільний мікрофон»: «На сьогоднішньому уроці я…».
    3. Слово вчителя.

Отже,  сьогодні ми розглянули з вами чудовий твір, який навчає нас бути милосердними, людяними та гуманно ставитися до світу природи. Відомий англійський художник Томас Гейнсборо свого часу сказав «Людина і тварина – діти однієї матері, - природи». Давайте не будемо забувати з вами ці слова і завжди захищатимемо братів наших менших!

 Творіть добро, щоб кращим став цей світ,

Не знали б горя щоб старі й малі,

Страждання нищіть нанівець,

Свій слід залиште на землі.

Байдужими не станьте тільки,

І пам'ятайте, що ми — люди.

Творіть добро, піклуйтеся про інших —

І посвітлішає усюди!

  1. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

  1. Домашнє завдання.
  1. Намалюйте ілюстрації до твору, прокоментуйте їх.
  2. Напишіть власний фінал оповідання, уявивши, що лось не загинув.
  3. Знайти і прочитати поезії С. Будного, В. Вихруща, Г. Костів-Гуски,    Я. Бензу.
  4. Випереджаюче завдання: підготувати короткі повідомлення про Степана Будного, Володимира Вихруща, Ганну Костів-Гуску, Ярослава Бензу.

 

 

 

 

docx
Додано
28 червня 2018
Переглядів
315
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку