Урок літератури у 5 класі.
Мета: ознайомити учнів зі сторінками життя Іванни Блажкевич та її творами; сприяти усвідомленню змісту творів письменниці учнями; формувати навички виразного читання, переказу творів близько до тексту, аналізу теми та ідеї цих творів, їх виховного значення; розвивати творчі вміння учнів, їх фантазію, розширювати їх світогляд; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до літератури рідного краю, бажання пізнавати її.
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___ Дата___/___/___
Прізвище вчителя __________________
Тема уроку: ЛРК № 3. «Сторінки життя Іванни Блажкевич. Огляд її творів для дітей»
Мета: ознайомити учнів зі сторінками життя Іванни Блажкевич та її творами; сприяти усвідомленню змісту творів письменниці учнями; формувати навички виразного читання, переказу творів близько до тексту, аналізу теми та ідеї цих творів, їх виховного значення; розвивати творчі вміння учнів, їх фантазію, розширювати їх світогляд; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до літератури рідного краю, бажання пізнавати її.
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Обладнання уроку: підручник, портрет І. Блажкевич, тексти творів письменниці, ілюстрації до них.
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, «вільний мікрофон».
Епіграф уроку:
Діждемось хвилини, коли на
Вкраїну воля прилине!
Коли вже наступить
Кінець наших мук!
І. Блажкевич
План уроку:
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
На домашнє завдання учням було написати твір на тему «Мій улюблений жанр усної народної творчості» та скласти акровірш (Глібов). Учні зачитують твори та акровірші, учитель перевіряє.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за запитаннями
V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Українська дитяча письменниця Іванна Омелянівна Блажкевич народилася 9 жовтня 1886 року в с. Денисів Козівського району у родині вчителя О. Бородієвича. Священик Осип Вітошинський разом з учителем Омеляном Бородієвичем будили національну свідомість людей, заохочували селян до відвідин першої в повіті читальні «Просвіти». Такі умови були добрим грунтом, на якому розвивалась і кріпла висока духовність і патріотизм Іванни Блажкевич.
Здобувала освіту в Денисівській початковій і Тернопільській виділовій школах. Екстерном склала екзамени у Львівській учительській семінарії. В 20-х роках вчителювала в Галичі і Залукві Галицького району.
Перші літературні спроби Іванни Блажкевич датуються 1908 роком. Зокрема, «Грудка на могилу Марка Каганця», «Жертвам людської сваволі», «Над свіжою могилою», у яких вимальовано жорстоку розправу австрійської адміністрації над українцями Галичини.
Свою пристрасну любов до рідної землі вона прагнула передати дітям, тому писала і публікувала для них цікаві твори: «Святий Миколай у 20-му році» (1922); «Тарас у дяка» (1923); «Діло в честь Тараса» (1924);
«Вертеп» (1924); «В мамин день» (1931); «Івась-характерник» (1936);
Збірки поезій: «Мила книжечка» (1928); «Оповідання» (1937); «Подоляночка» (1958); «Прилетів лелека» (1991р.); «Прилетіла ластівка» (1986); «Хто посіяв промінь» (1976); «Чи є в світі що світліше?» (1977).
Померла Іванна Блажкевич 2 березня 1977 року в рідному селі Денисові. Але духовно вона єднала і єднає все наше жіноцтво в одну, єдину родину. Найближча своїм переконанням нам, галичанкам, Іванна Блажкевич постає символом честі і слави української нації, її незламний дух є трагічним стовпом під будову української держави.
Про цю жінку ходили легенди і за її життя, і після нього. Вона залишила по собі цікаву літературну спадщину і світлу пам’ять серед галичан. А надто серед жителів села Денисова на Козівщині, де Іванна Блажкевич жила, творила, займалася громадською діяльністю. Тут стоїть пам’ятник письменниці, паралельно з історико-краєзнавчим музеєм діє меморіальний музей-садиба, де порається її дочка Дарія Іванівна.
ЧИ Є В СВІТІ ЩО СОЛОДШЕ?
Чи є в світі що солодше,
Як мамині очі,
Які зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що любіше,
Як мамині руки:
Що працюють для дитини
Щиро - без принуки?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами:
Яке б'ється для діточок,
Аж ляже до ями?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що працює для дитинки
До ночі від рана?
Бесіда за питаннями.
БОГДАНКО
Хоч Богданко наш ніколи
Не ходив іще до школи,
А вже пише і малює.
Цілий день він щось майструє.
Може з дерева за мить
Гарну іграшку зробить:
І сопілочку, й візок,
І санчата, й батіжок,
Часом клеїть залюбки
Паперові вітрячки.
З глини ліпить він горнята,
Мисочки і пташенята.
Золоті в Богданка руки —
Все він робить без принуки.
Щоб даремно не сидіти,
Спробуй ти таке зробити.
Бесіда за питаннями.
ВЕЛИЧАЄМ ТЕБЕ, МАМО
Величаєм Тебе, Мамо,
В ту святочну днину –
За Твій труд і за старання
Пильні без упину.
Величаєм за ту працю,
Яку мама мала,
Нім дитинка від колиски
На ніженьки стала.
Величаєм за сей догляд
Пильний, невсипущий,
Щоб собі що не накоїв
Син непосидющий.
Величаєм за ті скорбні
Недоспані ночі,
Як недуга заглянула
Дитинятку в очі.
Величаєм за опіку
У життя ззарання
І за те перед Тобою
Клонимось в пошані!
Бесіда за питаннями.
ДО ШКОЛИ
Як лелеки збиралися
Від нас відлітати,
Почала нам матусенька
Про школу казати.
Защеміло Павлусеве
Маленьке серденько,
Що пропала вже свобода
Дитяча швиденько.
Та як неня обіцяла
Купить зошит, книжку, -
Вмить з’явилася усмішка
На хлоп’ячім личку...
Важко воно справді буде
Раненько вставати,
Та нічого не порадиш,
Треба привикати.
Бесіда за питаннями.
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
Прочитати літописні оповіді «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава».
1