Урок "Види декоративно-прикладного мистецтва"

Вчитель: Рибіна О.Л.

Урок образотворчого мистецтва в 6 класі

Дніпропетровська область, місто Кам’янське, Гімназія № 27.

Тема: Види декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва

Мета:

• Навчальна: поширити знання про використання образів, візерунків, кольору у творах декоративно-ужиткового мистецтва;
• Розвивальна:розвивати зорову пам’ять, спостережливість, інтерес до традицій народу, учити дотримувати основних принципів композиції, гармонійно підбирати колірну гаму;
• виховна:виховувати акуратність; розвивати інтерес до декоративно-ужиткового мистецтва і народної творчості, формувати здатність сприймати художні образи декоративного мистецтва.

Оснащення:

• Матеріали та інструменти: акварельні фарби, пензлі, ємності для води, серветки, прості олівці, гумки, макети хатинок, вирізані з цупкого паперу.
• Зоровий ряд: фотозображення та предмети творів декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового мистецтва).

Нетрадиційний урок образотворчого мистецтва: урок-майстерня народної творчості

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань(фронтальне опитування)

•    Що таке декоративне мистецтво?

(«Декор» - прикрашати)

•    А що таке декоративно-ужиткове мистецтво?

(«Ужиткове» - означає, що речі мають практичне використання)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Неможливо уявити наш побут без безлічі необхідних предметів: меблів, посуду, тканини, одягу, ваз для квітів тощо. Ті предмети, які не тільки виконують свої практичні функції, але й мають естетичні якості, належать до творів декоративно-ужиткового мистецтва. Саме через ці речі можемо відчути енергію, творчі сили та здібності майстрів, рівень культури та духовне багатство нашого народу. Сьогодні на уроці ми не тільки познайомимося з різними видами декоративно-прикладного мистецтва, а й самі попрацюємо в стилі Петриківського розпису.

 Сьогодні на уроці ми розширимо знання про деякі види народного декоративно-ужиткового мистецтва.

ІV. Вивчення нового матеріалу

 Учитель: декоративне мистецтво краще розвинулося там, де були для цього відповідні умови, а саме де був потрібний матеріал: глина, дерево, камінь, рослини.

 Давайте, діти, разом пригадаємо, які традиційні для України види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?

Вишивка    Народна іграшка

Килимарство   Писанкарство

Гончарство    Лозоплетіння

Деревообробка   Витинанка

Декоративний розпис 

 З деякими видами декоративно-ужиткового мистецтва ми вже познайомилися, опрацьовували завдання, виконували тренувальні вправи і тому невеликий досвід  у вас, діти, вже є. Адже, відомо, що людина, яка створює руками, об’єктивніше оцінює роботу майстра.

 Діти, підкажіть, де народні майстри створюють і виставляють свої роботи? (Працюють в майстернях)

(Виставляють на ярмарку)

Отже, зараз ми відвідаємо майстерні народних умільців, де відчувається творче натхнення та енергія майстрів.

Заздалегідь частина учнів класу об’єднана в мікрогрупи – моделі майстерень народної творчості які самостійно досліджували особливості окремих видів декоративно-ужиткового мистецтва (випереджувальне завдання), під керівництвом вчителя вчилися виробляти предмети декоративно-ужиткового мистецтва. Учні мікрогрупи ознайомлюють клас з напрямком роботи, демонструють техніку виконання.

1. Майстерня вишивання

Учень. Вишивання – традиційний для України вид ужиткового мистецтва. В руках народних умільців звичайний шматок домотканого полотна перетворювався на справжній витвір мистецтва.

Вишивали у вільний від польових та інших господарських робіт час. Це кропітка робота.

  Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Готуючись до заміжжя, кожна дівчина зазвичай робила багато різних вишиванок та рушників. Поганою нареченою вважали ту дівчину, яка не опанувала майстерність вишивки змалку.

 У залежності  від місцевості візерунки відрізняються не лише орнаментом, а й за кольором ниток, який підбирався дуже ретельно. Це був один із найбільш розповсюджених домашніх художніх промислів. Наша майстерня змоделювала декілька найпоширених візерунків. (Учні демонструють декілька намальованих рушників та вишиванок)

2. Майстерня писанкарства

Учень. Писанка – один із найголовніших атрибутів важливого християнського свята – Великодня. Ще в сиву давнину яйце вважалося символом життя.

Протягом Великодніх свят писанками обдаровували дітей, родичів, сусідів. Варені писанки споживали за святковим столом. Найкращі писанки освячували в церкві і зберігали на видному місці або біля ікон до слідуючого Великодня. Вони були оберегом і окрасою домівки. Ця своєрідна колекція була гордістю кожної писанкарки.

Яйце декорували за допомогою воску й барвників, хоча поширеними були також  крашанки, дряпанки і крапанки.

Найчастіше на писанках зустрічаються геометричні символи. Але вічним джерелом натхнення для майстрів-писанкарів була й залишається чарівна природа рідної землі. Тому застосовувалися рослинні символи та зображення тварин.

Кожен майстер намагався зробити свої писанки особливими. Ми продемонструємо зразки орнаментів якими можна прикрашати писанки.(Учні демонструють зразки малюнків писанок)

3. Майстерня гончарів

Учень.Україна багата на поклади найкращих глин різноманітних кольорів – від білої та кремової до коричневої та темно-сірої. Саме це сприялорозвитку великого керамічного промислу на нашій території в ще найдавніші часи.

Гончарство – традиційне виробництво глиняного посуду, а також інших глиняних виробів (кахлів, іграшок, скульптур). Кераміка, фарфор і звичайний глиняний посуд – це продукція майстрів гончарної справи. Найпростіший посуд зазвичай виробляли з глини і після цього обпалювали. Окрім посуду з витончено простою орнаментикою виготовляють також ліплені фігурки людей і тварин, предмети релігійного вжитку.(Діти демонструють свої вироби)

4. Майстерня народної  іграшки

Учень. Народну іграшку в усі часи створювали турботливі руки майстрів, вона завжди була не тільки предметом гри, а й оберегом для дитини.

Ляльок робили з підручних матеріалів – із соломи, глини, дерева, очерету, з початків кукурудзи, тканини.

В Україні діти  гратися іграшками виконаними з дерева, глини, сиру та тіста, а дівчаткам дуже подобалися ляльки-мотанки. (Учні-майстри демонструють зразки іграшок)

5. Майстерня декоративного розпису

Учень. Особливе місце в декоративно-ужитковому мистецтві посідає розпис, який виконується на різних предметах повсякденного вжитку: вазах, тарілках, глечиках, навіть елементах збруї та озброєння.

У селі Петриківка Дніпропетровської області дбайливо зберігають традиції знаменитого петриківського розпису.

Усі розписи робляться без попереднього малюнка олівцем, відразу пензлем. Дрібні елементи композиції вимальовували саморобними тоненькими пензликами з котячої шерсті, а грона калини кінчиком пальця.

Рослинний орнамент є основою композиції, у якій органічно вписуються фантастичні птахи, комахи. Майстри зберігали традиційні мотиви настінних розписів, малювали садові та польові квіти, ягоди та листя.

Кожна жінка намагалася довести, що саме вона найкраща господиня у селі. І тому почали привертати увагу настінним розписом інтер’єру, печі, а також хатини. Особливо навесні побілені мазанки одягалися у чудове, різнобарвне, казкове вбрання. (Учні демонструють зразки декоративного розпису)

Учитель. Кожен майстер виконує свою роботу, а по закінченню наші народні умільці відвезуть свої твори на ярмарок для продажу. Ви зможете оцінити всі роботи на виставці в кінці уроку.

А зараз, діти, ви перетворитеся на майстрів петриківського розпису. Кожен з вас розмалює свою хатинку(учням запропоновано розмалювати макети хатинок).

V. Інструктаж

Учитель. Але щоб створити композицію, необхідно повторити деякі окремі елементи і мазки петриківського розпису («гребінець», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок», «цибулька»).

Вчитель нагадує техніку виконання петриківського розпису.

VI. Самостійна практична робота учнів

 Створення композиції.

VII.Актуалізація набутих знань

1.               Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?
2.               Що таке народне мистецтво?
3.               У яких майстрів ми побували в гостях?

VIII. Підсумок уроку. Оцінювання робіт учнів. Рефлексія