Урок відкритих думок " Проблеми громадянської війни на Україні".

ДНЗ «Олевський професійний ліцей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок відкритих думок

«Проблеми громадянської війни на Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладач вищої категорії

Шматюк С.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олевськ 2023

 

Тема:Проблеми громадянської війни на Україні

Мета:узагальнити з учнями основні події,що стосуються громадянської війни на Україні, продовжити формувати вміння аналізувати події у певній системі, порівнювати, оцінювати, пояснювати історичні факти на основі різнобічного вивчення джерелі застосування історичних знань, працювати з історичними документами, науково-популярною, історичною літературою, періодичною пресою, обґрунтувати своє ставлення до викладених у них оцінках, брати участь у дискусії, виховувати почуття поваги до правдивої історії України, розвивати вміння оцінювати події і діяльність людей в історії з позиції загальнолюдських цінностей.

Тип уроку:урок відкритих думок

Обладнання:

1. Настінна карта «Громадянська війна»
2. Роздаткові карти для учнів
3. Ілюстрації «Громадянська війна на Україні»
4. Платівки І.Талькова «Бывший подъесаул», «Прощався стрілець зі своєю ріднею»
5. Пакети з документами; таблиця «Над чим подумати і що обговорити», таблиця з ілюстраціями «Фарби громадянської війни»(див. слайди)

Хід уроку:

1.Організація класу: Звучить музика «Прощався стрілець…»

Викладач знайомить з виставкою літератури, словничком уроку.

2.Мотивація навчальної діяльності:

Викладач підкреслює важливість вивчення і розуміння проблем громадянської війни на Україні для наших сьогоднішніх напружених днів, коли Україна стала на шлях розбудови своєї держави, вказує на необхідність позбутися фальшивих ідеалів, показати історію України «без білих плям»всього народу- і тим, хто наче прокидається з лота річного сну і здивовано роззирається, і тим, хто страждав, і хто вбивав- всім сьогодні треба проповідувати не помсту, а милосердя, бо мова була і залишається схожою: одні скажуть: «банди червоних»,другі- «білогвардійські карателі», перші говорять: «будьонівщина»,другі- «денікінщина».Більш як півстоліття йде перетягування канату,який не рветься,а ріже руки. Історію громадянської війни треба вчити для того, щоб не допустити її розв’язання сьогодні.

(Викладач призначає два психологи,які будуть на уроці слідкувати за психологічною ситуацією, що складається(параметри оцінки: культура виступу, витриманість,тактовність,повага до співрозмовника,оцінка)),експертів-істориків(можуть бути вчителі,колеги,здобувачі освіти ,які глибоко вивчили тему,здобувачі освіти 3-го курсу і т.д.),які слідкуватимуть за дотриманням історичної правди,рецензентів,які дадуть аналіз всієї проблемної роботи на уроці(виступи,доповнення,зауваження,аналіз використаних джерел, вміння захистити свою точку зору і т.д.)На уроці працюватиме прес-центр: завдання «журналістів» - випуск бюлетеня чи газети, які б відбивали матеріали уроку і думки здобувачів про нього.

 

3.Актуалізація опорних знань:

а) повторення за опорними схемами в зошитах ходу бойових дій;

б) коротка фронтальна бесіда

4. Повідомлення теми, мети, плану уроку:

Викладач звертає увагу на проблемні завдання, над якими треба працювати протягом уроку, нагадує питання, які будуть обговорюватися.

У розгляд питань плану:

(на дошці таблиця «Над чим подумати і що обговорити»)

Із запропонованих питань в 1-шу чергу розглянути ті, які викличуть найбільший інтерес:

1.     Як ви розумієте слова П.Тичини «Нащо ви темних обдурили і сліпих,нащо ви брата на брата підняли?»Кому вони адресовані? Хто замовив громадянську війну?Проаналізуйте, користуючись фактажем із всесвітньої історії, які фактори провокують громадянську війну?Чому на Україні не вдалось уникнути громадянської війни на відміну від Польщі?
2. Ваша точка зору:Чи винен «тихий Дон» у більшовицькій інтервенції проти УНР?
3. Муравйовські погроми в Києві- це наслідки громадянської війни чи російської інтервенції?
4. Н.Махно – герой України чи бандит- авантюрист? Ваша оцінка ролі «отаманщини» в умовах громадянської віцни як позитивне чи негативне явище? Відповідь обґрунтуйте
5. Покоління Корчагіних- герой чи сліпі виконавці чужої волі?
6. Хто винен у загибелі Чорноморської ескадри?
7. Як ви з моральної точки зору оцінюєте факт перекидання військ 1-ої Кінної армії С.Будьонного з російко- польського фронту в села для проведення хлібозаготівель. Чи можна назвати цей факт війною влади проти села?
8. За «Базарську трагедію» Г.Котовського нагородили орденом Бойового Червоного Прапора (за поданням М. Фрунзе). Як ви вважаєте, чи морально нагороджувати за братовбивство? Свою думку обґрунтуйте
9. Громадянська війна-трагедія для кого:

-білих;

-червоних;

-«батьків»?

Хто переміг у цій війні?

Викладач перед початком розгляду запропонованих питань пропонує пригадати значення поняття «громадянська війна», для ілюстрації відповідей здобувачів освіти нагадує слова Р.Гуля,який служив у Добровольчій армії А. Денікіна : «Я дізнався до кінця,що значать слова «громадянська війна». Це значило, що я повинен вбивати невідомих мені наших людей, відчув, що не зможу цього зробити,та і за що?  Я не послідовник «школи озвіріння»»

Чи згодні ви з такою думкою?

При розгляді 1-их двох питань учні аналізують причини громадянської війни, висвітлюють місце «українського питання» в політиці тріумфального ходу радянської влади, пов’язують внутрішню, зовнішню політику Центральної Ради та дії більшовицької Росії.

 При розгляді 3-го питання учні використовують спогади, мемуари учасників і свідків цих подій(періодику,журнальні статті,подані в списку рекомендованої літератури, дивляться уривки відеофільму-хроніки) і приходять до висновку, чому це була інтервенція, а не «визволення».

При розгляді питання, присвяченого Н. Махну, здобувачі освіти даючи оцінку цій неординарній постаті, використовують монографії В.М. Волковинського «Батько і Махно» і інші публікації, спогади, мемуари, підкреслюють його боротьбу проти «білих і» «червоних» в різні періоди громадянської війни(воювали зі всіма, хто виступав проти інтересів селян).

Здобувачі освіти звертають увагу на соціальну базу і ідеологію махновського руху ,суто селянську: хотіли землі і миру,вказують на вклад махновців у розгром Денікіна,знамениті рейди Махна,коли він витримував проти себе ударні корпуси Шкуро і Слащова, наводять думку останнього про Нестора Івановича: «це противник з яким не соромно битися. Моя мрія- стати другим Махно.»(Але премогти Махна Слащов не зміг).

Для поглиблення характеристики Махна здобувачі освіти розповідають про сільськогосподарські комуни Гуляй-Полі,де була не рівність «злиднів», а рівністьі взаємодопомога міцних господарів; аналізують зв’язки Махна з більшовиками, звертають увагу на віроломну розправу з махновцями після штурму Перекопу ,використовують спогади дружини Махна.

При розкритті питання про покоління корча гінців можна використати публікації,спогади,обговорити з учнями позицію людей, які свідомо йшли заради цілей, ідеалів на важкі випробування. Здобувачі освіти обговорять питання про покоління молоді,яке щиро вірило у світлий ідеал майбутнього, у побудову суспільства, заснованого на «рівності,братерстві,щасті» показують, як на цьому ідеалі спекулювали, ті хто рвався до влади, використовуючи їх («…Нас бросала молодость на крондштадский лед»)

В разі розгляжу 6-8 питань здобувачі освіти використовують набір пакету документів.

При розгляді 9-го питання викладач зі здобувачами освіти приходять до думки,що війна- це трагедія для всіх:

Зійшлись обоє на багнетах:
Старий-старий і молодий.
В одного: — сину, — з-під кашкета;
В другого: — батьку, одійди.
Зійшлись і стали на хвилину,
Схрестили погляди на мить;
Кашкет мовчить і жде на сина,
А син осикою тремтить.
На перекошені обличчя —
Не біль, не втома: дикий сказ...
— Хоч би вже швидше...
Хоч би швидше...
Хоч би ще раз...
І довго ждали б два багнети,
(В очах кривавий перелив),
Та хтось іззаду з кулемета
Обох скосив.

(Д.Фальківський)

Завдання здобувачам освіти: «як в білого,так і в червоно кольорів є чимало тонів»,- подумайте,що могла б означати ця фраза?

Характеризуючи трагедію «української буржуазії», варто згадати і долю людей,які назавжди (хто залишився живим),змушені були покинути свою землю і поневіряти на чужині. В.Лабунська згадувала, як англійський військовий крейсер висадив їх у Константинополі: «Ми зійшли на берег-без грошей,зв’язків,не знаючи мови- вперше розумом- не серцем- усвідомили: ми покинули Вітчизну, я не француженка, я -біженка»

Здобувачі освіти змальовують обличчя війни, з якою пов’язують мародерство,жорстокість,яка проявлялася зі всіх боків «Білі» вирізали зірки, «червоні» виколювали еполети багнетом на плечах офіцерів. Л.Троцький пояснював це залякуванням – могутнім засобом політики- міжнародної і внутрішньої. Війна, як і революція, базується на залякувані. Вона вбиває одиниці, а залякує тисячі (троцький Л. «Тероризм і комунізм »М-1920). Війна зірвала вуаль з багатьох облич, руки яких були в крові. В спогадах Р.Гуля читаємо: «В тилу денікінців лютувала страшна епідемія тифу Н азалізничних коліях стояли ешелони тифозних,яких треба було відправити десь до лікарень, але керівники не поспішали вантажити хворих і поранених,а відправляли на південь ешелони з награбованим добром, викидаючи з вагонів солдат, які корчилися в передсмертній агонії. Ось вам і боротьба за ідею».

Щоб показати громадянську війну як загально національну трагедію, викладач використовує матеріали спецвипусків журналів «Юність» №10-1990, «Родина»(№10 1990с.60-61,с.70-71с.74-79), №1 1991р.,с.32,№2 1992р.,с.81-84,№12 1990р.,с.16-28,№7 1991р.,с.16-26),змальовує чорні і червоні фарби громадянської війни, здобувачі освіти аналізують наслідки війни: людські втрати, економічна розруха,канібалізм, і т.д. Ілюструють конкретними документальними фактами думку В.Шульгіна: «Білий рух був початий майже святими,а закінчили його майже розбійники,це твердження кинуте на алтар богині правди ». Здобувачі освіти наводять приклади про звірстві з обох боків.

ПІДСУМКИ УРОКУ

Хто ж головна особа в цій війні?

Народ на «тій єдиній громадянській», воюючи по обидві лінії фронту, визначив перемогу одних і крах інших. А хто ж переможений у цій війні? Теж народ. Гасла більшовиків були зрозумілі і притягаючі,вони заворожували,їм вірили,часто спрацьовував чисто психологічний момент: колишнє життя народ уже бачив.

Викладач підводить здобувачів освіти до висновку,що війна-це не подвиги, а великі страждання і горе мільйонів,це самовбивсто нації.Породжена епохою жорстокого озлоблення,ця війна була братовбивчою,І головне сьогодні – загальний акт примирення ,якого треба досягти,М Волошин писав з болем в серці:     «А я стою один меж них

                В ревущем пломении дыме

                И всеми силами своими

                Молюсь за тех и за других»

 Не можна святкувати перемогу, убивши власного брата,вигнавши батька за межі Вітчизни.Населення розкололось не тільки за соціальною ознакою, а й за своїм уявленням про майбутню долю України.Фатальної неминучості громадянської війни не було. Вибір був у руках політичних сил. Тим більше,що за соціальним складом армії майже не відрізнялись.Викладач підводить підсумки уроку,вислуховує психологіа,експертів-істориків,рецензентів,висловлює надію,що сьогоднішнє покоління обмине громадянська війна,бо відступати вже нема куди,позаду-недійсні мрії наших дідів,попереду-власне майбутнє,ми-діти минулого,батьки майбутнього.

«І хай же у буденному намулі

Тривожне відчуття не обмине,

Як ми сьогодні всі оцінюєм минуле,

Така оцінка,може,і нас жде.»

Викладач нагадує словаП.Столипіна: «Вмійте розрізняти кров на руках хірурга і на руках палача».

Домашнє завдання (за вибором):1) напишіть замітку в газету під рубрикою «В очах ворогів і друзів» (або «Диктант дійсності»), використовуючи додаткові джерела інформації,при цьому висвітлюючи основні тенденції та протиріччя змагань за владу різних політичних сил,які виливаються в громадянську війну.

2)Доведіть через аналіз історичних фактів ,прочитаних Вами або почутих на уроці,правильність чи хибність тези «Громадянська війна-закономірність чи випадкове явище,якого можна уникнути, враховуючи моральні принципи,роль загальнолюдських факторів,користуючись фактами з всесвітньої історії,проаналізуйте,що провокує громадянську війну і хто в ній головна особа».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Винниченко В. «Відродження нації» Київ 1920
2. Верига В. «Визвольні змагання на Україні» Львів 1988
3. Грицак Я. «Нарис історії України» Київ 1996
4. Дорошенко Д. «Історія України» Київ 1932
5. Турченко Ф. «Новітня Історія України» Київ 2000